Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Урук також Ерех стародавнє місто держава у Шумерi шумерське біблійне Ерех грецьке паща Урук31 19 33 пн ш 45 38 14 сх д 3

Ерех

Ерех

Урук (також Ерех) — стародавнє місто-держава у Шумерi (шумерське , біблійне Ерех, грецьке — паща).

Урук

image

31°19′33″ пн. ш. 45°38′14″ сх. д. / 31.32590000002777941° пн. ш. 45.63740000002777464° сх. д. / 31.32590000002777941; 45.63740000002777464Координати: 31°19′33″ пн. ш. 45°38′14″ сх. д. / 31.32590000002777941° пн. ш. 45.63740000002777464° сх. д. / 31.32590000002777941; 45.63740000002777464
Країна image Ірак
Розташування d
Тип d
археологічна пам'ятка
d
місто-держава і населений пункт
Площа 541 га, 292 га і 450 га[1]
Дата заснування [1]
image
image
Урук
Урук (Ірак)
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Розкопки Уруку в сучасному Іраці. На передньому плані - руїни Кам'яного будинку (Steingebaude)
image
Межиріччя

Історія Урука

Урук — це одне з найдавніших міст світу, що розвивалося протягом всієї історії Межиріччя. Пагорб Варка розташований на північний захід від Ура, за 56 км вище за течією Євфрату. Пам'ятник досліджений, починаючи з 1912, німецькими експедиціями, роботи яких відрізнялися великою науковою точністю. Ранні шари поселення дали ім'я археологічної культури Варки (друга половина 4 тис. до н. е.), що змінила попередню їй Убейдську культуру.

У середині 4 тис. до н. е. на місці майбутнього міста знаходилася сільська округа — близько сотні сіл (Е-Ана, Урук і Кулаба, займало площу бл. 125 га і було центром невеликої держави), розташованих навколо мережі проток і невеликих штучних каналів. Її центром була обнесена стіною священна ділянка , місце вшанування богині Інанни. На території священної ділянки виявлені фундаменти кількох храмів, з яких особливе значення має т. зв. (бл. 3000 до н. е.) на високій, що досягає 13 м, сирцевій платформі — прообраз майбутніх зикуратів. Поряд розташовувався сучасний Білому храму архітектурний комплекс, що отримав назву , який, можливо, був місцем засідання ради старійшин. Він являв собою оточений стінами великий двір площею бл. 600 м², на якому знаходився майданчик-піднесення з сирцевої цегли.

Територію Урука захищала стіна з цегли завдовжки 9 км, споруджена, за переказами, легендарним царем Гільгамешем. Будівництво стіни свідчить про війни, які Урук вів з сусідніми містами-державами Дворіччя. Стіни та масивні колони будівлі були прикрашені мозаїкою з багатобарвних обпалених глиняних конусів, які вдавлювалися в сиру штукатурку й утворювали геометричний орнамент.

У 28—27 ст. до н. е. (за напівлегендарних правителів Енмеркарі, Лугальбанді, Гільгамеша, про яких збереглися епічні сказання) під гегемонією Урука були об'єднані міста-держави Південного Дворіччя (I династія Урука).

Епічне сказання оповідає про боротьбу Урука з містом Кіш, правитель якого зробив його облогу. Перемога Гільгамеша принесла Уруку панування над Південним Дворіччям, що зберігалося протягом правління I династії Урука (бл. 2615—2500 до н. е.). У середині 3 тис. до н. е. її змінює I династія Ура, до якої переходить контроль над поливними мережами в низов'ях Євфрату.

У XXVI столітті до н. е., починаючи з Гільгамеша, правителі Урука панували в Південному Дворіччі. Проте близько XXV століття до н. е.. гегемонія в регіоні перейшла до міста Ур.

Наприкінці ранньодинастичного періоду Урук стає столицею та входить у союз міст Дворіччя, створений у результаті військових завоювань (сер. 24 ст. до н. е.). Іменували себе царем Урука і царем Країни.

Наприкінці 24 ст. до н. е. завойований Саргоном Давнім, який зруйнував стіни міста та включив його в утворену ним державу Аккаду.

Наприкінці 22 ст. до н. е. цар Урука Утухенгаль створив у Дворіччі об'єднане «царство Шумеру й Аккаду», після його смерті влада перейшла до Ур-Намму — засновника ІІІ династії Ура.

У наступні епохи історії Межиріччя Урук зберігав своє значення великого торгово-ремісничого та релігійного центру. Збереглися руїни зикурату, храм, побудований царем касситської династії , палац парфянських царів. Урук залишався важливим містом до кінця 1-го тисячоліття до н. е.

Урук залишався осередком загальномесопотамської епічної традиції, що оповідає про його богів і діяння царя Гільгамеша, пов'язані з уявленнями про початок історії Шумеру.

У 8—2 ст. до н. е. — це самоврядне храмове місто у складі вавилонського царства та імперій Ахеменідів і Селевкідів.

У 200–300 н. е. зруйнований Сасанідами.

У Біблії, Буття 10:8-9 сказано, що Ерех разом із Вавилоном, Аккадом й був початком царства Німрода, який розпочав на землі велетнів.

На місці Урука нині перебуває селище Варива (65 км на північний захід від міста Ен-Насирія).

Систематичні розкопки Урука ведуться з початку 20 ст. німецькою експедицією під керівництвом спочатку Ю. Йордана, потім А. Нельдеке, Х. Ленцемом (ФРН).

Галерея: архітектура Урука

  • Архітектура Урука
  • image
    План Еанни VI—V
  • image
    План Еанни IVb
  • image
    План Еанни IVa
  • image
    План Еанни III
  • image
    План новошумерської Еанни
  • image
    План району Ану, фаза E
  • image
    Двір із мозаїкою
  • image
    Деталь мозаїки

Див. також

Примітки

  1. Guinness World Records 2019 — Guinness World Records Limited, 2018. — P. 162. — 256 p. —
    d:Track:Q96310851d:Track:Q96310972

Література

  • Тюленев А. И., Державне господарство древнього Шумеру, М. — Л., 1956.
  • Дияконів И. М., Суспільний і державний лад древнього Двуречья. Шумер, М., 1959.
  • Vorla"ufiger Bericht u"ber die von der deutschen Forschungsgemeinschaft in Unik — Warka unternomrnenen Ausgrabungen, [Bd] 1=20, В., 1930-64.
  • Baker, H.D. (forthcoming). The Urban Landscape in First Millennium BC Babylonia. University of Vienna.
  • (2003). The Pantheon of Uruk During the Neo-Babylonian Period. BRILL. с. 424. ISBN .
  • Charvát, Petr; Zainab Bahrani, Marc Van de Mieroop (2002). Mesopotamia Before History. London: Routledge. с. 281. ISBN .
  • Crawford, Harriet E. W. (2004). Sumer and the Sumerians. Cambridge University Press. с. 252. ISBN .
  • Fassbinder, Jörg W. E.; Helmut Becker,Margarete van Ess (2003). . Geophysical Research Abstracts,. European Geophysical Society. 5 (9152): 1. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 2009.
  • Harmansah, Ömür (3 грудня 2007). The Archaeology of Mesopotamia: Ceremonial centers, urbanization and state formation in Southern Mesopotamia. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2011.
  • Oppenheim, A. Leo; (1977). Ancient Mesopotamia: Portrait of a Dead Civilization. Chicago: University of Chicago Press. с. 445. ISBN .

Посилання

  • Володимир Лук'янюк. 3500 до н.е.: Місто-держава Урук

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uruk takozh Ereh starodavnye misto derzhava u Shumeri shumerske biblijne Ereh grecke pasha Uruk31 19 33 pn sh 45 38 14 sh d 31 32590000002777941 pn sh 45 63740000002777464 sh d 31 32590000002777941 45 63740000002777464 Koordinati 31 19 33 pn sh 45 38 14 sh d 31 32590000002777941 pn sh 45 63740000002777464 sh d 31 32590000002777941 45 63740000002777464Krayina IrakRoztashuvannya dTip d arheologichna pam yatka d misto derzhava i naselenij punktPlosha 541 ga 292 ga i 450 ga 1 Data zasnuvannya 1 UrukUruk Irak Mediafajli u Vikishovishi Rozkopki Uruku v suchasnomu Iraci Na perednomu plani ruyini Kam yanogo budinku Steingebaude MezhirichchyaIstoriya UrukaUruk ce odne z najdavnishih mist svitu sho rozvivalosya protyagom vsiyeyi istoriyi Mezhirichchya Pagorb Varka roztashovanij na pivnichnij zahid vid Ura za 56 km vishe za techiyeyu Yevfratu Pam yatnik doslidzhenij pochinayuchi z 1912 nimeckimi ekspediciyami roboti yakih vidriznyalisya velikoyu naukovoyu tochnistyu Ranni shari poselennya dali im ya arheologichnoyi kulturi Varki druga polovina 4 tis do n e sho zminila poperednyu yij Ubejdsku kulturu U seredini 4 tis do n e na misci majbutnogo mista znahodilasya silska okruga blizko sotni sil E Ana Uruk i Kulaba zajmalo ploshu bl 125 ga i bulo centrom nevelikoyi derzhavi roztashovanih navkolo merezhi protok i nevelikih shtuchnih kanaliv Yiyi centrom bula obnesena stinoyu svyashenna dilyanka misce vshanuvannya bogini Inanni Na teritoriyi svyashennoyi dilyanki viyavleni fundamenti kilkoh hramiv z yakih osoblive znachennya maye t zv bl 3000 do n e na visokij sho dosyagaye 13 m sircevij platformi proobraz majbutnih zikurativ Poryad roztashovuvavsya suchasnij Bilomu hramu arhitekturnij kompleks sho otrimav nazvu yakij mozhlivo buv miscem zasidannya radi starijshin Vin yavlyav soboyu otochenij stinami velikij dvir plosheyu bl 600 m na yakomu znahodivsya majdanchik pidnesennya z sircevoyi cegli Teritoriyu Uruka zahishala stina z cegli zavdovzhki 9 km sporudzhena za perekazami legendarnim carem Gilgameshem Budivnictvo stini svidchit pro vijni yaki Uruk viv z susidnimi mistami derzhavami Dvorichchya Stini ta masivni koloni budivli buli prikrasheni mozayikoyu z bagatobarvnih obpalenih glinyanih konusiv yaki vdavlyuvalisya v siru shtukaturku j utvoryuvali geometrichnij ornament U 28 27 st do n e za napivlegendarnih praviteliv Enmerkari Lugalbandi Gilgamesha pro yakih zbereglisya epichni skazannya pid gegemoniyeyu Uruka buli ob yednani mista derzhavi Pivdennogo Dvorichchya I dinastiya Uruka Epichne skazannya opovidaye pro borotbu Uruka z mistom Kish pravitel yakogo zrobiv jogo oblogu Peremoga Gilgamesha prinesla Uruku panuvannya nad Pivdennim Dvorichchyam sho zberigalosya protyagom pravlinnya I dinastiyi Uruka bl 2615 2500 do n e U seredini 3 tis do n e yiyi zminyuye I dinastiya Ura do yakoyi perehodit kontrol nad polivnimi merezhami v nizov yah Yevfratu U XXVI stolitti do n e pochinayuchi z Gilgamesha praviteli Uruka panuvali v Pivdennomu Dvorichchi Prote blizko XXV stolittya do n e gegemoniya v regioni perejshla do mista Ur Naprikinci rannodinastichnogo periodu Uruk staye stoliceyu ta vhodit u soyuz mist Dvorichchya stvorenij u rezultati vijskovih zavoyuvan ser 24 st do n e Imenuvali sebe carem Uruka i carem Krayini Naprikinci 24 st do n e zavojovanij Sargonom Davnim yakij zrujnuvav stini mista ta vklyuchiv jogo v utvorenu nim derzhavu Akkadu Naprikinci 22 st do n e car Uruka Utuhengal stvoriv u Dvorichchi ob yednane carstvo Shumeru j Akkadu pislya jogo smerti vlada perejshla do Ur Nammu zasnovnika III dinastiyi Ura U nastupni epohi istoriyi Mezhirichchya Uruk zberigav svoye znachennya velikogo torgovo remisnichogo ta religijnogo centru Zbereglisya ruyini zikuratu hram pobudovanij carem kassitskoyi dinastiyi palac parfyanskih cariv Uruk zalishavsya vazhlivim mistom do kincya 1 go tisyacholittya do n e Uruk zalishavsya oseredkom zagalnomesopotamskoyi epichnoyi tradiciyi sho opovidaye pro jogo bogiv i diyannya carya Gilgamesha pov yazani z uyavlennyami pro pochatok istoriyi Shumeru U 8 2 st do n e ce samovryadne hramove misto u skladi vavilonskogo carstva ta imperij Ahemenidiv i Selevkidiv U 200 300 n e zrujnovanij Sasanidami U Bibliyi Buttya 10 8 9 skazano sho Ereh razom iz Vavilonom Akkadom j buv pochatkom carstva Nimroda yakij rozpochav na zemli veletniv Na misci Uruka nini perebuvaye selishe Variva 65 km na pivnichnij zahid vid mista En Nasiriya Sistematichni rozkopki Uruka vedutsya z pochatku 20 st nimeckoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom spochatku Yu Jordana potim A Neldeke H Lencemom FRN Galereya arhitektura UrukaArhitektura Uruka Plan Eanni VI V Plan Eanni IVb Plan Eanni IVa Plan Eanni III Plan novoshumerskoyi Eanni Plan rajonu Anu faza E Dvir iz mozayikoyu Detal mozayikiDiv takozhKultura UrukPrimitkiGuinness World Records 2019 Guinness World Records Limited 2018 P 162 256 p ISBN 978 1 912286 46 1 d Track Q96310851d Track Q96310972LiteraturaTyulenev A I Derzhavne gospodarstvo drevnogo Shumeru M L 1956 Diyakoniv I M Suspilnij i derzhavnij lad drevnogo Dvurechya Shumer M 1959 Vorla ufiger Bericht u ber die von der deutschen Forschungsgemeinschaft in Unik Warka unternomrnenen Ausgrabungen Bd 1 20 V 1930 64 Baker H D forthcoming The Urban Landscape in First Millennium BC Babylonia University of Vienna 2003 The Pantheon of Uruk During the Neo Babylonian Period BRILL s 424 ISBN 9004130241 Charvat Petr Zainab Bahrani Marc Van de Mieroop 2002 Mesopotamia Before History London Routledge s 281 ISBN 0415251044 Crawford Harriet E W 2004 Sumer and the Sumerians Cambridge University Press s 252 ISBN 0521533384 Fassbinder Jorg W E Helmut Becker Margarete van Ess 2003 Geophysical Research Abstracts European Geophysical Society 5 9152 1 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 2009 Harmansah Omur 3 grudnya 2007 The Archaeology of Mesopotamia Ceremonial centers urbanization and state formation in Southern Mesopotamia Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2011 Oppenheim A Leo 1977 Ancient Mesopotamia Portrait of a Dead Civilization Chicago University of Chicago Press s 445 ISBN 0226631877 PosilannyaVolodimir Luk yanyuk 3500 do n e Misto derzhava Uruk

Дата публікації:
Топ