Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пили п Феодо сійович Жмаче нко 14 26 листопада 1895 18951126 19 червня 1966 радянський військовик Герой Радянського Союз

Жмаченко Пилип Федосійович

Жмаченко Пилип Федосійович

Пили́п Феодо́сійович Жмаче́нко (14 (26) листопада 1895(18951126) — 19 червня 1966) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). У роки німецько-радянської війни з лютого по травень 1942 р. командувач 3-ї армії, з вересня 1943 р. очолював 47-му армію Воронезького фронту, пізніше, з жовтня 1943 р. і до кінця війни командувач 40-ї армії 1-го і 2-го Українських фронтів. Генерал-полковник (з травня 1945 року).

Пилип Феодосійович Жмаченко
image
Народження14 (26) листопада 1895
Могильне, Іскоростська волость, Овруцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть19 червня 1966(1966-06-19) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Країнаimage Російська імперія →
image СРСР
ОсвітаПостріл
Роки службиimage 1915-1917
image 1917-1960
ПартіяКПРС
Званняimage Генерал-полковник
Командування
3-тя армія
47-ма армія
40-ва армія
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
image
imageimageimageimage
imageimageimageimage
imageimageimageimage
image
Іноземні
image
Легіон Заслуг (Командор) (США)
imageimage
image Жмаченко Пилип Феодосійович у Вікісховищі

Життєпис

Народився 14 (26 листопада) 1895 року в селі Могильному (нині село Поліське Коростенського району Житомирської області) в селянській родині. Українець. У 1906 році закінчив сільську школу. Працював ремонтним робітником на залізниці.

Військова кар'єра

У листопаді 1915 року призваний на військову службу в Російську імператорську армію. Учасник Першої світової війни, воював понтонером на Південно-Західному фронті.

З листопада 1917 року в Червоній гвардії. Член РСДРП з 1917 року. У Червоній Армії з 1918 року. Учасник Громадянської війни, практично всю війну воював в Україні проти німців, гайдамаків, петлюрівців, денікінців, польських армій, махновців. Командував взводом і ротою, довго воював у складі 1-ї Української Радянської дивізії М. О. Щорса. Був важко поранений.

У 1922 році закінчив Харківські курси військових комісарів, в 1923 році — Вищу тактичну школу, а в 1926 році — Стрілецько-тактичні курси удосконалення комскладу РСЧА «Постріл» імені Комінтерну.

З 1923 по 1925 рік — воєнком полку, помічник начальника школи червоних старшин по політчастині. З 1926 року — помічник командира полку, потім командир і комісар полку. У 1937 року призначений командиром і воєнкомом 92-ї стрілецької дивізії 39-го стрілецького корпусу Приморської групи військ Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії (ОЧДСА) Далекосхідного краю. У 1938 році був заарештований за безпідставним звинуваченням, кілька місяців перебував в ув'язненні. Звільнений через відсутність провини і призначений начальником відділу бойової підготовки штабу Харківського військового округу. У березні 1941 року Жмаченко призначений командиром 67-го стрілецького корпусу, дислокованого під Полтавою.

Німецько-радянська війна

Учасник німецько-радянської війни в званні «комбрига» з червня 1941 року. На початку війни 67-й стрілецький корпус був перекинутий на Західний фронт (потім на Центральний фронт) і в складі 21-ї армії брав участь у оборонних боях на Смоленському напрямку. З 13 жовтня 1941 року — начальник гарнізону Харкова, з листопада 1941 року — заступник командувача військами Брянського фронту і командувач групою військ правого крила цього фронту. Генерал-майор з 9 листопада 1941 року

З лютого по травень 1942 року — командувач 3-ю армією в резерві Ставки ВГК. З травня 1942 року — заступник командувача 40-ю армією Брянського фронту, брав участь в Воронезько-Ворошиловградській оборонній операції, був важко поранений в тих боях. Після одужання в початку вересня 1943 року призначений командувачем 47-ю армією Воронезького фронту. Генерал-лейтенант з 20 жовтня 1943 року. Війська цієї армії одними з перших вийшли до Дніпра в ході Чернігівсько-Полтавської стратегічної операції і 25 вересня форсували його в районі села Студенця південніше Букрина, у наступних боях утримали плацдарм і значно розширили його.

З жовтня 1943 року і до кінця війни генерал П. Ф. Жмаченко командував 40-ю армією на 1-му і 2-му Українських фронтах. Виявив себе талановитим воєначальником в Житомирсько-Бердичівській, Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській, Бухарестсько-Арадській, Дебреценській, Будапештській, Братиславсько-Брновській і в Празькій наступальних операціях. Генерал-полковник з 29 травня 1945 року.

Повоєнні роки

Після війни продовжував служити в Радянській Армії на командних посадах. У 1947 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова. Був командуючим армією, помічником Головнокомандувача Центральної групою радянських військ в Австрії, заступником командувача військ Білоруського військового округу, 1-м заступником командувача військ Прикарпатського військового округу (у листопаді 1953 — січні 1955 року). У 1955–1966 роках — голова Комітету ДТСААФ Української РСР. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-го скликання (1946–1950 роки).

У відставці

image
надгробний пам'ятник
image
анотаційна дошка
image
меморіальна дошка на Десятинній
image
меморіальна дошка на проспекті Перемоги

З 1960 року генерал-полковник П. Ф. Жмаченко у відставці за хворобою. Жив у Києві в будину по вулиці Десятинній, 13. Помер 19 червня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Звання та нагороди

25 жовтня 1943 року, за форсування Дніпра і утримання плацдарму на південь від Києва, командувачу 47-ю армією Воронезького фронту генерал-лейтенанту Жмаченку присвоєно Пилипу Федосійовичу звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Пам'ять

Його іменем в 1968—2022 роках була названа вулиця в Дніпровському районі Києва. На ній на будинках № 4 і № 18 в 1975 році встановлені гранітні анотаційні дошки (архітектор А. Д. Корнєєв).

В 1967 році в Києві, на будинку Республіканського комітету ДТСААФ УРСР по проспекту Берестейському № 52/2, який з 1955 по 1960 рік очолював Пилип Жмаченко, встановлена мармурова меморіальна дошка. Того ж року мармурову меморіальну дошку встановлено на будинку по вулиці Десятинній, 13 в Києві, де з 1946 по 1966 рік Жив Пилип Жмаченко. В 1978 році вона була замінена на гранітну (архітектор А. Д. Корнєєв).

Примітки

  1. [. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 17 червня 2021. Інформація про нагороди П. Ф. Жмаченка на сайті «Подвиг народа» (рос.)]
  2. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  3. Захоплюючий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Література

  • Великая Отечественная. Командармы. М.-Жуковский, 2005;
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987;
  • Звягинцев В. Трибунал для героев. М. ОЛМА-ПРЕСС, 2005;
  • Золотые Звезды Полесья. 3-е изд., Київ, 1985;
  • Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941—1945. Коротний довідник, М.:Республика, 1995.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pili p Feodo sijovich Zhmache nko 14 26 listopada 1895 18951126 19 chervnya 1966 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 U roki nimecko radyanskoyi vijni z lyutogo po traven 1942 r komanduvach 3 yi armiyi z veresnya 1943 r ocholyuvav 47 mu armiyu Voronezkogo frontu piznishe z zhovtnya 1943 r i do kincya vijni komanduvach 40 yi armiyi 1 go i 2 go Ukrayinskih frontiv General polkovnik z travnya 1945 roku Pilip Feodosijovich ZhmachenkoNarodzhennya14 26 listopada 1895 Mogilne Iskorostska volost Ovruckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 chervnya 1966 1966 06 19 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSROsvitaPostrilRoki sluzhbi1915 1917 1917 1960PartiyaKPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya3 tya armiya 47 ma armiya 40 va armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiInozemni Legion Zaslug Komandor SShA Zhmachenko Pilip Feodosijovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 14 26 listopada 1895 roku v seli Mogilnomu nini selo Poliske Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec U 1906 roci zakinchiv silsku shkolu Pracyuvav remontnim robitnikom na zaliznici Vijskova kar yera U listopadi 1915 roku prizvanij na vijskovu sluzhbu v Rosijsku imperatorsku armiyu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni voyuvav pontonerom na Pivdenno Zahidnomu fronti Z listopada 1917 roku v Chervonij gvardiyi Chlen RSDRP z 1917 roku U Chervonij Armiyi z 1918 roku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni praktichno vsyu vijnu voyuvav v Ukrayini proti nimciv gajdamakiv petlyurivciv denikinciv polskih armij mahnovciv Komanduvav vzvodom i rotoyu dovgo voyuvav u skladi 1 yi Ukrayinskoyi Radyanskoyi diviziyi M O Shorsa Buv vazhko poranenij U 1922 roci zakinchiv Harkivski kursi vijskovih komisariv v 1923 roci Vishu taktichnu shkolu a v 1926 roci Strilecko taktichni kursi udoskonalennya komskladu RSChA Postril imeni Kominternu Z 1923 po 1925 rik voyenkom polku pomichnik nachalnika shkoli chervonih starshin po politchastini Z 1926 roku pomichnik komandira polku potim komandir i komisar polku U 1937 roku priznachenij komandirom i voyenkomom 92 yi strileckoyi diviziyi 39 go strileckogo korpusu Primorskoyi grupi vijsk Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi OChDSA Dalekoshidnogo krayu U 1938 roci buv zaareshtovanij za bezpidstavnim zvinuvachennyam kilka misyaciv perebuvav v uv yaznenni Zvilnenij cherez vidsutnist provini i priznachenij nachalnikom viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu Harkivskogo vijskovogo okrugu U berezni 1941 roku Zhmachenko priznachenij komandirom 67 go strileckogo korpusu dislokovanogo pid Poltavoyu Nimecko radyanska vijna Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni v zvanni kombriga z chervnya 1941 roku Na pochatku vijni 67 j strileckij korpus buv perekinutij na Zahidnij front potim na Centralnij front i v skladi 21 yi armiyi brav uchast u oboronnih boyah na Smolenskomu napryamku Z 13 zhovtnya 1941 roku nachalnik garnizonu Harkova z listopada 1941 roku zastupnik komanduvacha vijskami Bryanskogo frontu i komanduvach grupoyu vijsk pravogo krila cogo frontu General major z 9 listopada 1941 roku Z lyutogo po traven 1942 roku komanduvach 3 yu armiyeyu v rezervi Stavki VGK Z travnya 1942 roku zastupnik komanduvacha 40 yu armiyeyu Bryanskogo frontu brav uchast v Voronezko Voroshilovgradskij oboronnij operaciyi buv vazhko poranenij v tih boyah Pislya oduzhannya v pochatku veresnya 1943 roku priznachenij komanduvachem 47 yu armiyeyu Voronezkogo frontu General lejtenant z 20 zhovtnya 1943 roku Vijska ciyeyi armiyi odnimi z pershih vijshli do Dnipra v hodi Chernigivsko Poltavskoyi strategichnoyi operaciyi i 25 veresnya forsuvali jogo v rajoni sela Studencya pivdennishe Bukrina u nastupnih boyah utrimali placdarm i znachno rozshirili jogo Z zhovtnya 1943 roku i do kincya vijni general P F Zhmachenko komanduvav 40 yu armiyeyu na 1 mu i 2 mu Ukrayinskih frontah Viyaviv sebe talanovitim voyenachalnikom v Zhitomirsko Berdichivskij Korsun Shevchenkivskij Umansko Botoshanskij Yassko Kishinivskij Buharestsko Aradskij Debrecenskij Budapeshtskij Bratislavsko Brnovskij i v Prazkij nastupalnih operaciyah General polkovnik z 29 travnya 1945 roku Povoyenni roki Pislya vijni prodovzhuvav sluzhiti v Radyanskij Armiyi na komandnih posadah U 1947 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Buv komanduyuchim armiyeyu pomichnikom Golovnokomanduvacha Centralnoyi grupoyu radyanskih vijsk v Avstriyi zastupnikom komanduvacha vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu 1 m zastupnikom komanduvacha vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu u listopadi 1953 sichni 1955 roku U 1955 1966 rokah golova Komitetu DTSAAF Ukrayinskoyi RSR Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya 1946 1950 roki U vidstavci nadgrobnij pam yatnik anotacijna doshka memorialna doshka na Desyatinnij memorialna doshka na prospekti Peremogi Z 1960 roku general polkovnik P F Zhmachenko u vidstavci za hvoroboyu Zhiv u Kiyevi v budinu po vulici Desyatinnij 13 Pomer 19 chervnya 1966 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Zvannya ta nagorodi25 zhovtnya 1943 roku za forsuvannya Dnipra i utrimannya placdarmu na pivden vid Kiyeva komanduvachu 47 yu armiyeyu Voronezkogo frontu general lejtenantu Zhmachenku prisvoyeno Pilipu Fedosijovichu zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Takozh nagorodzhenij 2 ma ordenami Lenina 25 10 1943 21 02 1945 4 ma ordenami Chervonogo Prapora 22 02 1938 1 09 1943 3 11 1944 24 06 1948 ordenom Suvorova 1 go stupenya 17 05 1944 ordenom Kutuzova 1 go stupenya 28 04 1945 2 ma ordenami Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya 10 01 1944 13 09 1944 ordenom Chervonoyi Zirki 6 12 1965 ordenom Znak Poshani 16 08 1936 medallyu HH rokiv RSChA inshimi medalyami ta inozemnimi vidznakamiPam yatJogo imenem v 1968 2022 rokah bula nazvana vulicya v Dniprovskomu rajoni Kiyeva Na nij na budinkah 4 i 18 v 1975 roci vstanovleni granitni anotacijni doshki arhitektor A D Kornyeyev V 1967 roci v Kiyevi na budinku Respublikanskogo komitetu DTSAAF URSR po prospektu Berestejskomu 52 2 yakij z 1955 po 1960 rik ocholyuvav Pilip Zhmachenko vstanovlena marmurova memorialna doshka Togo zh roku marmurovu memorialnu doshku vstanovleno na budinku po vulici Desyatinnij 13 v Kiyevi de z 1946 po 1966 rik Zhiv Pilip Zhmachenko V 1978 roci vona bula zaminena na granitnu arhitektor A D Kornyeyev Primitki Arhiv originalu za 1 sichnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 Informaciya pro nagorodi P F Zhmachenka na sajti Podvig naroda ros Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Zahoplyuyuchij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros LiteraturaVelikaya Otechestvennaya Komandarmy M Zhukovskij 2005 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Zvyagincev V Tribunal dlya geroev M OLMA PRESS 2005 Zolotye Zvezdy Polesya 3 e izd Kiyiv 1985 Kto byl kto v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 Korotnij dovidnik M Respublika 1995

Дата публікації:
Топ