Жослен III де Куртене (фр. Josselin III de Courtenay; між 1134 та 1139 — між 1190 та 1200) — державний та військовий діяч Єрусалимського королівства, титулярний граф Едеси.
Жослен III фр. Josselin III de Courtenay | |||
| |||
---|---|---|---|
1159 — 1200 | |||
Попередник: | Жослен II | ||
Народження: | 1135, 1134 або 1159 | ||
Смерть: | не раніше 1191 і не пізніше 1200, 1200, 1190 або 1187 | ||
Релігія: | Християнство | ||
Рід: | d | ||
Батько: | Жослен II (граф Едеси) | ||
Мати: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d і d |
Життєпис
Походив з Першої династії Куртене. Син Жослена II, графа Едеси, та Бестріс де Саон. Стосовно дати народження існують розбіжності: за різними відомостями це сталося 1134, 1135 або 1139 року. Втім вже 1144 року гарфство Едеса була захоплена загонами атабека Нур ад-Діна. Надалі рештки було продано Антіохійському князівству.
1150 року після смерті батька успадкував титул графа Едеси. На той час Жослен III перебував на службі в єрусалимського короля Аморі I. 1156 року стає маршалом королівства. 1164 року брав участь у битві біля Харімі, де хрестоносці зазнали поразки, а Жослен потрапив у полон. Звільнився лише 1176 року за викуп у 50 тис. динарів.
По поверненню до Єрусалиму отримує посаду сенешаля. Завдяки підтримці небожа — короля Балдуїна IV доволі швидко збагатився, заснував нову сеньйорію Єрусалимського королівства поблизу Акри, що отримала назву сеньйорія Жослен. Також оженився на представниці впливового роду де Міллі.
1180 року був посланцем до Візантійської імперії. 1185 року після смерті короля став опікуном нового короля Балдуїна V, а регентом — Раймунд III, граф Триполі. Разом з останнім Жослен де Куртене вступив у суперечку за владу з небогою Сибілою та її чоловіком Гі де Лузіньяном.
1186 року після смерті Балдуїна V не особливо протидіяв коронації Сибіли. Невдовзі надав підтримку Гі де Лузіньяну. Натомість отримав замки Шатель-Ньоф та Торон. 1187 року у битві на Рогах Хаттіна разом з Баліаном ІІ д'Ібеліном керував ар'єргардом християнської армії. Втім зміг врятуватися після поразки, втекти до Тіру. 1189 року доєднався до учасників Третього хрестового походу під час облоги Акри.
Остання згадка про Жослена III сягає 1190 року. За різними відомостями він помер або загинув 1191 або 1200 року.
Родина
Дружина — Агнес, донька генріха де Міллі, сеньйора Петри
Діти:
- Беатріса (д/н—після 1245), дружина графа Отто фон Ботенлаубена
- Агнес (д/н—після 1200), дружина вільгельма дела Амондолеа, синьйора Скандаліона
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
- Nicholson, Robert L. (1973). Joscelyn III and the Fall of the Crusader States, 1134—1199. Brill.
- Hamilton, Bernard (2000). The Leper King and his Heirs: Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem. Cambridge University Press.
- Ferdinandi, Sergio (2017). La Contea Franca di Edessa. Fondazione e Profilo Storico del Primo Principato Crociato nel Levante (1098—1150). Pontificia Università Antonianum — Rome. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhoslen III de Kurtene fr Josselin III de Courtenay mizh 1134 ta 1139 mizh 1190 ta 1200 derzhavnij ta vijskovij diyach Yerusalimskogo korolivstva titulyarnij graf Edesi Zhoslen III fr Josselin III de Courtenay Prapor Graf Edesi 1159 1200 Poperednik Zhoslen II Narodzhennya 1135 1134 abo 1159Smert ne ranishe 1191 i ne piznishe 1200 1200 1190 abo 1187Religiya HristiyanstvoRid dBatko Zhoslen II graf Edesi Mati dShlyub dDiti d i d Div takozh ZhoslenZhittyepisPohodiv z Pershoyi dinastiyi Kurtene Sin Zhoslena II grafa Edesi ta Bestris de Saon Stosovno dati narodzhennya isnuyut rozbizhnosti za riznimi vidomostyami ce stalosya 1134 1135 abo 1139 roku Vtim vzhe 1144 roku garfstvo Edesa bula zahoplena zagonami atabeka Nur ad Dina Nadali reshtki bulo prodano Antiohijskomu knyazivstvu 1150 roku pislya smerti batka uspadkuvav titul grafa Edesi Na toj chas Zhoslen III perebuvav na sluzhbi v yerusalimskogo korolya Amori I 1156 roku staye marshalom korolivstva 1164 roku brav uchast u bitvi bilya Harimi de hrestonosci zaznali porazki a Zhoslen potrapiv u polon Zvilnivsya lishe 1176 roku za vikup u 50 tis dinariv Po povernennyu do Yerusalimu otrimuye posadu seneshalya Zavdyaki pidtrimci nebozha korolya Balduyina IV dovoli shvidko zbagativsya zasnuvav novu senjoriyu Yerusalimskogo korolivstva poblizu Akri sho otrimala nazvu senjoriya Zhoslen Takozh ozhenivsya na predstavnici vplivovogo rodu de Milli 1180 roku buv poslancem do Vizantijskoyi imperiyi 1185 roku pislya smerti korolya stav opikunom novogo korolya Balduyina V a regentom Rajmund III graf Tripoli Razom z ostannim Zhoslen de Kurtene vstupiv u superechku za vladu z nebogoyu Sibiloyu ta yiyi cholovikom Gi de Luzinyanom 1186 roku pislya smerti Balduyina V ne osoblivo protidiyav koronaciyi Sibili Nevdovzi nadav pidtrimku Gi de Luzinyanu Natomist otrimav zamki Shatel Nof ta Toron 1187 roku u bitvi na Rogah Hattina razom z Balianom II d Ibelinom keruvav ar yergardom hristiyanskoyi armiyi Vtim zmig vryatuvatisya pislya porazki vtekti do Tiru 1189 roku doyednavsya do uchasnikiv Tretogo hrestovogo pohodu pid chas oblogi Akri Ostannya zgadka pro Zhoslena III syagaye 1190 roku Za riznimi vidomostyami vin pomer abo zaginuv 1191 abo 1200 roku RodinaDruzhina Agnes donka genriha de Milli senjora Petri Diti Beatrisa d n pislya 1245 druzhina grafa Otto fon Botenlaubena Agnes d n pislya 1200 druzhina vilgelma dela Amondolea sinjora SkandalionaPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaNicholson Robert L 1973 Joscelyn III and the Fall of the Crusader States 1134 1199 Brill Hamilton Bernard 2000 The Leper King and his Heirs Baldwin IV and the Crusader Kingdom of Jerusalem Cambridge University Press Ferdinandi Sergio 2017 La Contea Franca di Edessa Fondazione e Profilo Storico del Primo Principato Crociato nel Levante 1098 1150 Pontificia Universita Antonianum Rome ISBN 978 88 7257 103 3