Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Журавлине (до 2016 — Жовтневий Промінь) — селище в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. У селі мешкає 95 осіб. Засноване на зорі становлення молодого СРСР, передова комуна (пізніше колгосп) області в 30-60 років.
| селище Журавлине | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Іркліївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040130250074457 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засновано | 1926 |
| Населення | 95 |
| Поштовий індекс | 19900 |
| Телефонний код | +380 4739 |
| Географічні координати | 49°36′48″ пн. ш. 32°18′19″ сх. д. / 49.61333° пн. ш. 32.30528° сх. д.Координати: 49°36′48″ пн. ш. 32°18′19″ сх. д. / 49.61333° пн. ш. 32.30528° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 111 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | |
| Селищна влада | |
| Адреса | с. Іркліїв |
| Карта | |
  Журавлине | |
 Журавлине | |
В наш час як і більшість сіл України переживає період застою. Але не зважаючи на це, село живе своїм життям.
Історія села
Село у 1925-1935 роках
У 1925 році жителі с. Мельники Журавель О.Л.,, брати Фесенки Іван, Григорій та Петро,брати Михно Петро, Григорій, Семен,Бут М.П.,Кутняк І.І. організували на базі сільськогосподарського кредитного товариства сільськогосподарську артіль «Спільна праця». 15 жовтня 1925 року Іркліївський райземвідділ затвердив статут артілі, а мельниківська земгромада дала згоду на виділення 30 десятин землі під Малими Канівцями. У листопаді цього ж року було виорано цю землю на зяб і збудовано землянку. У 1926 році побудовано перші житлові будинки на дві і шість сімей. У 1928 році відбулося злиття двох Мельниківських сільгосп- артілей – Жовтневий Промінь та Червоне Підгір'я. До Жовтнево-Промінської артілі прийшли сім'ї: Карабина Федосія та Махтея, Федоровського Олександра, Лося Харитона, Дриги Корнія.
Головою був обраний Журавель Омелько Левкович
У 1929 році сільгоспартіль переходить на статут комуни. У комуні на цей час налічувалось 100 га орної землі, 60 га засівалося овсом і ячменем,інша площа –жито, пшениця, просо, гречка, кукурудза. Заклали сад на 1000 саджанців, спорудили корівник, конюшню, придбали 5 свиноматок. На полі працювало 2 трактори,село було радіофіковане, працював двигун, що подавав світло у кожну оселю і господарські приміщення.
У 1930 році комуна була нагороджена третьою премією Шевченківського окрвиконкому у розмірі 300 крб.
З 1931 року Жовтневий Промінь переходить з Мельниківської до Малоканівецької сільських рад у зв'язку з ліквідацією Іркліївського району.У сім'ю комунарів вливаються малоканівчани Олійники, Милашенки, Романенки, Дудники. З Крутьок переїжджають сім'ї Дузя Тихона та Петра, Петренка Ілька, Щепака Петра.
Голодні 1932 - 1933 роки
Ні один член комуни не помер від голоду. 4 дітей - сиріт взяли із дитячого будинку. Варила їсти та доглядала їх Журавель Харитина, пекла хліб Григораш Устина. Багато жителів із навколишніх сіл врятувалося тут від голоду. А комуна допомагала Мельниківським колгоспам виконати план хлібоздачі.
Згадує Ганна Пилипівна Романенко(1925 р.н.) жительки с. Малі Канівці:
«Народилася я в багатодітній сім'ї. Батько працював у комуні, а мати доглядала дітей, нас було десятеро. З раннього дитинства ми були привчені до праці. Ми з сестрою марією пасли корів у Жовтневому Промені. У 1932 році, щоб якось вижити, також пішли працювати. В комунарській столові нам давали їсти, а люди,яким ми допомагали по господарству,давали оладки, пиріжки,вареники,іноді кусок хліба,які ми старалися принести додому молодшим братикам і сестричкам. Так і пережили, дякуючи комуні ми ті страшні роки.А вже в 1934 році зароблене батьком привезли до двору на двох підводах, над якими було прикріплений плакат «Романенкові трудодні». На підводах поруч із зерном була картопля та інші овочі.»
Комуні велику допомогу надавав голова Іркліївського райземвідділу Середа Григорій Іванович.
Комунарський велопробіг
Комунарський велопробіг "Жовтневий Промінь – Київ -210"
Ця подія відбулася у серпні 1934 року. Справилися комунари із збиранням ранніх зернових, виконали план хлібоздачі державі.У цей час вийшла постанова уряду про скасування ТОЗІв,комун,артілей і перехід усіх таких об'єднань на колгоспи. Починалася загальна примусова колективізація. Комунари звикли працювати і жити спільно, тому вирішили їхати у Київ, який тоді був і обласним центром і столицею.
Вони везли рапорт про свої досягнення,а також прохання залишити їхню комуну. Вирішили їхати велосипедами. Це був найпоширеніший вид транспорту.
На 1934 рік у комуні налічувалось 165 родин. Вони обробляли 512 га орної землі навколо села, 11 га огодних берегів та очеретяного болота у Малих Канівцях, 49 га заливних лугів біля Дніпра.
У селі було два вітряки, олійниця, лазня,пекарня, електростанція,кіноустановка,бібліотека,клуб – їдальня, де безкоштовно харчувалися комунарські сім ї,на полях працювали два трактори «Фордзон», три жатки - снопов'язки, півторатонний автомобіль.З екзотики були павичі та ослик, а у клубі стояло піаніно.
Село у 1935 – 1941 роках
Про колгосп «Жовтневий Промінь» лунала слава на всю Київську область. (З 1932 по 22.09. 1937 Чорнобавщина в складі Київської області,утвореної 9.02.1932 року).
Олександр Журавель (Санько) був учасником наради передовиків виробництва у Москві і був нагороджений орденом «Знак пошани». Голова колгоспу Журавель Омелько був делегатом УІІІ Пленуму Київського Облвиконкому.
У своєму виступі він розповів про наше село, яке було радіофіковане, електрифіковане, а колгоспники вирощували найвищі врожаї у районі.Про це писала районна газета «Комуна» від 22 квітня 1936 року.
У цій же газеті від 21 січня 1939 року розповідалося про кращих колгоспників :
Їздових – Яременко Антона, Журавля Василя, Бута Пилипа, Скрипку Василя. Членів рільничих ланок – Дудуру Пріську, Яременко Параску,Яременко Марію.
З 1937 по 1938 рік головою колгоспу працював Ганнено Василь Миколайович, який до цього був заступником голови колгоспу Журавля Омелька Леотійовича.
З 1938 по 1939 року головою колгоспу був обраний . Він був автором багатьох публікацій у районній газеті. У статті «Від щирого серця» (1937 р.),у якій розповідає, про те, як відгукнулися жителі села на звернення партії і уряду про надання матеріальної допомоги на зміцнення оборони країни. На мітингу за пропозицією Михайла Дем'яненка, який сам вніс 50 крб. у фонд оборони країни,найстаріші колгоспники Щепак Сергій та Кость Середа підтримали цю пропозицію. Того ж дня було внесено 2520 крб. готівки та підписалися у внесення місячної зарплати у цей фонд.
Право на участь у ВДНГ здобув ланковий по вирощуванню зернових культур Пилип Чуприна.У газеті «Комунар» 21 липня 1940 р. повідомлялося про передових ланкових –Дузь Варвару,Григораш Ганну, Хоменко Параску. А також про жниварів –жаткарів – Петренко Миколу,Терешка Олійника, Михайла Яременка, Григорія Щепака та їх бригадира – Середу Григорія
Період війни та по воєнний період
19 вересня 1941 року село було окуповане гітлерівцями. Для ведення підпільної роботи було створено в селі Малі Канівці групу, до якої увійшли Яременко Василь Наумович, Савченко Іван Андрійович, Журавель Омелько Левкович, Ганненко Василь Миколайович та Яковенко Микола Радіонович. Ця група підпорядковувалась партизанському загону під керівництвом Д.С.Комашка, комісара М.Т. Славського. У квітні 1942 року партизанський загін було розгромлено. А актив заарештовано і закатовано у м. Золотоноші.
Село було відвойоване військами 373–ї орденів Суворова і Кутузова стрілецької дивізії Степового (з 20 жовтня - Другого Українського) фронту 23 вересня 1943 року. У роки війни постраждали 68 сімей. Господарство втратило 51 коня,23 робочі воли,28 корів,28 голів молодняка ВРХ,52 голови свиней,в тому числі 16 свиноматок,43 голови овець,200 курей,121 бджолосім'ю. Були спалені конюшня, свинарня,бджільник,2 зерносховища,3 комори під залізним дахом,вівчарня,контора,розтрощено 7 сівалок,віялка,трієр,корморізка,соломорізка,15 возів парокінних,6 саней,різне спорядження та інвентар. Спалені скирти соломи,зерно, що було в клуні,і зерно, що було в копах. В цілому збитки складали 3513530 крб. (За матеріалами ЧОДА, складені головою колгоспу Мелашенком Матвієм у грудні 1943 року) У 1949 році у селі проживало 215 осіб. Працездатних -98, непрацездатних -42, дітей 12 – 14 років -20. Всього дворів -78. Закріплено землі -652 га. Робочих коней -25, волів -24.
У 1950 роках
В зв'язку з будівництвом Кременчуцького водоймища села Дубинка та Червоне переселені. Одним із таких переселених сіл стало селище Жовтневий Промінь (постановою Верховної Ради України від 12.05.2016р перейменоване на Журавлине), яке з 1960 року входить до складу Крутьківської сільської ради.
Географія
Культура
Відомі мешканці
- (1901–1983) — жив, працював і творив автор роману «Гомін степів» (народився в с. Мельники).
Посилання
- Погода в селі Журнавлиному [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravline do 2016 Zhovtnevij Promin selishe v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Irkliyivskoyi silskoyi gromadi U seli meshkaye 95 osib Zasnovane na zori stanovlennya molodogo SRSR peredova komuna piznishe kolgosp oblasti v 30 60 rokiv selishe Zhuravline Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Irkliyivska silska gromada Kod KATOTTG UA71040130250074457 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovano 1926 Naselennya 95 Poshtovij indeks 19900 Telefonnij kod 380 4739 Geografichni koordinati 49 36 48 pn sh 32 18 19 sh d 49 61333 pn sh 32 30528 sh d 49 61333 32 30528 Koordinati 49 36 48 pn sh 32 18 19 sh d 49 61333 pn sh 32 30528 sh d 49 61333 32 30528 Visota nad rivnem morya 111 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Selishna vlada Adresa s Irkliyiv Karta Zhuravline ZhuravlineU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zhuravline V yizd u selo V nash chas yak i bilshist sil Ukrayini perezhivaye period zastoyu Ale ne zvazhayuchi na ce selo zhive svoyim zhittyam Istoriya selaSelo u 1925 1935 rokah U 1925 roci zhiteli s Melniki Zhuravel O L brati Fesenki Ivan Grigorij ta Petro brati Mihno Petro Grigorij Semen But M P Kutnyak I I organizuvali na bazi silskogospodarskogo kreditnogo tovaristva silskogospodarsku artil Spilna pracya 15 zhovtnya 1925 roku Irkliyivskij rajzemviddil zatverdiv statut artili a melnikivska zemgromada dala zgodu na vidilennya 30 desyatin zemli pid Malimi Kanivcyami U listopadi cogo zh roku bulo viorano cyu zemlyu na zyab i zbudovano zemlyanku U 1926 roci pobudovano pershi zhitlovi budinki na dvi i shist simej U 1928 roci vidbulosya zlittya dvoh Melnikivskih silgosp artilej Zhovtnevij Promin ta Chervone Pidgir ya Do Zhovtnevo Prominskoyi artili prijshli sim yi Karabina Fedosiya ta Mahteya Fedorovskogo Oleksandra Losya Haritona Drigi Korniya Golovoyu buv obranij Zhuravel Omelko Levkovich U 1929 roci silgospartil perehodit na statut komuni U komuni na cej chas nalichuvalos 100 ga ornoyi zemli 60 ga zasivalosya ovsom i yachmenem insha plosha zhito pshenicya proso grechka kukurudza Zaklali sad na 1000 sadzhanciv sporudili korivnik konyushnyu pridbali 5 svinomatok Na poli pracyuvalo 2 traktori selo bulo radiofikovane pracyuvav dvigun sho podavav svitlo u kozhnu oselyu i gospodarski primishennya U 1930 roci komuna bula nagorodzhena tretoyu premiyeyu Shevchenkivskogo okrvikonkomu u rozmiri 300 krb Z 1931 roku Zhovtnevij Promin perehodit z Melnikivskoyi do Malokaniveckoyi silskih rad u zv yazku z likvidaciyeyu Irkliyivskogo rajonu U sim yu komunariv vlivayutsya malokanivchani Olijniki Milashenki Romanenki Dudniki Z Krutok pereyizhdzhayut sim yi Duzya Tihona ta Petra Petrenka Ilka Shepaka Petra Golodni 1932 1933 roki Ni odin chlen komuni ne pomer vid golodu 4 ditej sirit vzyali iz dityachogo budinku Varila yisti ta doglyadala yih Zhuravel Haritina pekla hlib Grigorash Ustina Bagato zhiteliv iz navkolishnih sil vryatuvalosya tut vid golodu A komuna dopomagala Melnikivskim kolgospam vikonati plan hlibozdachi Zgaduye Ganna Pilipivna Romanenko 1925 r n zhitelki s Mali Kanivci Narodilasya ya v bagatoditnij sim yi Batko pracyuvav u komuni a mati doglyadala ditej nas bulo desyatero Z rannogo ditinstva mi buli privcheni do praci Mi z sestroyu mariyeyu pasli koriv u Zhovtnevomu Promeni U 1932 roci shob yakos vizhiti takozh pishli pracyuvati V komunarskij stolovi nam davali yisti a lyudi yakim mi dopomagali po gospodarstvu davali oladki pirizhki vareniki inodi kusok hliba yaki mi staralisya prinesti dodomu molodshim bratikam i sestrichkam Tak i perezhili dyakuyuchi komuni mi ti strashni roki A vzhe v 1934 roci zaroblene batkom privezli do dvoru na dvoh pidvodah nad yakimi bulo prikriplenij plakat Romanenkovi trudodni Na pidvodah poruch iz zernom bula kartoplya ta inshi ovochi Komuni veliku dopomogu nadavav golova Irkliyivskogo rajzemviddilu Sereda Grigorij Ivanovich Komunarskij veloprobig Komunarskij veloprobig Zhovtnevij Promin Kiyiv 210 Komunarskij veloprobig 1934 Zhovtnevij Promin Kiyiv 210 Cya podiya vidbulasya u serpni 1934 roku Spravilisya komunari iz zbirannyam rannih zernovih vikonali plan hlibozdachi derzhavi U cej chas vijshla postanova uryadu pro skasuvannya TOZIv komun artilej i perehid usih takih ob yednan na kolgospi Pochinalasya zagalna primusova kolektivizaciya Komunari zvikli pracyuvati i zhiti spilno tomu virishili yihati u Kiyiv yakij todi buv i oblasnim centrom i stoliceyu Komunari na prijomi u pracivnikiv obkomu partiyi Voni vezli raport pro svoyi dosyagnennya a takozh prohannya zalishiti yihnyu komunu Virishili yihati velosipedami Ce buv najposhirenishij vid transportu Na 1934 rik u komuni nalichuvalos 165 rodin Voni obroblyali 512 ga ornoyi zemli navkolo sela 11 ga ogodnih beregiv ta ocheretyanogo bolota u Malih Kanivcyah 49 ga zalivnih lugiv bilya Dnipra U seli bulo dva vitryaki olijnicya laznya pekarnya elektrostanciya kinoustanovka biblioteka klub yidalnya de bezkoshtovno harchuvalisya komunarski sim yi na polyah pracyuvali dva traktori Fordzon tri zhatki snopov yazki pivtoratonnij avtomobil Z ekzotiki buli pavichi ta oslik a u klubi stoyalo pianino Komunari artili 1928 rik Selo u 1935 1941 rokah Pro kolgosp Zhovtnevij Promin lunala slava na vsyu Kiyivsku oblast Z 1932 po 22 09 1937 Chornobavshina v skladi Kiyivskoyi oblasti utvorenoyi 9 02 1932 roku Oleksandr Zhuravel Sanko buv uchasnikom naradi peredovikiv virobnictva u Moskvi i buv nagorodzhenij ordenom Znak poshani Golova kolgospu Zhuravel Omelko buv delegatom UIII Plenumu Kiyivskogo Oblvikonkomu U svoyemu vistupi vin rozpoviv pro nashe selo yake bulo radiofikovane elektrifikovane a kolgospniki viroshuvali najvishi vrozhayi u rajoni Pro ce pisala rajonna gazeta Komuna vid 22 kvitnya 1936 roku U cij zhe gazeti vid 21 sichnya 1939 roku rozpovidalosya pro krashih kolgospnikiv Yizdovih Yaremenko Antona Zhuravlya Vasilya Buta Pilipa Skripku Vasilya Chleniv rilnichih lanok Duduru Prisku Yaremenko Parasku Yaremenko Mariyu Z 1937 po 1938 rik golovoyu kolgospu pracyuvav Ganneno Vasil Mikolajovich yakij do cogo buv zastupnikom golovi kolgospu Zhuravlya Omelka Leotijovicha Z 1938 po 1939 roku golovoyu kolgospu buv obranij Vin buv avtorom bagatoh publikacij u rajonnij gazeti U statti Vid shirogo sercya 1937 r u yakij rozpovidaye pro te yak vidguknulisya zhiteli sela na zvernennya partiyi i uryadu pro nadannya materialnoyi dopomogi na zmicnennya oboroni krayini Na mitingu za propoziciyeyu Mihajla Dem yanenka yakij sam vnis 50 krb u fond oboroni krayini najstarishi kolgospniki Shepak Sergij ta Kost Sereda pidtrimali cyu propoziciyu Togo zh dnya bulo vneseno 2520 krb gotivki ta pidpisalisya u vnesennya misyachnoyi zarplati u cej fond Pravo na uchast u VDNG zdobuv lankovij po viroshuvannyu zernovih kultur Pilip Chuprina U gazeti Komunar 21 lipnya 1940 r povidomlyalosya pro peredovih lankovih Duz Varvaru Grigorash Gannu Homenko Parasku A takozh pro zhnivariv zhatkariv Petrenko Mikolu Tereshka Olijnika Mihajla Yaremenka Grigoriya Shepaka ta yih brigadira Seredu Grigoriya Period vijni ta po voyennij period 19 veresnya 1941 roku selo bulo okupovane gitlerivcyami Dlya vedennya pidpilnoyi roboti bulo stvoreno v seli Mali Kanivci grupu do yakoyi uvijshli Yaremenko Vasil Naumovich Savchenko Ivan Andrijovich Zhuravel Omelko Levkovich Gannenko Vasil Mikolajovich ta Yakovenko Mikola Radionovich Cya grupa pidporyadkovuvalas partizanskomu zagonu pid kerivnictvom D S Komashka komisara M T Slavskogo U kvitni 1942 roku partizanskij zagin bulo rozgromleno A aktiv zaareshtovano i zakatovano u m Zolotonoshi Selo bulo vidvojovane vijskami 373 yi ordeniv Suvorova i Kutuzova strileckoyi diviziyi Stepovogo z 20 zhovtnya Drugogo Ukrayinskogo frontu 23 veresnya 1943 roku U roki vijni postrazhdali 68 simej Gospodarstvo vtratilo 51 konya 23 robochi voli 28 koriv 28 goliv molodnyaka VRH 52 golovi svinej v tomu chisli 16 svinomatok 43 golovi ovec 200 kurej 121 bdzholosim yu Buli spaleni konyushnya svinarnya bdzhilnik 2 zernoshovisha 3 komori pid zaliznim dahom vivcharnya kontora roztrosheno 7 sivalok viyalka triyer kormorizka solomorizka 15 voziv parokinnih 6 sanej rizne sporyadzhennya ta inventar Spaleni skirti solomi zerno sho bulo v kluni i zerno sho bulo v kopah V cilomu zbitki skladali 3513530 krb Za materialami ChODA skladeni golovoyu kolgospu Melashenkom Matviyem u grudni 1943 roku U 1949 roci u seli prozhivalo 215 osib Pracezdatnih 98 nepracezdatnih 42 ditej 12 14 rokiv 20 Vsogo dvoriv 78 Zakripleno zemli 652 ga Robochih konej 25 voliv 24 U 1950 rokah V zv yazku z budivnictvom Kremenchuckogo vodojmisha sela Dubinka ta Chervone pereseleni Odnim iz takih pereselenih sil stalo selishe Zhovtnevij Promin postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 05 2016r perejmenovane na Zhuravline yake z 1960 roku vhodit do skladu Krutkivskoyi silskoyi radi GeografiyaKulturaVidomi meshkanci 1901 1983 zhiv pracyuvav i tvoriv avtor romanu Gomin stepiv narodivsya v s Melniki PosilannyaPogoda v seli Zhurnavlinomu 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi