Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Есперанс» (араб. الترجي الرياضي التونسي, фр. Espérance sportive de Tunis) — туніський футбольний клуб з міста Туніс. Є найтитулованішим клубом країни. Домашні матчі проводить на «Олімпійському стадіоні» в Радесі, який вміщує 65 000 глядачів.
 | |||
| Повна назва | Espérance Sportive de Tunis | ||
| Прізвисько | Криваво-золоті | ||
| Засновано | 1919 | ||
| Населений пункт | Туніс,  Туніс | ||
| Стадіон | «Олімпійський», Радес | ||
| Вміщує | 65 000 | ||
| Президент | Хамді Меддеб | ||
| Головний тренер | | ||
| Ліга | Ліга 1 | ||
| 2020/21 | 1. | ||
| |||
Історія
Заснування клубу
1919 року Мохамед Зуауї і Хеді Каллел заснували футбольний клуб в кафе, що мало назву: «Café de l'Espérance», звідси виникла і назва клубу «Есперанс» (фр. Espérance — надія). Клуб «Есперанс» був офіційно зареєстрований 15 січня 1919 року. Першим президентом, після важких переговорів з французькою владою, став Мохамед Мелкі. Перший кольору клубу були білий і зелений.
До здобуття незалежності
1920 році клуб найняв молодого студента Хадлі Зуїтена, який створив клубу форму з червоними і жовтими вертикальними смугами. Вони стали новими кольорами «Есперанса». 1923 року Зуїтена став президентом клубу, обіймаючи цю посаду протягом наступних чотирьох десятиліть. Довгий час команда не виграла ніяких трофеїв, поки 1939 року не виграла кубок Тунісу, обігравши в фіналі з рахунком 4:1 «Етуаль дю Сахель».
В період між початком Другої світової війни та здобуттям незалежності Тунісу (1956), в «Етуалі» грала низка кваліфікованих гравців, зокрема такі як алжирці і Драуа. Клуб став грізною силою і у сезоні 1941/42 вперше в своїй історії виграв чемпіонат Тунісу, проте надалі до 1956 року команді не підкорився ні один трофей.
Перші роки незалежності
Після здобуття незалежності Тунісу, «Есперанс» став мультиспортивним клубом, ввівши в свою структуру гандбол, баскетбол, волейбол та ін. Проте, футбольна команда як і раніше залишалась у самому серці клубу, ставши надзвичайно популярною завдяки своїм перемогам (Чемпіон Тунісу в 1959 року і володар Кубка країни в 1957 році), а також агресивному стилю гри.
1960-ті
1960-ті роки, однак, були не настільки успішними, як наступні десятиліття. За цей час клуб виграв лише один чемпіонат у сезоні 1959/60 і одний кубок у 1964. У 1963 році футбольна команда прибрала атакувальний стиль, після того як тренером команди став . Бен Еззедін ввів суворі принципи оборонної тактики, будучи натхненним італійським футболом катеначо.
1970-ті
У 1970-х роках, клуб відкрив багато молодих туніських талантів, таких, як Тарак Дхіаб, , , , , , , , , , відомий своїми потужними пострілами на відстані, , , і багато інших. Всі ці гравці були знайдені під час перегляду місцевих турнірів змагань у різних районах Тунісу.
В цей період команди ще тричі виграла чемпіонат — у 1970, 1975 і 1976 роках, а в 1979 ще й втретє в історії стала володарем кубку.
1980-ті
У 1982 році колишній президент Хассен Белходжа загинув у страшній аварії, і тренувальний табір клубу, що розташований у самому центрі Тунісу, був названий його ім'ям.
Прихід великих імен в світі футболу на посаду тренера, таких як француз Роже Лемер, бразилець Амарілдо та поляк , підвищив рівень клубу. З'явилася низка молодих і талановитих гравців, таких як і Набіль Маалул, , , , , , та ін, які грали поруч з досвідченими Тареко Дхіабом, Бен Махмудом та ін, що дозволяло називати команду одним з головних претендентів на нагороди. Клуб почав стабільно брати участь у африканських змаганнях. У 1987 році «Есперанс» досяг фіналу , але не зміг виграти титул у кенійського клубу «Гор Махіа» (2-2 в Тунісі і 1-1 в Найробі).
У 1989 році «Есперанс» вперше зробив «золотий дубль».
1990-ті
У 1990-х роках, після революційного бачення та реструктуризації клуба президентом Слімом Хібубом, «Есперанс» виграв всі можливі титули на континентальному рівні: Лігу чемпіонів КАФ (1994), (1997), Суперкубок КАФ (1997) та (1998). Крім цього команда продовжували вигравати національні титули, здобувши за 10 років п'ять чемпіонств і три кубка 3 чашки, а також 1993 року вперше в своїй історії виграла суперкубок Тунісу.
2000-ні
З початку нового тисачоліття клуб продовжував часто кваліфіковуватись до пізніх раундів у Лізі чемпіонів та інших африканських турнірів, проте виграти додай один трофей клуб не міг. Через це Слім Хібуб змушений був покинути президентське крісло в 2004 році, попри те, що команда на той момент була сім разів поспіль чемпіоном країни. (починаючи з 1997 року), досягнувши числа в 20 виграних чемпіонатів. Його наступнику, Азізу Зухіру, також не вдалося здобути успіху на континенті, хоча команда досягла трьох фіналів кубка Тунісу поспіль (вигравши два) і здобула перемогу в одному чемпіонаті країни.
Наш час
2007 року почалася нова ера «Есперанса». Президентом клубу став Хамді Меддеб. Під його керівництвом «Есперанс» в першому ж сезоні виграв рекордний тринадцятий Кубок Тунісу. Футбольна команда змінювалася за допомогою великої кількості інвестицій, завдяки чому команді вдалося 2011 року вдруге виграти Лігу чемпіонів КАФ, а в 2010 і 2012 роках грати у фіналі турніру.
Досягнення
Національні
- Чемпіон Тунісу — 31 (1942, 1959, 1960, 1970, 1975, 1976, 1982, 1985, 1988, 1989, 1991, 1993, 1994, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010, 2011, 2012, 2014, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021)
- Володар Кубка Тунісу — 14 (1939, 1957, 1964, 1979, 1980, 1986, 1989, 1991, 1997, 1999, 2006, 2007, 2008, 2011)
- Володар Суперкубка Тунісу — 2 (1994, 2001)
Міжнародні
-
- Переможець: 1998
- Фіналіст: 1987
-
- Переможець: 1997
- Суперкубок КАФ
- Переможець: 1995
- Фіналіст: 1999
- Арабська ліга чемпіонів
- Переможець: 1993, 2008/09
- Фіналіст: 1986, 1995
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Есперанс |
- Офіційний сайт клубу [ 18 червня 2003 у Wayback Machine.] (фр.)
- Неофіційний сайт клубу [ 22 травня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Esperans Esperans arab الترجي الرياضي التونسي fr Esperance sportive de Tunis tuniskij futbolnij klub z mista Tunis Ye najtitulovanishim klubom krayini Domashni matchi provodit na Olimpijskomu stadioni v Radesi yakij vmishuye 65 000 glyadachiv Esperans Povna nazva Esperance Sportive de Tunis Prizvisko Krivavo zoloti Zasnovano 1919 Naselenij punkt Tunis Tunis Stadion Olimpijskij Rades Vmishuye 65 000 Prezident Hamdi Meddeb Golovnij trener Liga Liga 1 2020 21 1 Domashnya ViyiznaIstoriyaMohamed Zuauyi zasnovnik klubu Esperans Zasnuvannya klubu 1919 roku Mohamed Zuauyi i Hedi Kallel zasnuvali futbolnij klub v kafe sho malo nazvu Cafe de l Esperance zvidsi vinikla i nazva klubu Esperans fr Esperance nadiya Klub Esperans buv oficijno zareyestrovanij 15 sichnya 1919 roku Pershim prezidentom pislya vazhkih peregovoriv z francuzkoyu vladoyu stav Mohamed Melki Pershij koloru klubu buli bilij i zelenij Mohamed Melki pershij prezident klubu Esperans Do zdobuttya nezalezhnosti 1920 roci klub najnyav molodogo studenta Hadli Zuyitena yakij stvoriv klubu formu z chervonimi i zhovtimi vertikalnimi smugami Voni stali novimi kolorami Esperansa 1923 roku Zuyitena stav prezidentom klubu obijmayuchi cyu posadu protyagom nastupnih chotiroh desyatilit Dovgij chas komanda ne vigrala niyakih trofeyiv poki 1939 roku ne vigrala kubok Tunisu obigravshi v finali z rahunkom 4 1 Etual dyu Sahel V period mizh pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ta zdobuttyam nezalezhnosti Tunisu 1956 v Etuali grala nizka kvalifikovanih gravciv zokrema taki yak alzhirci i Draua Klub stav griznoyu siloyu i u sezoni 1941 42 vpershe v svoyij istoriyi vigrav chempionat Tunisu prote nadali do 1956 roku komandi ne pidkorivsya ni odin trofej Pershi roki nezalezhnosti Pislya zdobuttya nezalezhnosti Tunisu Esperans stav multisportivnim klubom vvivshi v svoyu strukturu gandbol basketbol volejbol ta in Prote futbolna komanda yak i ranishe zalishalas u samomu serci klubu stavshi nadzvichajno populyarnoyu zavdyaki svoyim peremogam Chempion Tunisu v 1959 roku i volodar Kubka krayini v 1957 roci a takozh agresivnomu stilyu gri 1960 ti 1960 ti roki odnak buli ne nastilki uspishnimi yak nastupni desyatilittya Za cej chas klub vigrav lishe odin chempionat u sezoni 1959 60 i odnij kubok u 1964 U 1963 roci futbolna komanda pribrala atakuvalnij stil pislya togo yak trenerom komandi stav Ben Ezzedin vviv suvori principi oboronnoyi taktiki buduchi nathnennim italijskim futbolom katenacho 1970 ti Match Esperansa proti Klub Afriken 13 lyutogo 1970 U 1970 h rokah klub vidkriv bagato molodih tuniskih talantiv takih yak Tarak Dhiab vidomij svoyimi potuzhnimi postrilami na vidstani i bagato inshih Vsi ci gravci buli znajdeni pid chas pereglyadu miscevih turniriv zmagan u riznih rajonah Tunisu V cej period komandi she trichi vigrala chempionat u 1970 1975 i 1976 rokah a v 1979 she j vtretye v istoriyi stala volodarem kubku 1980 ti U 1982 roci kolishnij prezident Hassen Belhodzha zaginuv u strashnij avariyi i trenuvalnij tabir klubu sho roztashovanij u samomu centri Tunisu buv nazvanij jogo im yam Prihid velikih imen v sviti futbolu na posadu trenera takih yak francuz Rozhe Lemer brazilec Amarildo ta polyak pidvishiv riven klubu Z yavilasya nizka molodih i talanovitih gravciv takih yak i Nabil Maalul ta in yaki grali poruch z dosvidchenimi Tareko Dhiabom Ben Mahmudom ta in sho dozvolyalo nazivati komandu odnim z golovnih pretendentiv na nagorodi Klub pochav stabilno brati uchast u afrikanskih zmagannyah U 1987 roci Esperans dosyag finalu ale ne zmig vigrati titul u kenijskogo klubu Gor Mahia 2 2 v Tunisi i 1 1 v Najrobi U 1989 roci Esperans vpershe zrobiv zolotij dubl 1990 ti U 1990 h rokah pislya revolyucijnogo bachennya ta restrukturizaciyi kluba prezidentom Slimom Hibubom Esperans vigrav vsi mozhlivi tituli na kontinentalnomu rivni Ligu chempioniv KAF 1994 1997 Superkubok KAF 1997 ta 1998 Krim cogo komanda prodovzhuvali vigravati nacionalni tituli zdobuvshi za 10 rokiv p yat chempionstv i tri kubka 3 chashki a takozh 1993 roku vpershe v svoyij istoriyi vigrala superkubok Tunisu 2000 ni Esperans u peremozhnomu dlya sebe sezoni v Lizi chempioniv KAF 2011 roku Z pochatku novogo tisacholittya klub prodovzhuvav chasto kvalifikovuvatis do piznih raundiv u Lizi chempioniv ta inshih afrikanskih turniriv prote vigrati dodaj odin trofej klub ne mig Cherez ce Slim Hibub zmushenij buv pokinuti prezidentske krislo v 2004 roci popri te sho komanda na toj moment bula sim raziv pospil chempionom krayini pochinayuchi z 1997 roku dosyagnuvshi chisla v 20 vigranih chempionativ Jogo nastupniku Azizu Zuhiru takozh ne vdalosya zdobuti uspihu na kontinenti hocha komanda dosyagla troh finaliv kubka Tunisu pospil vigravshi dva i zdobula peremogu v odnomu chempionati krayini Nash chas 2007 roku pochalasya nova era Esperansa Prezidentom klubu stav Hamdi Meddeb Pid jogo kerivnictvom Esperans v pershomu zh sezoni vigrav rekordnij trinadcyatij Kubok Tunisu Futbolna komanda zminyuvalasya za dopomogoyu velikoyi kilkosti investicij zavdyaki chomu komandi vdalosya 2011 roku vdruge vigrati Ligu chempioniv KAF a v 2010 i 2012 rokah grati u finali turniru DosyagnennyaShtab kvartira Esperansa Nacionalni Chempion Tunisu 31 1942 1959 1960 1970 1975 1976 1982 1985 1988 1989 1991 1993 1994 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2006 2009 2010 2011 2012 2014 2017 2018 2019 2020 2021 Volodar Kubka Tunisu 14 1939 1957 1964 1979 1980 1986 1989 1991 1997 1999 2006 2007 2008 2011 Volodar Superkubka Tunisu 2 1994 2001 Mizhnarodni Liga chempioniv KAF Peremozhec 1994 2011 2018 2019 Finalist 1999 2000 2010 2012 Peremozhec 1998 Finalist 1987 Peremozhec 1997 Superkubok KAF Peremozhec 1995 Finalist 1999 Arabska liga chempioniv Peremozhec 1993 2008 09 Finalist 1986 1995PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Esperans Oficijnij sajt klubu 18 chervnya 2003 u Wayback Machine fr Neoficijnij sajt klubu 22 travnya 2013 u Wayback Machine fr