Ефіопське письмо, також ґеезьке письмо (ግዕዝ Gəʿəz) — силабічна писемність (абуґіда), яку використовують для кількох мов Ефіопії та Еритреї. Первинно виникло як консонантне письмо (абджад) і використовувалось для записання ґеезу (сьогодні це літургійна мова Ефіопської та Еритрейської православних церков). В амхарській і тиґриньї це письмо називають fidäl (ፊደል), що означає «письмо» або «абетка».
Ефіопське письмо ግዕዝ | |
---|---|
Вид | абуґіда |
Мови | амхарська, тиґринья, тиґре, блінська, аарійська |
Творець | невідомо |
Період | 9 ст. до н.е. і дотепер |
Походження | Єгипетські ієрогліфи
|
Напрям | зліва направо |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Історія і походження
Найдавніші написи семітськими мовами в Еритреї та Ефіопії, датовані 9-им століття до н.е., було виконано епіграфічним південноарабським письмом, абджадом, який використовували тогочасні королівства у Південній Аравії. Після 7-ого і 6-ого століть до н.е. це письмо розвинулося в напрямку ґеезької абуґіди (система письма, яку також називають алфасилабічною). Цю еволюцію можна добре побачити в написах (переважно в печерах і на камінні) в регіоні Тиґрай у північній Ефіопії й колишній провінції в Еритреї. У перших століттях нашої ери розвинувся новоефіопський або староґеезький алфавіт – абджад з напрямом письма зліва направо (на відміну від південноарабського, що писалося справа наліво), літери якого були загалом ідентичними до сучасних форм першого ряду вокалізованого алфавіту (наприклад, "k" у формі "kä"). Були також дрібні відмінності, як-от літера "g", з напрямом направо, а не наліво, як у вокалізованому ґеезі, а також коротша ліва нога літери "l", як у південноарабському письмі, замість однаково довгих ніг у вокалізованому ґеезі (чимось схожа за грецьку літеру лямбду). Появу голосних у ґеезі датують 4-им століттям, і хоча першим відомим повністю вокалізованим текстом є записи Езани (правителся Аксумського царства), окремі вокалізовані літери з’явилися раніше на монетах його попередника Вазеби. Принаймні одна монета Вазеби з кінця 3-ого чи початку 4-ого століття містить вокалізовані літери (тобто, за 30 років до Езани). Лінгвіст Роджер Шнайдер зауважив, що поява вокалізації могла бути свідченням того, що ґеез уже в той час став мертвою мовою, тоді як розмовною стали ефіосемітські мови. Кобіщанов, Деніелс та інші відзначали можливий індійський вплив на вокалізацію, оскільки тамтешні алфавіти також є абуґідами, а Аксумське царство було важливою частиною великих торговельних шляхів античності, що включали Індію та греко-римський світ.
Згідно з віруваннями еритрейської та ефіопської православних церков, первинний варіант ґеезького консонантного письма створив Енос для кодифікації законів, а сучасну систему вокалізації – аксумські вчені на чолі з (Абба Селама), місіонером, що начебто навернув короля Езану в християнство в 4-ому ст. н.е. Можливо, шаблон вокалізації відображає південноазійську систему, про яку міг знати Фрументій. Інша традиція, записана Алекою Тає, каже, що ґеезький консонантний алфавіт вперше адаптував Зеґдур, легендарний король, що правив в Ефіопії в 1300 роки до нашої ери.
Ґеез містить 26 приголосних літер. Порівняно з південноарабським письмом бракує ġ, ẓ і південноарабської s (ґеезька Sawt ሠ походить від південноарабської s ), так само, як z і ṯ, чия відсутність свідчить про занепад міжзубних і ясенних фрикативних приголосних. З іншого боку, емфатична P̣ait ጰ, ґеезька інновація, є модифікацією Ṣädai ጸ, тоді як Pesa ፐ основана на Tawe ተ. Отже, є 24 відповідності між ґеезом та південноарабським письмом:
Транслітерація | h | l | ḥ | m | ś (ПА s2) | r | s (ПА s1) | ḳ | b | t | ḫ | n |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ґеез | ሀ | ለ | ሐ | መ | ሠ | ረ | ሰ | ቀ | በ | ተ | ኀ | ነ |
південноарабська | 𐩠 | 𐩡 | 𐩢 | 𐩣 | 𐩦 | 𐩧 | 𐩪 | 𐩤 | 𐩨 | 𐩩 | 𐩭 | 𐩬 |
Транслітерація | ʾ | k | w | ʿ | z (ПА ḏ) | y | d | g | ṭ | ṣ | ḍ | f |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ґеез | አ | ከ | ወ | ዐ | ዘ | የ | ደ | ገ | ጠ | ጸ | ፀ | ፈ |
південноарабська | 𐩱 | 𐩫 | 𐩥 | 𐩲 | 𐩹 | 𐩺 | 𐩵 | 𐩴 | 𐩷 | 𐩮 | 𐩳 | 𐩰 |
Багато назв літер споріднені з фінікійськими, таким чином, можуть вважатися протосинайськими.
Ґеезькі абетки
Для запису мови ґеез використовували дві абетки, абджад (консонантну писемність) і, пізніше, абуґіду.
Ґеезька консонантна писемність
Абджад, який використовували до 330 р. до н.е., складався з 26 літер:
- h, l, ḥ, m, ś, r, s, ḳ, b, t, ḫ, n, ʾ, k, w, ʿ, z, y, d, g, ṭ, p̣, ṣ, ṣ́, f, p
Транслітерація | h | l | ḥ | m | ś | r | s | ḳ | b | t | ḫ | n | ʾ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ґеез | ሀ | ለ | ሐ | መ | ሠ | ረ | ሰ | ቀ | በ | ተ | ኀ | ነ | አ |
Транслітерація | k | w | ʿ | z | y | d | g | ṭ | p̣ | ṣ | ṣ́ | f | p |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ґеез | ከ | ወ | ዐ | ዘ | የ | ደ | ገ | ጠ | ጰ | ጸ | ፀ | ፈ | ፐ |
Голосні не вказано.
Ґеезька абуґіда
Сучасне письмо ґеезу пишеться зліва направо. Ґеезька абуґіда розвинулась під впливом християнського письмо з додаванням голосних діакритиків до приголосних літер. Діакритики для голосних u, i, a, e, ə, o зливалися з приголосними у впізнаваний, але трохи неправильний спосіб, тож система викладена як силабічна. Оригінальна форма приголосного вживалася з голосним ä (/ə/), т.зв. властивий голосний. Інші форми вказано нижче у їхньому традиційному порядку. Для деяких приголосних є восьма форма для дифтонгів -wa чи -oa, і дев’ята – для -yä. Для позначення приголосного без голосного, наприклад, в кінці складу або на стику приголосних, використовують форму з ə (/ɨ/) (літера в шостій колонці).
ä ə або a | u | i | a | e | ə ɨ | o | wa | yä jə | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Hoy (Хой) | h | ሀ | ሁ | ሂ | ሃ | ሄ | ህ | ሆ | ||
Läwe (Лаве) | l | ለ | ሉ | ሊ | ላ | ሌ | ል | ሎ | ሏ | |
Ḥäwṭ (Хавт) | ḥ | ሐ | ሑ | ሒ | ሓ | ሔ | ሕ | ሖ | ሗ | |
May (Май) | m | መ | ሙ | ሚ | ማ | ሜ | ም | ሞ | ሟ | ፙ |
Śäwt (Савт) | ś | ሠ | ሡ | ሢ | ሣ | ሤ | ሥ | ሦ | ሧ | |
Reʾs (Риес) | r | ረ | ሩ | ሪ | ራ | ሬ | ር | ሮ | ሯ | ፘ |
Sat (Сат) | s | ሰ | ሱ | ሲ | ሳ | ሴ | ስ | ሶ | ሷ | |
Ḳaf (Кхаф) | ḳ | ቀ | ቁ | ቂ | ቃ | ቄ | ቅ | ቆ | ቋ | |
Bet (Бет) | b | በ | ቡ | ቢ | ባ | ቤ | ብ | ቦ | ቧ | |
Täwe (Таве) | t | ተ | ቱ | ቲ | ታ | ቴ | ት | ቶ | ቷ | |
Ḫarm (Харм) | ḫ | ኀ | ኁ | ኂ | ኃ | ኄ | ኅ | ኆ | ኋ | |
Nähas (Нахас) | n | ነ | ኑ | ኒ | ና | ኔ | ን | ኖ | ኗ | |
ʾÄlf (Алф) | ʾ | አ | ኡ | ኢ | ኣ | ኤ | እ | ኦ | ኧ | |
Kaf (Каф) | k | ከ | ኩ | ኪ | ካ | ኬ | ክ | ኮ | ኳ | |
Wäwe (Ваве) | w | ወ | ዉ | ዊ | ዋ | ዌ | ው | ዎ | ||
ʿÄyn (Айн) | ʿ | ዐ | ዑ | ዒ | ዓ | ዔ | ዕ | ዖ | ||
Zäy (Зай) | z | ዘ | ዙ | ዚ | ዛ | ዜ | ዝ | ዞ | ዟ | |
Yämän (Яман) | y | የ | ዩ | ዪ | ያ | ዬ | ይ | ዮ | ||
Dänt (Дант) | d | ደ | ዱ | ዲ | ዳ | ዴ | ድ | ዶ | ዷ | |
Gäml (Ґамль) | g | ገ | ጉ | ጊ | ጋ | ጌ | ግ | ጎ | ጓ | |
Ṭäyt (Тайт) | ṭ | ጠ | ጡ | ጢ | ጣ | ጤ | ጥ | ጦ | ጧ | |
P̣ait (Пайт) | p̣ | ጰ | ጱ | ጲ | ጳ | ጴ | ጵ | ጶ | ጷ | |
Ṣädäy (Садай) | ṣ | ጸ | ጹ | ጺ | ጻ | ጼ | ጽ | ጾ | ጿ | |
Ṣ́äppä (Саппа) | ṣ́ | ፀ | ፁ | ፂ | ፃ | ፄ | ፅ | ፆ | ||
Äf (Аф) | f | ፈ | ፉ | ፊ | ፋ | ፌ | ፍ | ፎ | ፏ | ፚ |
Psa (Пса) | p | ፐ | ፑ | ፒ | ፓ | ፔ | ፕ | ፖ | ፗ |
Лабіовелярні варіанти
Лабіалізовані велярні приголосні є варіантами нелабіалізованих велярних приголосних:
Приголосний | ḳ | ḫ | k | g |
---|---|---|---|---|
ቀ | ኀ | ከ | ገ | |
Лабіалізований варіант | ḳʷ | ḫʷ | kʷ | gʷ |
ቈ | ኈ | ኰ | ጐ |
На відміну від інших приголосних, ці, лабіовелярні, можуть поєднуватися лише з 5 різними голосними:
ä | i | a | e | ə | |
---|---|---|---|---|---|
ḳʷ | ቈ | ቊ | ቋ | ቌ | ቍ |
ḫʷ | ኈ | ኊ | ኋ | ኌ | ኍ |
ä | i | a | e | ə | |
---|---|---|---|---|---|
kʷ | ኰ | ኲ | ኳ | ኴ | ኵ |
gʷ | ጐ | ጒ | ጓ | ጔ | ጕ |
Адаптації для інших мов
Ґеезьку абуґіду було адаптовано для кількох сучасних мов Ефіопії. Часто вони потребували додаткових літер.
Додаткові літери
Деякі літери було модифіковано для створення додаткових літер в інших мовах. Переважно для цього додавали горизонтальну лінію над приголосним, схожим за звучанням. Шаблон переважно використовують для позначення палаталізованої версії оригінального приголосного.
Приголосний | b | t | d | ṭ |
---|---|---|---|---|
በ | ተ | ደ | ጠ | |
Африкативний варіант | v [v] | č [t͡ʃ] | ǧ [d͡ʒ] | č̣ [t͡ʃʼ] |
ቨ | ቸ | ጀ | ጨ |
Приголосний | ḳ | k |
---|---|---|
ቀ | ከ | |
Африкативний варіант | ḳʰ [q] | x [x] |
ቐ | ኸ | |
Губний варіант | ḳhw [qʷ] | xʷ [xʷ] |
ቘ | ዀ |
Приголосний | s | n | z |
---|---|---|---|
ሰ | ነ | ዘ | |
Пом’якшений варіант | š [ʃ] | ñ [ɲ] | ž [ʒ] |
ሸ | ኘ | ዠ |
Приголосний | g | gʷ |
---|---|---|
ገ | ጐ | |
Носовий варіант | [ŋ] | [ŋʷ] |
ጘ | ⶓ |
Нижче показано вокалізовані форми. Як і інші лабіовелярні,ці звуки можуть поєднуватися лише з 5 голосними.
ä | u | i | a | e | ə | o | wa | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
š | ሸ | ሹ | ሺ | ሻ | ሼ | ሽ | ሾ | ሿ |
ḳʰ | ቐ | ቑ | ቒ | ቓ | ቔ | ቕ | ቖ | |
ḳhw | ቘ | ቝ | ቛ | ቜ | ቚ | |||
v | ቨ | ቩ | ቪ | ቫ | ቬ | ቭ | ቮ | ቯ |
č | ቸ | ቹ | ቺ | ቻ | ቼ | ች | ቾ | ቿ |
[ŋʷ] | ⶓ | ⶔ | ⶕ | ⶖ |
ä | u | i | a | e | ə | o | wa | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ñ | ኘ | ኙ | ኚ | ኛ | ኜ | ኝ | ኞ | ኟ |
x | ኸ | ኹ | ኺ | ኻ | ኼ | ኽ | ኾ | |
xʷ | ዀ | ዂ | ዃ | ዄ | ዅ | |||
ž | ዠ | ዡ | ዢ | ዣ | ዤ | ዥ | ዦ | ዧ |
ǧ | ጀ | ጁ | ጂ | ጃ | ጄ | ጅ | ጆ | ጇ |
[ŋ] | ጘ | ጙ | ጚ | ጛ | ጜ | ጝ | ጞ | ጟ |
č̣ | ጨ | ጩ | ጪ | ጫ | ጬ | ጭ | ጮ | ጯ |
Літери, які використовують у сучасних алфавітах
Амхарська абетка використовує всі ці базові приголосні плюс ті, що вказано нижче. Деякі ґеезькі лабіовелярні варіанти також використовують. Мова тиґринья також містить усі базові приголосні, ґеезькі лабіовелярні варіанти літер, за винятком ḫʷ (ኈ), плюс ті, що вказано нижче. Кілька базових приголосних перестали використовувати в Еритреї. Мова тиґре використовує базові приголосні за винятком ś (ሠ), ḫ (ኀ) і ḍ (ፀ). Вона також використовує ті, що вказано нижче. Вона не використовує ґеезькі лабіовелярні варіанти літер. Блінська мова використовує базові приголосні крім ś (ሠ), ḫ (ኀ) і ḍ (ፀ). Вона також використовує ті, що вказано нижче, і ґеезькі лабіовелярні варіанти літер.
š | ḳʰ | ḳʰʷ | v | č | ŋʷ | ñ | x | xʷ | ž | ǧ | ŋ | č̣ | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ሸ | ቐ | ቘ | ቨ | ቸ | ⶓ | ኘ | ኸ | ዀ | ዠ | ጀ | ጘ | ጨ | |
Амхарська абетка | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ||||
Тиґриньянська абетка | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ||
Абетка тиґре | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | |||||||||
Блінська абетка | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ | ✓ |
Примітка: "V" вживають для слів іншомовного походження крім деяких слів у ґураґських мовах, наприклад, cravat 'tie' з французької. "X" вимовляється як "h" в амхарській.
Посилання
- Ефіопське письмо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сайт із уроками, як писати ефіопським письмом [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- omniglot.com [ 13 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ancientscripts.com [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Efiopske pismo takozh geezke pismo ግዕዝ Geʿez silabichna pisemnist abugida yaku vikoristovuyut dlya kilkoh mov Efiopiyi ta Eritreyi Pervinno viniklo yak konsonantne pismo abdzhad i vikoristovuvalos dlya zapisannya geezu sogodni ce liturgijna mova Efiopskoyi ta Eritrejskoyi pravoslavnih cerkov V amharskij i tigrinyi ce pismo nazivayut fidal ፊደል sho oznachaye pismo abo abetka Efiopske pismo ግዕዝVidabugidaMoviamharska tigrinya tigre blinska aarijskaTvorecnevidomoPeriod9 st do n e i doteperPohodzhennyaYegipetski iyeroglifiProtosinajske pismoPivdennoarabska abetkaEfiopske pismoNapryamzliva napravoCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Cya storinka chi rozdil mistit tekst efiopskim pismom Yaksho u vas vidsutni neobhidni shrifti deyaki simvoli mozhut vidobrazhatisya nepravilno Istoriya i pohodzhennyaNapis efiopskim pismom Najdavnishi napisi semitskimi movami v Eritreyi ta Efiopiyi datovani 9 im stolittya do n e bulo vikonano epigrafichnim pivdennoarabskim pismom abdzhadom yakij vikoristovuvali togochasni korolivstva u Pivdennij Araviyi Pislya 7 ogo i 6 ogo stolit do n e ce pismo rozvinulosya v napryamku geezkoyi abugidi sistema pisma yaku takozh nazivayut alfasilabichnoyu Cyu evolyuciyu mozhna dobre pobachiti v napisah perevazhno v pecherah i na kaminni v regioni Tigraj u pivnichnij Efiopiyi j kolishnij provinciyi v Eritreyi U pershih stolittyah nashoyi eri rozvinuvsya novoefiopskij abo starogeezkij alfavit abdzhad z napryamom pisma zliva napravo na vidminu vid pivdennoarabskogo sho pisalosya sprava nalivo literi yakogo buli zagalom identichnimi do suchasnih form pershogo ryadu vokalizovanogo alfavitu napriklad k u formi ka Buli takozh dribni vidminnosti yak ot litera g z napryamom napravo a ne nalivo yak u vokalizovanomu geezi a takozh korotsha liva noga literi l yak u pivdennoarabskomu pismi zamist odnakovo dovgih nig u vokalizovanomu geezi chimos shozha za grecku literu lyambdu Poyavu golosnih u geezi datuyut 4 im stolittyam i hocha pershim vidomim povnistyu vokalizovanim tekstom ye zapisi Ezani pravitelsya Aksumskogo carstva okremi vokalizovani literi z yavilisya ranishe na monetah jogo poperednika Vazebi Prinajmni odna moneta Vazebi z kincya 3 ogo chi pochatku 4 ogo stolittya mistit vokalizovani literi tobto za 30 rokiv do Ezani Lingvist Rodzher Shnajder zauvazhiv sho poyava vokalizaciyi mogla buti svidchennyam togo sho geez uzhe v toj chas stav mertvoyu movoyu todi yak rozmovnoyu stali efiosemitski movi Kobishanov Deniels ta inshi vidznachali mozhlivij indijskij vpliv na vokalizaciyu oskilki tamteshni alfaviti takozh ye abugidami a Aksumske carstvo bulo vazhlivoyu chastinoyu velikih torgovelnih shlyahiv antichnosti sho vklyuchali Indiyu ta greko rimskij svit Zgidno z viruvannyami eritrejskoyi ta efiopskoyi pravoslavnih cerkov pervinnij variant geezkogo konsonantnogo pisma stvoriv Enos dlya kodifikaciyi zakoniv a suchasnu sistemu vokalizaciyi aksumski vcheni na choli z Abba Selama misionerom sho nachebto navernuv korolya Ezanu v hristiyanstvo v 4 omu st n e Mozhlivo shablon vokalizaciyi vidobrazhaye pivdennoazijsku sistemu pro yaku mig znati Frumentij Insha tradiciya zapisana Alekoyu Taye kazhe sho geezkij konsonantnij alfavit vpershe adaptuvav Zegdur legendarnij korol sho praviv v Efiopiyi v 1300 roki do nashoyi eri Geez mistit 26 prigolosnih liter Porivnyano z pivdennoarabskim pismom brakuye ġ ẓ i pivdennoarabskoyi s geezka Sawt ሠ pohodit vid pivdennoarabskoyi s tak samo yak z i ṯ chiya vidsutnist svidchit pro zanepad mizhzubnih i yasennih frikativnih prigolosnih Z inshogo boku emfatichna P ait ጰ geezka innovaciya ye modifikaciyeyu Ṣadai ጸ todi yak Pesa ፐ osnovana na Tawe ተ Otzhe ye 24 vidpovidnosti mizh geezom ta pivdennoarabskim pismom Transliteraciya h l ḥ m s PA s2 r s PA s1 ḳ b t ḫ ngeez ሀ ለ ሐ መ ሠ ረ ሰ ቀ በ ተ ኀ ነpivdennoarabska 𐩠 𐩡 𐩢 𐩣 𐩦 𐩧 𐩪 𐩤 𐩨 𐩩 𐩭 𐩬Transliteraciya ʾ k w ʿ z PA ḏ y d g ṭ ṣ ḍ fgeez አ ከ ወ ዐ ዘ የ ደ ገ ጠ ጸ ፀ ፈpivdennoarabska 𐩱 𐩫 𐩥 𐩲 𐩹 𐩺 𐩵 𐩴 𐩷 𐩮 𐩳 𐩰 Bagato nazv liter sporidneni z finikijskimi takim chinom mozhut vvazhatisya protosinajskimi Geezki abetkiDlya zapisu movi geez vikoristovuvali dvi abetki abdzhad konsonantnu pisemnist i piznishe abugidu Geezka konsonantna pisemnist Abdzhad yakij vikoristovuvali do 330 r do n e skladavsya z 26 liter h l ḥ m s r s ḳ b t ḫ n ʾ k w ʿ z y d g ṭ p ṣ ṣ f pTransliteraciya h l ḥ m s r s ḳ b t ḫ n ʾgeez ሀ ለ ሐ መ ሠ ረ ሰ ቀ በ ተ ኀ ነ አTransliteraciya k w ʿ z y d g ṭ p ṣ ṣ f pgeez ከ ወ ዐ ዘ የ ደ ገ ጠ ጰ ጸ ፀ ፈ ፐ Golosni ne vkazano Geezka abugidaSuchasne pismo geezu pishetsya zliva napravo Geezka abugida rozvinulas pid vplivom hristiyanskogo pismo z dodavannyam golosnih diakritikiv do prigolosnih liter Diakritiki dlya golosnih u i a e e o zlivalisya z prigolosnimi u vpiznavanij ale trohi nepravilnij sposib tozh sistema vikladena yak silabichna Originalna forma prigolosnogo vzhivalasya z golosnim a e t zv vlastivij golosnij Inshi formi vkazano nizhche u yihnomu tradicijnomu poryadku Dlya deyakih prigolosnih ye vosma forma dlya diftongiv wa chi oa i dev yata dlya ya Dlya poznachennya prigolosnogo bez golosnogo napriklad v kinci skladu abo na stiku prigolosnih vikoristovuyut formu z e ɨ litera v shostij kolonci a e abo a u i a e e ɨ o wa ya jeHoy Hoj h ሀ ሁ ሂ ሃ ሄ ህ ሆ Lawe Lave l ለ ሉ ሊ ላ ሌ ል ሎ ሏ Ḥawṭ Havt ḥ ሐ ሑ ሒ ሓ ሔ ሕ ሖ ሗ May Maj m መ ሙ ሚ ማ ሜ ም ሞ ሟ ፙSawt Savt s ሠ ሡ ሢ ሣ ሤ ሥ ሦ ሧ Reʾs Ries r ረ ሩ ሪ ራ ሬ ር ሮ ሯ ፘSat Sat s ሰ ሱ ሲ ሳ ሴ ስ ሶ ሷ Ḳaf Khaf ḳ ቀ ቁ ቂ ቃ ቄ ቅ ቆ ቋ Bet Bet b በ ቡ ቢ ባ ቤ ብ ቦ ቧ Tawe Tave t ተ ቱ ቲ ታ ቴ ት ቶ ቷ Ḫarm Harm ḫ ኀ ኁ ኂ ኃ ኄ ኅ ኆ ኋ Nahas Nahas n ነ ኑ ኒ ና ኔ ን ኖ ኗ ʾAlf Alf ʾ አ ኡ ኢ ኣ ኤ እ ኦ ኧKaf Kaf k ከ ኩ ኪ ካ ኬ ክ ኮ ኳWawe Vave w ወ ዉ ዊ ዋ ዌ ው ዎ ʿAyn Ajn ʿ ዐ ዑ ዒ ዓ ዔ ዕ ዖ Zay Zaj z ዘ ዙ ዚ ዛ ዜ ዝ ዞ ዟYaman Yaman y የ ዩ ዪ ያ ዬ ይ ዮ Dant Dant d ደ ዱ ዲ ዳ ዴ ድ ዶ ዷGaml Gaml g ገ ጉ ጊ ጋ ጌ ግ ጎ ጓṬayt Tajt ṭ ጠ ጡ ጢ ጣ ጤ ጥ ጦ ጧP ait Pajt p ጰ ጱ ጲ ጳ ጴ ጵ ጶ ጷṢaday Sadaj ṣ ጸ ጹ ጺ ጻ ጼ ጽ ጾ ጿṢ appa Sappa ṣ ፀ ፁ ፂ ፃ ፄ ፅ ፆ Af Af f ፈ ፉ ፊ ፋ ፌ ፍ ፎ ፏ ፚPsa Psa p ፐ ፑ ፒ ፓ ፔ ፕ ፖ ፗ Labiovelyarni varianti Labializovani velyarni prigolosni ye variantami nelabializovanih velyarnih prigolosnih Prigolosnij ḳ ḫ k gቀ ኀ ከ ገLabializovanij variant ḳʷ ḫʷ kʷ gʷቈ ኈ ኰ ጐ Na vidminu vid inshih prigolosnih ci labiovelyarni mozhut poyednuvatisya lishe z 5 riznimi golosnimi a i a e eḳʷ ቈ ቊ ቋ ቌ ቍḫʷ ኈ ኊ ኋ ኌ ኍ a i a e ekʷ ኰ ኲ ኳ ኴ ኵgʷ ጐ ጒ ጓ ጔ ጕAdaptaciyi dlya inshih movKniga Buttya 29 11 16 geezom Geezku abugidu bulo adaptovano dlya kilkoh suchasnih mov Efiopiyi Chasto voni potrebuvali dodatkovih liter Dodatkovi literi Deyaki literi bulo modifikovano dlya stvorennya dodatkovih liter v inshih movah Perevazhno dlya cogo dodavali gorizontalnu liniyu nad prigolosnim shozhim za zvuchannyam Shablon perevazhno vikoristovuyut dlya poznachennya palatalizovanoyi versiyi originalnogo prigolosnogo Prigolosnij b t d ṭበ ተ ደ ጠAfrikativnij variant v v c t ʃ ǧ d ʒ c t ʃʼ ቨ ቸ ጀ ጨPrigolosnij ḳ kቀ ከAfrikativnij variant ḳʰ q x x ቐ ኸGubnij variant ḳhw qʷ xʷ xʷ ቘ ዀPrigolosnij s n zሰ ነ ዘPom yakshenij variant s ʃ n ɲ z ʒ ሸ ኘ ዠPrigolosnij g gʷገ ጐNosovij variant ŋ ŋʷ ጘ ⶓ Nizhche pokazano vokalizovani formi Yak i inshi labiovelyarni ci zvuki mozhut poyednuvatisya lishe z 5 golosnimi a u i a e e o was ሸ ሹ ሺ ሻ ሼ ሽ ሾ ሿḳʰ ቐ ቑ ቒ ቓ ቔ ቕ ቖ ḳhw ቘ ቝ ቛ ቜ ቚ v ቨ ቩ ቪ ቫ ቬ ቭ ቮ ቯc ቸ ቹ ቺ ቻ ቼ ች ቾ ቿ ŋʷ ⶓ ⶔ ⶕ ⶖ a u i a e e o wan ኘ ኙ ኚ ኛ ኜ ኝ ኞ ኟx ኸ ኹ ኺ ኻ ኼ ኽ ኾ xʷ ዀ ዂ ዃ ዄ ዅ z ዠ ዡ ዢ ዣ ዤ ዥ ዦ ዧǧ ጀ ጁ ጂ ጃ ጄ ጅ ጆ ጇ ŋ ጘ ጙ ጚ ጛ ጜ ጝ ጞ ጟc ጨ ጩ ጪ ጫ ጬ ጭ ጮ ጯ Literi yaki vikoristovuyut u suchasnih alfavitah Amharska abetka vikoristovuye vsi ci bazovi prigolosni plyus ti sho vkazano nizhche Deyaki geezki labiovelyarni varianti takozh vikoristovuyut Mova tigrinya takozh mistit usi bazovi prigolosni geezki labiovelyarni varianti liter za vinyatkom ḫʷ ኈ plyus ti sho vkazano nizhche Kilka bazovih prigolosnih perestali vikoristovuvati v Eritreyi Mova tigre vikoristovuye bazovi prigolosni za vinyatkom s ሠ ḫ ኀ i ḍ ፀ Vona takozh vikoristovuye ti sho vkazano nizhche Vona ne vikoristovuye geezki labiovelyarni varianti liter Blinska mova vikoristovuye bazovi prigolosni krim s ሠ ḫ ኀ i ḍ ፀ Vona takozh vikoristovuye ti sho vkazano nizhche i geezki labiovelyarni varianti liter s ḳʰ ḳʰʷ v c ŋʷ n x xʷ z ǧ ŋ c ሸ ቐ ቘ ቨ ቸ ⶓ ኘ ኸ ዀ ዠ ጀ ጘ ጨAmharska abetka Tigrinyanska abetka Abetka tigre Blinska abetka Primitka V vzhivayut dlya sliv inshomovnogo pohodzhennya krim deyakih sliv u guragskih movah napriklad cravat tie z francuzkoyi X vimovlyayetsya yak h v amharskij PosilannyaEfiopske pismo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sajt iz urokami yak pisati efiopskim pismom 27 serpnya 2016 u Wayback Machine omniglot com 13 serpnya 2013 u Wayback Machine ancientscripts com 3 grudnya 2013 u Wayback Machine