Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геннадій Валерійович Жидко 12 вересня 1965 Янгіабад Ільїчівський район Сирдар їнська область УзРСР 16 серпня 2023 Москва

Жидко Геннадій Валерійович

Жидко Геннадій Валерійович

Геннадій Валерійович Жидко (12 вересня 1965, Янгіабад, Ільїчівський район, Сирдар'їнська область, УзРСР — 16 серпня 2023, Москва, Російська Федерація) — російський воєначальник. Заступник Міністра оборони Російської Федерації — начальник Головного військово-політичного управління Збройних сил Російської Федерації з 12 листопада 2021 року. Герой Російської Федерації (2017), генерал-полковник (2020).

Жидко Геннадій Валерійович
рос. Геннадий Валерьевич Жидко
image
Народився12 вересня 1965(1965-09-12)
d, Сирдар'їнська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Помер16 серпня 2023(2023-08-16)[1](57 років)
Москва, Росія[1]
Похованняd
Країнаimage Росія
Діяльністьофіцер
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Знання мовросійська
УчасникІнтервенція Росії в Сирію і Російсько-українська війна (з 2014)
Посадаd
Військове званнягенерал-полковник і генерал-лейтенант
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image image

Біографія

Народився 12 вересня 1965, за збігом — в день танкіста, в селі Янгіабад (Іллічівський район Сирдар'їнської області Узбецької РСР, нині — Сардобінського району Республіки Узбекистан).

У 1987 році закінчив Ташкентське вище танкове командне училище..

Служив у 27-й гвардійській мотострілецькій дивізії Приволзького та Приволзько-Уральського військового округів з пунктом базування в селі Тоцьке Тоцького району Оренбурзької області, де пройшов шлях від командира взводу до командира дивізії, звання капітана і полковника отримав достроково. Отримував заохочення за організацію вогневої підготовки від командувача військ П-УрВО генерал-полковника Олександра Баранова.

Був командиром 92-го мотострілецького полку з пунктом базування в Душанбе (Республіка Таджикистан).

У 1997 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського, а в 2007 році — Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації.

З серпня 2007 року до липня 2009 року — командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу з пунктом базування у Волгограді. Під час перебування на цій посаді продовжив роботу генерал-майора Олександра Лапіна з налагодження довірчих взаємин з військовими колективами, удосконалення бойової та технічної підготовки. Також приступив до переведення дивізії на "контракт ".

З липня 2009 року по січень 2011 року — заступник командувача 20-ї гвардійської армії Московського, потім Західного військового округів зі штабом у Воронежі. З січня 2011 року по січень 2015 року — начальник штабу — перший заступник командувача 6-ї загальновійськової армії ЗВО з пунктом базування у Санкт-Петербурзі. Брав участь у становленні даного з'єднання, за свої організаторські здібності був відзначений командувачем 6-ї армії генерал-майором Євгеном Устиновим, командувачем військ ЗВО генерал-полковником Аркадієм Бахіним.

З січня 2015 року до вересня 2016 року — начальник штабу — перший заступник командувача 2-ї гвардійської загальновійськової армії, з вересня 2016 року по листопад 2017 року — командувач 2-ї гвардійської загальновійськової армії Центрального військового округу зі штабом у Самарі Армія під командуванням Жидко неодноразово брала участь у раптових навчаннях та перевірках, у ході яких показувала високу боєздатність та мобільність. Під час проведення військових навчань «Захід-2017» підрозділи армії в найкоротші терміни були перекинуті з Самари на Кольський півострів.

20 лютого 2016 року присвоєно військове звання генерал-майора.

У грудні 2017 року посаду командувача 2-ї армії обійняв генерал-майор Рустам Мурадов.

Учасник військової операції Росії в Сирії, в 2016 генерал-майор Жидко обіймав посаду начальника штабу угруповання Збройних сил Російської Федерації в Сирії. Нестандартне полководницьке мислення військового радника Жидко було відзначено начальником Генерального штабу ЗС Росії та першим заступником міністра оборони Росії генералом армії Валерієм Герасимовим.

9 травня 2017 року приймав парад на площі Куйбишева в Самарі, присвячений 72-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні.

З 22 листопада 2017 по 3 листопада 2018 — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.

11 червня 2018 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.

У листопаді 2018 призначений командувачем військ Східного військового округу, замість Олександра Журавльова, який перейшов на посаду командувача військ Західного військового округу, 13 листопада представлений керівним складом у штабі округу в Хабаровську.

11 червня 2020 року присвоєно чергове військове звання генерал-полковника.

12 листопада 2021 призначений заступником міністра оборони Російської Федерації — начальником Головного військово-політичного управління Збройних Сил Російської Федерації.

За деякими даними, у травні 2022 року призначений командувачем російських військ, що беруть участь у вторгненні на територію України, змінивши генерала армії Олександра Дворнікова.

Помер 16 серпня 2023 року в Москві.

Нагороди

Джерела

  • Жидко у базі даних сайту "Миротворець"

Примітки

  1. https://www.vedomosti.ru/society/news/2023/08/16/990430-umer-bivshii-zamministra-oboroni-rossii-gennadii-zhidko
  2. . ТАСС. 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 1 января 2018.
  3. Александр Хроленко (29 апреля 2008). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  4. Жидко Геннадий Валериевич. . оригіналу за 3 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  5. Юрий Белоусов (22 ноября 2003). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  6. Алескендер Рамазанов (27 декабря 2001). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 1 января 2018.
  7. Жидко Геннадий Валериевич. . Процитовано 13 апреля 2019.
  8. Александр Хроленко (27 ноября 2007). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 1 января 2018.
  9. Юрий Бородин (20 декабря 2007). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 1 января 2018.
  10. Геннадий Миранович, Олег Починюк (6 марта 2012). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 января 2018.
  11. Олег Починюк (16 сентября 2011). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  12. Андрей Бондаренко (9 февраля 2016). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  13. . Первый канал. 26 октября 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  14. Александр Балицкий (26 октября 2017). . ВГТРК. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  15. Александра Джорджевич, Иван Сафронов (11 декабря 2017). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 14 июня 2018.
  16. . Газета «Красная звезда». 20 февраля 2016. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  17. . . 7 декабря 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 4 января 2018.
  18. Андрей Борсуков (7 декабря 2017). . . Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 4 января 2018.
  19. . . 7 декабря 2017. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 4 января 2018.
  20. . ТАСС. 17 сентября 2016. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  21. . РИА Новости. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  22. . . 8 декабря 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 4 января 2018.
  23. Дмитрий Семёнов, Александр Тихонов (9 декабря 2017). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 1 января 2018.
  24. Виктор Худолеев (10 декабря 2017). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 1 января 2018.
  25. . . 9 мая 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 июня 2018.
  26. Александр Пинчук, Виктор Худолеев (29 ноября 2017). . Газета «Красная звезда». Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  27. . ТАСС. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 1 января 2018.
  28. . РИА Новости. 29 ноября 2017. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 1 января 2018.
  29. . . 11 июня 2018. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 14 июня 2018.
  30. [1] — Российское военное обозрение. — «Военинформ» Минобороны России, 2018, ноябрь. — С. 77—78. з джерела 25 травня 2021
  31. Иван Сафронов (12 ноября 2018). . Коммерсантъ. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 13 ноября 2018.
  32. . Коммерсантъ. 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 13 ноября 2018.
  33. . . 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 13 ноября 2018.
  34. . РИА Новости. 13 ноября 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 13 ноября 2018.
  35. . . 11 июня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 12 июня 2020.
  36. . . 13 ноября 2021. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 ноября 2021.
  37. . . 14 ноября 2021. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 ноября 2021.
  38. . Meduza. 1 июня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 2 июня 2022.
  39. У Росії помер колишній заступник Шойгу, який командував окупантами в Україні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 серпня 2023.
  40. . . 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 декабря 2017.
  41. . . 28 декабря 2017. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 30 декабря 2017.
  42. Встреча с военнослужащими – участниками антитеррористической операции в Сирии. Президент России (рос.). 28 грудня 2017. Процитовано 16 серпня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gennadij Valerijovich Zhidko 12 veresnya 1965 Yangiabad Ilyichivskij rajon Sirdar yinska oblast UzRSR 16 serpnya 2023 Moskva Rosijska Federaciya rosijskij voyenachalnik Zastupnik Ministra oboroni Rosijskoyi Federaciyi nachalnik Golovnogo vijskovo politichnogo upravlinnya Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi z 12 listopada 2021 roku Geroj Rosijskoyi Federaciyi 2017 general polkovnik 2020 Zhidko Gennadij Valerijovichros Gennadij Valerevich ZhidkoNarodivsya12 veresnya 1965 1965 09 12 d Sirdar yinska oblast Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPomer16 serpnya 2023 2023 08 16 1 57 rokiv Moskva Rosiya 1 PohovannyadKrayina RosiyaDiyalnistoficerAlma materVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZnannya movrosijskaUchasnikIntervenciya Rosiyi v Siriyu i Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 PosadadVijskove zvannyageneral polkovnik i general lejtenantNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 12 veresnya 1965 za zbigom v den tankista v seli Yangiabad Illichivskij rajon Sirdar yinskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR nini Sardobinskogo rajonu Respubliki Uzbekistan U 1987 roci zakinchiv Tashkentske vishe tankove komandne uchilishe Sluzhiv u 27 j gvardijskij motostrileckij diviziyi Privolzkogo ta Privolzko Uralskogo vijskovogo okrugiv z punktom bazuvannya v seli Tocke Tockogo rajonu Orenburzkoyi oblasti de projshov shlyah vid komandira vzvodu do komandira diviziyi zvannya kapitana i polkovnika otrimav dostrokovo Otrimuvav zaohochennya za organizaciyu vognevoyi pidgotovki vid komanduvacha vijsk P UrVO general polkovnika Oleksandra Baranova Buv komandirom 92 go motostrileckogo polku z punktom bazuvannya v Dushanbe Respublika Tadzhikistan U 1997 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo a v 2007 roci Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Z serpnya 2007 roku do lipnya 2009 roku komandir 20 yi gvardijskoyi motostrileckoyi diviziyi Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu z punktom bazuvannya u Volgogradi Pid chas perebuvannya na cij posadi prodovzhiv robotu general majora Oleksandra Lapina z nalagodzhennya dovirchih vzayemin z vijskovimi kolektivami udoskonalennya bojovoyi ta tehnichnoyi pidgotovki Takozh pristupiv do perevedennya diviziyi na kontrakt Z lipnya 2009 roku po sichen 2011 roku zastupnik komanduvacha 20 yi gvardijskoyi armiyi Moskovskogo potim Zahidnogo vijskovogo okrugiv zi shtabom u Voronezhi Z sichnya 2011 roku po sichen 2015 roku nachalnik shtabu pershij zastupnik komanduvacha 6 yi zagalnovijskovoyi armiyi ZVO z punktom bazuvannya u Sankt Peterburzi Brav uchast u stanovlenni danogo z yednannya za svoyi organizatorski zdibnosti buv vidznachenij komanduvachem 6 yi armiyi general majorom Yevgenom Ustinovim komanduvachem vijsk ZVO general polkovnikom Arkadiyem Bahinim Z sichnya 2015 roku do veresnya 2016 roku nachalnik shtabu pershij zastupnik komanduvacha 2 yi gvardijskoyi zagalnovijskovoyi armiyi z veresnya 2016 roku po listopad 2017 roku komanduvach 2 yi gvardijskoyi zagalnovijskovoyi armiyi Centralnogo vijskovogo okrugu zi shtabom u Samari Armiya pid komanduvannyam Zhidko neodnorazovo brala uchast u raptovih navchannyah ta perevirkah u hodi yakih pokazuvala visoku boyezdatnist ta mobilnist Pid chas provedennya vijskovih navchan Zahid 2017 pidrozdili armiyi v najkorotshi termini buli perekinuti z Samari na Kolskij pivostriv 20 lyutogo 2016 roku prisvoyeno vijskove zvannya general majora U grudni 2017 roku posadu komanduvacha 2 yi armiyi obijnyav general major Rustam Muradov Uchasnik vijskovoyi operaciyi Rosiyi v Siriyi v 2016 general major Zhidko obijmav posadu nachalnika shtabu ugrupovannya Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi v Siriyi Nestandartne polkovodnicke mislennya vijskovogo radnika Zhidko bulo vidznacheno nachalnikom Generalnogo shtabu ZS Rosiyi ta pershim zastupnikom ministra oboroni Rosiyi generalom armiyi Valeriyem Gerasimovim 9 travnya 2017 roku prijmav parad na ploshi Kujbisheva v Samari prisvyachenij 72 richchyu peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni Z 22 listopada 2017 po 3 listopada 2018 zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi 11 chervnya 2018 roku prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta U listopadi 2018 priznachenij komanduvachem vijsk Shidnogo vijskovogo okrugu zamist Oleksandra Zhuravlova yakij perejshov na posadu komanduvacha vijsk Zahidnogo vijskovogo okrugu 13 listopada predstavlenij kerivnim skladom u shtabi okrugu v Habarovsku 11 chervnya 2020 roku prisvoyeno chergove vijskove zvannya general polkovnika 12 listopada 2021 priznachenij zastupnikom ministra oboroni Rosijskoyi Federaciyi nachalnikom Golovnogo vijskovo politichnogo upravlinnya Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi Za deyakimi danimi u travni 2022 roku priznachenij komanduvachem rosijskih vijsk sho berut uchast u vtorgnenni na teritoriyu Ukrayini zminivshi generala armiyi Oleksandra Dvornikova Pomer 16 serpnya 2023 roku v Moskvi NagorodiZvannya Geroj Rosijskoyi Federaciyi z vruchennyam medali Zolota Zirka 26 grudnya 2017 ukazom prezidenta Rosiyi za geroyizm i muzhnist viyavleni pri vikonanni vijskovogo obov yazku Orden Za zaslugi pered Batkivshinoyu 4 go stupenya z mechami Orden Za vijskovi zaslugi Medal ordenu Za zaslugi pered Batkivshinoyu 2 go stupenya Medali SRSR Medali RF DzherelaZhidko u bazi danih sajtu Mirotvorec Primitkihttps www vedomosti ru society news 2023 08 16 990430 umer bivshii zamministra oboroni rossii gennadii zhidko TASS 28 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 1 yanvarya 2018 Aleksandr Hrolenko 29 aprelya 2008 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 Zhidko Gennadij Valerievich originalu za 3 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 Yurij Belousov 22 noyabrya 2003 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 Aleskender Ramazanov 27 dekabrya 2001 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 17 veresnya 2013 Procitovano 1 yanvarya 2018 Zhidko Gennadij Valerievich Procitovano 13 aprelya 2019 Aleksandr Hrolenko 27 noyabrya 2007 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 1 yanvarya 2018 Yurij Borodin 20 dekabrya 2007 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 1 yanvarya 2018 Gennadij Miranovich Oleg Pochinyuk 6 marta 2012 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 1 yanvarya 2018 Oleg Pochinyuk 16 sentyabrya 2011 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 Andrej Bondarenko 9 fevralya 2016 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 Pervyj kanal 26 oktyabrya 2017 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 Aleksandr Balickij 26 oktyabrya 2017 VGTRK Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 Aleksandra Dzhordzhevich Ivan Safronov 11 dekabrya 2017 Kommersant Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 14 iyunya 2018 Gazeta Krasnaya zvezda 20 fevralya 2016 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 7 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 8 grudnya 2017 Procitovano 4 yanvarya 2018 Andrej Borsukov 7 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2019 Procitovano 4 yanvarya 2018 7 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 4 yanvarya 2018 TASS 17 sentyabrya 2016 Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 RIA Novosti 29 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 1 sichnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 8 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 4 yanvarya 2018 Dmitrij Semyonov Aleksandr Tihonov 9 dekabrya 2017 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 1 yanvarya 2018 Viktor Hudoleev 10 dekabrya 2017 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 24 lyutogo 2019 Procitovano 1 yanvarya 2018 9 maya 2017 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 iyunya 2018 Aleksandr Pinchuk Viktor Hudoleev 29 noyabrya 2017 Gazeta Krasnaya zvezda Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 TASS 29 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 1 yanvarya 2018 RIA Novosti 29 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 1 yanvarya 2018 11 iyunya 2018 Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 14 iyunya 2018 1 Rossijskoe voennoe obozrenie Voeninform Minoborony Rossii 2018 noyabr S 77 78 z dzherela 25 travnya 2021 Ivan Safronov 12 noyabrya 2018 Kommersant Arhiv originalu za 27 kvitnya 2022 Procitovano 13 noyabrya 2018 Kommersant 13 noyabrya 2018 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2022 Procitovano 13 noyabrya 2018 13 noyabrya 2018 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 13 noyabrya 2018 RIA Novosti 13 noyabrya 2018 Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 13 noyabrya 2018 11 iyunya 2020 Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 12 iyunya 2020 13 noyabrya 2021 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 noyabrya 2021 14 noyabrya 2021 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 noyabrya 2021 Meduza 1 iyunya 2022 Arhiv originalu za 4 chervnya 2022 Procitovano 2 iyunya 2022 U Rosiyi pomer kolishnij zastupnik Shojgu yakij komanduvav okupantami v Ukrayini RBK Ukraina ukr Procitovano 16 serpnya 2023 28 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 30 dekabrya 2017 28 dekabrya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 30 dekabrya 2017 Vstrecha s voennosluzhashimi uchastnikami antiterroristicheskoj operacii v Sirii Prezident Rossii ros 28 grudnya 2017 Procitovano 16 serpnya 2023

Дата публікації:
Топ