Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ефект Пельцмана англ The Peltzman effect когнітивне упередження при якому занадто велика кількість захисних пристроїв і

Ефект Пельцмана

Ефект Пельцмана

Ефект Пельцмана (англ. The Peltzman effect) — когнітивне упередження, при якому занадто велика кількість захисних пристроїв і правил техніки безпеки підвищує ризик нещасних випадків через хибне відчуття невразливості. Феномен названий на честь професора Чиказького університету Семюеля Пельцмана. У 1975 році він опублікував статтю The Effects of Automobile Safety Regulation, в якій припустив, що люди схильні компенсувати свою безпеку більш ризикованими вчинками.

Історія

З 1970-х США почали повсюдно вводити закон про обов'язкове використання ременів безпеки для водіїв автотранспорту. Економіст Самюель Пельцман провів ряд досліджень, щоб простежити, як подібний законодавчий акт вплине на водіння. Результати виявили, що після прийняття закону кількість ДТП зросла, при цьому кількість смертей  зменшилася. Щоб пояснити такий феномен, Пельцман застосував економічний принцип реакції людей на стимули.

Раціональній людині властиво порівнювати граничне благо з граничними витратами. Те ж саме виникає і під час керування автомобілем. Водій знижуватиме швидкість лише в тих випадках, коли благо безпечного руху зростає (наприклад, під час дощу або ожеледиці) і, навпаки, підвищуватиме швидкість, коли це благо зменшується. Паски безпеки, своєю чергою, знизили витрати дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ймовірність летального результату зменшується рівно, як і благо обережної їзди. Таким чином, людина підсвідомо реагує на ремені безпеки, так наче вони б поліпшили реальні умови водіння, тим самим дозволяючи нехтувати іншими показниками (наприклад, швидкістю, дистанцією, увагою і т. д.).  Результати він описав у статті The Effects of Automobile Safety Regulation, опублікованій у Journal of Political Economy у 1975 році.

Експерименти

Антиблокувальна гальмівна система

Highway Loss Data Institute провели дослідження, які показали, що наявність ABS у транспортних засобах не знижує ризик виникнення ДТП. При цьому у водія, що керує автомобілем з ABS, шанси загинути більше, ніж у того, хто керує автомобілем без аналогічної системи.

Схожий експеримент був проведений у Німеччині. Частина мюнхенського автопарку служби таксі була оснащена ABS, а інша ні. Після трьох років спостережень результати показали, що водії, що їздили на машинах з ABS, демонстрували небезпечнішу їзду, ніж ті, у кого ABS була відсутня. Це означає, що перша група свідомо ризикувала, заздалегідь знаючи про антиблокувальну систему, тоді, коли друга група робила все, щоб уникнути ризику.

Шоломи

У 2006 році в Англії було проведено дослідження, яке показало, що автомобілісти частіше зіштовхуються з водіями мотоциклів, які їдуть в шоломі. Це пов'язано з помилковою упевненістю, що шолом, здатний захистити мотоцикліста, а, відповідно, до нього можна поставитися менш уважно, ніж до мотоциклістів без шолома.

Перехід Швеції на правосторонній рух

У 1967 Швеція перейшла з лівостороннього на правосторонній автомобільний рух, що викликало значне скорочення рівня аварійності і летальних випадків. Також скоротилася кількість застрахованих автомобілів (майже на 40 %), хоча в наступні 6 тижнів показник нормалізувався. Рівень смертності повернувся до колишніх показників протягом наступних двох років. Дослідники зійшлися на думці, що причина полягала в більш обережному керуванні, спричиненому ефектом потенційного ризику.

Спорт

В одному з досліджень вчені порівняли статистику травматизму в таких видах спорту, як американський футбол і регбі. Річ у тім, що гравці в американський футбол мають міцну захисну екіпіровку, тоді як у гравців у регбі вона відсутня. Однак дослідження показали, що шанси постраждати в американському футболі набагато вище, ніж у регбі. Рівень ризику на який ідуть гравці пропорційний тому, наскільки безпечно вони почуваються. Таким чином, прямим результатом наявності захисту є те, що гравці в американський футбол поводяться більш агресивно а, отже, отримують серйозніші, ніж регбісти.

Технології

Спостереження показали, що користувачі нехтують безпекою своїх особистих даних при використанні новітніх операційних систем або програм. Наприклад, люди, які користуються найбезпечнішим провайдером інтернету вважають, що їм більше не потрібен антивірус чи брандмауер. Також люди схильні використовувати прості паролі (1234, 0000 і т. д.) у соціальних мережах та системах онлайн-банкінгу, коли впевнені, що їх персональні дані надійно захищені системою.

Комунікації

Телекомунікаційна компанія провела дослідження, присвячене згубній пристрасті американців до використання смартфонів за кермом. 7 з 10 водіїв зізналися, що не можуть не реагувати на повідомлення та перевіряють повідомлення чи електронну пошту під час водіння. Дослідники стверджують, що однією з головних причин такої поведінки є відчуття безпеки, яке забезпечують сучасні автомобілі. Автоматична коробка передач, блокування шумів, навіть система кондиціонування і підставки для склянок впливають на сприйняття ситуації. Таким чином, людина підсвідомо дозволяє собі використовувати смартфон, компенсуючи це безпекою свого автотранспорту.

Контрацепція

Дослідження у 2015 році показало, що підлітки, які вважають, що секс із презервативами на 100 % безпечний, раніше починають вести статеве життя.

Критика

Джеймс «Бред» ДеЛонг — економіст і професор Каліфорнійського університету в Берклі досить іронічно висловився щодо теорії Пельцмана у своєму журналі. Він назвав «теорію про ремені безпеки» найгіршим прикладом реагування людей на стимули, стверджуючи при цьому, що останнє все ж існує. Він упевнений, що жодна раціональна людина не здійснює в голові складні математичні розрахунки щодо пристебнутого ременя та швидкості, з якою вона збирається вести автомобіль. Також він звинуватив Пельцмана в необґрунтованій критиці безпеки автомобілів і правового регулювання з боку держави. ДеЛонг стверджує, що якщо слідувати логіці Пельцмана, автовиробники не повинні випускати безпечні автомобілі, водіям не слід пристібатися, а влада не має права їх до цього зобов'язувати.

2007 року професори Давид Хостон з університету Теннессі та Лільярд Річардсон з Університету Міссурі провели низку досліджень з метою спростувати ефект Пельцмана. Вони використовували дані з 1985 по 2002 із різних штатів щодо того, як закон про ремені вплинув на кількість ДТП і летальних наслідків під час аварій. На відміну від свого попередника Хостон і Річардсон врахували демографічні змінні, а також коефіцієнт використання ременів безпеки у ДТП різних типів (включно із мотоциклістами, пішоходами та пасажирами). Результати показали, що введений у США закон про ремені безпеки, в цілому позитивно позначається на безпеці всіх учасників дорожнього руху. Водночас часте використання ременя безпеки жодним чином не збільшує ризик виникнення хибного відчуття невразливості.

Примітки

  1. Jones, Anthony G. (2015). . Safety Net. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  2. Specht, Paul G. (2007) «The Peltzman effect: Do safety regulations increase unsafe behavior?» http://www.asse.org/assets/1/7/fall07-feature02.pdf [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] The Journal of SH&E Research, Volume 4, № 3
  3. Н. Грегори Мэнкью (1999) ПРИНЦИПЫ ЭКОНОМИКС https://economylit.online/teoriya-economiki/kak-zakon-remnyah-bezopasnosti-povliyal.html [ 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  4. Peltzman, Sam (1975)"The Effects of Automobile Safety Regulation, " Journal of Political Economy 83, no. 4: 677—726.
  5. Wilde, Gerald J. S. (1994). Psyc.queensu.ca.
  6. Swaminathan, Nikhil (2011) "Monkey see, Monkey don't: Learning from others’ mistakes ", Scientific American
  7. Flock, Elizabeth (2012) «Dagen H: The day Sweden switched sides of the road», Washington Post
  8. https://www.aviva.co.uk/car-insurance/motor-advice/safe-driving/article/what-risk-compensation/
  9. Lampert, Rob (2011) http://thesocialtester.co.uk/the-peltzman-effect/ [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] The Social Tester
  10. AT&T (2015)http://about.att.com/content/dam/snrdocs/2015%20It%20Can%20Wait%20Report_Smartphone%20Use%20Behind%20the%20Wheel%20.pdf [ 9 вересня 2015 у Wayback Machine.] «Smartphone use behind the wheel survey»
  11. Osorio, Alfonso; et al. (2015). «Safe-sex belief and sexual risk behaviours among adolescents from three developing countries: a cross-sectional study». BMJ Open.doi:10.1136/bmjopen-2015-007826
  12. DeLong, Brad (2003) http://www.j-bradford-delong.net/movable_type/2003_archives/002587.html [ 2 січня 2011 у Wayback Machine.] Semi-Daily Journal
  13. https://www.researchgate.net/publication/4791083_Risk_Compensation_or_Risk_Reduction_Seatbelts_State_Laws_and_Traffic_Fatalities
  14. Houston, David J., Richardson, Lilliard E. (2007) "Risk Compensation or Risk Reduction? Seatbelts, State Laws, and Traffic Fatalities " Social Science Quarterly, Volume 88, Issue 4, 913—936

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Efekt Pelcmana angl The Peltzman effect kognitivne uperedzhennya pri yakomu zanadto velika kilkist zahisnih pristroyiv i pravil tehniki bezpeki pidvishuye rizik neshasnih vipadkiv cherez hibne vidchuttya nevrazlivosti Fenomen nazvanij na chest profesora Chikazkogo universitetu Semyuelya Pelcmana U 1975 roci vin opublikuvav stattyu The Effects of Automobile Safety Regulation v yakij pripustiv sho lyudi shilni kompensuvati svoyu bezpeku bilsh rizikovanimi vchinkami IstoriyaZ 1970 h SShA pochali povsyudno vvoditi zakon pro obov yazkove vikoristannya remeniv bezpeki dlya vodiyiv avtotransportu Ekonomist Samyuel Pelcman proviv ryad doslidzhen shob prostezhiti yak podibnij zakonodavchij akt vpline na vodinnya Rezultati viyavili sho pislya prijnyattya zakonu kilkist DTP zrosla pri comu kilkist smertej zmenshilasya Shob poyasniti takij fenomen Pelcman zastosuvav ekonomichnij princip reakciyi lyudej na stimuli Racionalnij lyudini vlastivo porivnyuvati granichne blago z granichnimi vitratami Te zh same vinikaye i pid chas keruvannya avtomobilem Vodij znizhuvatime shvidkist lishe v tih vipadkah koli blago bezpechnogo ruhu zrostaye napriklad pid chas doshu abo ozheledici i navpaki pidvishuvatime shvidkist koli ce blago zmenshuyetsya Paski bezpeki svoyeyu chergoyu znizili vitrati dorozhno transportnoyi prigodi oskilki jmovirnist letalnogo rezultatu zmenshuyetsya rivno yak i blago oberezhnoyi yizdi Takim chinom lyudina pidsvidomo reaguye na remeni bezpeki tak nache voni b polipshili realni umovi vodinnya tim samim dozvolyayuchi nehtuvati inshimi pokaznikami napriklad shvidkistyu distanciyeyu uvagoyu i t d Rezultati vin opisav u statti The Effects of Automobile Safety Regulation opublikovanij u Journal of Political Economy u 1975 roci EksperimentiAntiblokuvalna galmivna sistema Highway Loss Data Institute proveli doslidzhennya yaki pokazali sho nayavnist ABS u transportnih zasobah ne znizhuye rizik viniknennya DTP Pri comu u vodiya sho keruye avtomobilem z ABS shansi zaginuti bilshe nizh u togo hto keruye avtomobilem bez analogichnoyi sistemi Shozhij eksperiment buv provedenij u Nimechchini Chastina myunhenskogo avtoparku sluzhbi taksi bula osnashena ABS a insha ni Pislya troh rokiv sposterezhen rezultati pokazali sho vodiyi sho yizdili na mashinah z ABS demonstruvali nebezpechnishu yizdu nizh ti u kogo ABS bula vidsutnya Ce oznachaye sho persha grupa svidomo rizikuvala zazdalegid znayuchi pro antiblokuvalnu sistemu todi koli druga grupa robila vse shob uniknuti riziku Sholomi U 2006 roci v Angliyi bulo provedeno doslidzhennya yake pokazalo sho avtomobilisti chastishe zishtovhuyutsya z vodiyami motocikliv yaki yidut v sholomi Ce pov yazano z pomilkovoyu upevnenistyu sho sholom zdatnij zahistiti motociklista a vidpovidno do nogo mozhna postavitisya mensh uvazhno nizh do motociklistiv bez sholoma Perehid Shveciyi na pravostoronnij ruh U 1967 Shveciya perejshla z livostoronnogo na pravostoronnij avtomobilnij ruh sho viklikalo znachne skorochennya rivnya avarijnosti i letalnih vipadkiv Takozh skorotilasya kilkist zastrahovanih avtomobiliv majzhe na 40 hocha v nastupni 6 tizhniv pokaznik normalizuvavsya Riven smertnosti povernuvsya do kolishnih pokaznikiv protyagom nastupnih dvoh rokiv Doslidniki zijshlisya na dumci sho prichina polyagala v bilsh oberezhnomu keruvanni sprichinenomu efektom potencijnogo riziku Sport V odnomu z doslidzhen vcheni porivnyali statistiku travmatizmu v takih vidah sportu yak amerikanskij futbol i regbi Rich u tim sho gravci v amerikanskij futbol mayut micnu zahisnu ekipirovku todi yak u gravciv u regbi vona vidsutnya Odnak doslidzhennya pokazali sho shansi postrazhdati v amerikanskomu futboli nabagato vishe nizh u regbi Riven riziku na yakij idut gravci proporcijnij tomu naskilki bezpechno voni pochuvayutsya Takim chinom pryamim rezultatom nayavnosti zahistu ye te sho gravci v amerikanskij futbol povodyatsya bilsh agresivno a otzhe otrimuyut serjoznishi nizh regbisti Tehnologiyi Sposterezhennya pokazali sho koristuvachi nehtuyut bezpekoyu svoyih osobistih danih pri vikoristanni novitnih operacijnih sistem abo program Napriklad lyudi yaki koristuyutsya najbezpechnishim provajderom internetu vvazhayut sho yim bilshe ne potriben antivirus chi brandmauer Takozh lyudi shilni vikoristovuvati prosti paroli 1234 0000 i t d u socialnih merezhah ta sistemah onlajn bankingu koli vpevneni sho yih personalni dani nadijno zahisheni sistemoyu Komunikaciyi Telekomunikacijna kompaniya AT amp T provela doslidzhennya prisvyachene zgubnij pristrasti amerikanciv do vikoristannya smartfoniv za kermom 7 z 10 vodiyiv ziznalisya sho ne mozhut ne reaguvati na povidomlennya ta pereviryayut povidomlennya chi elektronnu poshtu pid chas vodinnya Doslidniki stverdzhuyut sho odniyeyu z golovnih prichin takoyi povedinki ye vidchuttya bezpeki yake zabezpechuyut suchasni avtomobili Avtomatichna korobka peredach blokuvannya shumiv navit sistema kondicionuvannya i pidstavki dlya sklyanok vplivayut na sprijnyattya situaciyi Takim chinom lyudina pidsvidomo dozvolyaye sobi vikoristovuvati smartfon kompensuyuchi ce bezpekoyu svogo avtotransportu Kontracepciya Doslidzhennya u 2015 roci pokazalo sho pidlitki yaki vvazhayut sho seks iz prezervativami na 100 bezpechnij ranishe pochinayut vesti stateve zhittya KritikaDzhejms Bred DeLong ekonomist i profesor Kalifornijskogo universitetu v Berkli dosit ironichno vislovivsya shodo teoriyi Pelcmana u svoyemu zhurnali Vin nazvav teoriyu pro remeni bezpeki najgirshim prikladom reaguvannya lyudej na stimuli stverdzhuyuchi pri comu sho ostannye vse zh isnuye Vin upevnenij sho zhodna racionalna lyudina ne zdijsnyuye v golovi skladni matematichni rozrahunki shodo pristebnutogo remenya ta shvidkosti z yakoyu vona zbirayetsya vesti avtomobil Takozh vin zvinuvativ Pelcmana v neobgruntovanij kritici bezpeki avtomobiliv i pravovogo regulyuvannya z boku derzhavi DeLong stverdzhuye sho yaksho sliduvati logici Pelcmana avtovirobniki ne povinni vipuskati bezpechni avtomobili vodiyam ne slid pristibatisya a vlada ne maye prava yih do cogo zobov yazuvati 2007 roku profesori David Hoston z universitetu Tennessi ta Lilyard Richardson z Universitetu Missuri proveli nizku doslidzhen z metoyu sprostuvati efekt Pelcmana Voni vikoristovuvali dani z 1985 po 2002 iz riznih shtativ shodo togo yak zakon pro remeni vplinuv na kilkist DTP i letalnih naslidkiv pid chas avarij Na vidminu vid svogo poperednika Hoston i Richardson vrahuvali demografichni zminni a takozh koeficiyent vikoristannya remeniv bezpeki u DTP riznih tipiv vklyuchno iz motociklistami pishohodami ta pasazhirami Rezultati pokazali sho vvedenij u SShA zakon pro remeni bezpeki v cilomu pozitivno poznachayetsya na bezpeci vsih uchasnikiv dorozhnogo ruhu Vodnochas chaste vikoristannya remenya bezpeki zhodnim chinom ne zbilshuye rizik viniknennya hibnogo vidchuttya nevrazlivosti PrimitkiJones Anthony G 2015 Safety Net Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 5 lyutogo 2018 Specht Paul G 2007 The Peltzman effect Do safety regulations increase unsafe behavior http www asse org assets 1 7 fall07 feature02 pdf 30 listopada 2016 u Wayback Machine The Journal of SH amp E Research Volume 4 3 N Gregori Menkyu 1999 PRINCIPY EKONOMIKS https economylit online teoriya economiki kak zakon remnyah bezopasnosti povliyal html 15 lyutogo 2018 u Wayback Machine Peltzman Sam 1975 The Effects of Automobile Safety Regulation Journal of Political Economy 83 no 4 677 726 Wilde Gerald J S 1994 Psyc queensu ca Swaminathan Nikhil 2011 Monkey see Monkey don t Learning from others mistakes Scientific American Flock Elizabeth 2012 Dagen H The day Sweden switched sides of the road Washington Post https www aviva co uk car insurance motor advice safe driving article what risk compensation Lampert Rob 2011 http thesocialtester co uk the peltzman effect 1 grudnya 2020 u Wayback Machine The Social Tester AT amp T 2015 http about att com content dam snrdocs 2015 20It 20Can 20Wait 20Report Smartphone 20Use 20Behind 20the 20Wheel 20 pdf 9 veresnya 2015 u Wayback Machine Smartphone use behind the wheel survey Osorio Alfonso et al 2015 Safe sex belief and sexual risk behaviours among adolescents from three developing countries a cross sectional study BMJ Open doi 10 1136 bmjopen 2015 007826 DeLong Brad 2003 http www j bradford delong net movable type 2003 archives 002587 html 2 sichnya 2011 u Wayback Machine Semi Daily Journal https www researchgate net publication 4791083 Risk Compensation or Risk Reduction Seatbelts State Laws and Traffic Fatalities Houston David J Richardson Lilliard E 2007 Risk Compensation or Risk Reduction Seatbelts State Laws and Traffic Fatalities Social Science Quarterly Volume 88 Issue 4 913 936

Дата публікації:
Топ