Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Жуан Альковер-і-Маспонс (кат. Joan Alcover, [ʒuan əɫkove]) (*1854 — 1926) — іспанський балеарський письменник, поет, публіцист і політичний діяч.
| Жуан Альковер | ||||
|---|---|---|---|---|
| кат. Joan Alcover i Maspons | ||||
 | ||||
| Народився | 3 травня 1854[1][2] Пальма, Іспанія | |||
| Помер | 26 лютого 1926[1][2] (71 рік) Пальма, Іспанія | |||
| Країна |  Іспанія[3] | |||
| Діяльність | політик, поет, письменник | |||
| Alma mater | Барселонський університет | |||
| Мова творів | каталанська | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | d[4] | |||
| Діти | d | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Жуан Альковер у Вікісховищі | ||||
Біографія
Син впливового сімейства, він отримав ступінь бакалавра в Балеарському інституті перед отриманням наукового ступеня в галузі права в Барселоні. Після того, як він став адвокатом (1878), він повернувся на Мальорку, щоб зайняти різні посади в судовій системі острова. Одночасно він був бойовиком ліберальної партії свого друга Антоніо Маури, коли він почав політичну кар'єру, кульмінацією якої стало його призначення як представника «Corts» (судів) (1893). Після короткого перебування в Мадриді, він повернувся додому на Балеарські острови і відмовився від ведення політичної діяльності.
З раннього віку він об'єднав свої дослідження і, надалі, свою професійну професію, з його інтересом до письмової форми. У віці вісімнадцяти років він опублікував свої вірші каталонською та іспанською мовами в журналах «El Isleño», «Museo Balear» і «Revista Balear». Тим не менш, його літературний інтерес стане сильнішим за час, проведений в Барселоні, де він увійшов у контакт з літературною діяльністю культурного руху «Renaixença» (журнали, літературні конкурси, конференції, читання…). У 23 роки він виграв позачерговий приз Барселони «Jocs Florals» (Квіткові Ігри).
Джоан Алькавер отримав визнання як поет, і він скоро стане тією людиною, яка, надзвичайно люблячи літературу, використовуватиме свої літературні здібності, щоб отримати соціальний престиж. Поступово він перестав писати каталонською мовою, воліючи писати свої вірші іспанською мовою. «Poesías» [Поезії] — його перша поетична книга (1887), «Nuevas poesías» [Нові поезії] (1892), «Poemas у Armonias» [Стихії і гармонії] (1894) і «Meteoros. Poemas, apólogos y Cuentos» [Метеори. Вірші, вибачення та оповідання] (1901), відображають цю тенденцію бути одномовним, хоча він буде включати деякі вірші каталонською мовою в перших двох збірках. Проте, два інших збірника буде повністю написано іспанською мовою. Це поезія надихнула своєю романтикою, яка імітує інших поетів, такі як Беккера і Кампоамор, має сильну експресію поетичного голосу, але уникає риторичних ексцесів і помпезності. Його книги були добре прийняті критиками.
Однак біда зіграла вирішальну роль в його житті і літературної діяльності. У 1887 році всього після шести років після шлюбу, Альковер втратив дружину, Розу Пужоль Гуарх, з якою він мав трьох дітей, Пере, Терезу і Гаєту. У 1891 році він одружився з Марією дель Харо Россель, з якою у нього було ще дві дитини, Марія і Пабло. З п'яти дітей він пережив тільки останнього: в 1901 р. Тереза померла від туберкульозу; в 1905 році Пере помер від черевного тифу; в 1919 році Марія і Гаєта загинули в один і той же день. Ця послідовність нещасть довели його до глибокого нервового зриву, який приведе його до посилення своїх інтелектуальних досліджень, отримання більшої кількості природних і щирих форм вираження. Його поезія поступово починає змінюватися, починаючи з його середовища, тобто мови, якою вона була написана. Між 1899 і 1903 роками Алькавер сумнівався, продовжувати писати іспанською мовою, або повернутися до каталонської: він в кінцевому підсумку вирішив писати каталонською.
Насправді його особисті обставини буде перетинатися з іншими колективними умовами: в Мальорці романтична література була в занепаді, острів стає модернізованим, культурні зв'язки почали з'являтися в Каталонії і політичний каталанізм почав завойовувати популярність на острові. Все це спонукало його розширити свої літературні горизонти, щоб приєднатися до більш широкого руху і зробити зв'язки, в основному за рахунок своєї дружби з Сантьяго Русінолом і Хосепом Карнерою, з культурної діяльності князівств. Цей крок вів його до нового сприйняття мистецтва і літератури.
У 1904 році він дав семінар в Атенеме Барселони під назвою «Humanització de l'art» [Гуманізація мистецтва], які вважається його найбільш важливою заявою про мистецтво ліричної композиції. У цьому тексті він захищав переконання, що участь поета естетично піддається в ясною і зрозумілою поезії, в гарну уявним формі. Тим не менш, він висловив свою неприязнь до інтелектуалізованої поезії і тих так званих літературних шкіл і напрямків, які були на основі простої штучності. Тому він позиціонував себе на півдорозі між спонтанним типом поезії, написаної Жоаном Марагалем, і ліризмом, який був побудований на досконалій формі, але сентиментально посушливим, як і написано в парнаських поетів. Відповідно до своєї черги думок століть близько істини і життя, Алькавер проводитиме поетичний стиль, прив'язаний до досвіду життя, який був в стані глибоко з'єднатися з почуттям читача людства.
Книгою, яка найкращим чином ілюструє його ліричну теорію, є «Cap al tard» [Якщо вже пізно] (1909), яка повністю написана каталонською: у цій колекції не пов'язаних між собою віршів ми бачимо ліричний голосовий розкол в різних людей, що описують багато пейзажів. Альковер зробив це за допомогою форм та ідей, взятих з популярних уявлень, як і ми знаходимо у вірші «Balanguera», який буде адаптований на музику Амадеу Вівеса і стане нинішній гімном Мальорки. Розділ, озаглавлений «Елегії», є, без сумніву, одним з найяскравіших моментів у книзі: тут поет демонструє, з дещо іншої точки зору, батьківські страждання, яких він зазнав, хоча, треба сказати, він бере верх над цим болем, перетворивши його в емоції, які можуть бути відчуті. У «Poèmes bíblics» [Біблійні вірші] (1918), які були його останньою збіркою віршів, він знову використовує різні поетичні прийоми, але цього разу вони біблійного натхнення, і він не досяг того ж рівня якості, що він досяг у попередньому томі.
Його статус як інтелектуала, як і Мігеля Коста Лебера, був визнаний і оцінений багатьма письменниками того часу, особливо тих, хто входив до «Escola mallorquina» [Мальоркська школа]. Він був членом «Academia De Bones Lletres» (1913), президент Барселонських «Jocs Florals» [Квіткових ігор] (1916) і членом «Institut d'Estudis Catalans» [Інститут каталонських досліджень] (1916)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=4
- . Generalitat de Catalunya. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Alkover a druge materine prizvishe Maspons Zhuan Alkover i Maspons kat Joan Alcover ʒuan eɫkove 1854 1854 1926 ispanskij balearskij pismennik poet publicist i politichnij diyach Zhuan Alkoverkat Joan Alcover i MasponsNarodivsya3 travnya 1854 1854 05 03 1 2 Palma IspaniyaPomer26 lyutogo 1926 1926 02 26 1 2 71 rik Palma IspaniyaKrayina Ispaniya 3 Diyalnistpolitik poet pismennikAlma materBarselonskij universitetMova tvorivkatalanskaZhanrpoeziyaChlenstvod 4 DitidNagorodid 1909 d 1919 Zhuan Alkover u Vikishovishi Joan Alcover i MasponsBiografiyaSin vplivovogo simejstva vin otrimav stupin bakalavra v Balearskomu instituti pered otrimannyam naukovogo stupenya v galuzi prava v Barseloni Pislya togo yak vin stav advokatom 1878 vin povernuvsya na Malorku shob zajnyati rizni posadi v sudovij sistemi ostrova Odnochasno vin buv bojovikom liberalnoyi partiyi svogo druga Antonio Mauri koli vin pochav politichnu kar yeru kulminaciyeyu yakoyi stalo jogo priznachennya yak predstavnika Corts sudiv 1893 Pislya korotkogo perebuvannya v Madridi vin povernuvsya dodomu na Balearski ostrovi i vidmovivsya vid vedennya politichnoyi diyalnosti Z rannogo viku vin ob yednav svoyi doslidzhennya i nadali svoyu profesijnu profesiyu z jogo interesom do pismovoyi formi U vici visimnadcyati rokiv vin opublikuvav svoyi virshi katalonskoyu ta ispanskoyu movami v zhurnalah El Isleno Museo Balear i Revista Balear Tim ne mensh jogo literaturnij interes stane silnishim za chas provedenij v Barseloni de vin uvijshov u kontakt z literaturnoyu diyalnistyu kulturnogo ruhu Renaixenca zhurnali literaturni konkursi konferenciyi chitannya U 23 roki vin vigrav pozachergovij priz Barseloni Jocs Florals Kvitkovi Igri Dzhoan Alkaver otrimav viznannya yak poet i vin skoro stane tiyeyu lyudinoyu yaka nadzvichajno lyublyachi literaturu vikoristovuvatime svoyi literaturni zdibnosti shob otrimati socialnij prestizh Postupovo vin perestav pisati katalonskoyu movoyu voliyuchi pisati svoyi virshi ispanskoyu movoyu Poesias Poeziyi jogo persha poetichna kniga 1887 Nuevas poesias Novi poeziyi 1892 Poemas u Armonias Stihiyi i garmoniyi 1894 i Meteoros Poemas apologos y Cuentos Meteori Virshi vibachennya ta opovidannya 1901 vidobrazhayut cyu tendenciyu buti odnomovnim hocha vin bude vklyuchati deyaki virshi katalonskoyu movoyu v pershih dvoh zbirkah Prote dva inshih zbirnika bude povnistyu napisano ispanskoyu movoyu Ce poeziya nadihnula svoyeyu romantikoyu yaka imituye inshih poetiv taki yak Bekkera i Kampoamor maye silnu ekspresiyu poetichnogo golosu ale unikaye ritorichnih ekscesiv i pompeznosti Jogo knigi buli dobre prijnyati kritikami Odnak bida zigrala virishalnu rol v jogo zhitti i literaturnoyi diyalnosti U 1887 roci vsogo pislya shesti rokiv pislya shlyubu Alkover vtrativ druzhinu Rozu Puzhol Guarh z yakoyu vin mav troh ditej Pere Terezu i Gayetu U 1891 roci vin odruzhivsya z Mariyeyu del Haro Rossel z yakoyu u nogo bulo she dvi ditini Mariya i Pablo Z p yati ditej vin perezhiv tilki ostannogo v 1901 r Tereza pomerla vid tuberkulozu v 1905 roci Pere pomer vid cherevnogo tifu v 1919 roci Mariya i Gayeta zaginuli v odin i toj zhe den Cya poslidovnist neshast doveli jogo do glibokogo nervovogo zrivu yakij privede jogo do posilennya svoyih intelektualnih doslidzhen otrimannya bilshoyi kilkosti prirodnih i shirih form virazhennya Jogo poeziya postupovo pochinaye zminyuvatisya pochinayuchi z jogo seredovisha tobto movi yakoyu vona bula napisana Mizh 1899 i 1903 rokami Alkaver sumnivavsya prodovzhuvati pisati ispanskoyu movoyu abo povernutisya do katalonskoyi vin v kincevomu pidsumku virishiv pisati katalonskoyu Naspravdi jogo osobisti obstavini bude peretinatisya z inshimi kolektivnimi umovami v Malorci romantichna literatura bula v zanepadi ostriv staye modernizovanim kulturni zv yazki pochali z yavlyatisya v Kataloniyi i politichnij katalanizm pochav zavojovuvati populyarnist na ostrovi Vse ce sponukalo jogo rozshiriti svoyi literaturni gorizonti shob priyednatisya do bilsh shirokogo ruhu i zrobiti zv yazki v osnovnomu za rahunok svoyeyi druzhbi z Santyago Rusinolom i Hosepom Karneroyu z kulturnoyi diyalnosti knyazivstv Cej krok viv jogo do novogo sprijnyattya mistectva i literaturi U 1904 roci vin dav seminar v Ateneme Barseloni pid nazvoyu Humanitzacio de l art Gumanizaciya mistectva yaki vvazhayetsya jogo najbilsh vazhlivoyu zayavoyu pro mistectvo lirichnoyi kompoziciyi U comu teksti vin zahishav perekonannya sho uchast poeta estetichno piddayetsya v yasnoyu i zrozumiloyu poeziyi v garnu uyavnim formi Tim ne mensh vin visloviv svoyu nepriyazn do intelektualizovanoyi poeziyi i tih tak zvanih literaturnih shkil i napryamkiv yaki buli na osnovi prostoyi shtuchnosti Tomu vin pozicionuvav sebe na pivdorozi mizh spontannim tipom poeziyi napisanoyi Zhoanom Maragalem i lirizmom yakij buv pobudovanij na doskonalij formi ale sentimentalno posushlivim yak i napisano v parnaskih poetiv Vidpovidno do svoyeyi chergi dumok stolit blizko istini i zhittya Alkaver provoditime poetichnij stil priv yazanij do dosvidu zhittya yakij buv v stani gliboko z yednatisya z pochuttyam chitacha lyudstva Knigoyu yaka najkrashim chinom ilyustruye jogo lirichnu teoriyu ye Cap al tard Yaksho vzhe pizno 1909 yaka povnistyu napisana katalonskoyu u cij kolekciyi ne pov yazanih mizh soboyu virshiv mi bachimo lirichnij golosovij rozkol v riznih lyudej sho opisuyut bagato pejzazhiv Alkover zrobiv ce za dopomogoyu form ta idej vzyatih z populyarnih uyavlen yak i mi znahodimo u virshi Balanguera yakij bude adaptovanij na muziku Amadeu Vivesa i stane ninishnij gimnom Malorki Rozdil ozaglavlenij Elegiyi ye bez sumnivu odnim z najyaskravishih momentiv u knizi tut poet demonstruye z desho inshoyi tochki zoru batkivski strazhdannya yakih vin zaznav hocha treba skazati vin bere verh nad cim bolem peretvorivshi jogo v emociyi yaki mozhut buti vidchuti U Poemes biblics Biblijni virshi 1918 yaki buli jogo ostannoyu zbirkoyu virshiv vin znovu vikoristovuye rizni poetichni prijomi ale cogo razu voni biblijnogo nathnennya i vin ne dosyag togo zh rivnya yakosti sho vin dosyag u poperednomu tomi Jogo status yak intelektuala yak i Migelya Kosta Lebera buv viznanij i ocinenij bagatma pismennikami togo chasu osoblivo tih hto vhodiv do Escola mallorquina Malorkska shkola Vin buv chlenom Academia De Bones Lletres 1913 prezident Barselonskih Jocs Florals Kvitkovih igor 1916 i chlenom Institut d Estudis Catalans Institut katalonskih doslidzhen 1916 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https datos gob es es catalogo e00123904 autores espanoles en dominio publico fallecidos desde 1900 http apmembres2 iec cat detall aspx pkMembrePLE 4 Generalitat de Catalunya Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 23 bereznya 2014