Калинове (до 18 лютого 2016 року — Чапаєвка) — село в Україні, у складі Таращанської міської громади Білоцерківського району Київської області, до 2020 року, - у Таращанському районі Київської області. Населення становить 1488 осіб. Історично достовірною назвою села є назва Жидівська Гребля — на честь спорудженої на річці Гнилий Тікич греблі. Після Жовтневого перевороту 1917 року неполіткоректну назву села змінили на Затонське, а згодом село було перейменоване ще раз — на честь радянського військового діяча Василя Івановича Чапаєва..
село Калинове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Таращанська міська громада |
Облікова картка | Калинове |
Основні дані | |
Засноване | 1622 |
Населення | 1488 |
Площа | 9,879 км² |
Густота населення | 150,71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09533 |
Телефонний код | +380 4566 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°23′01″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д. / 49.38361° пн. ш. 30.44694° сх. д.Координати: 49°23′01″ пн. ш. 30°26′49″ сх. д. / 49.38361° пн. ш. 30.44694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 189 м |
Водойми | р. Гнилий Тікич |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09533, с. Калинове, вул. Молодіжна, 3 |
Карта | |
Калинове | |
Калинове | |
Мапа | |
Калинове у Вікісховищі |
4 лютого 2016 року село перейменоване на Калинове
Географія
Село розташоване на південному сході Білоцерківського району Київської області вздовж річки Гнилий Тікич, що після злиття з Гірським Тікичем впадає в річку Синюху (ліва притока Південного Бугу). Знаходиться за 23 км від центру громади — містечка Тараща, сусідній центр громади Ставище розташований за 18 км. Відстань до найближчої залізничної станції Ольшаниця становить 41 км.
Історія
Місцевість була заселена ще до появи християнства на Русі. Територія була вкрита лісами. Люди жили окремими поселеннями по кутках, які існують і тепер. Основним заняттям було землеробство, тваринництво та рибальство. Населення виконувало князівську службу, спостерігаючи за степом де кочували половці. Жителі були язичниками, сповідуючи дохристиянські релігійні вірування, пов'язані з діями природних сил — сонця, вітру, місяця і т. д. На території села в XIX ст. було проведено розкопку могил, виявлено при цьому сліди спалювання людей та тварин. На місті поховань насипались великі кургани, які з часом використовувались, як спостережні. 1940 року під час глибокої оранки, на північ від села була знайдена кам'яна сокира. На полях навколо села було до 40 курганів та могил. На сьогодні курганів (могил) залишилось значно менше, вони розорані, особливо в наш час, коли землю обробляють потужною технікою.
На початку XIII ст. Київська Русь зазнала спустошливих набігів монголо-татар. Було знищено і великі в ті часи міста, такі як Самбор (нинішні Лісовичі), Біла Церква, Васильків і т. д. Територія де розташоване село слугувала форпостом на шляху монголо-татар до Західної Європи, тому часто піддавалось набігам та спустошувалось. Після укладення в 1385 році Кревської унії територія почала заселятися вихідцями з Литви та Польщі. В багатьох селах з'явились сім'ї поляків і литовців, які виконували роль наглядачів, старост, лісничих, писарів і т. д. Проте територія довгий час лишалась незаселеною через спустошливі набіги кримських татар. Після укладення в 1569 році Люблінської унії і утворення єдиної держави Речі Посполитої до її складу також входить і Київщина. Почалось повальне закріпачення селян польськими феодалами. В багатьох селах 90 % населення становили поляки. В невеликих містечках (Богуслав, Тараща, Ставище, Виноград і.т.д.) і великих сільських населених пунктах таких як Жидівська Гребля, Насташка, Красилівка з'явились єврейські общини. Вони займались торгівлею, бондарством, пошиттям одягу. З появою єврейської общини пов'язана власне і сама назва селища — Жидівська Гребля. За одним з переказів, та мабуть самим вірогідним, відомо що шлях чумаків на південь перетинав заболочений Гнилий Тікич. Для того, щоб його переїхати доводилось користуватись або переїздом в с. Веселий Кут, або дуже непевним Калиновим мостом, що являв собою гать через болото, на західних окраїнах сучасного Калинового. Залишки того мосту можна знайти і зараз. Знайшовсь єврей, який побудував у найсухішому місті Гнилого Тікича греблю, а біля неї корчму, чумаки мали змогу таким чином скоротити шлях та перепочити.
Про участь жителів села у визвольній війні 1648—1657 рр. проти польсько-шляхетських загарбників відомостей не має. Але не має сумніву в тому, що частина жителів села була її участиком, оскільки всього за 20 км від Жидівської Греблі проходили війська Богдана Хмельницького по дорозі від Білої Церкви до Корсуня.
Незадоволення селян польськими порядками привело до розгортання в 30-60 рр. XVIII ст. на правобережній Україні гайдамацького руху, який виливсь у 1768 році у велике повстання — Коліївщину. Повстання охопило всю Київщину і не оминуло Жидівську Греблю (один з кутків села і донині називається Гайдамаківкою). Повстанці, керовані М. Залізняком, І. Гонтою, С. Неживим, М. Швачкою з боями захопили Черкаси, Канів, Умань, Лисянку. Повстання було жорстоко придушене. Всі, хто потрапив в полон, були страчені. І. Гонта після тяжких тортур був четвертований в селі Кодня на Житомирщині.
Село не мало постійного власника аж до 1774 року. 13 грудня 1774 року король Станіслав Август видав «Жалованную грамоту гр. Ф. К. Браницкому на Белоцерковское староство», Жидівська Гребля перейшла у повну власність Великого коронного гетьмана Францішека Ксаверія Браницького (1731—1891). Білоцерківське староство дісталось Браницькому саме за придушення хвилі селянсько-козацьких виступів — Коліївщини. Панщина зберігалась на рівні 135—300 днів на рік. Всі інші повинності й податки в селі збереглись і після приєднання Правобережної України до Російської імперії в 1795 році, аж до реформи 1861 р. Спочатку село входило до П'ятигірського повіту, а з листопада 1800 р. повітовий центр був перенесений в Таращу, і повіт став називатись Таращанським. Проте становище населення від цього не змінилось. Польські поміщики були замінені російськими. Зросло виробництво пшениці і цукрових буряків. За царювання Миколи І в 1834 році в селі було побудовано першу церковно-приходську школу.
У дослідженні Лаврентія Похилевича від 1864 року зазначено:
ЖИДОВСКАЯ ГРЕБЛЯ, село при реке Гнилом Тикиче, в 6-ти верстах ниже Брилевки. В речку Тикич впадают с правой и левой стороны речки Цицилия и Волосянка. На полях села находится до 40 древних могил, а в самом селе две раскопанные, что намекает на давнюю населенность этой местности. Жителей обоего пола 2117, у чисте коих три латинствующих. Церковь во имя Иоанна Богослова; предшевствовавшая нынешней, была построена в начале прошлого века из дубов, срубленых на самом месте нынешнего селения. По обветшании этой церкви, построена теперешняя деревянная же в 1856. По штатам она причислена к 4-му классу; земли имеет указную пропорцию |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Жидівськогребельської волості Таращанського повіту Київської губернії, мешкало 2229 осіб, налічувалось 309 дворів, існували православна церква, школа, постоялий двір.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3716 осіб (1785 чоловічої статі та 1931 — жіночої), з яких 3513 — православної віри.
У 1904 році з села біля двох десятків резервістів були призвані до армії та флоту і стали учасниками російсько-японської війни. Кілька чоловік загинули в Маньчжурії, при обороні Порт-Артура. В Цусімському бою на крейсері «Аврора» брали участь і мешканці Жидівської Греблі, матроси — Теплик Гаврило та Гончар Фокій. Найбільше відзначивсь в боях з японцями Нестор Шиян, який служив у драгунах. За бойові заслуги був нагороджений 4-ма Георгіївськими хрестами, став повним георгіївським кавалером Російської імперії, занесений на дошку почесних громадян в Георгіївському залі Кремля. Піхотинці Рибченко Антін, Рибченко Омелян були нагороджені Георгіївськими хрестами IV ступеня.
В період Першої світової війни 1914—1918 рр. в армію було призвано велику кількість жителів села, які брали участь в боях на Південно-Західному фронті, частина з них відзначились у боях — Пономаренко Михайло, Швиденко Конон, Губань Павло, Царик Євдоким, Даценко Іван Аронович
Після Жовтневого перевороту в селі встановлено радянську владу. В 1924 р. село назване на честь Затонського Володимира Петровича — партійного і державного діяча УСРР. Встановлення більшовицької влади сприймалось населенням по-різному, часто селяни виступали проти радянської влади. Причиною тому слугувало примусове втягнення селян в колгоспи, запровадження продрозверстки, що головним чином лягло на плечі заможних селян, які і раніше виказували незадоволення радянською владою. На групи червоноармійців, які займались збиранням хліба та відправкою його до Ольшаниці здійснювались напади. Селяни тривалий час опирались колективізації, тих хто відмовлявсь вступати в колгоспи обкладали подвійним, а то і потрійним податком. Ніяке господарство не могло його виконати, тому таку сім'ю висилали з села, а все майно забирали. В побуті з'являється назва — куркуль (кулак).
У 1929 році в селі створено колгосп «Більшовик», у якому в 1930 р. перебувала більшість населення. Вже в 1932 році з'явились ознаки голоду. Велика маса людей виїхала з села і стала робітниками, частина пересилилась на Північний Кавказ. В 1932 р. було зібрано доволі непоганий врожай, але майже подвійний тягар по здачі зернових покладено на колгоспи. Крім того потрібно було заплатити в МТС за трактори (хлібом і грошима). Зимою 1933 року почавсь голод. Найбільше почало мерти людей в травні-червні 1933 року, люди помирали не тільки від нестачі їжі, а й від хвороб, що з'явились від недоїдання. Від голодної смерті та хвороб весною 1933 року село не дорахувалось 1898 чол.
Під час проведення колективізації і боротьби з релігією вже в 1929 р. закрито церкву і молитовний будинок. При закритті церкви і передачі її під клуб вся історична документація, церковні книги, ікони та інвентар, необхідний для відправлення відповідних ритуалів були спалені перед дверима церкви. Священик Садовський та секретар сільської ради врятували книги із записами новонароджених, померлих та обручених вінчанням в церкві.
Влітку 1937 р. після арешту В. П. Затонського в село прибули представники з Києва та Таращі. Було зібрано невеликий сход села, де Затонського було названо «ворогом народу» та «іноземним шпигуном», запропоновано змінити назву села на «Чапаєвка».
З початком війни 22 червня 1941 року в селі на подвір'ї відбулися мітинги, на яких жителів було закликано до підтримання порядку та дисципліни. За розпорядження військомату на призовний пункт окремими групами з'явились ті хто вже служив у Червоній армії. В другій половині липня 1941 р. в селі з'явились представники окупаційних властей, щоб обрати (призначити) старосту. Господарство села почало працювати на забезпечення військ Вермахту. Протягом двох років до Німеччини на різні роботи відправлено близько 300 жінок і чоловіків. Відвойовано Чапаєвку в січні 1944 року. Перші радянські частини з'явились в селі 3-8 січня. Червона армія, знекровлена тривалим наступом, потребувала поповнення напередодні проведення Корсунь-Шевченківської операції. Поповнення формувалось з чоловіків на щойно звільнених територіях. Наприкінці січня 1944 року в селі проведено тотальну мобілізацію, були мобілізовані навіть особи зняті з обліку у військоматі. Мобілізованих часто відправляли на передову не вдягнувши в військову форму, бракувало зброї (т.з. чорна піхота, чорні свитки). Під час Німецько-радянської війни на різних фронтах загинуло 380 мешканців села, багато померло від ран у післявоєнний час.
Село було занесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
4 лютого 2016 року село Чапєвка було перейменоване на Калинове.
Історія розвитку освіти в Калиновому
Історія зародження і розвитку освіти в селі сягає початку XVIII ст., коли в селі Жидівська Гребля було побудовано з дубів, зрубаних на території села, церкву во «имя Иоанна Богослова» (за даними Похилевича). 1834 року, за часів імператора Миколи І, у селі відкривається церковно — приходська школа і школа грамоти. Навчання проводилося російською мовою і тривало дві зими (від Покрови до Пасхи). Канікули розпочиналися перед різдвяними святами і тривали майже місяць. У дні великих релігійних свят та ювілеїв членів царської сім'ї, заняття в школі не проводились. Учні — переважно хлопчики (дівчаток було значно менше, переважно із заможних сімей) навчалися читати, писати, грамоти та Закону Божого.
Після земської реформи 1864 року, жителі села добиваються відкриття земської школи. Сільський сход 3 вересня 1883 року виносить «приговор»: просити міністра освіти виділити 500 крб. на будівництво в селі школи та 226 крб. на її утримання. Інспектор народних училищ в місті Тараща направляє «приговор» до попечителя Київської учбової округи, а той, у свою чергу, пише лист від 17 листопада 1883 міністру народної освіти Російської імперії з проханням дати дозвіл на відкриття школи в селі Жидівська Гребля, через брак коштів було отримано негативну відповідь. На друге прохання сходу жителів села, 15 лютого 1885 року міністерство освіти Російської імперії, виділило 500 крб. на будівництво школи і 226 крб. на рік на її утримання. Сільська трикласна школа, проіснувала до 1908—1910 років. Згодом перетворена в житло для вчителів, вона давала їм притулок аж до 1973 року, а потім була знесена в зв'язку з будівництвом нової школи. Навчання в новій школі було більш глибоким, змістовним і досконалим. Поряд із Законом Божим вивчалась російська граматика, математика, давались загальні поняття про природні явища та історію держави.
Фінансування школи проводилось згідно листа № 1317 від 19 січня 1886 року. Департамент народних училищ міністерства освіти Російської імперії писав, «…назначить из кредита по ст.2 § ІІ действующей сметы Министерства народного образования единовременно двести двадцять шесть рублей на содержание начально народного училища министерства в селе Жидовская Гребля Таращанского уезда Киевской губернии». Одночасно було затверджено і кошторис училища: Жалування законовчителю -100 крб.
Жалування вчителю -330 крб.
На книги і навчальні посібники - 50 крб.
Жалування сторожа - 60 крб.
Ремонт школи - 25 крб.
Опалення, освітлення - 100 крб.
Страхування школи - 10 крб.
Всього: 675 крб., з них 226 крб." казенных и 449 руб. из общественных средств"
Уповноваженими від селян, які добивалися відкриття в селі школи були односельчани: Вегера Сергій, Даценко Євтухій, Лещенко Яків, Лименко Микита, Нестеренко Карпо, Федченко Артем.
Бібліотека народного училища нараховувала 135 книг. Їх список складався священником Т.Садовським, учителем Крикуном та інспектором Верещагіним, 40 % книг були церковними.
У 1908 році в селі відкривається двокласна міністерська школа з п'ятирічним навчанням, відома серед жителів села як « земська школа». Основними предметами викладання стали Закон Божий, граматика і література, математика, географія, історія, біологія. Особлива увага зверталась на оформлення ділових паперів, прикладним заняттям з математики та географії. Навчання проводилось тільки російською мовою. Випускники такого типу школи в мирний час звільнялися від служби в армії. До революції в школі навчалося не більше 120 учнів. З випускників школи цього часу, син заможного селянина Кіндрата Стеценка — Степан закінчив Київський університет Святого Володимира, а потім продовжив навчання в Сорбонському університеті. Під час Першої світової війни та революції, через відсутність учительських кадрів, навчання занепадає і школа на тривалий час так і залишалася чотирирічною.
У 1921 році відкрито семирічну школу, та через брак учнів 5 — 7 класів її знову перетворили на початкову. Семирічна школа в селі Затонському (в 1924 році село Жидівська Гребля було перейменовано на Затонське) було відкрито в 1928-29 навчальних роках. Ідея її відкриття, як пізніше і середньої школи, належала завучу школи Баранівському Івану Васильовичу., якому сприяв сільський виконком на чолі з Губанем М. К. та батьківським комітетом на чолі з Шевченком Григорієм Івановичем, який кілька разів особисто побував на прийомі в народного комісара освіти України В. П. Затонського, котрий допоміг коштами та будівельними матеріалами, необхідним навчальним обладнанням. Вже восени 1935 року додаткове приміщення було готове, і з другої чверті в ньому розпочалося навчання. Так було створено основу для відкриття в селі середньої школи. Один з перших випускників семирічки Кучма Микола Федорович продовжив навчання, закінчив Ленінградську консерваторію, працював артистом в Донецькому обласному театрі . За успішну театральну діяльність був удостоєний звання заслужений артист УРСР.
1 вересня 1936 року урочисто, за участю керівників села, вчителів, членів батьківського комітету, жителів села, представників районної влади та учнів в селі Затонському була відкрита середня школа. Завуч школи Баранівський І. В. оголосив список учнів 8 класу. Під оплески присутніх їх вітали директор школи Самійленко П. С., керівники села, представники з району. Школа по праву стає центром суспільно-політичного життя села. Авторитет вчителя був дуже високий. В ті роки наше село не було радіофіковане, радіоприймач був лише у школі, тому особлива увага приділялась художній самодіяльності, особливо драматичним гурткам. В школі драмгуртком та гуртком музики керував завуч Баранівський І. В. Виконавцями всіх ролей були вчителі та учні старшокласники. До 1941 року в школі відбулося 3 випуски, атестати зрілості отримали 56 учнів. З 1937 року, після хвилі репресій які зачепили і Затонського В. П., школа стала називатися Чапаєвською середньою
Під час Другої світової війни та окупації села, приміщення школи були перетворені в поліцейську дільницю, склади та конюшню, навчання на тривалий час було припинено. 4 січня 1944 року Чапаєвка була звільнена від окупантів. Село починає відбудовуватися. Поступово відновилося навчання в початкових і середніх класах, а учні старших класів змушені були ходити в середню школу с. Федюківка Лисянського району Черкаської області. 1946 року відбувся перший післявоєнний випуск. В зв'язку з великими економічними труднощами, зумовлених війною та відбудовою економіки, до початку 60 — х років, навчання для учнів 8 — 10 класів було платним. Чапаєвська середня школа стала місцем здобуття освіти для багатьох учнів навколишніх сіл: Веселого Кута, Косяківки, Антонівки, Великої Березянки, Дубівки, Малої Березянки, Станишівки, Великої Вовнянки.
В 1956 році з введенням в школі політехнічної освіти навчальний заклад став називатися Чапаєвською середньою політехнічною школою. За школою було закріплено певну кількість колгоспної землі, виділено трактори, комбайни та автомобіль. Створена учнівська виробнича бригада займалась вирощуванням цукрових буряків, кукурудзи, зернових культур. З 1960 року, відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 16 серпня 1960 року «Про середню загальноосвітню трудову політехнічну школу з виробничим навчанням» школа була реорганізована і отримала назву Чапаєвської середньої загальноосвітньої, трудової, політехнічної школи з виробничим навчанням. Одночасно школа стала і одинадцятирічною. Разом з атестатом зрілості випускники стали отримувати посвідчення тракториста комбайнера, а пізніше і шофера. Це зробило школу справжньою кузнею кадрів для місцевого господарства. В школі було створено виробничу бригаду першим керівником якої стає Литвин О. Х. За досягнуті успіхи учнівська виробнича бригада неодноразово відзначалася грамотами і цінними подарунками обласного відділу освіти, Міністерств освіти України, була представлена на ВДНГ України. 11 червня 1963 року на базі бригади почав діяти відомий в області табір праці і відпочинку «Маяк». За учнівською бригадою було закріплено 28 гектарів орної землі. Учні вирощували озиму та яру пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк, проводили навчально-дослідну роботу. 1968 року Кучер Лідія — бригадир учнівської бригади та ланкова Федченко Людмила в складі делегації від УРСР були присутні в Москві на ВДНГ СРСР під час зборів членів учнівських виробничих бригад.
1 вересня 1977 року в селі відкрито типове приміщення середньої школи на 570 учнів. Школа була збудована на кошти колгоспу ім. Чапаєва. Активну участь в будівництві школи взяли голова колгоспу Царик М. Д., секретар партійної організації Даценко П. Д., голова сільської ради Гриценко В. Г., директор школи Свириденко О. В., батьки та учні, жителі села.
З 1988 року в школі щорічно, в останню суботу вересня, проводиться футбольний турнір шкіл району пам'яті воїна-інтернаціоналіста Олександра Мукосія.
У 1990 році в школі відкрито Галарею пам'яті воїнів-односельчан, які загинули в роки Другої світової війни та музей історії школи.
У 1991 році в школі обладнано кабінет інформатики «Корвет» — один з перших в районі, а в 2007 році сучасний навчально-комп'ютерний комплекс.
В 1994 році було проведено газифікацію шкільної котельні, її переведено в нове приміщення.
Протягом існування школи її очолювали:
1884 році — священник Петро Гулак-Артемовський.
1885 році — і до кінця ХІХ ст.- священник Тимофій Садовський " в преподавании слова Божия опытен и весьма усерден, а також « отличного хорошего поведения».
На межі ХІХ-ХХ ст..- Ф. К. Пашутинський (за проведення в 1903—1904 роках революційної пропаганди був заарештований і засланий на поселення до Вологодської губернії).
1908—1917 роках — Шкарбан. Учитель з університетською освітою, учасник російсько-японської війни, штабс-капітан. Крім російської мови і географії викладав нотну грамоту, чудово грав на скрипці, здібний організатор своєї справи.
1925—1928 роках — Самохвал …
1928—1938 роках — Самійленко Панас Сидорович — вчитель історії
1938—1941 роках — Лещенко Максим Федорович — вчитель історії
1944—1946 роках — Грицаєнко Антон Федорович - вчитель історії
1946—1960 роках — Черепанов Микола Миколайович — вчитель історії
1960—1971 роках — Рибченко Анатолій Лукич — вчитель математики
1971—1974 роках — Терещук Микола Корнійович — вчитель мови і літератури
1974—1978 роках — Свириденко Олександр Васильович — вчитель історії
1978—1981 роках — Науменко Зінаїда Арсентіївна — вчителька фізики
1981—1987 роках — Кокоша Василь Михайлович — вчитель фізичного виховання
З 1987 року школу очолює — Швиденко Василь Миколайович — вчитель історії
За час існування школи, 56 випускників закінчили школу з золотою медаллю , 45 із срібною. Гордістю школи є випускники різних років — Павленко М. І., доктор історичних наук, Даценко Т. І. — заслужена вчителька РРФСР, Даценко Л. А. — віце-президент Українського радіо, Царик Н. С. доктор педагогічних наук, Крамаренко В. Т., Черниш П. З. — Герої Соціалістичної Праці.
Діючі заклади освіти села Калинівка:
- Дошкільний навчальний заклад «Сонечко»
- Калинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Відомі люди
- Кизима Василь Трохимович — ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой Соціалістичної праці, Заслужений будівельник УРСР, депутат Верховної Ради УРСР 9-11-го скликань.
Див. також
Примітки
- Відділ культури і туризму Таращанської РДА[недоступне посилання з квітня 2019]
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-80. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
Джерела
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Żydowska Grebla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 887. (пол.)
- В.Перерва «Історія шкільництва в містах і селах Київщини ХІХ — ХХ ст..».Б.Церква.2008.
- А.Довгань «Київщинознавство». Навчально-методичний посібник. Б.Церква.2004.
- Заклади освіти Київщини. Минуле та сучасне. Під редакцією І. Л. Лікарчука. Київ.2002.
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalinove do 18 lyutogo 2016 roku Chapayevka selo v Ukrayini u skladi Tarashanskoyi miskoyi gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti do 2020 roku u Tarashanskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1488 osib Istorichno dostovirnoyu nazvoyu sela ye nazva Zhidivska Greblya na chest sporudzhenoyi na richci Gnilij Tikich grebli Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku nepolitkorektnu nazvu sela zminili na Zatonske a zgodom selo bulo perejmenovane she raz na chest radyanskogo vijskovogo diyacha Vasilya Ivanovicha Chapayeva selo Kalinove Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Bilocerkivskij rajon Gromada Tarashanska miska gromada Oblikova kartka Kalinove Osnovni dani Zasnovane 1622 Naselennya 1488 Plosha 9 879 km Gustota naselennya 150 71 osib km Poshtovij indeks 09533 Telefonnij kod 380 4566 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 23 01 pn sh 30 26 49 sh d 49 38361 pn sh 30 44694 sh d 49 38361 30 44694 Koordinati 49 23 01 pn sh 30 26 49 sh d 49 38361 pn sh 30 44694 sh d 49 38361 30 44694 Serednya visota nad rivnem morya 189 m Vodojmi r Gnilij Tikich Misceva vlada Adresa radi 09533 s Kalinove vul Molodizhna 3 Karta Kalinove Kalinove Mapa Kalinove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalinove 4 lyutogo 2016 roku selo perejmenovane na KalinoveGeografiyaSelo roztashovane na pivdennomu shodi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti vzdovzh richki Gnilij Tikich sho pislya zlittya z Girskim Tikichem vpadaye v richku Sinyuhu liva pritoka Pivdennogo Bugu Znahoditsya za 23 km vid centru gromadi mistechka Tarasha susidnij centr gromadi Stavishe roztashovanij za 18 km Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Olshanicya stanovit 41 km IstoriyaMiscevist bula zaselena she do poyavi hristiyanstva na Rusi Teritoriya bula vkrita lisami Lyudi zhili okremimi poselennyami po kutkah yaki isnuyut i teper Osnovnim zanyattyam bulo zemlerobstvo tvarinnictvo ta ribalstvo Naselennya vikonuvalo knyazivsku sluzhbu sposterigayuchi za stepom de kochuvali polovci Zhiteli buli yazichnikami spoviduyuchi dohristiyanski religijni viruvannya pov yazani z diyami prirodnih sil soncya vitru misyacya i t d Na teritoriyi sela v XIX st bulo provedeno rozkopku mogil viyavleno pri comu slidi spalyuvannya lyudej ta tvarin Na misti pohovan nasipalis veliki kurgani yaki z chasom vikoristovuvalis yak sposterezhni 1940 roku pid chas glibokoyi oranki na pivnich vid sela bula znajdena kam yana sokira Na polyah navkolo sela bulo do 40 kurganiv ta mogil Na sogodni kurganiv mogil zalishilos znachno menshe voni rozorani osoblivo v nash chas koli zemlyu obroblyayut potuzhnoyu tehnikoyu Na pochatku XIII st Kiyivska Rus zaznala spustoshlivih nabigiv mongolo tatar Bulo znisheno i veliki v ti chasi mista taki yak Sambor ninishni Lisovichi Bila Cerkva Vasilkiv i t d Teritoriya de roztashovane selo sluguvala forpostom na shlyahu mongolo tatar do Zahidnoyi Yevropi tomu chasto piddavalos nabigam ta spustoshuvalos Pislya ukladennya v 1385 roci Krevskoyi uniyi teritoriya pochala zaselyatisya vihidcyami z Litvi ta Polshi V bagatoh selah z yavilis sim yi polyakiv i litovciv yaki vikonuvali rol naglyadachiv starost lisnichih pisariv i t d Prote teritoriya dovgij chas lishalas nezaselenoyu cherez spustoshlivi nabigi krimskih tatar Pislya ukladennya v 1569 roci Lyublinskoyi uniyi i utvorennya yedinoyi derzhavi Rechi Pospolitoyi do yiyi skladu takozh vhodit i Kiyivshina Pochalos povalne zakripachennya selyan polskimi feodalami V bagatoh selah 90 naselennya stanovili polyaki V nevelikih mistechkah Boguslav Tarasha Stavishe Vinograd i t d i velikih silskih naselenih punktah takih yak Zhidivska Greblya Nastashka Krasilivka z yavilis yevrejski obshini Voni zajmalis torgivleyu bondarstvom poshittyam odyagu Z poyavoyu yevrejskoyi obshini pov yazana vlasne i sama nazva selisha Zhidivska Greblya Za odnim z perekaziv ta mabut samim virogidnim vidomo sho shlyah chumakiv na pivden peretinav zabolochenij Gnilij Tikich Dlya togo shob jogo pereyihati dovodilos koristuvatis abo pereyizdom v s Veselij Kut abo duzhe nepevnim Kalinovim mostom sho yavlyav soboyu gat cherez boloto na zahidnih okrayinah suchasnogo Kalinovogo Zalishki togo mostu mozhna znajti i zaraz Znajshovs yevrej yakij pobuduvav u najsuhishomu misti Gnilogo Tikicha greblyu a bilya neyi korchmu chumaki mali zmogu takim chinom skorotiti shlyah ta perepochiti Suchasnij viglyad grebli Pro uchast zhiteliv sela u vizvolnij vijni 1648 1657 rr proti polsko shlyahetskih zagarbnikiv vidomostej ne maye Ale ne maye sumnivu v tomu sho chastina zhiteliv sela bula yiyi uchastikom oskilki vsogo za 20 km vid Zhidivskoyi Grebli prohodili vijska Bogdana Hmelnickogo po dorozi vid Biloyi Cerkvi do Korsunya Nezadovolennya selyan polskimi poryadkami privelo do rozgortannya v 30 60 rr XVIII st na pravoberezhnij Ukrayini gajdamackogo ruhu yakij vilivs u 1768 roci u velike povstannya Koliyivshinu Povstannya ohopilo vsyu Kiyivshinu i ne ominulo Zhidivsku Greblyu odin z kutkiv sela i donini nazivayetsya Gajdamakivkoyu Povstanci kerovani M Zaliznyakom I Gontoyu S Nezhivim M Shvachkoyu z boyami zahopili Cherkasi Kaniv Uman Lisyanku Povstannya bulo zhorstoko pridushene Vsi hto potrapiv v polon buli stracheni I Gonta pislya tyazhkih tortur buv chetvertovanij v seli Kodnya na Zhitomirshini Cerkva sv Ioanna Bogoslova v s Kalinove Selo ne malo postijnogo vlasnika azh do 1774 roku 13 grudnya 1774 roku korol Stanislav Avgust vidav Zhalovannuyu gramotu gr F K Branickomu na Belocerkovskoe starostvo Zhidivska Greblya perejshla u povnu vlasnist Velikogo koronnogo getmana Francisheka Ksaveriya Branickogo 1731 1891 Bilocerkivske starostvo distalos Branickomu same za pridushennya hvili selyansko kozackih vistupiv Koliyivshini Panshina zberigalas na rivni 135 300 dniv na rik Vsi inshi povinnosti j podatki v seli zbereglis i pislya priyednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini do Rosijskoyi imperiyi v 1795 roci azh do reformi 1861 r Spochatku selo vhodilo do P yatigirskogo povitu a z listopada 1800 r povitovij centr buv perenesenij v Tarashu i povit stav nazivatis Tarashanskim Prote stanovishe naselennya vid cogo ne zminilos Polski pomishiki buli zamineni rosijskimi Zroslo virobnictvo pshenici i cukrovih buryakiv Za caryuvannya Mikoli I v 1834 roci v seli bulo pobudovano pershu cerkovno prihodsku shkolu U doslidzhenni Lavrentiya Pohilevicha vid 1864 roku zaznacheno ZhIDOVSKAYa GREBLYa selo pri reke Gnilom Tikiche v 6 ti verstah nizhe Brilevki V rechku Tikich vpadayut s pravoj i levoj storony rechki Ciciliya i Volosyanka Na polyah sela nahoditsya do 40 drevnih mogil a v samom sele dve raskopannye chto namekaet na davnyuyu naselennost etoj mestnosti Zhitelej oboego pola 2117 u chiste koih tri latinstvuyushih Cerkov vo imya Ioanna Bogoslova predshevstvovavshaya nyneshnej byla postroena v nachale proshlogo veka iz dubov srublenyh na samom meste nyneshnego seleniya Po obvetshanii etoj cerkvi postroena tepereshnyaya derevyannaya zhe v 1856 Po shtatam ona prichislena k 4 mu klassu zemli imeet ukaznuyu proporciyu Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Zhidivskogrebelskoyi volosti Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 2229 osib nalichuvalos 309 dvoriv isnuvali pravoslavna cerkva shkola postoyalij dvir Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3716 osib 1785 cholovichoyi stati ta 1931 zhinochoyi z yakih 3513 pravoslavnoyi viri U 1904 roci z sela bilya dvoh desyatkiv rezervistiv buli prizvani do armiyi ta flotu i stali uchasnikami rosijsko yaponskoyi vijni Kilka cholovik zaginuli v Manchzhuriyi pri oboroni Port Artura V Cusimskomu boyu na krejseri Avrora brali uchast i meshkanci Zhidivskoyi Grebli matrosi Teplik Gavrilo ta Gonchar Fokij Najbilshe vidznachivs v boyah z yaponcyami Nestor Shiyan yakij sluzhiv u dragunah Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij 4 ma Georgiyivskimi hrestami stav povnim georgiyivskim kavalerom Rosijskoyi imperiyi zanesenij na doshku pochesnih gromadyan v Georgiyivskomu zali Kremlya Pihotinci Ribchenko Antin Ribchenko Omelyan buli nagorodzheni Georgiyivskimi hrestami IV stupenya V period Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr v armiyu bulo prizvano veliku kilkist zhiteliv sela yaki brali uchast v boyah na Pivdenno Zahidnomu fronti chastina z nih vidznachilis u boyah Ponomarenko Mihajlo Shvidenko Konon Guban Pavlo Carik Yevdokim Dacenko Ivan Aronovich Pislya Zhovtnevogo perevorotu v seli vstanovleno radyansku vladu V 1924 r selo nazvane na chest Zatonskogo Volodimira Petrovicha partijnogo i derzhavnogo diyacha USRR Vstanovlennya bilshovickoyi vladi sprijmalos naselennyam po riznomu chasto selyani vistupali proti radyanskoyi vladi Prichinoyu tomu sluguvalo primusove vtyagnennya selyan v kolgospi zaprovadzhennya prodrozverstki sho golovnim chinom lyaglo na plechi zamozhnih selyan yaki i ranishe vikazuvali nezadovolennya radyanskoyu vladoyu Na grupi chervonoarmijciv yaki zajmalis zbirannyam hliba ta vidpravkoyu jogo do Olshanici zdijsnyuvalis napadi Selyani trivalij chas opiralis kolektivizaciyi tih hto vidmovlyavs vstupati v kolgospi obkladali podvijnim a to i potrijnim podatkom Niyake gospodarstvo ne moglo jogo vikonati tomu taku sim yu visilali z sela a vse majno zabirali V pobuti z yavlyayetsya nazva kurkul kulak U 1929 roci v seli stvoreno kolgosp Bilshovik u yakomu v 1930 r perebuvala bilshist naselennya Vzhe v 1932 roci z yavilis oznaki golodu Velika masa lyudej viyihala z sela i stala robitnikami chastina peresililas na Pivnichnij Kavkaz V 1932 r bulo zibrano dovoli nepoganij vrozhaj ale majzhe podvijnij tyagar po zdachi zernovih pokladeno na kolgospi Krim togo potribno bulo zaplatiti v MTS za traktori hlibom i groshima Zimoyu 1933 roku pochavs golod Najbilshe pochalo merti lyudej v travni chervni 1933 roku lyudi pomirali ne tilki vid nestachi yizhi a j vid hvorob sho z yavilis vid nedoyidannya Vid golodnoyi smerti ta hvorob vesnoyu 1933 roku selo ne dorahuvalos 1898 chol Pam yatnik odnoselchanam zagiblim v Drugij svitovij vijni Pid chas provedennya kolektivizaciyi i borotbi z religiyeyu vzhe v 1929 r zakrito cerkvu i molitovnij budinok Pri zakritti cerkvi i peredachi yiyi pid klub vsya istorichna dokumentaciya cerkovni knigi ikoni ta inventar neobhidnij dlya vidpravlennya vidpovidnih ritualiv buli spaleni pered dverima cerkvi Svyashenik Sadovskij ta sekretar silskoyi radi vryatuvali knigi iz zapisami novonarodzhenih pomerlih ta obruchenih vinchannyam v cerkvi Vlitku 1937 r pislya areshtu V P Zatonskogo v selo pribuli predstavniki z Kiyeva ta Tarashi Bulo zibrano nevelikij shod sela de Zatonskogo bulo nazvano vorogom narodu ta inozemnim shpigunom zaproponovano zminiti nazvu sela na Chapayevka Z pochatkom vijni 22 chervnya 1941 roku v seli na podvir yi vidbulisya mitingi na yakih zhiteliv bulo zaklikano do pidtrimannya poryadku ta disciplini Za rozporyadzhennya vijskomatu na prizovnij punkt okremimi grupami z yavilis ti hto vzhe sluzhiv u Chervonij armiyi V drugij polovini lipnya 1941 r v seli z yavilis predstavniki okupacijnih vlastej shob obrati priznachiti starostu Gospodarstvo sela pochalo pracyuvati na zabezpechennya vijsk Vermahtu Protyagom dvoh rokiv do Nimechchini na rizni roboti vidpravleno blizko 300 zhinok i cholovikiv Vidvojovano Chapayevku v sichni 1944 roku Pershi radyanski chastini z yavilis v seli 3 8 sichnya Chervona armiya znekrovlena trivalim nastupom potrebuvala popovnennya naperedodni provedennya Korsun Shevchenkivskoyi operaciyi Popovnennya formuvalos z cholovikiv na shojno zvilnenih teritoriyah Naprikinci sichnya 1944 roku v seli provedeno totalnu mobilizaciyu buli mobilizovani navit osobi znyati z obliku u vijskomati Mobilizovanih chasto vidpravlyali na peredovu ne vdyagnuvshi v vijskovu formu brakuvalo zbroyi t z chorna pihota chorni svitki Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na riznih frontah zaginulo 380 meshkanciv sela bagato pomerlo vid ran u pislyavoyennij chas Selo bulo zaneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki 4 lyutogo 2016 roku selo Chapyevka bulo perejmenovane na Kalinove Istoriya rozvitku osviti v KalinovomuIstoriya zarodzhennya i rozvitku osviti v seli syagaye pochatku XVIII st koli v seli Zhidivska Greblya bulo pobudovano z dubiv zrubanih na teritoriyi sela cerkvu vo imya Ioanna Bogoslova za danimi Pohilevicha 1834 roku za chasiv imperatora Mikoli I u seli vidkrivayetsya cerkovno prihodska shkola i shkola gramoti Navchannya provodilosya rosijskoyu movoyu i trivalo dvi zimi vid Pokrovi do Pashi Kanikuli rozpochinalisya pered rizdvyanimi svyatami i trivali majzhe misyac U dni velikih religijnih svyat ta yuvileyiv chleniv carskoyi sim yi zanyattya v shkoli ne provodilis Uchni perevazhno hlopchiki divchatok bulo znachno menshe perevazhno iz zamozhnih simej navchalisya chitati pisati gramoti ta Zakonu Bozhogo Pislya zemskoyi reformi 1864 roku zhiteli sela dobivayutsya vidkrittya zemskoyi shkoli Silskij shod 3 veresnya 1883 roku vinosit prigovor prositi ministra osviti vidiliti 500 krb na budivnictvo v seli shkoli ta 226 krb na yiyi utrimannya Inspektor narodnih uchilish v misti Tarasha napravlyaye prigovor do popechitelya Kiyivskoyi uchbovoyi okrugi a toj u svoyu chergu pishe list vid 17 listopada 1883 ministru narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi z prohannyam dati dozvil na vidkrittya shkoli v seli Zhidivska Greblya cherez brak koshtiv bulo otrimano negativnu vidpovid Na druge prohannya shodu zhiteliv sela 15 lyutogo 1885 roku ministerstvo osviti Rosijskoyi imperiyi vidililo 500 krb na budivnictvo shkoli i 226 krb na rik na yiyi utrimannya Silska triklasna shkola proisnuvala do 1908 1910 rokiv Zgodom peretvorena v zhitlo dlya vchiteliv vona davala yim pritulok azh do 1973 roku a potim bula znesena v zv yazku z budivnictvom novoyi shkoli Navchannya v novij shkoli bulo bilsh glibokim zmistovnim i doskonalim Poryad iz Zakonom Bozhim vivchalas rosijska gramatika matematika davalis zagalni ponyattya pro prirodni yavisha ta istoriyu derzhavi Finansuvannya shkoli provodilos zgidno lista 1317 vid 19 sichnya 1886 roku Departament narodnih uchilish ministerstva osviti Rosijskoyi imperiyi pisav naznachit iz kredita po st 2 II dejstvuyushej smety Ministerstva narodnogo obrazovaniya edinovremenno dvesti dvadcyat shest rublej na soderzhanie nachalno narodnogo uchilisha ministerstva v sele Zhidovskaya Greblya Tarashanskogo uezda Kievskoj gubernii Odnochasno bulo zatverdzheno i koshtoris uchilisha Zhaluvannya zakonovchitelyu 100 krb Zhaluvannya vchitelyu 330 krb Na knigi i navchalni posibniki 50 krb Zhaluvannya storozha 60 krb Remont shkoli 25 krb Opalennya osvitlennya 100 krb Strahuvannya shkoli 10 krb Vsogo 675 krb z nih 226 krb kazennyh i 449 rub iz obshestvennyh sredstv Upovnovazhenimi vid selyan yaki dobivalisya vidkrittya v seli shkoli buli odnoselchani Vegera Sergij Dacenko Yevtuhij Leshenko Yakiv Limenko Mikita Nesterenko Karpo Fedchenko Artem Biblioteka narodnogo uchilisha narahovuvala 135 knig Yih spisok skladavsya svyashennikom T Sadovskim uchitelem Krikunom ta inspektorom Vereshaginim 40 knig buli cerkovnimi U 1908 roci v seli vidkrivayetsya dvoklasna ministerska shkola z p yatirichnim navchannyam vidoma sered zhiteliv sela yak zemska shkola Osnovnimi predmetami vikladannya stali Zakon Bozhij gramatika i literatura matematika geografiya istoriya biologiya Osobliva uvaga zvertalas na oformlennya dilovih paperiv prikladnim zanyattyam z matematiki ta geografiyi Navchannya provodilos tilki rosijskoyu movoyu Vipuskniki takogo tipu shkoli v mirnij chas zvilnyalisya vid sluzhbi v armiyi Do revolyuciyi v shkoli navchalosya ne bilshe 120 uchniv Z vipusknikiv shkoli cogo chasu sin zamozhnogo selyanina Kindrata Stecenka Stepan zakinchiv Kiyivskij universitet Svyatogo Volodimira a potim prodovzhiv navchannya v Sorbonskomu universiteti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ta revolyuciyi cherez vidsutnist uchitelskih kadriv navchannya zanepadaye i shkola na trivalij chas tak i zalishalasya chotiririchnoyu U 1921 roci vidkrito semirichnu shkolu ta cherez brak uchniv 5 7 klasiv yiyi znovu peretvorili na pochatkovu Semirichna shkola v seli Zatonskomu v 1924 roci selo Zhidivska Greblya bulo perejmenovano na Zatonske bulo vidkrito v 1928 29 navchalnih rokah Ideya yiyi vidkrittya yak piznishe i serednoyi shkoli nalezhala zavuchu shkoli Baranivskomu Ivanu Vasilovichu yakomu spriyav silskij vikonkom na choli z Gubanem M K ta batkivskim komitetom na choli z Shevchenkom Grigoriyem Ivanovichem yakij kilka raziv osobisto pobuvav na prijomi v narodnogo komisara osviti Ukrayini V P Zatonskogo kotrij dopomig koshtami ta budivelnimi materialami neobhidnim navchalnim obladnannyam Vzhe voseni 1935 roku dodatkove primishennya bulo gotove i z drugoyi chverti v nomu rozpochalosya navchannya Tak bulo stvoreno osnovu dlya vidkrittya v seli serednoyi shkoli Odin z pershih vipusknikiv semirichki Kuchma Mikola Fedorovich prodovzhiv navchannya zakinchiv Leningradsku konservatoriyu pracyuvav artistom v Doneckomu oblasnomu teatri Za uspishnu teatralnu diyalnist buv udostoyenij zvannya zasluzhenij artist URSR 1 veresnya 1936 roku urochisto za uchastyu kerivnikiv sela vchiteliv chleniv batkivskogo komitetu zhiteliv sela predstavnikiv rajonnoyi vladi ta uchniv v seli Zatonskomu bula vidkrita serednya shkola Zavuch shkoli Baranivskij I V ogolosiv spisok uchniv 8 klasu Pid opleski prisutnih yih vitali direktor shkoli Samijlenko P S kerivniki sela predstavniki z rajonu Shkola po pravu staye centrom suspilno politichnogo zhittya sela Avtoritet vchitelya buv duzhe visokij V ti roki nashe selo ne bulo radiofikovane radioprijmach buv lishe u shkoli tomu osobliva uvaga pridilyalas hudozhnij samodiyalnosti osoblivo dramatichnim gurtkam V shkoli dramgurtkom ta gurtkom muziki keruvav zavuch Baranivskij I V Vikonavcyami vsih rolej buli vchiteli ta uchni starshoklasniki Do 1941 roku v shkoli vidbulosya 3 vipuski atestati zrilosti otrimali 56 uchniv Z 1937 roku pislya hvili represij yaki zachepili i Zatonskogo V P shkola stala nazivatisya Chapayevskoyu serednoyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta okupaciyi sela primishennya shkoli buli peretvoreni v policejsku dilnicyu skladi ta konyushnyu navchannya na trivalij chas bulo pripineno 4 sichnya 1944 roku Chapayevka bula zvilnena vid okupantiv Selo pochinaye vidbudovuvatisya Postupovo vidnovilosya navchannya v pochatkovih i serednih klasah a uchni starshih klasiv zmusheni buli hoditi v serednyu shkolu s Fedyukivka Lisyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1946 roku vidbuvsya pershij pislyavoyennij vipusk V zv yazku z velikimi ekonomichnimi trudnoshami zumovlenih vijnoyu ta vidbudovoyu ekonomiki do pochatku 60 h rokiv navchannya dlya uchniv 8 10 klasiv bulo platnim Chapayevska serednya shkola stala miscem zdobuttya osviti dlya bagatoh uchniv navkolishnih sil Veselogo Kuta Kosyakivki Antonivki Velikoyi Berezyanki Dubivki Maloyi Berezyanki Stanishivki Velikoyi Vovnyanki V 1956 roci z vvedennyam v shkoli politehnichnoyi osviti navchalnij zaklad stav nazivatisya Chapayevskoyu serednoyu politehnichnoyu shkoloyu Za shkoloyu bulo zakripleno pevnu kilkist kolgospnoyi zemli vidileno traktori kombajni ta avtomobil Stvorena uchnivska virobnicha brigada zajmalas viroshuvannyam cukrovih buryakiv kukurudzi zernovih kultur Z 1960 roku vidpovidno do Postanovi Radi Ministriv URSR vid 16 serpnya 1960 roku Pro serednyu zagalnoosvitnyu trudovu politehnichnu shkolu z virobnichim navchannyam shkola bula reorganizovana i otrimala nazvu Chapayevskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi trudovoyi politehnichnoyi shkoli z virobnichim navchannyam Odnochasno shkola stala i odinadcyatirichnoyu Razom z atestatom zrilosti vipuskniki stali otrimuvati posvidchennya traktorista kombajnera a piznishe i shofera Ce zrobilo shkolu spravzhnoyu kuzneyu kadriv dlya miscevogo gospodarstva V shkoli bulo stvoreno virobnichu brigadu pershim kerivnikom yakoyi staye Litvin O H Za dosyagnuti uspihi uchnivska virobnicha brigada neodnorazovo vidznachalasya gramotami i cinnimi podarunkami oblasnogo viddilu osviti Ministerstv osviti Ukrayini bula predstavlena na VDNG Ukrayini 11 chervnya 1963 roku na bazi brigadi pochav diyati vidomij v oblasti tabir praci i vidpochinku Mayak Za uchnivskoyu brigadoyu bulo zakripleno 28 gektariv ornoyi zemli Uchni viroshuvali ozimu ta yaru pshenicyu kukurudzu cukrovij buryak provodili navchalno doslidnu robotu 1968 roku Kucher Lidiya brigadir uchnivskoyi brigadi ta lankova Fedchenko Lyudmila v skladi delegaciyi vid URSR buli prisutni v Moskvi na VDNG SRSR pid chas zboriv chleniv uchnivskih virobnichih brigad 1 veresnya 1977 roku v seli vidkrito tipove primishennya serednoyi shkoli na 570 uchniv Shkola bula zbudovana na koshti kolgospu im Chapayeva Aktivnu uchast v budivnictvi shkoli vzyali golova kolgospu Carik M D sekretar partijnoyi organizaciyi Dacenko P D golova silskoyi radi Gricenko V G direktor shkoli Sviridenko O V batki ta uchni zhiteli sela Z 1988 roku v shkoli shorichno v ostannyu subotu veresnya provoditsya futbolnij turnir shkil rajonu pam yati voyina internacionalista Oleksandra Mukosiya U 1990 roci v shkoli vidkrito Galareyu pam yati voyiniv odnoselchan yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni ta muzej istoriyi shkoli U 1991 roci v shkoli obladnano kabinet informatiki Korvet odin z pershih v rajoni a v 2007 roci suchasnij navchalno komp yuternij kompleks V 1994 roci bulo provedeno gazifikaciyu shkilnoyi kotelni yiyi perevedeno v nove primishennya Protyagom isnuvannya shkoli yiyi ocholyuvali 1884 roci svyashennik Petro Gulak Artemovskij 1885 roci i do kincya HIH st svyashennik Timofij Sadovskij v prepodavanii slova Bozhiya opyten i vesma userden a takozh otlichnogo horoshego povedeniya Na mezhi HIH HH st F K Pashutinskij za provedennya v 1903 1904 rokah revolyucijnoyi propagandi buv zaareshtovanij i zaslanij na poselennya do Vologodskoyi guberniyi 1908 1917 rokah Shkarban Uchitel z universitetskoyu osvitoyu uchasnik rosijsko yaponskoyi vijni shtabs kapitan Krim rosijskoyi movi i geografiyi vikladav notnu gramotu chudovo grav na skripci zdibnij organizator svoyeyi spravi 1925 1928 rokah Samohval 1928 1938 rokah Samijlenko Panas Sidorovich vchitel istoriyi 1938 1941 rokah Leshenko Maksim Fedorovich vchitel istoriyi 1944 1946 rokah Gricayenko Anton Fedorovich vchitel istoriyi 1946 1960 rokah Cherepanov Mikola Mikolajovich vchitel istoriyi 1960 1971 rokah Ribchenko Anatolij Lukich vchitel matematiki 1971 1974 rokah Tereshuk Mikola Kornijovich vchitel movi i literaturi 1974 1978 rokah Sviridenko Oleksandr Vasilovich vchitel istoriyi 1978 1981 rokah Naumenko Zinayida Arsentiyivna vchitelka fiziki 1981 1987 rokah Kokosha Vasil Mihajlovich vchitel fizichnogo vihovannya Z 1987 roku shkolu ocholyuye Shvidenko Vasil Mikolajovich vchitel istoriyi Za chas isnuvannya shkoli 56 vipusknikiv zakinchili shkolu z zolotoyu medallyu 45 iz sribnoyu Gordistyu shkoli ye vipuskniki riznih rokiv Pavlenko M I doktor istorichnih nauk Dacenko T I zasluzhena vchitelka RRFSR Dacenko L A vice prezident Ukrayinskogo radio Carik N S doktor pedagogichnih nauk Kramarenko V T Chernish P Z Geroyi Socialistichnoyi Praci Diyuchi zakladi osviti sela Kalinivka Doshkilnij navchalnij zaklad Sonechko Kalinivska zagalnoosvitnya shkola I III stupenivVidomi lyudiKizima Vasil Trohimovich likvidator avariyi na ChAES Geroj Socialistichnoyi praci Zasluzhenij budivelnik URSR deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 11 go sklikan Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiViddil kulturi i turizmu Tarashanskoyi RDA nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 80 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 04 02 2016 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 18 lyutogo 2016 Procitovano 22 lyutogo 2016 Dzherelaros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Zydowska Grebla Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 887 pol V Pererva Istoriya shkilnictva v mistah i selah Kiyivshini HIH HH st B Cerkva 2008 A Dovgan Kiyivshinoznavstvo Navchalno metodichnij posibnik B Cerkva 2004 Zakladi osviti Kiyivshini Minule ta suchasne Pid redakciyeyu I L Likarchuka Kiyiv 2002 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi