Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-П'єр Буає (фр. Jean-Pierre Boyer; 15 лютого 1776 — 9 липня 1850) — один з лідерів Гаїтянської революції, президент Гаїті з 1818 до 1843 року. Об'єднав північну та південну частини країни 1820 року, а також захопив та узяв під свій контроль Санто-Домінго (тогочасна назва Домініканської Республіки), що призвело до об'єднання всього острова Гаїті під владою одного уряду 1822 року. Буає правив країною довше за будь-якого іншого з латиноамериканських президентів-революціонерів його покоління.
| Жан-П'єр Буає фр. Jean-Pierre Boyer | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 30 березня 1818 — 13 лютого 1843 року | |||
| Попередник: | Александр Петіон | ||
| Наступник: | Шарль Ерар ді Рив'єр | ||
| Народження: | 15 лютого 1776 Порт-о-Пренс | ||
| Смерть: | 9 липня 1850 (74 роки) Париж, Франція | ||
| Поховання: | Пер-Лашез і d | ||
| Країна: | Гаїті | ||
| Шлюб: | d | ||
| | |||
Життєпис
Народився в Порт-о-Пренсі. Його батько був заможним ремісником-французом, мати — звільненою рабинею гвінейського походження. Здобув освіту у Франції, де скінчив військове училище.
Повернувшись на Гаїті, Буає невдовзі був змушений виїхати у вигнання до Франції. Повернувся на батьківщину разом із Александром Петіоном 1802 року з французьким загоном під командуванням генерала Шарля Леклерка. Коли стало зрозуміло, що французи збираються знову запровадити рабство й обмеження свобод кольорового населення, Буає приєднався до патріотичного руху під проводом Петіона й Жана-Жака Дессаліна, який очолював боротьбу колишньої колонії за незалежність. Після приходу до влади на півдні країни Петіона останній призначив Буає своїм наступником.
Коли Санто-Домінго проголосив незалежність наприкінці 1821 року, Буає швидко організував вторгнення та взяв територію сучасної Домініканської Республіки під контроль гаїтянських військ, об'єднавши весь острів під своєю владою до 9 лютого 1822 року. Буає правив островом Гаїті до 1843 року, коли втратив підтримку еліти й був усунутий від влади.
Джерела
- Brown, Gordon S., Toussaint's Clause: The Founding Fathers of the Haitian Revolution (Mississippi: University Press of Mississippi, 2005).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan P yer Buaye fr Jean Pierre Boyer 15 lyutogo 1776 9 lipnya 1850 odin z lideriv Gayityanskoyi revolyuciyi prezident Gayiti z 1818 do 1843 roku Ob yednav pivnichnu ta pivdennu chastini krayini 1820 roku a takozh zahopiv ta uzyav pid svij kontrol Santo Domingo togochasna nazva Dominikanskoyi Respubliki sho prizvelo do ob yednannya vsogo ostrova Gayiti pid vladoyu odnogo uryadu 1822 roku Buaye praviv krayinoyu dovshe za bud yakogo inshogo z latinoamerikanskih prezidentiv revolyucioneriv jogo pokolinnya Zhan P yer Buaye fr Jean Pierre BoyerZhan P yer BuayePrapor 2 j Prezident Gayiti30 bereznya 1818 13 lyutogo 1843 rokuPoperednik Aleksandr PetionNastupnik Sharl Erar di Riv yer Narodzhennya 15 lyutogo 1776 1776 02 15 Port o PrensSmert 9 lipnya 1850 1850 07 09 74 roki Parizh FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina GayitiShlyub d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Port o Prensi Jogo batko buv zamozhnim remisnikom francuzom mati zvilnenoyu rabineyu gvinejskogo pohodzhennya Zdobuv osvitu u Franciyi de skinchiv vijskove uchilishe Povernuvshis na Gayiti Buaye nevdovzi buv zmushenij viyihati u vignannya do Franciyi Povernuvsya na batkivshinu razom iz Aleksandrom Petionom 1802 roku z francuzkim zagonom pid komanduvannyam generala Sharlya Leklerka Koli stalo zrozumilo sho francuzi zbirayutsya znovu zaprovaditi rabstvo j obmezhennya svobod kolorovogo naselennya Buaye priyednavsya do patriotichnogo ruhu pid provodom Petiona j Zhana Zhaka Dessalina yakij ocholyuvav borotbu kolishnoyi koloniyi za nezalezhnist Pislya prihodu do vladi na pivdni krayini Petiona ostannij priznachiv Buaye svoyim nastupnikom Koli Santo Domingo progolosiv nezalezhnist naprikinci 1821 roku Buaye shvidko organizuvav vtorgnennya ta vzyav teritoriyu suchasnoyi Dominikanskoyi Respubliki pid kontrol gayityanskih vijsk ob yednavshi ves ostriv pid svoyeyu vladoyu do 9 lyutogo 1822 roku Buaye praviv ostrovom Gayiti do 1843 roku koli vtrativ pidtrimku eliti j buv usunutij vid vladi DzherelaBrown Gordon S Toussaint s Clause The Founding Fathers of the Haitian Revolution Mississippi University Press of Mississippi 2005