Ерік з Вінзену (нім. Erik von Winsen), Ерік Моро (р.н. невідомий — помер 8 вересня 1391 р.) — перший діючий латинський єпископ Перемишля, з якого почалась розбудова структур римо-католицької церкви на західних землях Галицькою Русі. За відсутності віруючих, спирався у своїй діяльності на розвиток монаших орденів. Для діяльності Еріха характерною є агресивне ставлення до руського населення та захоплення їх храмів в Перемишлі. Резиденцією Еріка була відібрані у русинів церква апостолів Петра і Павла та церква св. Миколая. За національністю німець.
Ерік з Вінзену | |
---|---|
Народився | 14 століття |
Помер | 8 вересня 1391 або 1391 |
Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
Посада | d |
Конфесія | католицька церква[1] |
|
Біографічні дані
Народився в Саксонії. До 1377 року був помічником єпископа Гільдесгайму. Під час угорського правління у Прикарпатті, 13 квітня 1377 року був призначений на місце Перемиського латинського єпископа. На той час у новоутвореній, після польсько-угорського завоювання Галичини, практично не було віруючих римо-католиків, а попередні єпископи ніколи не перебували на руських землях. У зв'язку з цим Ерік Моро сконцентрувався на сприянні діяльності францисканського ордену та розбудові своєї резиденції, також, ймовірно, намагався утворити у своїй дієцезії кілька латинських парафій.
Спочатку, Еріх ймовірно жив на кордоні Русі у місті Коросно, а до Перемишля переселився у 1379 році. З його діяльністю пов'язаний початок процесу захоплення руських храмів те перетворення їх на костели. Щонайменше дві церкви — апостолів Петра та Павла і святого Миколая, були відібрані новоприбулим єпископом в рамках розбудови ним тут своєї резиденції та капітули. У своїй діяльності спирався на угорську владу, зокрема у 1384 році отримав від угорської королеви Марії Анжуйської села Радимно на Перемищині та Домарадз, Цергова, Березів, Рівне на Сяніччині. Розбудова епископської резиденції також у Коросно, та перманентне перебування там Еріха, свідчить про відсутність повноцінного ґрунту для діяльності на недавно завойованих руських землях, не дивлячись на формальне опорядження структур новопосталої латинської дієцезії. За припущеннями деяких польських вчених на кінець життя Моро, кількість римо-католицьких парафій у єпархії налічувала коло 40 одиниць.
Примітки
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Baliński M., Lipiński T. Starożytna Polska. 1845. s. 687
- Wyczawski H. — E.: Problem początków diecezji przemyskiej. 1976, S. 142
- Łękawski Т. Katedra przemyska wraz z kościołem filialnym Najświętszego Serca Pana Jezusa, Przemyśl, 1906
- Abraham W. Powstanie organizacyi kościoła łacińskiego na Rusi. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego ; Towarzystwo dla Popierania Nauki Polskiej, 1904. — T. 1. — S. 311—312. (пол.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erik z Vinzenu nim Erik von Winsen Erik Moro r n nevidomij pomer 8 veresnya 1391 r pershij diyuchij latinskij yepiskop Peremishlya z yakogo pochalas rozbudova struktur rimo katolickoyi cerkvi na zahidnih zemlyah Galickoyu Rusi Za vidsutnosti viruyuchih spiravsya u svoyij diyalnosti na rozvitok monashih ordeniv Dlya diyalnosti Eriha harakternoyu ye agresivne stavlennya do ruskogo naselennya ta zahoplennya yih hramiv v Peremishli Rezidenciyeyu Erika bula vidibrani u rusiniv cerkva apostoliv Petra i Pavla ta cerkva sv Mikolaya Za nacionalnistyu nimec Erik z VinzenuNarodivsya14 stolittyaPomer8 veresnya 1391 abo 1391Diyalnistkatolickij svyashennik katolickij yepiskopPosadadKonfesiyakatolicka cerkva 1 Mediafajli u VikishovishiBiografichni daniNarodivsya v Saksoniyi Do 1377 roku buv pomichnikom yepiskopa Gildesgajmu Pid chas ugorskogo pravlinnya u Prikarpatti 13 kvitnya 1377 roku buv priznachenij na misce Peremiskogo latinskogo yepiskopa Na toj chas u novoutvorenij pislya polsko ugorskogo zavoyuvannya Galichini praktichno ne bulo viruyuchih rimo katolikiv a poperedni yepiskopi nikoli ne perebuvali na ruskih zemlyah U zv yazku z cim Erik Moro skoncentruvavsya na spriyanni diyalnosti franciskanskogo ordenu ta rozbudovi svoyeyi rezidenciyi takozh jmovirno namagavsya utvoriti u svoyij diyeceziyi kilka latinskih parafij Spochatku Erih jmovirno zhiv na kordoni Rusi u misti Korosno a do Peremishlya pereselivsya u 1379 roci Z jogo diyalnistyu pov yazanij pochatok procesu zahoplennya ruskih hramiv te peretvorennya yih na kosteli Shonajmenshe dvi cerkvi apostoliv Petra ta Pavla i svyatogo Mikolaya buli vidibrani novopribulim yepiskopom v ramkah rozbudovi nim tut svoyeyi rezidenciyi ta kapituli U svoyij diyalnosti spiravsya na ugorsku vladu zokrema u 1384 roci otrimav vid ugorskoyi korolevi Mariyi Anzhujskoyi sela Radimno na Peremishini ta Domaradz Cergova Bereziv Rivne na Syanichchini Rozbudova episkopskoyi rezidenciyi takozh u Korosno ta permanentne perebuvannya tam Eriha svidchit pro vidsutnist povnocinnogo gruntu dlya diyalnosti na nedavno zavojovanih ruskih zemlyah ne divlyachis na formalne oporyadzhennya struktur novopostaloyi latinskoyi diyeceziyi Za pripushennyami deyakih polskih vchenih na kinec zhittya Moro kilkist rimo katolickih parafij u yeparhiyi nalichuvala kolo 40 odinic PrimitkiCatholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Balinski M Lipinski T Starozytna Polska 1845 s 687 Wyczawski H E Problem poczatkow diecezji przemyskiej 1976 S 142 Lekawski T Katedra przemyska wraz z kosciolem filialnym Najswietszego Serca Pana Jezusa Przemysl 1906 Abraham W Powstanie organizacyi kosciola lacinskiego na Rusi Krakow Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego Towarzystwo dla Popierania Nauki Polskiej 1904 T 1 S 311 312 pol PDF Arhiv originalu PDF za 11 sichnya 2021 Procitovano 9 sichnya 2021