Жа́нна Барре́ (фр. Jeanne Barret; 27 липня 1740 — 5 серпня 1807) — французька мандрівна дослідниця, ботанік. Перша жінка, яка здійснила навколосвітню мандрівку з 1766 до 1776 років. Для цього їй довелося прикидатися чоловіком.
Жанна Барре | |
---|---|
фр. Jeanne Baret | |
Псевдо | Jean Barret |
Народилася | 27 липня 1740[1][2] Ла-Комель, Бургундія, Королівство Франція |
Померла | 5 серпня 1807[1][2] (67 років) Saint-Aulaye[d], Дордонь, Аквітанія, Метрополія Франції, Франція |
Поховання | Сент-Антуан-де-Брей[3] і d |
Країна | Франція |
Місце проживання | Тулон-сюр-Арру Париж Сент-Фуа-ла-Гранд Сент-Антуан-де-Брей |
Діяльність | ботанік, мандрівниця-дослідниця, натуралістка |
Знання мов | французька |
Заклад | Філібер Коммерсон |
|
На честь Жанни Барре названо вид рослин Solanum baretiae та гори Барре на Плутоні.
Життєпис
Народилася 27 липня 1740 року у невеликому містечку в Бургундії і провела дитинство на фермі батька. Коли батько помер у 1762 році, 22-річна Жанна стала гувернанткою у лікаря 35-літнього Філібера Коммерсона. Після смерті дружини Коммерсона під час пологів у них почалися стосунки. Коммерсон давав Барре уроки ботаніки і доручив підготовку водоростей.
У 1764 році переїхала з ним в Париж. У грудні 1764 року народила сина Жана-П'єра Барре. В тому ж році деякий час Коммерсона запросили у навколосвітню подорож з експедицією Луї Бугенвіля. У Франції жінкам було заборонено сідати на кораблі Королівського флоту, тому Жанна переодяглася чоловіком і грала на кораблі роль слуги Коммерсона Жана Барре.
У 1766 році експедиція вирушила на кораблях «Буркотун» і «Зірка» з французького Бреста, пройшла через Магелланову протоку і вийшла в Тихий океан. У квітні 1768-го кораблі прибули на Таїті, потім відвідали Самоа і Гебридські острови, Нову Бретань (нині острови Бісмарка), Нову Гвінею і Маврикій.
Барре прикладала всіх зусиль, щоб виглядати чоловіком: виконувала важку роботу, відзначалась витривалістю, — проте корабельний лікар викрив її. Щоб запобігти бунту на кораблі, команду переконали, що Жан не жінка, а євнух, хоча підозра залишилася. 7 квітня 1768 року у Жані впізнало жінку місцеве населення Таїті. Коли таємниця відкрилася, за порушення закону Коммерсона і Барре висадили на Маврикії, де в 1773 році Коммерсон помер.
Жанна відкрила кабаре в Порт-Луї. Через деякий час зустріла морського солдата Жана Перигора і 17 травня 1774 року одружилася з ним.
Шлюб дав Барре можливість у 1776 році повернутися до Парижа з більш ніж 30-ма коробками, що містили 5000 видів рослин, зібраних під час експедиції. 3000 з них були новими. Колекція була передана в Музей природної історії, після чого робота Жанни Барре з Коммерсоном офіційно визнається і король надає Барре довічну пенсію у 200 франків.
Див. також
Примітки
- https://pantheon.world/profile/person/Jeanne_Baret
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.sudouest.fr/2016/11/14/dordogne-l-incroyable-histoire-de-jeanne-barret-la-premiere-femme-a-avoir-fait-le-tour-du-monde-2568081-726.php?nic
- Dunmore, p. 12
- Ridley, p. 13
Посилання
- Jeanne Baret (Barret) (1740—1807), Pays de Bergerac: Culture et patrimoine [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про мандрівника або мандрівницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zha nna Barre fr Jeanne Barret 27 lipnya 1740 5 serpnya 1807 francuzka mandrivna doslidnicya botanik Persha zhinka yaka zdijsnila navkolosvitnyu mandrivku z 1766 do 1776 rokiv Dlya cogo yij dovelosya prikidatisya cholovikom Zhanna Barrefr Jeanne BaretPsevdo Jean BarretNarodilasya 27 lipnya 1740 1740 07 27 1 2 La Komel Burgundiya Korolivstvo FranciyaPomerla 5 serpnya 1807 1807 08 05 1 2 67 rokiv Saint Aulaye d Dordon Akvitaniya Metropoliya Franciyi FranciyaPohovannya Sent Antuan de Brej 3 i dKrayina FranciyaMisce prozhivannya Tulon syur Arru Parizh Sent Fua la Grand Sent Antuan de BrejDiyalnist botanik mandrivnicya doslidnicya naturalistkaZnannya mov francuzkaZaklad Filiber Kommerson Mediafajli u Vikishovishi Na chest Zhanni Barre nazvano vid roslin Solanum baretiae ta gori Barre na Plutoni ZhittyepisNarodilasya 27 lipnya 1740 roku u nevelikomu mistechku v Burgundiyi i provela ditinstvo na fermi batka Koli batko pomer u 1762 roci 22 richna Zhanna stala guvernantkoyu u likarya 35 litnogo Filibera Kommersona Pislya smerti druzhini Kommersona pid chas pologiv u nih pochalisya stosunki Kommerson davav Barre uroki botaniki i doruchiv pidgotovku vodorostej U 1764 roci pereyihala z nim v Parizh U grudni 1764 roku narodila sina Zhana P yera Barre V tomu zh roci deyakij chas Kommersona zaprosili u navkolosvitnyu podorozh z ekspediciyeyu Luyi Bugenvilya U Franciyi zhinkam bulo zaboroneno sidati na korabli Korolivskogo flotu tomu Zhanna pereodyaglasya cholovikom i grala na korabli rol slugi Kommersona Zhana Barre U 1766 roci ekspediciya virushila na korablyah Burkotun i Zirka z francuzkogo Bresta projshla cherez Magellanovu protoku i vijshla v Tihij okean U kvitni 1768 go korabli pribuli na Tayiti potim vidvidali Samoa i Gebridski ostrovi Novu Bretan nini ostrovi Bismarka Novu Gvineyu i Mavrikij Barre prikladala vsih zusil shob viglyadati cholovikom vikonuvala vazhku robotu vidznachalas vitrivalistyu prote korabelnij likar vikriv yiyi Shob zapobigti buntu na korabli komandu perekonali sho Zhan ne zhinka a yevnuh hocha pidozra zalishilasya 7 kvitnya 1768 roku u Zhani vpiznalo zhinku misceve naselennya Tayiti Koli tayemnicya vidkrilasya za porushennya zakonu Kommersona i Barre visadili na Mavrikiyi de v 1773 roci Kommerson pomer Zhanna vidkrila kabare v Port Luyi Cherez deyakij chas zustrila morskogo soldata Zhana Perigora i 17 travnya 1774 roku odruzhilasya z nim Shlyub dav Barre mozhlivist u 1776 roci povernutisya do Parizha z bilsh nizh 30 ma korobkami sho mistili 5000 vidiv roslin zibranih pid chas ekspediciyi 3000 z nih buli novimi Kolekciya bula peredana v Muzej prirodnoyi istoriyi pislya chogo robota Zhanni Barre z Kommersonom oficijno viznayetsya i korol nadaye Barre dovichnu pensiyu u 200 frankiv Div takozhSpisok doslidnic ta mandrivnicPrimitkihttps pantheon world profile person Jeanne Baret Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www sudouest fr 2016 11 14 dordogne l incroyable histoire de jeanne barret la premiere femme a avoir fait le tour du monde 2568081 726 php nic Dunmore p 12 Ridley p 13PosilannyaJeanne Baret Barret 1740 1807 Pays de Bergerac Culture et patrimoine 5 sichnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro mandrivnika abo mandrivnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi