Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Битва на річці Лех 15 квітня 1632 року одна з головних битв Тридцятирічної війни між протестантськими військами шведсько

Битва на річці Лех (1632)

Битва на річці Лех (1632)

Битва на річці Лех 15 квітня 1632 року — одна з головних битв Тридцятирічної війни між протестантськими військами шведського короля Густава ІІ Адольфа і армією Католицької Ліги, на чолі з графом Тіллі та друга велика битва між шведським королем та католицьким маршалом. Завершилась поразкою католицької армії.

Битва на річці Лех
Тридцятирічна війна
image
Шведи під прикриттям артилерії форсують ріку Лех, а католики починають відступ.

Шведи під прикриттям артилерії форсують ріку Лех, а католики починають відступ.
Координати: 48°40′39″ пн. ш. 10°54′45″ сх. д. / 48.67750000002777711° пн. ш. 10.91250000002777831° сх. д. / 48.67750000002777711; 10.91250000002777831
Дата: 15 квітня (5 квітня) 1632
Місце: Райн, Баварія, Німеччина
Результат: перемога шведської армії
Сторони
image Швеція image Священна Римська імперія
image Католицька Ліга
Командувачі
Густав II Адольф Йоганн Церклас Тіллі
Військові сили
40 000 25 000
Втрати
2 000 вбитих 3 000 вбитих
більша частина обозу та гармат

Прелюдія та підготовка

image
Монумент графу Тіллі у місті Райн.

Після перемог у північній та центральній Німеччині шведи наближались до Баварії з заходу. 13 квітня марш привів шведську армію до містечка Райн на річці Лех. На той час католицька армія вже стояла табором на правому східному березі ріки неподалік Райна. У той же день шведи встановили на лівому вищому березі 4 батареї по 18 гармат кожна та розпочали методичний обстріл табору католиків. У ніч на 15 квітня солдати Густава Адольфа побудувати міст з човнів з метою переправитися на східний берег ріки, зайнятий супротивником. За планом Густава Адольфа частина шведської піхоти за підтримки важкої артилерії повинна була провести вспоміжну фронтальну атаку на укріплений табір Католицької Ліги. Після цього треба було закріпитися на острові посеред ріки або на півострові напроти ворожого берега, вирити там шанці та утримувати їх під контратаками імперців. Водночас крупний загін шведської кавалерії мав перейти ріку у 10 кілометрах південніше лівого (південного) флангу супротивника та атакувати його. Кінцевою метою було стиснути та знищити армію Тіллі між шведськими шанцями на березі Леху та кіннотою.

Перебіг битви

Рано вранці 15 квітня Густав Адольф направив на протилежний берег загін легкої фінської кавалерії (хакапеліта, фін. hakkapeliitat) силою у 300 осіб (Фінляндія на той час була у складі Шведського королівства). Під ворожим вогнем фінам вдалося закріпится на іншому березі та побудувати земляні укріплення, які згодом обороняли більш чисельні загони шведської армії. Після переправи своїх основних сил на ворожий берег армія Густава Адольфа атакувала табір війська графа Тіллі, який ще на початку битви, під час атак на шведські шанці, отримав смертельне поранення гарматним ядром у ногу. До цього удару залучилася шведська кавалерія, котра вдало здійснила обхід лівого флангу католицьких військ. Заступники Тіллі ввечері наказали своїм військам розпочати відступ, покинувши обоз та артилерію.

Наслідки

Війська Католицької Ліги втратили одного із своїх полководців, графа Тіллі, який помер від ран 30 квітня у Інгольштадті. Упродовж наступних 4 - 6 тижнів шведи під час переслідування відступаючого супротивника захопили Баварію та її столицю Мюнхен.

З тактичної точки зору Густав Адольф вдало організував взаємодію артилерії, саперів, що будували міст, та піхоти для захоплення плацдарму на протилежному березі Леха. Шведська артилерія надала дуже ефективну вогневу підтримку.

Примітки

  1. Советская военная энциклопедия — М.: Воениздат, 1976-1980. — Том 4. «К-22» — Линейный. — М.: Воениздат, 1976 (рос.)
  2. Олексєєв В. М. Тридцятирічна війна. Л., 1961 (рос.)
  3. C.V. Wedgwood, The Thirty Years War (New York: Book of the Month Club, 1995) (англ.).

Література

  • Історія Європи. Від середньовічча до теперішнього часу. М., 1993. Т.3 (рос.).
  • Олексєєв В. М. Тридцятирічна війна. Л., 1961 (рос.).
  • Советская военная энциклопедия. — М.: Воениздат, 1976-1980. — Том 4. «К-22» — Линейный. — М.: Воениздат, 1976 (рос.).
  • Шиллер І. К. Історія Тридцятирічної війни. Сбір. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5 (рос.).
  • C.V. Wedgwood, The Thirty Years War (New York: Book of the Month Club, 1995) (англ.).
  • Richard A. Preston, et al., Men in Arms, 5th ed., (Fort Worth: Harcourt Brace, 1991) (англ.).
  • Archer Jones, The Art of War in the Western World (New York: Oxford University Press, 1987) (англ.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bitva na richci Leh 15 kvitnya 1632 roku odna z golovnih bitv Tridcyatirichnoyi vijni mizh protestantskimi vijskami shvedskogo korolya Gustava II Adolfa i armiyeyu Katolickoyi Ligi na choli z grafom Tilli ta druga velika bitva mizh shvedskim korolem ta katolickim marshalom Zavershilas porazkoyu katolickoyi armiyi Bitva na richci Leh Tridcyatirichna vijna Shvedi pid prikrittyam artileriyi forsuyut riku Leh a katoliki pochinayut vidstup Shvedi pid prikrittyam artileriyi forsuyut riku Leh a katoliki pochinayut vidstup Koordinati 48 40 39 pn sh 10 54 45 sh d 48 67750000002777711 pn sh 10 91250000002777831 sh d 48 67750000002777711 10 91250000002777831 Data 15 kvitnya 5 kvitnya 1632 Misce Rajn Bavariya Nimechchina Rezultat peremoga shvedskoyi armiyi Storoni Shveciya Svyashenna Rimska imperiya Katolicka Liga Komanduvachi Gustav II Adolf Jogann Cerklas Tilli Vijskovi sili 40 000 25 000 Vtrati 2 000 vbitih 3 000 vbitih bilsha chastina obozu ta garmatPrelyudiya ta pidgotovkaMonument grafu Tilli u misti Rajn Pislya peremog u pivnichnij ta centralnij Nimechchini shvedi nablizhalis do Bavariyi z zahodu 13 kvitnya marsh priviv shvedsku armiyu do mistechka Rajn na richci Leh Na toj chas katolicka armiya vzhe stoyala taborom na pravomu shidnomu berezi riki nepodalik Rajna U toj zhe den shvedi vstanovili na livomu vishomu berezi 4 batareyi po 18 garmat kozhna ta rozpochali metodichnij obstril taboru katolikiv U nich na 15 kvitnya soldati Gustava Adolfa pobuduvati mist z chovniv z metoyu perepravitisya na shidnij bereg riki zajnyatij suprotivnikom Za planom Gustava Adolfa chastina shvedskoyi pihoti za pidtrimki vazhkoyi artileriyi povinna bula provesti vspomizhnu frontalnu ataku na ukriplenij tabir Katolickoyi Ligi Pislya cogo treba bulo zakripitisya na ostrovi posered riki abo na pivostrovi naproti vorozhogo berega viriti tam shanci ta utrimuvati yih pid kontratakami imperciv Vodnochas krupnij zagin shvedskoyi kavaleriyi mav perejti riku u 10 kilometrah pivdennishe livogo pivdennogo flangu suprotivnika ta atakuvati jogo Kincevoyu metoyu bulo stisnuti ta znishiti armiyu Tilli mizh shvedskimi shancyami na berezi Lehu ta kinnotoyu Perebig bitviRano vranci 15 kvitnya Gustav Adolf napraviv na protilezhnij bereg zagin legkoyi finskoyi kavaleriyi hakapelita fin hakkapeliitat siloyu u 300 osib Finlyandiya na toj chas bula u skladi Shvedskogo korolivstva Pid vorozhim vognem finam vdalosya zakripitsya na inshomu berezi ta pobuduvati zemlyani ukriplennya yaki zgodom oboronyali bilsh chiselni zagoni shvedskoyi armiyi Pislya perepravi svoyih osnovnih sil na vorozhij bereg armiya Gustava Adolfa atakuvala tabir vijska grafa Tilli yakij she na pochatku bitvi pid chas atak na shvedski shanci otrimav smertelne poranennya garmatnim yadrom u nogu Do cogo udaru zaluchilasya shvedska kavaleriya kotra vdalo zdijsnila obhid livogo flangu katolickih vijsk Zastupniki Tilli vvecheri nakazali svoyim vijskam rozpochati vidstup pokinuvshi oboz ta artileriyu NaslidkiVijska Katolickoyi Ligi vtratili odnogo iz svoyih polkovodciv grafa Tilli yakij pomer vid ran 30 kvitnya u Ingolshtadti Uprodovzh nastupnih 4 6 tizhniv shvedi pid chas peresliduvannya vidstupayuchogo suprotivnika zahopili Bavariyu ta yiyi stolicyu Myunhen Z taktichnoyi tochki zoru Gustav Adolf vdalo organizuvav vzayemodiyu artileriyi saperiv sho buduvali mist ta pihoti dlya zahoplennya placdarmu na protilezhnomu berezi Leha Shvedska artileriya nadala duzhe efektivnu vognevu pidtrimku PrimitkiSovetskaya voennaya enciklopediya M Voenizdat 1976 1980 Tom 4 K 22 Linejnyj M Voenizdat 1976 ros Oleksyeyev V M Tridcyatirichna vijna L 1961 ros C V Wedgwood The Thirty Years War New York Book of the Month Club 1995 angl LiteraturaIstoriya Yevropi Vid serednovichcha do teperishnogo chasu M 1993 T 3 ros Oleksyeyev V M Tridcyatirichna vijna L 1961 ros Sovetskaya voennaya enciklopediya M Voenizdat 1976 1980 Tom 4 K 22 Linejnyj M Voenizdat 1976 ros Shiller I K Istoriya Tridcyatirichnoyi vijni Sbir soch v 8 tt M 1957 t 5 ros C V Wedgwood The Thirty Years War New York Book of the Month Club 1995 angl Richard A Preston et al Men in Arms 5th ed Fort Worth Harcourt Brace 1991 angl Archer Jones The Art of War in the Western World New York Oxford University Press 1987 angl

Дата публікації:
Топ