Еріх Ерлінгер (нім. Erich Ehrlinger; 14 жовтня 1910, Гінген, Німецька імперія — 31 липня 2004, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецький юрист, оберфюрер СС, один з керівних співробітників Головного управління імперської безпеки, командир зондеркоманди 1b у складі айнзатцгрупи A, яка здійснювала масові вбивства у Балтійських країнах, командир айнзацгрупи B.
Еріх Ерлінгер | |
---|---|
нім. Erich Ehrlinger | |
Народження | 14 жовтня 1910[1] Гінген, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія |
Смерть | 31 липня 2004[2] (93 роки) Карлсруе, Баден-Вюртемберг, Німеччина |
Країна | Німецька імперія Третій Райх ФРН |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1][3] |
Член | СА і СС[1] |
Звання | оберфюрер |
Нагороди |
Біографія
Народився 14 жовтня 1910 року в сім'ї бургомістра [de]. У 1928 році закінчив школу в місті Гайденгайм-ан-дер-Бренц. Того ж року вступив до Тюбінгенського університету, де вивчав право та державознавство. У 1930 році, після чотирьох семестрів у Тюбінгені, перевівся у Кільський університет, після одного семестру з 29 жовтня 1930 року навчався в Берлінському університеті.
15 травня 1931 року вступив до Штурмових загонів (СА). 1 червня 1931 року вступив до НСРПН (квиток № 541195). 15 листопада 1932 року у званні трупфюрера очолив 15-ту роту СА. Ерлінгер був одним із нацистських активістів серед студентів у Тюбінгені. 8 березня 1933 разом з колегою Мартіном Зандбергером підняв прапор зі свастикою над будівлею університету. 31 березня 1933 року склав державний юридичний іспит і як секретар вступив на роботу в окружний суд Тюбінгена.
У березні 1934 року Ерлінгер вирішив відмовитися від юридичної кар'єри та зосередився на діяльності штурмових загонів. Після проходження навчального курсу в офіцерській школі СА у Цоссені 1 березня 1934 року став керівником вищої школи СА у Тюбінгені і також був заступником директора спортивної школи СА під Роттенбургом. 1 липня 1934 року очолив спортивну школу СА у замку Рінек у Нижній Франконії. У жовтні 1934 року отримав посаду уповноваженого за освітою у СА.
У 1935 році у відділенні служби безпеки (СД) у Вюрцбурзі Ерлінгеру запропонували роботу у відділі преси та друку. 22 червня 1935 року у званні унтерштурмфюрера зараховано до лав СС (№ 107493). У вересні 1935 року переведено до головного відділення СД у Берліні, де працював під керівництвом Франца Зікса у відділі I 3 (справи преси та музеїв). У квітні 1937 року Зікс зробив Ерлінгера начальником штабу та своїм заступником у відділі II 1 («ідеологічна оцінка»). Ерлінгер безпосередньо брав участь у формуванні репресивної політики проти «ідеологічних супротивників», серед яких були євреї.
12 березня 1938 року після закінчення аншлюсу Австрії брав участь у створенні відділення СД у Відні. 21 жовтня 1939 року призначено начальником СД в айнзацкоманді 1 у Празі і також брав участь у створенні органів СД. За підтримки місцевої поліції Ерлінгер провів акцію «Решота», під час якої заарештували 6000 німецьких емігрантів і чеських «ворожих елементів». На початку вересня 1939 року під час вторгнення до Польщі Ерлінгер служив у штабі 4-ї айнзацгрупи. Після розформування підрозділу у листопаді 1939 року очолив відділення СД у Варшаві. З 12 квітня до 14 серпня 1940 року проходив службу у військах СС і як воєнний кореспондент брав участь у Французькій кампанії. З серпня 1940 року у Норвегії разом з Вальтером Шталекером за особливим дорученням Генріха Гіммлера займався формуванням військ СС з норвезьких добровольців. У лютому 1941 року повернувся до Головного управління імперської безпеки (РСХА) у Берліні.
У червні 1941 став начальником зондеркоманди 1b у складі айнзацгрупи A. Айнзацгрупа A діяла в тилу групи армій «Північ». 28 червня зондеркоманда увійшла до Каунасу. Ще до вступу підрозділу литовські колабораціоністи провели єврейські погроми та зруйнували міську синагогу. 5 липня підрозділ досяг литовського міста Даугавпілс, де вбили 185 євреїв, включно зі старими та жінками. За наказом Ерлінгера службовці зондеркоманди спільно з литовськими помічниками обшукали квартал Даугавпілса, зібрали чоловічу частину населення, відвели до парку на околиці міста та групами доставляли до заздалегідь викопаних ям, де вбивали їх пострілом у потилицю з пістолета. Ерлінгер особисто контролював розстріли. У звіті від 16 липня у РСХА зондеркоманда повідомила про 1150 євреїв, розстріляних у Даугавпілсі. У період з жовтня до грудень 1941 року зондеркоманда спільно з іншими підрозділами поліції безпеки знищила 6624 особи.
9 грудня 1941 року став командиром поліції безпеки та СД у Києві. Ерлінгер особисто був присутній під час страт і вважав, що всі співробітники його відомства повинні брати в них участь. В одному випадку він сам узяв до рук зброю і взяв особисту участь у розстрілі, оскільки вважав, що розстріл, на його думку, проводиться надто повільно. Влітку 1943 року з табору Михайлівка під Києвом змогли втекти кілька ув'язнених. Ерлінгер наказав в'язням табору вишикуватися і через перекладача повідомив, що за втікачів кілька з них буде розстріляно. Згідно зі свідченнями свідка, серед ув'язнених піднялося хвилювання, після чого Ерлінгер дістав пістолет і різко випустив весь магазин патронів у натовп.
6 вересня 1943 року переведено до Білорусі, де став керівником поліції безпеки та СД у Мінську та командиром айнзацгрупи B. Наприкінці жовтня 1943 року Ерлінгер наказав розстріляти 4500 жителів Мінського гетто, які залишилися живими, або знищити їх у газвагенах.
1 квітня 1944 року став керівником 1-го управління РСХА з кадрових й організаційних питань. 9 листопада 1944 року підвищено Генріхом Гіммлером до оберфюрера СС.
Після війни у Фленсбурзі потрапив до британського полону, проте був відпущений вже 7 червня 1945 року, оскільки представився унтерофіцером вермахту Еріхом Фрешером. Ерлінгер працював у сільському господарстві у Шлезвіг-Гольштейні і з жовтня 1945 року жив у Роті під Нюрнбергом. У 1950 році переїхав разом з сім'єю до Констанца, де працював адміністратором у казино. У 1952 році одружився вдруге та перестав користуватися чужим ім'ям. З 1954 року був головою представництва Volkswagen у Карлсруе. 10 грудня 1958 року заарештовано та поміщено до слідчого ізолятора. Суд над Ерлінгером проходив у Карлсруе з 16 жовтня до 20 грудня 1961 року. 20 грудня 1961 року за допомогу у вбивстві у 1045 випадках земельний суд засудив його до 12 років ув'язнення у в'язниці суворого режиму та позбавлення цивільних прав строком на 5 років. Прокуратура подала апеляцію до Федерального верховного суду ФРН, у результаті чого 28 травня 1963 справу направлено на новий розгляд, а колишній вирок скасовано. У жовтні 1965 року звільнено за станом здоров'я. 3 грудня 1969 року Ерлінгера визнано недієздатним, і справу проти нього припинено. Помер 31 липня 2004 року у Карлсруе.
Примітки
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #128804408 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.
- Stadlbauer, 2016, S. 95.
- Wilhelm, 1996, S. 478.
- French L. MacLean. The Field Men: The SS Officers who Led the Einsatzkommandos--the Nazi Mobile Killing Units. — Atglen : Schiffer Publisching, 1999. — P. 53. — .
- Wildt, 2004, S. 77.
- Stadlbauer, 2016, S. 96.
- Wildt, 2004, S. 78.
- Stadlbauer, 2016, S. 97.
- Jens Hoffmann. Das kann man nicht erzählen: «Aktion 1005», wie die Nazis die Spuren ihrer Massenmorde in Osteuropa beseitigten. — Hamburg : Konkret Verlag, 2008. — .
- Stadlbauer, 2016, S. 98.
- Stadlbauer, 2016, S. 99.
- Stadlbauer, 2016, S. 102.
- Klaus-Michael Mallmann, Jochen Böhler, Jürgen Matthäus. Einsatzgruppen in Polen: Darstellung und Dokumentation. — Darmstadt : WBG, 2008. — .
- Wilhelm, 1996, S. 479.
- Wildt, 2004, S. 79.
- Wildt, 2004, S. 80.
- Wildt, 2004, S. 81.
- Klee, 2007, S. 128.
- Lfd.Nr.526a LG Karlsruhe 20.12.1961 // Justiz und NS-Verbrechen: Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Tötungsverbrechen 1945-1966 / C.F. Rüter, D.W. de Mildt. — Amsterdam : Amsterdam University Press, 2013. — .
- Stadlbauer, 2016, S. 118.
- Stadlbauer, 2016, S. 119.
Література
- Основна
- [de]. : Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main : Fischer Taschenbuch Verlag, 2007. — .
- Peter Stadlbauer. Vater und Sohn Ehrlinger. Politik, Weltanschauung und strafrechtliche Verfolgung zweier NS-Belasteter aus Ostwürttemberg: Christian und Erich Ehrlinger // Täter — Helfer — Trittbrettfahrer. NS-Belastete von der Ostalb / [de]. — 2. Auflage. — Gerstetten : Kugelberg, 2016. — .
- [de]. Erich Ehrlinger: Ein Vertreter «kämpfender Verwaltung» // Karrieren der Gewalt. Nationalsozialistische Täterbiographien / Klaus-Michael Mallmann, Gerhard Paul. — Darmstadt : WBG, 2004. — .
- Hans-Heinrich Wilhelm. Die Einsatzgruppe A der Sicherheitspolizei und des SD 1941/42. — Frankfurt am Main : P. Lang, 1996. — .
- Додаткова
- Michael Wildt. Generation des Unbedingten. Das Führungskorps des Reichssicherheitshauptamtes. — Hamburg : Hamburger Edition, 2003. — .
- Peter Stadlbauer. Eichmanns Chef: Erich Ehrlinger. Exzellente SS-Karriere und unterbliebene strafrechtliche Sühne. Eine Fallstudie. — Wien, 2005. — 12 Juli.
- [de]. Hitlers Elite. Die Wegbereiter des nationalsozialistischen Massenmordes. — Berlin : Propyläen Verlag, 2012. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erih Erlinger nim Erich Ehrlinger 14 zhovtnya 1910 1910zhovtnya14 Gingen Nimecka imperiya 31 lipnya 2004 Karlsrue Baden Vyurtemberg Nimechchina nimeckij yurist oberfyurer SS odin z kerivnih spivrobitnikiv Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki komandir zonderkomandi 1b u skladi ajnzatcgrupi A yaka zdijsnyuvala masovi vbivstva u Baltijskih krayinah komandir ajnzacgrupi B Erih Erlingernim Erich EhrlingerNarodzhennya14 zhovtnya 1910 1910 10 14 1 Gingen Korolivstvo Vyurtemberg Nimecka imperiyaSmert31 lipnya 2004 2004 07 31 2 93 roki Karlsrue Baden Vyurtemberg NimechchinaKrayina Nimecka imperiya Tretij Rajh FRNPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1 3 ChlenSA i SS 1 ZvannyaoberfyurerNagorodiBiografiyaNarodivsya 14 zhovtnya 1910 roku v sim yi burgomistra de U 1928 roci zakinchiv shkolu v misti Gajdengajm an der Brenc Togo zh roku vstupiv do Tyubingenskogo universitetu de vivchav pravo ta derzhavoznavstvo U 1930 roci pislya chotiroh semestriv u Tyubingeni perevivsya u Kilskij universitet pislya odnogo semestru z 29 zhovtnya 1930 roku navchavsya v Berlinskomu universiteti 15 travnya 1931 roku vstupiv do Shturmovih zagoniv SA 1 chervnya 1931 roku vstupiv do NSRPN kvitok 541195 15 listopada 1932 roku u zvanni trupfyurera ocholiv 15 tu rotu SA Erlinger buv odnim iz nacistskih aktivistiv sered studentiv u Tyubingeni 8 bereznya 1933 razom z kolegoyu Martinom Zandbergerom pidnyav prapor zi svastikoyu nad budivleyu universitetu 31 bereznya 1933 roku sklav derzhavnij yuridichnij ispit i yak sekretar vstupiv na robotu v okruzhnij sud Tyubingena U berezni 1934 roku Erlinger virishiv vidmovitisya vid yuridichnoyi kar yeri ta zoseredivsya na diyalnosti shturmovih zagoniv Pislya prohodzhennya navchalnogo kursu v oficerskij shkoli SA u Cosseni 1 bereznya 1934 roku stav kerivnikom vishoyi shkoli SA u Tyubingeni i takozh buv zastupnikom direktora sportivnoyi shkoli SA pid Rottenburgom 1 lipnya 1934 roku ocholiv sportivnu shkolu SA u zamku Rinek u Nizhnij Frankoniyi U zhovtni 1934 roku otrimav posadu upovnovazhenogo za osvitoyu u SA U 1935 roci u viddilenni sluzhbi bezpeki SD u Vyurcburzi Erlingeru zaproponuvali robotu u viddili presi ta druku 22 chervnya 1935 roku u zvanni untershturmfyurera zarahovano do lav SS 107493 U veresni 1935 roku perevedeno do golovnogo viddilennya SD u Berlini de pracyuvav pid kerivnictvom Franca Ziksa u viddili I 3 spravi presi ta muzeyiv U kvitni 1937 roku Ziks zrobiv Erlingera nachalnikom shtabu ta svoyim zastupnikom u viddili II 1 ideologichna ocinka Erlinger bezposeredno brav uchast u formuvanni represivnoyi politiki proti ideologichnih suprotivnikiv sered yakih buli yevreyi 12 bereznya 1938 roku pislya zakinchennya anshlyusu Avstriyi brav uchast u stvorenni viddilennya SD u Vidni 21 zhovtnya 1939 roku priznacheno nachalnikom SD v ajnzackomandi 1 u Prazi i takozh brav uchast u stvorenni organiv SD Za pidtrimki miscevoyi policiyi Erlinger proviv akciyu Reshota pid chas yakoyi zaareshtuvali 6000 nimeckih emigrantiv i cheskih vorozhih elementiv Na pochatku veresnya 1939 roku pid chas vtorgnennya do Polshi Erlinger sluzhiv u shtabi 4 yi ajnzacgrupi Pislya rozformuvannya pidrozdilu u listopadi 1939 roku ocholiv viddilennya SD u Varshavi Z 12 kvitnya do 14 serpnya 1940 roku prohodiv sluzhbu u vijskah SS i yak voyennij korespondent brav uchast u Francuzkij kampaniyi Z serpnya 1940 roku u Norvegiyi razom z Valterom Shtalekerom za osoblivim doruchennyam Genriha Gimmlera zajmavsya formuvannyam vijsk SS z norvezkih dobrovolciv U lyutomu 1941 roku povernuvsya do Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki RSHA u Berlini U chervni 1941 stav nachalnikom zonderkomandi 1b u skladi ajnzacgrupi A Ajnzacgrupa A diyala v tilu grupi armij Pivnich 28 chervnya zonderkomanda uvijshla do Kaunasu She do vstupu pidrozdilu litovski kolaboracionisti proveli yevrejski pogromi ta zrujnuvali misku sinagogu 5 lipnya pidrozdil dosyag litovskogo mista Daugavpils de vbili 185 yevreyiv vklyuchno zi starimi ta zhinkami Za nakazom Erlingera sluzhbovci zonderkomandi spilno z litovskimi pomichnikami obshukali kvartal Daugavpilsa zibrali cholovichu chastinu naselennya vidveli do parku na okolici mista ta grupami dostavlyali do zazdalegid vikopanih yam de vbivali yih postrilom u potilicyu z pistoleta Erlinger osobisto kontrolyuvav rozstrili U zviti vid 16 lipnya u RSHA zonderkomanda povidomila pro 1150 yevreyiv rozstrilyanih u Daugavpilsi U period z zhovtnya do gruden 1941 roku zonderkomanda spilno z inshimi pidrozdilami policiyi bezpeki znishila 6624 osobi 9 grudnya 1941 roku stav komandirom policiyi bezpeki ta SD u Kiyevi Erlinger osobisto buv prisutnij pid chas strat i vvazhav sho vsi spivrobitniki jogo vidomstva povinni brati v nih uchast V odnomu vipadku vin sam uzyav do ruk zbroyu i vzyav osobistu uchast u rozstrili oskilki vvazhav sho rozstril na jogo dumku provoditsya nadto povilno Vlitku 1943 roku z taboru Mihajlivka pid Kiyevom zmogli vtekti kilka uv yaznenih Erlinger nakazav v yaznyam taboru vishikuvatisya i cherez perekladacha povidomiv sho za vtikachiv kilka z nih bude rozstrilyano Zgidno zi svidchennyami svidka sered uv yaznenih pidnyalosya hvilyuvannya pislya chogo Erlinger distav pistolet i rizko vipustiv ves magazin patroniv u natovp 6 veresnya 1943 roku perevedeno do Bilorusi de stav kerivnikom policiyi bezpeki ta SD u Minsku ta komandirom ajnzacgrupi B Naprikinci zhovtnya 1943 roku Erlinger nakazav rozstrilyati 4500 zhiteliv Minskogo getto yaki zalishilisya zhivimi abo znishiti yih u gazvagenah 1 kvitnya 1944 roku stav kerivnikom 1 go upravlinnya RSHA z kadrovih j organizacijnih pitan 9 listopada 1944 roku pidvisheno Genrihom Gimmlerom do oberfyurera SS Pislya vijni u Flensburzi potrapiv do britanskogo polonu prote buv vidpushenij vzhe 7 chervnya 1945 roku oskilki predstavivsya unteroficerom vermahtu Erihom Fresherom Erlinger pracyuvav u silskomu gospodarstvi u Shlezvig Golshtejni i z zhovtnya 1945 roku zhiv u Roti pid Nyurnbergom U 1950 roci pereyihav razom z sim yeyu do Konstanca de pracyuvav administratorom u kazino U 1952 roci odruzhivsya vdruge ta perestav koristuvatisya chuzhim im yam Z 1954 roku buv golovoyu predstavnictva Volkswagen u Karlsrue 10 grudnya 1958 roku zaareshtovano ta pomisheno do slidchogo izolyatora Sud nad Erlingerom prohodiv u Karlsrue z 16 zhovtnya do 20 grudnya 1961 roku 20 grudnya 1961 roku za dopomogu u vbivstvi u 1045 vipadkah zemelnij sud zasudiv jogo do 12 rokiv uv yaznennya u v yaznici suvorogo rezhimu ta pozbavlennya civilnih prav strokom na 5 rokiv Prokuratura podala apelyaciyu do Federalnogo verhovnogo sudu FRN u rezultati chogo 28 travnya 1963 spravu napravleno na novij rozglyad a kolishnij virok skasovano U zhovtni 1965 roku zvilneno za stanom zdorov ya 3 grudnya 1969 roku Erlingera viznano nediyezdatnim i spravu proti nogo pripineno Pomer 31 lipnya 2004 roku u Karlsrue PrimitkiDienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423 Deutsche Nationalbibliothek Record 128804408 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Braunbuch Kriegs und Naziverbrecher in der Bundesrepublik Staat Wirtschaft Armee Verwaltung Justiz Wissenschaft 1968 d Track Q108699834 Stadlbauer 2016 S 95 Wilhelm 1996 S 478 French L MacLean The Field Men The SS Officers who Led the Einsatzkommandos the Nazi Mobile Killing Units Atglen Schiffer Publisching 1999 P 53 ISBN 9780764307546 Wildt 2004 S 77 Stadlbauer 2016 S 96 Wildt 2004 S 78 Stadlbauer 2016 S 97 Jens Hoffmann Das kann man nicht erzahlen Aktion 1005 wie die Nazis die Spuren ihrer Massenmorde in Osteuropa beseitigten Hamburg Konkret Verlag 2008 ISBN 9783930786534 Stadlbauer 2016 S 98 Stadlbauer 2016 S 99 Stadlbauer 2016 S 102 Klaus Michael Mallmann Jochen Bohler Jurgen Matthaus Einsatzgruppen in Polen Darstellung und Dokumentation Darmstadt WBG 2008 ISBN 978 3 534 21353 5 Wilhelm 1996 S 479 Wildt 2004 S 79 Wildt 2004 S 80 Wildt 2004 S 81 Klee 2007 S 128 Lfd Nr 526a LG Karlsruhe 20 12 1961 Justiz und NS Verbrechen Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Totungsverbrechen 1945 1966 C F Ruter D W de Mildt Amsterdam Amsterdam University Press 2013 ISBN 9789089644954 Stadlbauer 2016 S 118 Stadlbauer 2016 S 119 LiteraturaOsnovna de Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt am Main Fischer Taschenbuch Verlag 2007 ISBN 978 3 596 16048 8 Peter Stadlbauer Vater und Sohn Ehrlinger Politik Weltanschauung und strafrechtliche Verfolgung zweier NS Belasteter aus Ostwurttemberg Christian und Erich Ehrlinger Tater Helfer Trittbrettfahrer NS Belastete von der Ostalb de 2 Auflage Gerstetten Kugelberg 2016 ISBN 978 3 945893 05 0 de Erich Ehrlinger Ein Vertreter kampfender Verwaltung Karrieren der Gewalt Nationalsozialistische Taterbiographien Klaus Michael Mallmann Gerhard Paul Darmstadt WBG 2004 ISBN 3 534 16654 X Hans Heinrich Wilhelm Die Einsatzgruppe A der Sicherheitspolizei und des SD 1941 42 Frankfurt am Main P Lang 1996 ISBN 3631496400 Dodatkova Michael Wildt Generation des Unbedingten Das Fuhrungskorps des Reichssicherheitshauptamtes Hamburg Hamburger Edition 2003 ISBN 3 930908 75 1 Peter Stadlbauer Eichmanns Chef Erich Ehrlinger Exzellente SS Karriere und unterbliebene strafrechtliche Suhne Eine Fallstudie Wien 2005 12 Juli de Hitlers Elite Die Wegbereiter des nationalsozialistischen Massenmordes Berlin Propylaen Verlag 2012 ISBN 978 3 549 07420 6 Posilannya