Жан де Гассіон Jean de Gassion 20 серпня 1609 По 2 жовтня 1647 Аррас військовий діяч королівства Франція маршал Франції

Жан де Гассіон (Jean de Gassion, 20 серпня 1609, По — 2 жовтня 1647, Аррас) — військовий діяч королівства Франція, маршал Франції.

Жан де Гассіон
фр. Jean de Gassion

Народився	20 серпня 1609(16090820) По
Помер	2 жовтня 1647 Аррас
Країна	Франція
Діяльність	військовий очільник
Знання мов	французька
Учасник	Тридцятирічна війна
Титул	граф
Військове звання	маршал
Конфесія	кальвініст
Рід
Батько	Жак де Гассіон
Нагороди	маршал Франції
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з беарнської шляхетської родини Гассіон. Син Жака де Гассіона, капітана замку Нант. Виховувався у кальвіністській вірі. Брав участь у повстаннях протестантів проти королівської армії, зокрема з 1625 року — під проводом герцога Генріха II де Роана. Після поразки останнього 1629 року і підписання Алеського перемир'я Гассіон вирушив до Швеції, де вступив на службу короля Густава II Адольфа, отримавши під того роту піхоти і полк кінноти.

З 1630 року брав участь у Тридцятирічній війні у складі шведського війська. Протягом кампанії 1631—1632 років звитяжив у битві при Брейтенфельді, переправі через Лех і облозі Інгольштадту. На чолі піхотного полку брав участь при облогах Бібераху, Донауверту і Аугсбургу, в битвах біля Нюрнберга, Фрейштадта і Люцена.

У 1635 році Гассіон повернувся до Франції і поступив на службу до короля Людовика XIII. Отримав право на формування піхотного полку у 1600 вояків. Потім увійшов до війська під орудою Луї де Конде, найближчим радником якого став. 1636 року відзначився у битві за Доль, який було захоплено французами. Надалі відзначився у поході Франш-Конте. 1639 року брав участь в облогах міст Сен-Омер і Еден, а в 1640 році — Аррасу (усе в Пікардії).

У 1643 році запропонував Луї де Бурбону план атаки іспанського війська біля Рокруа. Також саме кіннота під орудою Гассіона завдало поразки правому флангу ворога, сприявши повній перемозі. Втім успіх в битві було приписано Луї де Конде як головнокомандувачу. Невдовзі разом з останнім брав участь у захопленні Тіонвілля. Невдовзі завдяки протекції Конде отримав від кардинала Мазаріні посаду маршала.

Гассіон перетворив Куртре в свою резиденцію, звідки здійснював напади на Фландрію і Артуа в Південних Нідерландах, з міст яких брав значні контрибуції, що дозволяло самостійно тримати військо, не залежачи від королівської скарбниці. Це дозволило Гассіону мати самостійну політичну позицію, що призводило до конфлікту з Мазарині. Водночас тертя з останнім посилювалося через різницю в конфесіях. 1644 року наказав захопити абатство Сен-Коломбе де Блендек.

У 1647 році при облозі Лансу зазнав тяжкого поранення й невдовзі помер в Аррасі.

Родина

Жанна, дружина Генріха I де Монтеск'ю, сеньйора д'Артаньяна

Джерела

Du Prat, La vie du maréchal de Gassion (BN 5768). Du Prat was a Huguenot minister and Gassion's almoner.
Du Prat, Le portrait du mareschal de Gassion
Ab. Michel de Pure, Histoire du maréchal de Gassion (Paris 1673, Amsterdam 1696)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан де Гассіон