Ернст Франц Ге́рманн Га́ппель (нім. Ernst Franz Hermann Happel, 29 листопада 1925, Відень — 14 листопада 1992, Інсбрук, Австрія) — австрійський футболіст та тренер. Був оборонцем «Рапіду» (Відень) та «Расинґу» (Париж). Став одним з найкращих тренерів європейського футболу XX сторіччя. Гаппель, Оттмар Гітцфельд, Жозе Моурінью, Юпп Гайнкес і Карло Анчелотті — єдині тренери в історії, які вигравали Кубок європейських чемпіонів з двома різними командами. Разом з італійцями Джованні Трапаттоні, Карло Анчелотті та португальцем Жозе Моурінью є володарем унікального досягнення — на посаді головного тренера вигравав національні чемпіонати чотирьох різних країн.
Ернст Гаппель | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Ернст Франц Германн Гаппель (Ernst Franz Hermann Happel) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 29 листопада 1925 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відень, Австрія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 14 листопада 1992 (66 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іннсбрук, Австрія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поховання | d[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 79 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Der Grantler | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Австрія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ернст Гаппель у Вікісховищі |
Кар'єра футболіста
Більшість ігрової кар'єри провів у віденському «Рапіді» (1942-1955 та 1956-1959), з перервою на два сезони у «Расинґу» (Париж).
Разом з «Рапідом» центральний оборонець та стоппер виборов 6 титулів чемпіона Австрії, Кубок Австрії та Кубок Мітропи (Центральної Європи). Відзначався своєю високотехнічною, гарною та вишуканою грою.
Кар'єру у збірній розпочав 14 вересня 1945 року матчем проти Угорщини у Відні — перемога 4:3. Виступав на двох чемпіонатах світу: 1954 (бронзовий призер) і 1958.
У 1951 році інтерес до футболіста виявив мадридський «Реал», але через привило, згідно з яким гравцям до 28 років було заборонено виїжджати у іноземні клуби, Гаппель продовжував захищати кольори віденського «Рапіда».
Ернст Гаппель славився надійністю в обороні, технікою та легкістю володіння м'ячем — часто атаки команди починалися із його точних пасів. Як на захисника, він забивав багато, бо регулярно виконував пенальті та штрафні удари біля воріт суперника — постріли Гаппеля були дуже влучними.
Був учасником т. зв. «Спекотної битви під Лозанною» (нім. Hitzeschlacht von Lausanne) на чемпіонаті світу 1954 року між Швейцарією та Австрією. Цей чвертьфінал проходив під понад 35-градусну спеку і завершився перемогою Австрії 7:5 — рекорд чемпіонатів світу за кількістю голів у одній грі, не побитий і досі. Воротар австрійців отримав сонячний удар і у другому таймі ледве пересувався на ногах (заміни тоді ще були заборонені). Австрія вийшла до 1/2 фіналу, де поступилась майбутнім чемпіонам — німцям — 6:1. Найбільша провину журналісти та уболівальники поклали на плечі двох зірок-лідерів команди: оборонця Ернста Гаппеля і воротаря . В матчі за 3-є місце тренер залишив їх у запасі і австрійці перемогли Уругвай 3:1. «Бронза» стала найбільшим досягненням австрійського футболу на чемпіонатах світу. Але преса критикувала Гаппеля і Земана, через яких збірна втратила реальний шанс потрапити до фіналу чемпіонату. Після повернення футболістів додому публіка на стадіонах зустрічала Гаппеля свистом — у сезоні 1954/55 він провів 2 гри у першості Австрії і прийняв запрошення французького клубу «Расінґ» (Париж), де виступав 2 роки. Після чемпіонату світу 1954 року наступний виклик до збірної Гаппель отримав аж через три роки.
Останню гру за національну збірну Гаппель провів відразу після чемпіонату світу 1958 року — 14 вересня 1958 року: Австрія — Югославія — 3:4.
Останнім сезоном за «Рапід» був 1958/59. Завершальною грою за «Рапід» став поєдинок проти «Вінер шпортклуб» 11 квітня 1959 року.
Характер Ернста Гаппеля
Під час ігрової кар'єри Гаппель, улюбленець трибун, дозволяв собі вільно курити та відвідувати бари і пивниці після виснажливих ігор. Він мав веселу і легковажну вдачу. Відомою стала товариська гра (етап підготовки до ЧС-1954) збірної Австрії зі збірною одної з нижчих ліг, яка проходила в Інсбруці. У другому таймі рахунок був 14:0 на користь збірної Австрії, трибуни незадоволено гуділи. Раптом Ернст Гаппель недалеко від свого штрафного майданчика розвернувся і забив красивий гол у (дев'ятку) власних воріт, чим дуже розвеселив глядачів.
У поважному віці Гаппель став серйознішим і у ранзі тренера вимагав від підопічних дисципліни. Цей парадокс помітив інший відомий австрійський відомий тренер Макс Меркель: «Я впевнений, що гравець Гаппель не протримався би у тренера Гаппеля навіть тиждень. Ось так буває…» Ернст у молодості й до кінця життя багато курив, а улюбленою маркою сигарет були бельгійські «Belga».
Тренерська діяльність
Свою тренерську діяльність Ернст Гаппель розпочав як технічний директор віденського «Рапіда». Після цього з 1962, коли він прийняв гаазький АДО, і аж до 1987 року не тренував жодної австрійської команди. За цей час він встиг виграти чемпіонати та кубки трьох країн (Нідерландів, Бельгії та Німеччини). У 1987 році він прийняв створену лише рік тому команду «Сваровскі Тіроль», і одразу вивів її до півфіналу Кубка УЄФА, а вже за рік виграв чемпіонат Австрії. У 1992 році він залишив команду (яка, до речі, вже в тому ж році припинила своє існування), щоб очолити збірну Австрії.
Тренував команди:
- «АДО Ден Гааґ» (1962-1969)
- «Фейєноорд» (1969-1973, перемога у Кубку чемпіонів)
- національну збірну Нідерландів (1978) — друге місце на чемпіонаті світу 1978
- «Севілья» (1973—1975)
- «Брюгге» (1975-1978)
- (1978-1979)
- «Стандард» (Льєж) (1979-1981)
- «Гамбург» (1981-1987, перемога у Кубку чемпіонів)
- «Сваровскі Тіроль» (1987-1992)
- національну збірну Австрії (1992)
Помер в Інсбруку 14 листопада 1992 року від раку. Після смерті видатного футболіста і тренера найбільший стадіон Австрії — «Пратер» — перейменували на «Ернст-Гаппель-Штадіон». Увійшов до символічної збірної «Рапіду» всіх часів. Визнаний найкращим тренером «Феєноорда» і «Брюґґе» всіх часів.
Титули та досягнення
Футболіст
- Чемпіон Австрії: 1946, 1948, 1951, 1952, 1954 і 1957
- Кубок Австрії:
- Кубок Мітропи: 1951
- 3-тє місце на чемпіонаті світу: 1954
- учасник чемпіонатів світу: 1954 та 1958
Наставник
«Ден Гааґ»
«Фейєноорд»
«Брюгге»
- Чемпіон Бельгії: , ,
- Кубок Бельгії:
- фінал Кубка УЄФА: 1976
- фінал Кубка європейських чемпіонів: 1978
Збірна Нідерланідв
«Стандард» (Льєж)
«Гамбург»
- Чемпіон Німеччини: 1982, 1983
- Кубок Німеччини: 1987
- Кубок європейських чемпіонів: 1983
- фінал Кубка УЄФА: 1982
«Сваровскі Тіроль»
Особисті
- Найкращий тренер в історії футболу — 9 місце (World Soccer)
- Найкращий тренер в історії футболу — 9 місце (France Football)
- Найкращий тренер в історії футболу — 14 місце (ESPN)
Примітки
- https://de.findagrave.com/memorial/7907368/ernst-happel
- The 50 greatest post-war managers [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- [[:en:European Cup and Champions League records and statistics#Most wins|[en]]](англ.)
- Чергова вершина підкорилася Трапаттоні [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.], новини на FIFA.com, 7 травня 2007 року. (англ.)
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 9 січня 2020.
- . France Football. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2019.
- . FOX Sports. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
- . ABC. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 9 січня 2020.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ернст Гаппель |
- Цифри виступів за «Рапід» (rapidarchiv.at) [ 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.](нім.)
- Legends of Football — 에른스트 하펠 (Ernst Happel)[недоступне посилання з липня 2019](кор.) (англ.)
- (нім.)
Література
- Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клуби. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 427. (рос.)
- журнал «Футбол» — 2008. — № 68 (640). — 4-7 вересня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Franc Ge rmann Ga ppel nim Ernst Franz Hermann Happel 29 listopada 1925 Viden 14 listopada 1992 Insbruk Avstriya avstrijskij futbolist ta trener Buv oboroncem Rapidu Viden ta Rasingu Parizh Stav odnim z najkrashih treneriv yevropejskogo futbolu XX storichchya Gappel Ottmar Gitcfeld Zhoze Mourinyu Yupp Gajnkes i Karlo Anchelotti yedini treneri v istoriyi yaki vigravali Kubok yevropejskih chempioniv z dvoma riznimi komandami Razom z italijcyami Dzhovanni Trapattoni Karlo Anchelotti ta portugalcem Zhoze Mourinyu ye volodarem unikalnogo dosyagnennya na posadi golovnogo trenera vigravav nacionalni chempionati chotiroh riznih krayin Ernst Gappel Ernst Gappel Osobisti dani Povne im ya Ernst Franc Germann Gappel Ernst Franz Hermann Happel Narodzhennya 29 listopada 1925 1925 11 29 Viden Avstriya Smert 14 listopada 1992 1992 11 14 66 rokiv Innsbruk Avstriya Pohovannya d 1 Zrist 178 sm Vaga 79 kg Prizvisko Der Grantler Gromadyanstvo Avstriya Poziciya zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1942 1954 Rapid Viden 177 8 1954 1956 Rasing Parizh 42 9 1956 1959 Rapid Viden 63 17 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1947 1958 Avstriya 51 5 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1962 1969 ADO Den Gaag 1969 1973 Fejyenoord 1973 1975 Sevilya 1975 1978 Bryugge 1978 Niderlandi 1978 1979 1979 1981 Standard Lyezh 1981 1987 Gamburg 1987 1992 Svarovski Tirol 1992 Avstriya Zvannya nagorodi Nagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Ernst Gappel u VikishovishiKar yera futbolistaBilshist igrovoyi kar yeri proviv u videnskomu Rapidi 1942 1955 ta 1956 1959 z perervoyu na dva sezoni u Rasingu Parizh Razom z Rapidom centralnij oboronec ta stopper viborov 6 tituliv chempiona Avstriyi Kubok Avstriyi ta Kubok Mitropi Centralnoyi Yevropi Vidznachavsya svoyeyu visokotehnichnoyu garnoyu ta vishukanoyu groyu Kar yeru u zbirnij rozpochav 14 veresnya 1945 roku matchem proti Ugorshini u Vidni peremoga 4 3 Vistupav na dvoh chempionatah svitu 1954 bronzovij prizer i 1958 U 1951 roci interes do futbolista viyaviv madridskij Real ale cherez privilo zgidno z yakim gravcyam do 28 rokiv bulo zaboroneno viyizhdzhati u inozemni klubi Gappel prodovzhuvav zahishati kolori videnskogo Rapida Ernst Gappel slavivsya nadijnistyu v oboroni tehnikoyu ta legkistyu volodinnya m yachem chasto ataki komandi pochinalisya iz jogo tochnih pasiv Yak na zahisnika vin zabivav bagato bo regulyarno vikonuvav penalti ta shtrafni udari bilya vorit supernika postrili Gappelya buli duzhe vluchnimi Buv uchasnikom t zv Spekotnoyi bitvi pid Lozannoyu nim Hitzeschlacht von Lausanne na chempionati svitu 1954 roku mizh Shvejcariyeyu ta Avstriyeyu Cej chvertfinal prohodiv pid ponad 35 gradusnu speku i zavershivsya peremogoyu Avstriyi 7 5 rekord chempionativ svitu za kilkistyu goliv u odnij gri ne pobitij i dosi Vorotar avstrijciv otrimav sonyachnij udar i u drugomu tajmi ledve peresuvavsya na nogah zamini todi she buli zaboroneni Avstriya vijshla do 1 2 finalu de postupilas majbutnim chempionam nimcyam 6 1 Najbilsha provinu zhurnalisti ta ubolivalniki poklali na plechi dvoh zirok lideriv komandi oboroncya Ernsta Gappelya i vorotarya V matchi za 3 ye misce trener zalishiv yih u zapasi i avstrijci peremogli Urugvaj 3 1 Bronza stala najbilshim dosyagnennyam avstrijskogo futbolu na chempionatah svitu Ale presa kritikuvala Gappelya i Zemana cherez yakih zbirna vtratila realnij shans potrapiti do finalu chempionatu Pislya povernennya futbolistiv dodomu publika na stadionah zustrichala Gappelya svistom u sezoni 1954 55 vin proviv 2 gri u pershosti Avstriyi i prijnyav zaproshennya francuzkogo klubu Rasing Parizh de vistupav 2 roki Pislya chempionatu svitu 1954 roku nastupnij viklik do zbirnoyi Gappel otrimav azh cherez tri roki Ostannyu gru za nacionalnu zbirnu Gappel proviv vidrazu pislya chempionatu svitu 1958 roku 14 veresnya 1958 roku Avstriya Yugoslaviya 3 4 Ostannim sezonom za Rapid buv 1958 59 Zavershalnoyu groyu za Rapid stav poyedinok proti Viner shportklub 11 kvitnya 1959 roku Harakter Ernsta Gappelya Pid chas igrovoyi kar yeri Gappel ulyublenec tribun dozvolyav sobi vilno kuriti ta vidviduvati bari i pivnici pislya visnazhlivih igor Vin mav veselu i legkovazhnu vdachu Vidomoyu stala tovariska gra etap pidgotovki do ChS 1954 zbirnoyi Avstriyi zi zbirnoyu odnoyi z nizhchih lig yaka prohodila v Insbruci U drugomu tajmi rahunok buv 14 0 na korist zbirnoyi Avstriyi tribuni nezadovoleno gudili Raptom Ernst Gappel nedaleko vid svogo shtrafnogo majdanchika rozvernuvsya i zabiv krasivij gol u dev yatku vlasnih vorit chim duzhe rozveseliv glyadachiv U povazhnomu vici Gappel stav serjoznishim i u ranzi trenera vimagav vid pidopichnih disciplini Cej paradoks pomitiv inshij vidomij avstrijskij vidomij trener Maks Merkel Ya vpevnenij sho gravec Gappel ne protrimavsya bi u trenera Gappelya navit tizhden Os tak buvaye Ernst u molodosti j do kincya zhittya bagato kuriv a ulyublenoyu markoyu sigaret buli belgijski Belga Trenerska diyalnistSvoyu trenersku diyalnist Ernst Gappel rozpochav yak tehnichnij direktor videnskogo Rapida Pislya cogo z 1962 koli vin prijnyav gaazkij ADO i azh do 1987 roku ne trenuvav zhodnoyi avstrijskoyi komandi Za cej chas vin vstig vigrati chempionati ta kubki troh krayin Niderlandiv Belgiyi ta Nimechchini U 1987 roci vin prijnyav stvorenu lishe rik tomu komandu Svarovski Tirol i odrazu viviv yiyi do pivfinalu Kubka UYeFA a vzhe za rik vigrav chempionat Avstriyi U 1992 roci vin zalishiv komandu yaka do rechi vzhe v tomu zh roci pripinila svoye isnuvannya shob ocholiti zbirnu Avstriyi Trenuvav komandi ADO Den Gaag 1962 1969 Fejyenoord 1969 1973 peremoga u Kubku chempioniv nacionalnu zbirnu Niderlandiv 1978 druge misce na chempionati svitu 1978 Sevilya 1973 1975 Bryugge 1975 1978 1978 1979 Standard Lyezh 1979 1981 Gamburg 1981 1987 peremoga u Kubku chempioniv Svarovski Tirol 1987 1992 nacionalnu zbirnu Avstriyi 1992 Pomer v Insbruku 14 listopada 1992 roku vid raku Pislya smerti vidatnogo futbolista i trenera najbilshij stadion Avstriyi Prater perejmenuvali na Ernst Gappel Shtadion Uvijshov do simvolichnoyi zbirnoyi Rapidu vsih chasiv Viznanij najkrashim trenerom Feyenoorda i Bryugge vsih chasiv Tituli ta dosyagnennyaFutbolist Chempion Avstriyi 1946 1948 1951 1952 1954 i 1957 Kubok Avstriyi Kubok Mitropi 1951 3 tye misce na chempionati svitu 1954 uchasnik chempionativ svitu 1954 ta 1958 Nastavnik Den Gaag Kubok Niderlandiv Fejyenoord Chempion Niderlandiv 1971 Kubok yevropejskih chempioniv 1970 Mizhkontinentalnij kubok 1970 Bryugge Chempion Belgiyi Kubok Belgiyi final Kubka UYeFA 1976 final Kubka yevropejskih chempioniv 1978 Zbirna Niderlanidv Vice chempion svitu 1978 Standard Lyezh Kubok Belgiyi Gamburg Chempion Nimechchini 1982 1983 Kubok Nimechchini 1987 Kubok yevropejskih chempioniv 1983 final Kubka UYeFA 1982 Svarovski Tirol Chempion Avstriyi 1989 1990 Kubok Avstriyi 1989 Osobisti Najkrashij trener v istoriyi futbolu 9 misce World Soccer Najkrashij trener v istoriyi futbolu 9 misce France Football Najkrashij trener v istoriyi futbolu 14 misce ESPN Primitkihttps de findagrave com memorial 7907368 ernst happel The 50 greatest post war managers 16 lipnya 2011 u Wayback Machine angl en European Cup and Champions League records and statistics Most wins en angl Chergova vershina pidkorilasya Trapattoni 10 listopada 2012 u Wayback Machine novini na FIFA com 7 travnya 2007 roku angl Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2020 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2020 France Football 19 bereznya 2019 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 19 bereznya 2019 FOX Sports 19 bereznya 2019 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 ABC 19 bereznya 2019 Arhiv originalu za 20 bereznya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 Arhiv originalu za 4 travnya 2017 Procitovano 9 sichnya 2020 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Ernst Gappel Cifri vistupiv za Rapid rapidarchiv at 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine nim Legends of Football 에른스트 하펠 Ernst Happel nedostupne posilannya z lipnya 2019 kor angl nim Literatura Soskin A Vsyo o futbole Strany Klubi Turniry Futbolisty Trenery Sudi 14 travnya 2021 u Wayback Machine Moskva Fizkultura i sport 1972 S 427 ros zhurnal Futbol 2008 68 640 4 7 veresnya