Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жде́нієво (до 1971 — Жде́неве, словац. Žďeňovo/Ždeňová, угор. Szarvasháza) — селище в Україні, центр Жденіївської громади Мукачівського району Закарпатської області.
| селище Жденієво | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Жденіївська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040090010034849 |
| Облікова картка | смт Жденієво |
| Основні дані | |
| Засновано | 1981 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 2 км² |
| Населення | ▬ 1074 (01.01.2022) |
| Густота | 550,5 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 89120 |
| Телефонний код | +380 3136 |
| Географічні координати | H G O |
| Висота над рівнем моря | 542 м |
| Водойма | річка Жденівка, Кочилівський потік |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Воловець |
| До станції: | 26 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 25 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 89120, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Жденієво, вул. Шевченка, 141 |
| Карта | |
  Жденієво | |
 Жденієво | |
|
| |
Географія
Розташоване над річкою Жденівкою, за 26 км від залізничної станції Воловець та 15 км від траси Київ — Чоп, на висоті 542 метрів над рівнем моря, при підніжжі Вододільного хребта. У селищі Кочилівський потік впадає у річку Жденівку.
Природа
Тут зростають цілющі карпатські трави — Зніт вузьколистий, чебрець, ісландський мох, звіробій та багато інших, з ягід — чорниця, малина, ожина, а також білий гриб, ясен звичайний, горобина звичайна, явір, бруслина європейська, жимолость пухнаста, крушина ламка, верба козяча. У трав'яному покриві трапляються калюжниця болотяна, гадючник в'язолистий, осока трясучкоподібна, чемериця біла, паслін солодко-гіркий та інші види.
Населення
Перепис (*) або оцінка чисельності населення:
| 1989 | 2001 | 2005 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1393* | ▼1128* | ▼1127 | ▼1112 | ▼1109 | ▼1098 | ▼1096 | ▼1091 |
Історія
Селище, як усе Закарпаття, було частиною Угорського королівства і більшість населення були русини. Після Першої світової війни у 1919 році Закарпаття відійшло до Чехословаччини. У 1945 році Жденієво відійшло до Радянського Союзу у складі УРСР.
Жденеве згадується у писемних джерелах XVII століття. Воно тоді належало до Чинадієвської домінії і було власністю сім'ї Бручинич. В селі мешкало кілька сімей вільних селян і 11 сімей кріпаків, які були цілком розорені. За даними перепису 1691 року, у селі було всього 2 воли і 2 корови. За народними переказами, першими мешканцями Жденевого були кріпаки-втікачі з Прикарпаття. Вони оселились спочатку на тій частині села, яка тепер носить назву Котельниця, а згодом почали заселяти долину р. Жденівки.
Після (визвольної війни угорського народу 1703—1711 років) село з 1728 року стало власністю австрійських магнатів Шенборнів і було підпорядковано нижньоверецькій економії. Граф Шенборн відкрив у селі лісну управу, збудував кілька кам'яних будівель, у тому числі двоповерховий будинок на зразок замку.
В селі до наших днів збереглися два кам'яні будинки, споруджені у XVIII столітті. Домінія Шенборна тримала тут свого службовця, який разом з лісовою управою доглядав за веденням лісового господарства, Використовуючи працю кріпаків і дешеву водну енергію, граф Шенборн у 1765 році збудував великий тартак в селі Збинах — за З км від Жденевого, на якому водяне колесо застосовувалось як двигун. На ньому працювали селяни Жденевого.
В кінці XVIII століття на околиці Жденевого розширюються лісорозробки. У Жденівському лісництві вироблялися дранки, дошки, крокви, лати, бочки для вина. У 1804 році в лісництві бондарі виготовили для вина 2259 бочок, а в 1818 році на тартаку було розпилено 3758 дощок, 450 лат та 470 кроков.
У 1840—1843 роках у Жденевому почав діяти невеликий лісопильний завод, а з 1889 року — велика парова лісопильня, яка виділялась технічною оснащеністю і обсягом продукції. В 1894 році тут було випущено продукції на 300 тис. форинтів, а кількість переробленої деревини досягала 25 тис. кубічних метрів. На підприємстві працювало 147 робітників. Одночасно ділянки лісу орендувалися багачами.
Жденівське деревообробне підприємство було обладнане передовою для того часу технікою. Пили та інші металеві вироби і матеріали постачали Шелестівський та Тур'є-Реметівський заводи. Машини для виробництва фанери завозилися з Австрії. У Жденівському лісництві працювали робітники з німецьких колоністів та місцевого населення. Колоністи одержували за свою роботу гроші, а селяни працювали безплатно, відбуваючи панщину. В 1835 році лісництво виплатило робітникам 1200 форинтів, у тому числі тим, хто працював на пилорамі, — 300 форинтів, і на машинах, що виробляли дранку і фанеру, — 900 форинтів.
Деревообробні підприємства приносили управлінню домінії Шенборна великі прибутки. У 1835 році тільки від Жденівського лісництва за продані дошки, лати, дранку і дрова було одержано 11 тис. форинтів 20 крейцерів та за фанеру 12 тис. форинтів. Управителі по-хижацькому винищували ліс і сплавляли його в Європу та використовували в соляній, галуновій, поташній, горілчаній промисловостях. Звичайно, такі методи експлуатації лісних багатств диктувалися відсталими феодально-кріпосницькими відносинами, що панували на Закарпатті до середини XIX століття, коли було скасовано кріпацтво.
Становище робітників лісної управи Жденевого було тяжким. Вони працювали по 12-14 годин на добу. Відсутність будь-якого законодавства, що гарантувало б їх права, давало можливість власникам тартака жорстоко експлуатувати і чинити сваволю та насильство над робітниками. Робітники та селяни, які працювали в Жденівському лісництві, скаржилися в 1835 році, що їх примушують виконувати найтяжчі роботи, під час яких трапляється багато нещасних випадків. «Ми виносимо,- писали вони, — до тартака дерево до 6 сажнів довжини і 36 цолів товщиною. Під час цього з нас 60 чоловік залишилися на місці мертвими, багато залишилися пошкодженими, а 20 зовсім каліками». В іншій скарзі зазначено про те, що під час будівництва одного моста загинуло 14 чоловік і стали каліками 16.
Коли у 1848—1849 років в Угорщині відбулася буржуазна революція і було скасовано панщину, населення Жденевого, розповідає народний переказ, розкладало на горах великі вогнища і спалювало та закопувало панське знаряддя, яким працювали за панщини.
- Церква святого Миколи Чудотворця (1918)
За переказом, назва села походить від імені першого поселенця Жденька. У 1692 році згадують стару дерев'яну церкву і філії в Збинах та Щербовці.
У 1733 році в селі стояла дерев'яна церква святого Миколи з одним дзвоном. У 1881 році знову йдеться про дерев'яну церкву.
Як розповідає Михайло Іванович Тидір (нар. 1918), теперішню муровану базилічну церкву збудували з 1904 по 1918 р. на церковній землі, що називалася «Гробище». Спорудженням займалися майстри-італійці, а найактивнішими помічниками з місцевих людей були І. Русин, І. Тидір, П. Попелич та інші. Гроші на будівництво збирали всі селяни, окремий внесок зробили працівники лісового господарства. Найбільше пожертвували заможні родини Попеличів, Богутів, Кубашів, Русинів, Андрій та Степан Арендацькі. Кураторами в той час були М. Попелич та Ф. Яртим, а першим священиком у новозбудованій церкві став угорець о. А. Шимшон. Після нього служили о. І. Ревтій, о. М. Фельбаба, о. С. Григорович, о. Іваницький. Іконостас зробив І. Русин, а ікони малювали в Будапешті.
Дзвіницею служить вежа церкви. Найбільший дзвін подарували Арендацький і Панасович. До купівлі дзвонів був причетний також Янош Генцьо.
Церкву кілька разів ремонтували, останній ремонт відбувся у 1982 році за священика Іваницького та кураторів М. Щербея та В. Богута. На території, де споруджено цех заводу «Електрон», давніше стояла каплиця.
Легенди про походження Жденієва
Легенда перша
В долині невеликої гірської річечки, під прикриттям густого лісу тулилося декілька невеличких хатинок. Щоденні клопоти, важка праця. Щоб здобути хліба насущного, об'єднувались мешканці. Всяку роботу, радість чи горе вони ділили між собою. В клопотах і турботах непомітно плинули роки.
І ось уже в одній з хатинок непомітно зросла дівчинка на ім'я Єва. Була вона станом, як смерека, а на вроду — мов вранішня зоря. У кожного, хто її зустрічав солодко завмирало серце.
Але одне серце ця диво-краса змушувала битись шалено-шалено. І тоді паленіли щоки, туманився гордий орлиний погляд. Здавалося, все навколо щезало і тільки двоє, юнак та дівчина, були єдині в цілому світі. Вони розуміли одне одного з погляду, жесту, подиху.
Раділи батьки, що вийде гарна пара і готувались до весілля. Але неочікувана звістка зненацька обірвала щастя: на край напав страшний лютий ворог. Всі, хто був здатен тримати зброю, пішли у бій.
Почали збиратись у далеку дорогу і чоловіки з невеличкого села. На узбіччі, біля могутнього розлогого дуба стояли, обійнявшись, юнак і дівчина. Що слова? Вони розуміли одне одного без слів. Мовчки клялись любити до загину. Хлопець, вийнявши гострого ножа, вирізав на стовбурі слова «Жди ня, Єво».
Минав час, дерево на узбіччі розросталося, і мов пам'ять про палке кохання, на його стовбурі росли і росли слова «ЖДЕНІЄВО».
Якось навідався в ці краї якийсь державний пан. Побачив напис на дереві і вирішив, що назва села. Тому і написав у своїх паперах: село «Жденієво».
Так одне з найкращих людських почуттів дало назву гірському селу.
Легенда друга
За переказами людей, страшна біда прийшла на одне поселення. Дике, жорстоке плем'я зненацька напало на людей. Всі хто тільки міг тримати зброю в руках пішли на боротьбу з ворогом. Але все було даремно, бо ворогів була сила-силенна. Багато мирних жителів полягло в нерівному бою. А ті кому вдалося уціліти, зібрали свої пожитки і подалися світ за очі. Єдиною їхньою надією і порятунком були гори, які виднілися вдалині. Щоб зручніше йти і збити ворога зі сліду, втікачі поділилися на невеличкі групки, по 3-4 сім'ї. Женько, Качало, Міньо і Гицньо були добрими сусідами і тому вирішили іти разом.
Всюди були ліси і тільки ледь помітні стежки, які протоптали дикі звірі, служили їм орієнтиром. Люди і тварини були дуже змучені, адже йшли не день і не два.
На землю опускалися сутінки. Потрібно було шукати місце на нічліг. Невеличка галявинка біля річки здавалася людям зручним місцем для відпочинку. Скоро запалахкотіла ватра, а навколо неї спали зморені люди. Прокинулись від вранішньої прохолоди — все навкруги було вкрите густим туманом. А коли піднялося сонце — то втікачі побачили прекрасний смерековий ліс. Буйне різнотрав'я зеленим килимом розстелилось під шатром лісу. Защебетали пташечки, випліскувала риба у прозорій воді. Люди були зачаровані побаченим і тоді Женько сказав:
— Я хочу, щоб ми залишились жити тут. Кращого місця я ще не бачив.
Його підтримали інші втікачі.
Пройшло небагато часу і на цій чудовій галявині виросли чудові чотири будинки.
Швидко плине час і тільки пам'ять людська зберігає імена перших переселенців чудового верховинського села, яке було назване в честь першого із них — Жденька, яке з часом асимілювалось в Жденієво. А невеличка річечка, яка впадає в районі с. Підполоззя в Латорицю — називається також Жденівкою.
Один з перших поселенців Качало заготовляв ліс і спускав дерева пологим спуском. Це було найзручніше місце для спуску деревини. Відтоді цей кінець села називають Кочилово.
Пам'ятки
- Ботанічний заказник місцевого значення Бузок. Статус надано з метою збереження місць зростання рідкісного ендемічного виду — бузку угорського, занесеного до Червоної книги України.
- Церква святого Миколи Чудотворця (1918).
- Ботанічна пам'ятка природи вершина Високий Камінь. Це унікальне місце, де на висоті 840 метрів зустрічаються реліктові зарослі скельного дуба, липи широколистої та сосни чорної. Де-не-де зустрічаються кущі ягід аґрусу та порічок.
Туристичні об'єкти
- гірськолижний бугельний підйомник в урочищі Тирсовати. Протяжність траси 800 м.
Спорт
Від 2016 року в селищі функціює християнська флорбольна команда «Chosen».
Відомі люди
В селищі народився Сідак Василь Васильович — різьбяр по дереву, майстер народної творчості, лауреат Шевченківської премії.
Годованець Василь, Бобаль Юрій та Гур'євський Дмитро — Герої України, які загинули в російсько-українській війні.
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 14 червня 2016.
- На війні загинув захисник із Закарпаття Юрій Бобаль
Посилання
- Жденієво — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Смт Жденієво // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Хата у Карпатах: відпочинок у Карпатах — Жденієво [ 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Як доїхати до смт. Жденієво [ 1 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Жденієво — 7 аргументів, що б обрати літній відпочинок [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhde niyevo do 1971 Zhde neve slovac Zdenovo Zdenova ugor Szarvashaza selishe v Ukrayini centr Zhdeniyivskoyi gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti selishe ZhdeniyevoZhdeniyevo Gotel Persona Grata Zhdeniyevo Gotel Persona Grata Krayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Zhdeniyivska gromadaKod KATOTTG UA21040090010034849Oblikova kartka smt Zhdeniyevo Osnovni daniZasnovano 1981Status iz 2024 rokuPlosha 2 km Naselennya 1074 01 01 2022 Gustota 550 5 osib km Poshtovij indeks 89120Telefonnij kod 380 3136Geografichni koordinati 48 46 pn sh 22 59 sh d H G OVisota nad rivnem morya 542 mVodojma richka Zhdenivka Kochilivskij potikVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya VolovecDo stanciyi 26 kmDo rajcentru avtoshlyahami 25 kmSelishna vladaAdresa 89120 Zakarpatska obl Mukachivskij r n smt Zhdeniyevo vul Shevchenka 141KartaZhdeniyevoZhdeniyevoZhdeniyevo u VikishovishiGeografiyaRoztashovane nad richkoyu Zhdenivkoyu za 26 km vid zaliznichnoyi stanciyi Volovec ta 15 km vid trasi Kiyiv Chop na visoti 542 metriv nad rivnem morya pri pidnizhzhi Vododilnogo hrebta U selishi Kochilivskij potik vpadaye u richku Zhdenivku PrirodaTut zrostayut cilyushi karpatski travi Znit vuzkolistij chebrec islandskij moh zvirobij ta bagato inshih z yagid chornicya malina ozhina a takozh bilij grib yasen zvichajnij gorobina zvichajna yavir bruslina yevropejska zhimolost puhnasta krushina lamka verba kozyacha U trav yanomu pokrivi traplyayutsya kalyuzhnicya bolotyana gadyuchnik v yazolistij osoka tryasuchkopodibna chemericya bila paslin solodko girkij ta inshi vidi NaselennyaPerepis abo ocinka chiselnosti naselennya Tablicya demografiyi 198920012005201120122013201420151393 1128 1127 1112 1109 1098 1096 1091IstoriyaSelishe yak use Zakarpattya bulo chastinoyu Ugorskogo korolivstva i bilshist naselennya buli rusini Pislya Pershoyi svitovoyi vijni u 1919 roci Zakarpattya vidijshlo do Chehoslovachchini U 1945 roci Zhdeniyevo vidijshlo do Radyanskogo Soyuzu u skladi URSR Zhdeneve zgaduyetsya u pisemnih dzherelah XVII stolittya Vono todi nale zhalo do Chinadiyevskoyi dominiyi i bulo vlasnistyu sim yi Bruchinich V seli meshkalo kilka simej vilnih selyan i 11 simej kripakiv yaki buli cilkom rozoreni Za da nimi perepisu 1691 roku u seli bulo vsogo 2 voli i 2 korovi Za narodnimi perekazami pershimi meshkancyami Zhdenevogo buli kripaki vtikachi z Prikarpattya Voni oselilis spochatku na tij chastini sela yaka teper nosit nazvu Kotelnicya a zgodom pochali zaselyati dolinu r Zhdenivki Pislya vizvolnoyi vijni ugorskogo narodu 1703 1711 rokiv selo z 1728 roku stalo vlasnistyu avstrijskih magnativ Shenborniv i bulo pidporyadkovano nizhnovereckij ekonomiyi Graf Shenborn vidkriv u seli lisnu upravu zbuduvav kilka kam yanih budivel u tomu chisli dvopoverhovij budinok na zrazok zamku V seli do nashih dniv zbereglisya dva kam yani budinki sporudzheni u XVIII sto litti Dominiya Shenborna trimala tut svogo sluzhbovcya yakij razom z lisovoyu upravoyu doglyadav za vedennyam lisovogo gospodarstva Vikoristovuyuchi pracyu kripakiv i deshevu vodnu energiyu graf Shenborn u 1765 roci zbuduvav velikij tartak v seli Zbinah za Z km vid Zhdenevogo na yakomu vodyane koleso zastosovuvalos yak dvigun Na nomu pracyuvali selyani Zhdenevogo V kinci XVIII stolittya na okolici Zhdenevogo rozshiryuyutsya lisorozrobki U Zhdenivskomu lisnictvi viroblyalisya dranki doshki krokvi lati bochki dlya vina U 1804 roci v lisnictvi bondari vigotovili dlya vina 2259 bochok a v 1818 roci na tartaku bulo rozpileno 3758 doshok 450 lat ta 470 krokov U 1840 1843 rokah u Zhdenevomu pochav diyati nevelikij lisopilnij zavod a z 1889 roku velika parova lisopilnya yaka vidilyalas tehnichnoyu osnashenistyu i obsyagom produkciyi V 1894 roci tut bulo vipusheno produkciyi na 300 tis forintiv a kilkist pereroblenoyi derevini dosyagala 25 tis kubichnih metriv Na pidpriyem stvi pracyuvalo 147 robitnikiv Odnochasno dilyanki lisu orenduvalisya bagachami Zhdenivske derevoobrobne pidpriyemstvo bulo obladnane peredovoyu dlya togo chasu tehnikoyu Pili ta inshi metalevi virobi i materiali postachali Shelestivskij ta Tur ye Remetivskij zavodi Mashini dlya virobnictva faneri zavozilisya z Avstriyi U Zhdenivskomu lisnictvi pracyuvali robitniki z nimeckih kolonistiv ta miscevogo naselennya Kolonisti oderzhuvali za svoyu robotu groshi a selyani pra cyuvali bezplatno vidbuvayuchi panshinu V 1835 roci lisnictvo viplatilo robitnikam 1200 forintiv u tomu chisli tim hto pracyuvav na pilorami 300 forintiv i na mashinah sho viroblyali dranku i faneru 900 forintiv Derevoobrobni pidpriyemstva prinosili upravlinnyu dominiyi Shenborna veliki pributki U 1835 roci tilki vid Zhdenivskogo lisnictva za prodani doshki lati dranku i drova bulo oderzhano 11 tis forintiv 20 krejceriv ta za faneru 12 tis forintiv Upraviteli po hizhackomu vinishuvali lis i splavlyali jogo v Yevropu ta vikoristovuvali v solyanij galunovij potashnij gorilchanij promislovostyah Zvichajno taki metodi ekspluataciyi lisnih bagatstv diktuvalisya vidstalimi feodalno kriposnickimi vidnosinami sho panuvali na Zakarpatti do seredini XIX stolittya koli bulo skasovano kripactvo Stanovishe robitnikiv lisnoyi upravi Zhdenevogo bulo tyazhkim Voni pracyuvali po 12 14 godin na dobu Vidsutnist bud yakogo zakonodavstva sho garantuvalo b yih prava davalo mozhlivist vlasnikam tartaka zhorstoko ekspluatuvati i chiniti svavolyu ta nasilstvo nad robitnikami Robitniki ta selyani yaki pracyuvali v Zhdenivskomu lisnictvi skarzhilisya v 1835 roci sho yih primushuyut vikonuvati naj tyazhchi roboti pid chas yakih traplyayetsya bagato neshasnih vipadkiv Mi vinosimo pisali voni do tartaka derevo do 6 sazhniv dovzhini i 36 coliv tovshinoyu Pid chas cogo z nas 60 cholovik zalishilisya na misci mertvimi bagato zalishilisya poshkodzhenimi a 20 zovsim kalikami V inshij skarzi zaznacheno pro te sho pid chas budiv nictva odnogo mosta zaginulo 14 cholovik i stali kalikami 16 Koli u 1848 1849 rokiv v Ugorshini vidbulasya burzhuazna revolyuciya i bulo ska sovano panshinu naselennya Zhdenevogo rozpovidaye narodnij perekaz rozkladalo na gorah veliki vognisha i spalyuvalo ta zakopuvalo panske znaryaddya yakim pracyuvali za panshini Cerkva svyatogo Mikoli Chudotvorcya 1918 Za perekazom nazva sela pohodit vid imeni pershogo poselencya Zhdenka U 1692 roci zgaduyut staru derev yanu cerkvu i filiyi v Zbinah ta Sherbovci U 1733 roci v seli stoyala derev yana cerkva svyatogo Mikoli z odnim dzvonom U 1881 roci znovu jdetsya pro derev yanu cerkvu Yak rozpovidaye Mihajlo Ivanovich Tidir nar 1918 teperishnyu murovanu bazilichnu cerkvu zbuduvali z 1904 po 1918 r na cerkovnij zemli sho nazivalasya Grobishe Sporudzhennyam zajmalisya majstri italijci a najaktivnishimi pomichnikami z miscevih lyudej buli I Rusin I Tidir P Popelich ta inshi Groshi na budivnictvo zbirali vsi selyani okremij vnesok zrobili pracivniki lisovogo gospodarstva Najbilshe pozhertvuvali zamozhni rodini Popelichiv Bogutiv Kubashiv Rusiniv Andrij ta Stepan Arendacki Kuratorami v toj chas buli M Popelich ta F Yartim a pershim svyashenikom u novozbudovanij cerkvi stav ugorec o A Shimshon Pislya nogo sluzhili o I Revtij o M Felbaba o S Grigorovich o Ivanickij Ikonostas zrobiv I Rusin a ikoni malyuvali v Budapeshti Dzviniceyu sluzhit vezha cerkvi Najbilshij dzvin podaruvali Arendackij i Panasovich Do kupivli dzvoniv buv prichetnij takozh Yanosh Genco Cerkvu kilka raziv remontuvali ostannij remont vidbuvsya u 1982 roci za svyashenika Ivanickogo ta kuratoriv M Sherbeya ta V Boguta Na teritoriyi de sporudzheno ceh zavodu Elektron davnishe stoyala kaplicya Legendi pro pohodzhennya ZhdeniyevaCerkva u selishi ZhdeniyevoLegenda persha V dolini nevelikoyi girskoyi richechki pid prikrittyam gustogo lisu tulilosya dekilka nevelichkih hatinok Shodenni klopoti vazhka pracya Shob zdobuti hliba nasushnogo ob yednuvalis meshkanci Vsyaku robotu radist chi gore voni dilili mizh soboyu V klopotah i turbotah nepomitno plinuli roki I os uzhe v odnij z hatinok nepomitno zrosla divchinka na im ya Yeva Bula vona stanom yak smereka a na vrodu mov vranishnya zorya U kozhnogo hto yiyi zustrichav solodko zavmiralo serce Ale odne serce cya divo krasa zmushuvala bitis shaleno shaleno I todi palenili shoki tumanivsya gordij orlinij poglyad Zdavalosya vse navkolo shezalo i tilki dvoye yunak ta divchina buli yedini v cilomu sviti Voni rozumili odne odnogo z poglyadu zhestu podihu Radili batki sho vijde garna para i gotuvalis do vesillya Ale neochikuvana zvistka znenacka obirvala shastya na kraj napav strashnij lyutij vorog Vsi hto buv zdaten trimati zbroyu pishli u bij Pochali zbiratis u daleku dorogu i choloviki z nevelichkogo sela Na uzbichchi bilya mogutnogo rozlogogo duba stoyali obijnyavshis yunak i divchina Sho slova Voni rozumili odne odnogo bez sliv Movchki klyalis lyubiti do zaginu Hlopec vijnyavshi gostrogo nozha virizav na stovburi slova Zhdi nya Yevo Minav chas derevo na uzbichchi rozrostalosya i mov pam yat pro palke kohannya na jogo stovburi rosli i rosli slova ZhDENIYeVO Yakos navidavsya v ci krayi yakijs derzhavnij pan Pobachiv napis na derevi i virishiv sho nazva sela Tomu i napisav u svoyih paperah selo Zhdeniyevo Tak odne z najkrashih lyudskih pochuttiv dalo nazvu girskomu selu Legenda druga Za perekazami lyudej strashna bida prijshla na odne poselennya Dike zhorstoke plem ya znenacka napalo na lyudej Vsi hto tilki mig trimati zbroyu v rukah pishli na borotbu z vorogom Ale vse bulo daremno bo vorogiv bula sila silenna Bagato mirnih zhiteliv polyaglo v nerivnomu boyu A ti komu vdalosya uciliti zibrali svoyi pozhitki i podalisya svit za ochi Yedinoyu yihnoyu nadiyeyu i poryatunkom buli gori yaki vidnilisya vdalini Shob zruchnishe jti i zbiti voroga zi slidu vtikachi podililisya na nevelichki grupki po 3 4 sim yi Zhenko Kachalo Mino i Gicno buli dobrimi susidami i tomu virishili iti razom Vsyudi buli lisi i tilki led pomitni stezhki yaki protoptali diki zviri sluzhili yim oriyentirom Lyudi i tvarini buli duzhe zmucheni adzhe jshli ne den i ne dva Na zemlyu opuskalisya sutinki Potribno bulo shukati misce na nichlig Nevelichka galyavinka bilya richki zdavalasya lyudyam zruchnim miscem dlya vidpochinku Skoro zapalahkotila vatra a navkolo neyi spali zmoreni lyudi Prokinulis vid vranishnoyi proholodi vse navkrugi bulo vkrite gustim tumanom A koli pidnyalosya sonce to vtikachi pobachili prekrasnij smerekovij lis Bujne riznotrav ya zelenim kilimom rozstelilos pid shatrom lisu Zashebetali ptashechki vipliskuvala riba u prozorij vodi Lyudi buli zacharovani pobachenim i todi Zhenko skazav Ya hochu shob mi zalishilis zhiti tut Krashogo miscya ya she ne bachiv Jogo pidtrimali inshi vtikachi Projshlo nebagato chasu i na cij chudovij galyavini virosli chudovi chotiri budinki Shvidko pline chas i tilki pam yat lyudska zberigaye imena pershih pereselenciv chudovogo verhovinskogo sela yake bulo nazvane v chest pershogo iz nih Zhdenka yake z chasom asimilyuvalos v Zhdeniyevo A nevelichka richechka yaka vpadaye v rajoni s Pidpolozzya v Latoricyu nazivayetsya takozh Zhdenivkoyu Odin z pershih poselenciv Kachalo zagotovlyav lis i spuskav dereva pologim spuskom Ce bulo najzruchnishe misce dlya spusku derevini Vidtodi cej kinec sela nazivayut Kochilovo Pam yatkiBotanichnij zakaznik miscevogo znachennya Buzok Status nadano z metoyu zberezhennya misc zrostannya ridkisnogo endemichnogo vidu buzku ugorskogo zanesenogo do Chervonoyi knigi Ukrayini Cerkva svyatogo Mikoli Chudotvorcya 1918 Botanichna pam yatka prirodi vershina Visokij Kamin Ce unikalne misce de na visoti 840 metriv zustrichayutsya reliktovi zarosli skelnogo duba lipi shirokolistoyi ta sosni chornoyi De ne de zustrichayutsya kushi yagid agrusu ta porichok Turistichni ob yektigirskolizhnij bugelnij pidjomnik v urochishi Tirsovati Protyazhnist trasi 800 m SportVid 2016 roku v selishi funkciyuye hristiyanska florbolna komanda Chosen Vidomi lyudiV selishi narodivsya Sidak Vasil Vasilovich rizbyar po derevu majster narodnoyi tvorchosti laureat Shevchenkivskoyi premiyi Godovanec Vasil Bobal Yurij ta Gur yevskij Dmitro Geroyi Ukrayini yaki zaginuli v rosijsko ukrayinskij vijni Primitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2016 Na vijni zaginuv zahisnik iz Zakarpattya Yurij BobalPosilannyaZhdeniyevo Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Smt Zhdeniyevo Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Hata u Karpatah vidpochinok u Karpatah Zhdeniyevo 11 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Yak doyihati do smt Zhdeniyevo 1 kvitnya 2012 u Wayback Machine Zhdeniyevo 7 argumentiv sho b obrati litnij vidpochinok 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi