Еуджен Сіміон (рум. Eugen Simion; 25 травня 1933, Кіождянка, Прахова — 18 жовтня 2022) — румунський літературознавець та історик, видавець, есеїст, професор університету Румунії, дійсний член Румунської академії та президент з 1998 по квітень 2006 року.
Еуджен Сіміон | |
---|---|
Народився | 25 травня 1933[1] Кіождянка, Прахова, Румунія[2] |
Помер | 18 жовтня 2022[2] (89 років) Бухарест, Румунія |
Країна | Румунія[3] |
Діяльність | літературний критик, викладач університету, есеїст, редактор, історик літератури, видавець |
Alma mater | d |
Галузь | історія літератури[4] і літературна критика[4] |
Посада | президент[d] |
Членство | Європейська академія[5] Сербська академія наук і мистецтв Румунська академія |
Нагороди | |
Еуджен Сіміон у Вікісховищі |
Біографія
Навчався в середній школі «Святих Петра і Павла» в Плоєшті, сьогодні Національний коледж «Йон Лука Караджале», де він був колегою Никити Стенеску.
З 1952 по 1957 — відвідував курси факультету літератури Бухарестського університету. Серед його викладачів були Тудор Віану, Дж. Келинеску, Александру Розетті та Йоргу Йордан. Він отримав звання доктора філологічних наук дисертацією «Еуджен Ловінеску — довершений скептик», керований професором Шербаном Чокулеску (1969).
Закінчивши навчання, став науковим співробітником Інституту історії та теорії літератури «Дж. Келінеску» Румунської академії (1957—1962), працюючи в команді «Емінеску», яку очолював Перпесицій.
- З 1962 по 1968 рік — редактор «Літературних вісників».
- У 1964—1971 — викладач університету на кафедрі історії румунської літератури факультету літератури Бухарестського університету.
- 1970—1973 — запрошений викладач румунської мови в Університеті Сорбони (Париж — IV), а потім отримав стипендію до Федеративної Республіки Німеччина (1974 р.).
З 1971 став доцентом, а з 1990 р. професором університету літературного факультету Бухарестського університету. З 2006 р. — генеральний директор Інституту історії та теорії літератури «Дж. Келінеску» в Бухаресті.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- A murit academicianul Eugen Simion
- Bibliothèque nationale de France Record #12034702n // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Czech National Authority Database
- https://www.ae-info.org/ae/User/Simion_Eugen
Джерела
- Сіміон Еуджен // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — 1040 с.
Посилання
- Мова — перший символ національної ідентичності(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eudzhen Simion rum Eugen Simion 25 travnya 1933 Kiozhdyanka Prahova 18 zhovtnya 2022 rumunskij literaturoznavec ta istorik vidavec eseyist profesor universitetu Rumuniyi dijsnij chlen Rumunskoyi akademiyi ta prezident z 1998 po kviten 2006 roku Eudzhen SimionNarodivsya25 travnya 1933 1933 05 25 1 Kiozhdyanka Prahova Rumuniya 2 Pomer18 zhovtnya 2022 2022 10 18 2 89 rokiv Buharest RumuniyaKrayina Rumuniya 3 Diyalnistliteraturnij kritik vikladach universitetu eseyist redaktor istorik literaturi vidavecAlma materdGaluzistoriya literaturi 4 i literaturna kritika 4 Posadaprezident d ChlenstvoYevropejska akademiya 5 Serbska akademiya nauk i mistectv Rumunska akademiyaNagorodid 9 listopada 1999 Eudzhen Simion u VikishovishiBiografiyaNavchavsya v serednij shkoli Svyatih Petra i Pavla v Ployeshti sogodni Nacionalnij koledzh Jon Luka Karadzhale de vin buv kolegoyu Nikiti Stenesku Z 1952 po 1957 vidviduvav kursi fakultetu literaturi Buharestskogo universitetu Sered jogo vikladachiv buli Tudor Vianu Dzh Kelinesku Aleksandru Rozetti ta Jorgu Jordan Vin otrimav zvannya doktora filologichnih nauk disertaciyeyu Eudzhen Lovinesku dovershenij skeptik kerovanij profesorom Sherbanom Chokulesku 1969 Zakinchivshi navchannya stav naukovim spivrobitnikom Institutu istoriyi ta teoriyi literaturi Dzh Kelinesku Rumunskoyi akademiyi 1957 1962 pracyuyuchi v komandi Eminesku yaku ocholyuvav Perpesicij Z 1962 po 1968 rik redaktor Literaturnih visnikiv U 1964 1971 vikladach universitetu na kafedri istoriyi rumunskoyi literaturi fakultetu literaturi Buharestskogo universitetu 1970 1973 zaproshenij vikladach rumunskoyi movi v Universiteti Sorboni Parizh IV a potim otrimav stipendiyu do Federativnoyi Respubliki Nimechchina 1974 r Z 1971 stav docentom a z 1990 r profesorom universitetu literaturnogo fakultetu Buharestskogo universitetu Z 2006 r generalnij direktor Institutu istoriyi ta teoriyi literaturi Dzh Kelinesku v Buharesti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 A murit academicianul Eugen Simion Bibliotheque nationale de France Record 12034702n BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www ae info org ae User Simion EugenDzherelaSimion Eudzhen Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S 1040 s PosilannyaMova pershij simvol nacionalnoyi identichnosti ros