Вівчарик жовтобровий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phylloscopus sibilatrix (Bechstein, 1793) | ||||||||||||||||
Жовтий – гніздовий, перелітний Синій – райони зимівель Блакитний, з лініями - у період міграцій | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вівча́рик жовтобро́вий, або жовтобривий (Phylloscopus sibilatrix) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae). В Україні гніздовий, перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 10-11 г, довжина тіла приблизно 12 см. Дорослий птах зверху зеленкувато-оливковий, з дещо світлішим надхвістям; над оком широка жовта «брова»; горло, воло і спід крил жовті; груди, черево і підхвістя білі; махові і стернові пера бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб зверху темно-бурий, знизу — жовтувато-бурий; ноги жовтувато-бурі.
Від інших вівчариків відрізняється більшими розмірами і насичено жовтим кольором в оперенні низу, зокрема від весняного вівчарика і вівчарика-ковалика — ширшими жовтими «бровами»; від звичайної берестянки — білими грудьми і черевом, відносно коротшим хвостом, жовтувато-бурими ногами і голосом.
Звуки
Пісня починається голосним свистом, а закінчується треллю «сіп — сіп — сіпсіп — сіпсіпсіп — сіисіррр», яка поступово значно прискорюється; поклик — різке «сіп».
Поширення та місця існування
Ареал охоплює Європу від Британських островів і Скандинавії до Архангельська, Уралу та Лівану. В Україні гніздиться на всій території, за винятком південної частини степу; мігрує скрізь. Відлітають вівчарики жовтоброві на зимівлю в кінці серпня — на початку вересня. Зимують у тропічній Африці.
Вівчарик жовтобровий є типовим лісовим птахом і оселяється в різноманітних деревних насадженнях. Охоче займає соснові ліси і трапляється як в старих борах, так і в молодих соснових насадженнях, у тому числі в моновидових штучних сосняках. На нього можна також натрапити в мішаних хвойно-листяних лісах, у мішаних листяних і одноманітних дубових, березових, ясеневих і букових деревостанах. Гніздиться також у парках і садах у населених пунктах.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінено в 14—22 млн пар, в Україні — 200–250 тис. пар. Спостерігається скорочення чисельності популяції середніми темпами.
Гніздування
Гніздиться окремими парами. Гніздо будує завжди на землі на найрізноманітніших ділянках лісу, розташованих в його розріджених або освітлених місцях. Гніздо лаштує серед трав'яного покриву — на рівному місці; на схилі ями; поряд з деревом, що впало; біля пенька; купи хмизу; під прикриттям куща або деревця, зазвичай у поглибленні моху або лісової підстилки. Воно має еліпсоїдальну форму з куполоподібним дахом та бічним входом. Птах зводить гніздо за три-чотири ранки. Його будує самка із зібраних тут же на місці матеріалів, склад яких дуже різноманітний і залежить від наявності навколо гнізда певної торішньої рослинності. Товсті стінки гнізда в деяких випадках скріплені луб'яними волокнами, внутрішня вистілка складається з тонких і ніжних стебел, кінського волосся або шерсті. Пір'я ніколи не використовується для вистілки гнізда, що відрізняє гнізда вівчарика жовтобрового від гнізд вівчарика весняного і вівчарика-ковалика.
Кладка містить 5-7, рідко — 8 яєць. Яйця вівчарика жовтобровго, на відміну від інших видів вівчариків, мають інтенсивнішу буру, коричневу плямистість. Біла шкаралупа вкрита глибокими фіолетово-сірими і поверхневими бузково-бурими плямами, іноді настільки численними, що вони затемнюють основне тло яйця. Середні розміри яєць 16,22×12,71 мм. Початок відкладання яєць спостерігається з першої декади травня. Насиджує з останнього яйця лише самка протягом 13 днів. У гнізді пташенята знаходяться 12 днів, і перші дні після вилуплення самка приділяє багато часу їх обігріванню, тому самець приносить поживу значно частіше за неї. Потім обоє батьків приносять корм майже однакове число разів, але під кінець більше годує самка. Виліт пташенят спостерігається з 10 червня до 10 липня. Після вильоту молодих птахів дорослі догодовують їх ще приблизно місяць, після чого молодь починає кочувати. Протягом одного сезону розмноження можливі два виводки.
Живлення
Раціон складається з різних повзаючих та літаючих лісових комах і павуків, яких птахи збирають з нижньої частини листя дерев і чагарників, а також ловлять на льоту серед гілок. У лісових полезахисних насадженнях України вівчарики жовтоброві збирають комах у кронах дерев 2-го ярусу.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Вівчарик // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 266. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Джерела
- BirdLife International 2012. Phylloscopus sibilatrix. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 14 September 2014. [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivcharik zhovtobrovijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Vivcharikovi Phylloscopidae Rid Vivcharik Phylloscopus Vid Vivcharik zhovtobrovijBinomialna nazvaPhylloscopus sibilatrix Bechstein 1793 Zhovtij gnizdovij perelitnij Sinij rajoni zimivel Blakitnij z liniyami u period migracijPosilannyaVikishovishe Category Phylloscopus sibilatrixVikividi Phylloscopus sibilatrixEOL 1178071ITIS 179847MSOP 106007706NCBI 48153 Vivcha rik zhovtobro vij abo zhovtobrivij Phylloscopus sibilatrix vid gorobcepodibnih ptahiv rodini vivcharikovih Phylloscopidae V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisMorfologichni oznaki Masa tila 10 11 g dovzhina tila priblizno 12 sm Doroslij ptah zverhu zelenkuvato olivkovij z desho svitlishim nadhvistyam nad okom shiroka zhovta brova gorlo volo i spid kril zhovti grudi cherevo i pidhvistya bili mahovi i sternovi pera buri zi svitloyu oblyamivkoyu dzob zverhu temno burij znizu zhovtuvato burij nogi zhovtuvato buri Vid inshih vivcharikiv vidriznyayetsya bilshimi rozmirami i nasicheno zhovtim kolorom v operenni nizu zokrema vid vesnyanogo vivcharika i vivcharika kovalika shirshimi zhovtimi brovami vid zvichajnoyi berestyanki bilimi grudmi i cherevom vidnosno korotshim hvostom zhovtuvato burimi nogami i golosom Zvuki Pisnya pochinayetsya golosnim svistom a zakinchuyetsya trellyu sip sip sipsip sipsipsip siisirrr yaka postupovo znachno priskoryuyetsya poklik rizke sip Poshirennya ta miscya isnuvannyaAreal ohoplyuye Yevropu vid Britanskih ostroviv i Skandinaviyi do Arhangelska Uralu ta Livanu V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi za vinyatkom pivdennoyi chastini stepu migruye skriz Vidlitayut vivchariki zhovtobrovi na zimivlyu v kinci serpnya na pochatku veresnya Zimuyut u tropichnij Africi Vivcharik zhovtobrovij ye tipovim lisovim ptahom i oselyayetsya v riznomanitnih derevnih nasadzhennyah Ohoche zajmaye sosnovi lisi i traplyayetsya yak v starih borah tak i v molodih sosnovih nasadzhennyah u tomu chisli v monovidovih shtuchnih sosnyakah Na nogo mozhna takozh natrapiti v mishanih hvojno listyanih lisah u mishanih listyanih i odnomanitnih dubovih berezovih yasenevih i bukovih derevostanah Gnizditsya takozh u parkah i sadah u naselenih punktah ChiselnistChiselnist v Yevropi ocineno v 14 22 mln par v Ukrayini 200 250 tis par Sposterigayetsya skorochennya chiselnosti populyaciyi serednimi tempami Gnizduvannyayajce Phylloscopus sibilatrix Tuluzkij muzejPtashenyata v gnizdi Gnizditsya okremimi parami Gnizdo buduye zavzhdi na zemli na najriznomanitnishih dilyankah lisu roztashovanih v jogo rozridzhenih abo osvitlenih miscyah Gnizdo lashtuye sered trav yanogo pokrivu na rivnomu misci na shili yami poryad z derevom sho vpalo bilya penka kupi hmizu pid prikrittyam kusha abo derevcya zazvichaj u pogliblenni mohu abo lisovoyi pidstilki Vono maye elipsoyidalnu formu z kupolopodibnim dahom ta bichnim vhodom Ptah zvodit gnizdo za tri chotiri ranki Jogo buduye samka iz zibranih tut zhe na misci materialiv sklad yakih duzhe riznomanitnij i zalezhit vid nayavnosti navkolo gnizda pevnoyi torishnoyi roslinnosti Tovsti stinki gnizda v deyakih vipadkah skripleni lub yanimi voloknami vnutrishnya vistilka skladayetsya z tonkih i nizhnih stebel kinskogo volossya abo shersti Pir ya nikoli ne vikoristovuyetsya dlya vistilki gnizda sho vidriznyaye gnizda vivcharika zhovtobrovogo vid gnizd vivcharika vesnyanogo i vivcharika kovalika Kladka mistit 5 7 ridko 8 yayec Yajcya vivcharika zhovtobrovgo na vidminu vid inshih vidiv vivcharikiv mayut intensivnishu buru korichnevu plyamistist Bila shkaralupa vkrita glibokimi fioletovo sirimi i poverhnevimi buzkovo burimi plyamami inodi nastilki chislennimi sho voni zatemnyuyut osnovne tlo yajcya Seredni rozmiri yayec 16 22 12 71 mm Pochatok vidkladannya yayec sposterigayetsya z pershoyi dekadi travnya Nasidzhuye z ostannogo yajcya lishe samka protyagom 13 dniv U gnizdi ptashenyata znahodyatsya 12 dniv i pershi dni pislya viluplennya samka pridilyaye bagato chasu yih obigrivannyu tomu samec prinosit pozhivu znachno chastishe za neyi Potim oboye batkiv prinosyat korm majzhe odnakove chislo raziv ale pid kinec bilshe goduye samka Vilit ptashenyat sposterigayetsya z 10 chervnya do 10 lipnya Pislya vilotu molodih ptahiv dorosli dogodovuyut yih she priblizno misyac pislya chogo molod pochinaye kochuvati Protyagom odnogo sezonu rozmnozhennya mozhlivi dva vivodki ZhivlennyaU Bugo Desnyanskomu zakazniku Ukrayina Racion skladayetsya z riznih povzayuchih ta litayuchih lisovih komah i pavukiv yakih ptahi zbirayut z nizhnoyi chastini listya derev i chagarnikiv a takozh lovlyat na lotu sered gilok U lisovih polezahisnih nasadzhennyah Ukrayini vivchariki zhovtobrovi zbirayut komah u kronah derev 2 go yarusu OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Vivcharik Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 Kn 2 t 1 A Golovna Ruska Rada S 266 ISBN 5 7707 4049 3 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 DzherelaBirdLife International 2012 Phylloscopus sibilatrix The IUCN Red List of Threatened Species Version 2014 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 14 September 2014 14 veresnya 2014 u Wayback Machine angl