Жан-Батіст-Рене Робіне (фр. Jean-Baptiste-René Robinet, 23 червня 1735, Ренн — 24 березня 1820, Ренн) — французький філософ. Основний його твір «Про природу».
Жан-Батіст-Рене Робіне | |
---|---|
фр. Jean-Baptiste-René Robinet | |
Народився | 23 червня 1735[1][2][3] Ренн |
Помер | 24 березня 1820[1][2] (84 роки) Ренн |
Країна | Франція |
Діяльність | філософ, натураліст, перекладач, Encyclopédistes |
Галузь | філософія |
Жан-Батіст-Рене Робіне у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Ренні, столиці Бретані в аристократичній родині. Його батько був парламентським типографом. Жан-Батіст навчався в єзуїтському колежі. Після його закінчення вирішив продовжити навчання в Амстердамі, куди переїхав у 1760 році. Водночас пише трактат «Про природу», який став основною філософською працею Робіне. У 1763 році він випускає другий том трактату. Вихід у 1768 році твору «Філософські роздуми стосовно природної градації життя» Робіне доповнює його трактат «Про природу». Ця праця принесла Робіне відомість, він затоваришував з енциклопедистами, вів листування з Дідро, Дешаном.
Незабаром він поступає на службу до амстердамського видавця (між іншими й видавця трактату Робіне) Ван Гарревельту. У 1764 році Робіне перекупив усі таємні листи Вольтера та продав їх Ван Гарревельту, який видав їх під назвою «Таємні листи Вольтера, опубліковані М. Л. Б.» Ця публікація посварила Вольтера та Робіне. У 1769 році Жан Робіне залишає Голландію та переїздить до м. Буйон у Франції. тут він займається літературними перекладами. Протягом 1769—1779 Робіне разом з Кастильоном видають «Філософські та літературні збірки». Крім цього, Жан Робіне у 1770 році випускає чотири томи коментарів до словника Бейля, а у 1776—1777 роках друкує 5 томів доповнень до енциклопедії Дідро. У 1773—1783 роках разом з групою інших літераторів публікує багатотомний «Універсальний словник моральних, політичних, економічних та дипломатичних знань».
Наукова та літературна діяльність не принесла Робіне матеріальних статків. Тому у 1778 році він поступає на службу — спочатку королівським цензором, потім секретарем одного з міністрів короля Людовика XVI. З початком Французької революції у 1789 році Робіне переїздить до рідного міста Ренн, де пропагує революційні ідеї. У 1792 році Робіне перекладає з англійської «Універсальну історію від заснування світу до сьогодні». У 1814 році Робіне випускає останній свій твір «Про чесноти».
Помер Жан Робіне у Ренні 24 березня 1820 року.
Філософія
За своєю філософською коонцепцією Робіне був натурфілософом. Його основна теза — всеживотворність матерії. Так навіть називається один з томів його праці.
Він сформулював такі закони:
- рівності добра та зла (на його думку існує їхня рівновага);
- безперервності;
- єдності дії у природі.
Філософ наполягав, що моральність вчинків можна оцінити завдяки моральному інстинкту, який не має жодного відношення до розуму. Моральний інстинкт діє зсередини людини, він є внутрішнім відчуттям. Робіне вважав, що дії морального почуття так само автоматичні, інстинктивні, як і дії звичайних органів відчуття — зору, слуху. Звідси висновок, що моральне почуття є лише одним з почуттів поряд з іншими п'ятьма. Робіне вважав, що моральний інстинкт незнищений, хоча у порочному суспільстві може бути викривленим та спотвореним. Голос морального інстинкту універсальний та незмінний.
Методи наукового дослідження Робіне:
- наведення фактів, підтверджених на основі власних експериментів;
- аналогія (аналогія між людиною й рослиною, небесним тілом та морською твариною та ін.);
- приведення до мінмуму властивостей (приведення чогось до настільки загальних неспецифічних моментів, які потім без вагань можна поширити на усю природу);
- висновки, зроблені за допомогою методу гіпотез. Гіпотезі Робіне надава велике значення, оскільки йому доволі часто не вистачало перевіреного фактичного матеріалу для розв'язання поставлених проблем.
Джерела
- Робіне, Жан Батист Рене // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 553. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Ziegenfuss, Werner; Jung, Gertrud: Philosophen-Lexikon, Handwörterbuch der Philosophie nach Personen, Band 2, L — Z, Artikel Jean-Baptiste-René Robine", Seite 365, Berlin 1950
Посилання
- Робіне Жан Батіст // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1605. — 1000 екз.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118790722 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zhan Batist Rene Robine fr Jean Baptiste Rene Robinet 23 chervnya 1735 Renn 24 bereznya 1820 Renn francuzkij filosof Osnovnij jogo tvir Pro prirodu Zhan Batist Rene Robinefr Jean Baptiste Rene RobinetNarodivsya23 chervnya 1735 1735 06 23 1 2 3 RennPomer24 bereznya 1820 1820 03 24 1 2 84 roki RennKrayina FranciyaDiyalnistfilosof naturalist perekladach EncyclopedistesGaluzfilosofiya Zhan Batist Rene Robine u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Filosofiya 3 Dzherela 4 Posilannya 5 PrimitkiZhittyepisred Narodivsya u Renni stolici Bretani v aristokratichnij rodini Jogo batko buv parlamentskim tipografom Zhan Batist navchavsya v yezuyitskomu kolezhi Pislya jogo zakinchennya virishiv prodovzhiti navchannya v Amsterdami kudi pereyihav u 1760 roci Vodnochas pishe traktat Pro prirodu yakij stav osnovnoyu filosofskoyu praceyu Robine U 1763 roci vin vipuskaye drugij tom traktatu Vihid u 1768 roci tvoru Filosofski rozdumi stosovno prirodnoyi gradaciyi zhittya Robine dopovnyuye jogo traktat Pro prirodu Cya pracya prinesla Robine vidomist vin zatovarishuvav z enciklopedistami viv listuvannya z Didro Deshanom Nezabarom vin postupaye na sluzhbu do amsterdamskogo vidavcya mizh inshimi j vidavcya traktatu Robine Van Garreveltu U 1764 roci Robine perekupiv usi tayemni listi Voltera ta prodav yih Van Garreveltu yakij vidav yih pid nazvoyu Tayemni listi Voltera opublikovani M L B Cya publikaciya posvarila Voltera ta Robine U 1769 roci Zhan Robine zalishaye Gollandiyu ta pereyizdit do m Bujon u Franciyi tut vin zajmayetsya literaturnimi perekladami Protyagom 1769 1779 Robine razom z Kastilonom vidayut Filosofski ta literaturni zbirki Krim cogo Zhan Robine u 1770 roci vipuskaye chotiri tomi komentariv do slovnika Bejlya a u 1776 1777 rokah drukuye 5 tomiv dopovnen do enciklopediyi Didro U 1773 1783 rokah razom z grupoyu inshih literatoriv publikuye bagatotomnij Universalnij slovnik moralnih politichnih ekonomichnih ta diplomatichnih znan Naukova ta literaturna diyalnist ne prinesla Robine materialnih statkiv Tomu u 1778 roci vin postupaye na sluzhbu spochatku korolivskim cenzorom potim sekretarem odnogo z ministriv korolya Lyudovika XVI Z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi u 1789 roci Robine pereyizdit do ridnogo mista Renn de propaguye revolyucijni ideyi U 1792 roci Robine perekladaye z anglijskoyi Universalnu istoriyu vid zasnuvannya svitu do sogodni U 1814 roci Robine vipuskaye ostannij svij tvir Pro chesnoti Pomer Zhan Robine u Renni 24 bereznya 1820 roku Filosofiyared Za svoyeyu filosofskoyu kooncepciyeyu Robine buv naturfilosofom Jogo osnovna teza vsezhivotvornist materiyi Tak navit nazivayetsya odin z tomiv jogo praci Vin sformulyuvav taki zakoni rivnosti dobra ta zla na jogo dumku isnuye yihnya rivnovaga bezperervnosti yednosti diyi u prirodi Filosof napolyagav sho moralnist vchinkiv mozhna ociniti zavdyaki moralnomu instinktu yakij ne maye zhodnogo vidnoshennya do rozumu Moralnij instinkt diye zseredini lyudini vin ye vnutrishnim vidchuttyam Robine vvazhav sho diyi moralnogo pochuttya tak samo avtomatichni instinktivni yak i diyi zvichajnih organiv vidchuttya zoru sluhu Zvidsi visnovok sho moralne pochuttya ye lishe odnim z pochuttiv poryad z inshimi p yatma Robine vvazhav sho moralnij instinkt neznishenij hocha u porochnomu suspilstvi mozhe buti vikrivlenim ta spotvorenim Golos moralnogo instinktu universalnij ta nezminnij Metodi naukovogo doslidzhennya Robine navedennya faktiv pidtverdzhenih na osnovi vlasnih eksperimentiv analogiya analogiya mizh lyudinoyu j roslinoyu nebesnim tilom ta morskoyu tvarinoyu ta in privedennya do minmumu vlastivostej privedennya chogos do nastilki zagalnih nespecifichnih momentiv yaki potim bez vagan mozhna poshiriti na usyu prirodu visnovki zrobleni za dopomogoyu metodu gipotez Gipotezi Robine nadava velike znachennya oskilki jomu dovoli chasto ne vistachalo perevirenogo faktichnogo materialu dlya rozv yazannya postavlenih problem Dzherelared Robine Zhan Batist Rene Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 553 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ziegenfuss Werner Jung Gertrud Philosophen Lexikon Handworterbuch der Philosophie nach Personen Band 2 L Z Artikel Jean Baptiste Rene Robine Seite 365 Berlin 1950Posilannyared Robine Zhan Batist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1605 1000 ekz Primitkired a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118790722 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zhan Batist Rene Robine