Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Батіст Анрі Лакордер також Лякордер фр Jean Baptiste Henri Lacordaire en religion le père Henri Dominique Lacordaire

Жан-Батист Анрі Лакордер

Жан-Батист Анрі Лакордер

Жан-Батіст Анрі Лакордер; також Лякордер (фр. Jean-Baptiste Henri Lacordaire, en religion le père Henri-Dominique Lacordaire 12 травня 1802(18020512), Ресе-сюр-Урс Кот-д'Ор, Бургундія , Франція — 21 листопада 1861 Сорез, Тарн Франція) — французький католицький проповідник, член Французької академії; відновник ордена Домініканців у Франції (1850).

Жан-Батист Анрі Лакордер
фр. Jean-Baptiste Henri Lacordaire
фр. Henri Lacordaire
image
Жан-Батист Анрі Лакордер в Санта Сабіна, Рим, картину написано Теодором Шассеріо (1840) Лувр
Народився12 травня 1802(1802-05-12)[1][3][…]
Ресе-сюр-Урс
Помер21 листопада 1861(1861-11-21)[1][2][…] (59 років)
Сорез
Країнаimage Франція
Діяльністьполітик, журналіст, письменник, клірик, проповідник, богослов
Alma materd
Знання мовфранцузька[1][5]
ЧленствоФранцузька академія (21 листопада 1861)[6], d і d
Посададепутат Національної асамблеї Франції і d[6]
Конфесіякатолицтво
Родичіd
Брати, сестриЖан Теодор Лакордер і d

Біографія

Народився в сім'ї колишнього військово-морського лікаря і дочки юриста.

Спочатку був адвокатом, вважався вольтерьянцем.

У 1824 році зайнявся вивченням богослов'я, прийняв духовне звання і виступив гарячим захисником християнства взагалі, в якому знаходив єдино правильне вчення про норми суспільного побуту, і зокрема католицтва, в якому вбачав єдину форму християнства, здатну здійснити його ідеали. Згідно з Ламенне, з яким він зблизився, Лакордер думав, що можна бути щирим католиком і в той же час прихильником політичної волі. У журналі Ламенне «l'Avenir» він гаряче обстоював незалежність церкви від уряду і після Липневої революції заснував разом з Монталамбера, без дозволу держави, вільну колегію; колегія була закрита за розпорядженням цивільної влади, а в 1832 році заборонений папою журнал «L'Avenir».

Підкоряючись рішенням папи, Лакордер вступив до складу причту Собору Паризької Богоматері і з церковної кафедри став захищати чисто ультрамонтанське (тобто орієнтоване на римський престол, а не на національні віяння у французькому католицтві) вчення у сфері богослов'я. Щоб переконати вище духовенство у своїй відмові від колишніх ідей, Лакордер написав проти Ламенне «Considerations sur le système philosophique de M. Lamennais» (1834). У 1839 р. він надрукував «Mémoire pour le rétablissement en France de l'erdre des frères prê cheurs», і незабаром вступив в орден домініканців. Написана ним «Vie de Saint-Dominique» (1840) легендарна і чужа всякої критики.

image
Шарль Форб Рене де Монталамбер

У 1841 р. Лакордер повернувся з Італії до Парижа і знову з блискучим успіхом проповідував перед масами слухачів.

У 1848 р. він знову став журналістом, видавав «Ere nouvelle» і був обраний в члени установчих зборів, але незабаром склав із себе депутатські повноваження.

З 1853 р. присвятив себе суто турботам про засновану ним колегію Sorrèze і написав «Lettres à un jeune homme sur la vie chrétienne» (1858), «Liberté de l'Eglise et de l'Italie», 73 проповіді та багато надгробних слів.

Оригінальну рису в проповідях Лакордера становить постійне зусилля скомбінувати католицьку церковну доктрину, в її ультрамонтанському вигляді, зі вченням про політичну свободу і права народу. Не менш властиво йому прагнення погодити віру зі свободою наукового дослідження. Однак у деяких проповідях він доходить до повного заперечення науки, освіти і розуму.

Мову проповідей Лакордера, повну антитез, романтики й ліризму, його шанувальники називали «мовою апостола». Він впливав радше на уяву і почуття слухачів, ніж на їхній розум. Сам Лакордер писав, що, бажаючи вилікувати хворобу століття — скептицизм і душевну смуту — він радше просить, ніж загрожує і примушує, радше милує, ніж бичує. Його мова — наполовину релігійна, наполовину філософська, оскільки він дійшов переконання в істині християнства здебільшого шляхом роздумів.

Після смерті Лакордера його твори були видані в 1866 р., збори його проповідей — у 1886–1988 рр.

Окремо були видані його листування з Свєчіної (1862), з граф. Тур де Пен (1864), «Lettres à des jeunes gens» (1864), «Lettres à Th. Foisset» (1886).

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. Французька академія — 1635.
    d:Track:Q161806d:Track:Q377066

Література

image
Lacordaire, ca.1855
  • Chocarne, «Lacordaire, sa vie intime et religieuse» (1866), де розповідається, що Лакордер вів життя аскета і щодня себе умертвлював
  • Montalembert, «Le Père Lacordaire» (1862)
  • De Broglie (промова при вступі Л. під Франц. акад., 1863)
  • Mourey, «Maladie et Mort de Lacordaire» (1868)
  • Villard, «Correspondance in é dite de Lacordaire» (з біографією та критич. нарисом, 1870)
  • De Broglie. «Le Père Lacordaire» (1889)
  • L. Comte, «Etude homilétique sur la prédication contemporaine. Monodet Lacordaire» (1882)
  • Nicolas, «Etude historique et critique sur le Père Lacordaire» (1886)
  • d'Haussonville, «Lacordaire» (Париж 1895), в «Grands écrivains français».

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Batist Anri Lakorder takozh Lyakorder fr Jean Baptiste Henri Lacordaire en religion le pere Henri Dominique Lacordaire 12 travnya 1802 18020512 Rese syur Urs Kot d Or Burgundiya Franciya 21 listopada 1861 Sorez Tarn Franciya francuzkij katolickij propovidnik chlen Francuzkoyi akademiyi vidnovnik ordena Dominikanciv u Franciyi 1850 Zhan Batist Anri Lakorderfr Jean Baptiste Henri Lacordaire fr Henri LacordaireZhan Batist Anri Lakorder v Santa Sabina Rim kartinu napisano Teodorom Shasserio 1840 LuvrNarodivsya12 travnya 1802 1802 05 12 1 3 Rese syur UrsPomer21 listopada 1861 1861 11 21 1 2 59 rokiv SorezKrayina FranciyaDiyalnistpolitik zhurnalist pismennik klirik propovidnik bogoslovAlma materdZnannya movfrancuzka 1 5 ChlenstvoFrancuzka akademiya 21 listopada 1861 6 d i dPosadadeputat Nacionalnoyi asambleyi Franciyi i d 6 KonfesiyakatolictvoRodichidBrati sestriZhan Teodor Lakorder i dRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi kolishnogo vijskovo morskogo likarya i dochki yurista Spochatku buv advokatom vvazhavsya volteryancem U 1824 roci zajnyavsya vivchennyam bogoslov ya prijnyav duhovne zvannya i vistupiv garyachim zahisnikom hristiyanstva vzagali v yakomu znahodiv yedino pravilne vchennya pro normi suspilnogo pobutu i zokrema katolictva v yakomu vbachav yedinu formu hristiyanstva zdatnu zdijsniti jogo ideali Zgidno z Lamenne z yakim vin zblizivsya Lakorder dumav sho mozhna buti shirim katolikom i v toj zhe chas prihilnikom politichnoyi voli U zhurnali Lamenne l Avenir vin garyache obstoyuvav nezalezhnist cerkvi vid uryadu i pislya Lipnevoyi revolyuciyi zasnuvav razom z Montalambera bez dozvolu derzhavi vilnu kolegiyu kolegiya bula zakrita za rozporyadzhennyam civilnoyi vladi a v 1832 roci zaboronenij papoyu zhurnal L Avenir Pidkoryayuchis rishennyam papi Lakorder vstupiv do skladu prichtu Soboru Parizkoyi Bogomateri i z cerkovnoyi kafedri stav zahishati chisto ultramontanske tobto oriyentovane na rimskij prestol a ne na nacionalni viyannya u francuzkomu katolictvi vchennya u sferi bogoslov ya Shob perekonati vishe duhovenstvo u svoyij vidmovi vid kolishnih idej Lakorder napisav proti Lamenne Considerations sur le systeme philosophique de M Lamennais 1834 U 1839 r vin nadrukuvav Memoire pour le retablissement en France de l erdre des freres pre cheurs i nezabarom vstupiv v orden dominikanciv Napisana nim Vie de Saint Dominique 1840 legendarna i chuzha vsyakoyi kritiki Sharl Forb Rene de Montalamber U 1841 r Lakorder povernuvsya z Italiyi do Parizha i znovu z bliskuchim uspihom propoviduvav pered masami sluhachiv U 1848 r vin znovu stav zhurnalistom vidavav Ere nouvelle i buv obranij v chleni ustanovchih zboriv ale nezabarom sklav iz sebe deputatski povnovazhennya Z 1853 r prisvyativ sebe suto turbotam pro zasnovanu nim kolegiyu Sorreze i napisav Lettres a un jeune homme sur la vie chretienne 1858 Liberte de l Eglise et de l Italie 73 propovidi ta bagato nadgrobnih sliv Originalnu risu v propovidyah Lakordera stanovit postijne zusillya skombinuvati katolicku cerkovnu doktrinu v yiyi ultramontanskomu viglyadi zi vchennyam pro politichnu svobodu i prava narodu Ne mensh vlastivo jomu pragnennya pogoditi viru zi svobodoyu naukovogo doslidzhennya Odnak u deyakih propovidyah vin dohodit do povnogo zaperechennya nauki osviti i rozumu Movu propovidej Lakordera povnu antitez romantiki j lirizmu jogo shanuvalniki nazivali movoyu apostola Vin vplivav radshe na uyavu i pochuttya sluhachiv nizh na yihnij rozum Sam Lakorder pisav sho bazhayuchi vilikuvati hvorobu stolittya skepticizm i dushevnu smutu vin radshe prosit nizh zagrozhuye i primushuye radshe miluye nizh bichuye Jogo mova napolovinu religijna napolovinu filosofska oskilki vin dijshov perekonannya v istini hristiyanstva zdebilshogo shlyahom rozdumiv Pislya smerti Lakordera jogo tvori buli vidani v 1866 r zbori jogo propovidej u 1886 1988 rr Okremo buli vidani jogo listuvannya z Svyechinoyi 1862 z graf Tur de Pen 1864 Lettres a des jeunes gens 1864 Lettres a Th Foisset 1886 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066LiteraturaLacordaire ca 1855 Chocarne Lacordaire sa vie intime et religieuse 1866 de rozpovidayetsya sho Lakorder viv zhittya asketa i shodnya sebe umertvlyuvav Montalembert Le Pere Lacordaire 1862 De Broglie promova pri vstupi L pid Franc akad 1863 Mourey Maladie et Mort de Lacordaire 1868 Villard Correspondance in e dite de Lacordaire z biografiyeyu ta kritich narisom 1870 De Broglie Le Pere Lacordaire 1889 L Comte Etude homiletique sur la predication contemporaine Monodet Lacordaire 1882 Nicolas Etude historique et critique sur le Pere Lacordaire 1886 d Haussonville Lacordaire Parizh 1895 v Grands ecrivains francais

Дата публікації:
Топ