Жу́ків — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 443 особи. Орган місцевого самоврядування - Поморянська селищна рада.
село Жуків | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Золочівський район |
Громада | Поморянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46040130040023508 |
Основні дані | |
Засноване | 1370 |
Населення | 443 |
Площа | 2,434 км² |
Густота населення | 208,3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80754 |
Телефонний код | +380 3265 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′48″ пн. ш. 24°48′00″ сх. д. / 49.71333° пн. ш. 24.80000° сх. д.Координати: 49°42′48″ пн. ш. 24°48′00″ сх. д. / 49.71333° пн. ш. 24.80000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 371 м |
Водойми | річка Гнила Липа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80754, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Жуків |
Карта | |
Жуків | |
Жуків | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване в південній частині району. Селом тече річка Гнила Липа.
Історія
Початки села губляться у сірій давнині. Про його існування у давньоруські часи свідчить знайдений на території цвинтаря енкольпіон, а також перша згадка Жукова під 1340 роком - як вже існуючого села. Пізніше було у володіннях Владислава князя Опольського і Руського. Король Ягайло на прохання тодішнього власника села Івана Лабати, надав йому магдебурзьке право. 1890 році власник Гологір числився господарем фільварокку у Жукові.
Також була однокласна школа, громадська позичкова каса, броварня і ґуральня.
В березні 1940 року була утворена Жуківська сільська рада. Першим головою сільської ради був обраний Павло Григорович Леськів. У березні цього ж року було засновано колгосп, якому було дано назву «17 вересня». У 1941 році сільська рада припинила свою діяльність через окупацію Поморянського району німецько — нацистськими загарбниками. Кривавий смерч найжорстокішої війни поглинув мільйони людських життів і перетворив у руїни наші міста і села. Жодну родину не обминув гіркий біль горя і втрат. На фронт другої світової війни із сіл сільської ради пішло 44 солдата, 27 із них загинуло. Це були чоловіки у розквіті сил, які залишили в дома матерів, батьків, молодих дружин та дітей, багато з них і не запам'ятали своїх батьків.
У ці роки в селі Жуків громадським діячем — проповідником був український галицький священник Іван Малиновський. В хаті о. Івана була гарна бібліотека, що нею він гордився, були теж українські газети зі щоденником «Діло» на видному місці. До о. пароха заходили селяни, щоб побачитися з ним. Для них о. Іван завжди мав час і добре слово поради. Він змагався з недугою п'янства на селі, пізніше допомагав організовувати читальні «Просвіта», споживчі чи сільськогосподарські кооперативи, кредитівки тощо. Діти священника: хлопці і дівчата працювали серед молоді села. Вони їх вчили рідної історії, помагали організовувати хор, підготовляли концерти чи вистави.
У 1967 році відкрито нову школу, у якій навчалося 104 учні (досі навчання проводилось у приміщенні старого проборства). У 60–их роках в селі було збудовано будинок культури із залом на 350 місць. Діяла бібліотека з книжковим фондом 8,4 тис. екземплярів.
У цій церкві є три біблії Гебранська, Старослов'янська і Українська. Біля церкви стоїть дзвіниця. Колись за Радянського Союзу не можна було ходити до церкви і більшовики усе знищували. Селяни ховали по домівках ікони, статуетки, а дзвони від німці закопали у землю. Після війни два дзвона знайшли і вони висять і своїм мелодійним дзвоном закликають людей до Божого храму. А ще два дзвони так і не знайшли, один великий який називався Йоан і маленький Сигнатурка.
У 1924 році у центрі села була побудована капличка у якій стоїть фігура Івана Хрестителя. У часи атеїзму із каплички викрали фігуру і кинули в річку, але фігуру знайшли і поставили на місце. За ініціативою місцевого жителя Олександра Щерби, жителі села вирішили від реставрувати капличку. І на різдво Івана Хрестителя, 7 липня 1991 р. у селі було посвячено відреставровану капличку. Також у селі є криниця в якій святять воду люди уже дуже багато років. Старші люди пригадують, що вони святили воду ще при Польщі, але розказують що ще швидше там святилася вода, потім при Радянському Союзі воду святили в церкві, тому що влада забороняла, і уже за незалежну Україну знову почали святили воду в криниці. Також люди розказують, що уже за незалежну Україну коли святили воду і прозвучали слава « Нехай зійде дух святий» і в цей час випускали голубів які пролітали над головами селян. У людей від радості захоплювало подих.
14 жовтня 1992 року у селі Жуків було відновлено могилу Січових Стрільців, де було встановлено хрест. А 24 вересня 2000 року біля церкви на честь 2000 річчя Різдва Хрестового було встановлено пам'ятний знак.
Також велику участь у розвитку національного відродження брав Михайло Кутний, який народився і виріс в Жукові. Він писав вірші, пісні, які виконувалися на концертах у Народному домі, школі. М. Кутний написав цілий ряд і церковних пісень, які виконує церковний хор. Свою любов до рідного села Михайло оспівав у піснях про Жуків. В одній з них він пише:
Поміж крислатих ясенів,
Пульсує рідний мій Жків,
Жукове мій, красо моя
Тебе всім серцем люблю я.
На даний час жителі села оновлюють дзвіницю і криницю кошти виділила церква . Ініціатором цього був Микола Петрович Журав який безпосередньо і бере в цьому участь, також йому допомагають мешканці села це Лесько Михайло, Кутний Петро Прокопович, Бедрій Петро і священник Довгий Михаїл. Селяни пам'ятають історію свого села і дбають про те щоб історичні місця залишилися для нащадків.
Релігія
Церква св. влмч. Микити, належить до ПЦУ Настоятель: прот. Михайло Довгий. Вона знаходиться на горбочку, має понад 42 метра висоти і збудована з каменя. Біля церкви похований священник із дружиною і дочкою. Цей священник Іван Малиновський побудував цю церкву і також церкву у селі Кропивна.
Відомі люди
- Малиновський Олександр (священник) (1889—1957) — священник, церковний і громадський діяч, член УГВР.
- Олег Погончук (1994—2015) — солдат Збройних сил України. Учасник війни на сході України.
Примітки
- https://поморянська-громада.укр/привіт-світ/
- . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
- Гребеняк В. Нові археологічні нахідки на території Східної Галичини 11 Записки НТШ. - Львів, 1915. -Т. 122. - С. 5
Посилання
- Погода в селі Жуків [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zhukiv Zhu kiv selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 443 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Pomoryanska selishna rada selo Zhukiv Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Pomoryanska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040130040023508 Osnovni dani Zasnovane 1370 Naselennya 443 Plosha 2 434 km Gustota naselennya 208 3 osib km Poshtovij indeks 80754 Telefonnij kod 380 3265 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 42 48 pn sh 24 48 00 sh d 49 71333 pn sh 24 80000 sh d 49 71333 24 80000 Koordinati 49 42 48 pn sh 24 48 00 sh d 49 71333 pn sh 24 80000 sh d 49 71333 24 80000 Serednya visota nad rivnem morya 371 m Vodojmi richka Gnila Lipa Misceva vlada Adresa radi 80754 Lvivska obl Zolochivskij r n s Zhukiv Karta Zhukiv Zhukiv MapaGeografiyaSelo roztashovane v pivdennij chastini rajonu Selom teche richka Gnila Lipa IstoriyaDavnoruskij enkolpion iz s Zhukiv z napisom STEFAN Pochatki sela gublyatsya u sirij davnini Pro jogo isnuvannya u davnoruski chasi svidchit znajdenij na teritoriyi cvintarya enkolpion a takozh persha zgadka Zhukova pid 1340 rokom yak vzhe isnuyuchogo sela Piznishe bulo u volodinnyah Vladislava knyazya Opolskogo i Ruskogo Korol Yagajlo na prohannya todishnogo vlasnika sela Ivana Labati nadav jomu magdeburzke pravo 1890 roci vlasnik Gologir chislivsya gospodarem filvarokku u Zhukovi Takozh bula odnoklasna shkola gromadska pozichkova kasa brovarnya i guralnya V berezni 1940 roku bula utvorena Zhukivska silska rada Pershim golovoyu silskoyi radi buv obranij Pavlo Grigorovich Leskiv U berezni cogo zh roku bulo zasnovano kolgosp yakomu bulo dano nazvu 17 veresnya U 1941 roci silska rada pripinila svoyu diyalnist cherez okupaciyu Pomoryanskogo rajonu nimecko nacistskimi zagarbnikami Krivavij smerch najzhorstokishoyi vijni poglinuv miljoni lyudskih zhittiv i peretvoriv u ruyini nashi mista i sela Zhodnu rodinu ne obminuv girkij bil gorya i vtrat Na front drugoyi svitovoyi vijni iz sil silskoyi radi pishlo 44 soldata 27 iz nih zaginulo Ce buli choloviki u rozkviti sil yaki zalishili v doma materiv batkiv molodih druzhin ta ditej bagato z nih i ne zapam yatali svoyih batkiv U ci roki v seli Zhukiv gromadskim diyachem propovidnikom buv ukrayinskij galickij svyashennik Ivan Malinovskij V hati o Ivana bula garna biblioteka sho neyu vin gordivsya buli tezh ukrayinski gazeti zi shodennikom Dilo na vidnomu misci Do o paroha zahodili selyani shob pobachitisya z nim Dlya nih o Ivan zavzhdi mav chas i dobre slovo poradi Vin zmagavsya z nedugoyu p yanstva na seli piznishe dopomagav organizovuvati chitalni Prosvita spozhivchi chi silskogospodarski kooperativi kreditivki tosho Diti svyashennika hlopci i divchata pracyuvali sered molodi sela Voni yih vchili ridnoyi istoriyi pomagali organizovuvati hor pidgotovlyali koncerti chi vistavi U 1967 roci vidkrito novu shkolu u yakij navchalosya 104 uchni dosi navchannya provodilos u primishenni starogo proborstva U 60 ih rokah v seli bulo zbudovano budinok kulturi iz zalom na 350 misc Diyala biblioteka z knizhkovim fondom 8 4 tis ekzemplyariv U cij cerkvi ye tri bibliyi Gebranska Staroslov yanska i Ukrayinska Bilya cerkvi stoyit dzvinicya Kolis za Radyanskogo Soyuzu ne mozhna bulo hoditi do cerkvi i bilshoviki use znishuvali Selyani hovali po domivkah ikoni statuetki a dzvoni vid nimci zakopali u zemlyu Pislya vijni dva dzvona znajshli i voni visyat i svoyim melodijnim dzvonom zaklikayut lyudej do Bozhogo hramu A she dva dzvoni tak i ne znajshli odin velikij yakij nazivavsya Joan i malenkij Signaturka U 1924 roci u centri sela bula pobudovana kaplichka u yakij stoyit figura Ivana Hrestitelya U chasi ateyizmu iz kaplichki vikrali figuru i kinuli v richku ale figuru znajshli i postavili na misce Za iniciativoyu miscevogo zhitelya Oleksandra Sherbi zhiteli sela virishili vid restavruvati kaplichku I na rizdvo Ivana Hrestitelya 7 lipnya 1991 r u seli bulo posvyacheno vidrestavrovanu kaplichku Takozh u seli ye krinicya v yakij svyatyat vodu lyudi uzhe duzhe bagato rokiv Starshi lyudi prigaduyut sho voni svyatili vodu she pri Polshi ale rozkazuyut sho she shvidshe tam svyatilasya voda potim pri Radyanskomu Soyuzi vodu svyatili v cerkvi tomu sho vlada zaboronyala i uzhe za nezalezhnu Ukrayinu znovu pochali svyatili vodu v krinici Takozh lyudi rozkazuyut sho uzhe za nezalezhnu Ukrayinu koli svyatili vodu i prozvuchali slava Nehaj zijde duh svyatij i v cej chas vipuskali golubiv yaki prolitali nad golovami selyan U lyudej vid radosti zahoplyuvalo podih 14 zhovtnya 1992 roku u seli Zhukiv bulo vidnovleno mogilu Sichovih Strilciv de bulo vstanovleno hrest A 24 veresnya 2000 roku bilya cerkvi na chest 2000 richchya Rizdva Hrestovogo bulo vstanovleno pam yatnij znak Takozh veliku uchast u rozvitku nacionalnogo vidrodzhennya brav Mihajlo Kutnij yakij narodivsya i viris v Zhukovi Vin pisav virshi pisni yaki vikonuvalisya na koncertah u Narodnomu domi shkoli M Kutnij napisav cilij ryad i cerkovnih pisen yaki vikonuye cerkovnij hor Svoyu lyubov do ridnogo sela Mihajlo ospivav u pisnyah pro Zhukiv V odnij z nih vin pishe Pomizh krislatih yaseniv Pulsuye ridnij mij Zhkiv Zhukove mij kraso moya Tebe vsim sercem lyublyu ya Na danij chas zhiteli sela onovlyuyut dzvinicyu i krinicyu koshti vidilila cerkva Iniciatorom cogo buv Mikola Petrovich Zhurav yakij bezposeredno i bere v comu uchast takozh jomu dopomagayut meshkanci sela ce Lesko Mihajlo Kutnij Petro Prokopovich Bedrij Petro i svyashennik Dovgij Mihayil Selyani pam yatayut istoriyu svogo sela i dbayut pro te shob istorichni miscya zalishilisya dlya nashadkiv ReligiyaCerkva sv vlmch Mikiti nalezhit do PCU Nastoyatel prot Mihajlo Dovgij Vona znahoditsya na gorbochku maye ponad 42 metra visoti i zbudovana z kamenya Bilya cerkvi pohovanij svyashennik iz druzhinoyu i dochkoyu Cej svyashennik Ivan Malinovskij pobuduvav cyu cerkvu i takozh cerkvu u seli Kropivna Vidomi lyudiMalinovskij Oleksandr svyashennik 1889 1957 svyashennik cerkovnij i gromadskij diyach chlen UGVR Oleg Pogonchuk 1994 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini Uchasnik vijni na shodi Ukrayini Primitkihttps pomoryanska gromada ukr privit svit Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 20 sichnya 2016 Grebenyak V Novi arheologichni nahidki na teritoriyi Shidnoyi Galichini 11 Zapiski NTSh Lviv 1915 T 122 S 5PosilannyaPogoda v seli Zhukiv 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi