Варіації, Op. 36 (популярна назва — Енігма-варіації) — оркестровий твір Едварда Елгара, що складається з чотирнадцяти варіацій на оригінальну тему. Написаний між жовтнем 1898 року і лютим 1899.
Енігма-варіації | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Едвард Елгар | |||
Видано | 1899 | |||
Інструментування | орган[d] і симфонічний оркестр | |||
Прем'єра | ||||
Дата | 19 червня 1899 | |||
| ||||
Енігма-варіації у Вікісховищі | ||||
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2015) |
Елгар присвятив цей твір «своїм друзям, описаним тут»; кожна варіація — музичний опис одного з його близьких знайомих. До них належать дружина Елгара , його друг і видавець Август Єґер і сам Елгар. У програмних записках до виконання у 1911 році Елгар написав:
У цьому творі, що починається з гумором, а продовжується глибоко серйозно, є ескізи друзів композитора. Треба розуміти, що ці персонажі відгукуються на оригінальну тему і кожен намагається розгадати Загадку — так називається тема. Ескізи не є «портретами», але кожна варіація містить визначену ідею, засновану на певній особистості чи якомусь випадку, відомому лише двом людям. Це основа твору, але його можна слухати просто як «музичний твір», не зважаючи на сторонні міркування. Оригінальний текст (англ.) This work, commenced in a spirit of humour & continued in deep seriousness, contains sketches of the composer’s friends. It may be understood that these personages comment or reflect on the original theme & each one attempts a solution of the Enigma, for so the theme is called. The sketches are not ‘portraits’ but each variation contains a distinct idea founded on some particular personality or perhaps on some incident known only to two people. This is the basis of the composition, but the work may be listened to as a ‘piece of music’ apart from any extraneous consideration. |
Після прем'єри «Варіацій» у Лондоні в 1899 році вони одразу стали популярними і забезпечили Елгару міжнародну репутацію. Твір записували понад 60 разів.
Історія
Елгар описував, як увечері 21 жовтня 1898 року, після складного дня навчань він сів за фортепіано. Мелодія, яку він грав, привернула увагу його дружини, і він почав імпровізувати варіації на тему у стилях, що відбивали характери декого з його друзів. Ці імпровізації, розширені й оркестровані, стали Енігма-варіаціями. Елгар планував додати варіації-портрети Артура Саллівана та , але не зміг асимілювати їх музичні стилі без стилізації, і відмовився від цієї ідеї.
Цей твір було завершено 18 лютого 1899 й опубліковано Перше виконання відбулося у 19 червня 1899 року під диригуванням Ганса Ріхтера. Критики спершу були незадоволені нальотом містифікації, але відзначили зміст, структуру й оркестрування твору. Елгар згодом переглянув фінальну варіацію, додавши 96 тактів і орган. Нова версія, яка зазвичай виконується зараз, уперше була виконана на фестивалі у Вустері 13 вересня 1899 року під диригуванням самого Елгара.
Прем'єра у континентальній Європі відбулася у Дюссельдорфі (Німеччина) 7 лютого 1901 року під диригуванням . Невдовзі твір виконували по всьому світу, від Санкт-Петербурга, де він вразив О. Глазунова і М. Римського-Корсакова у 1904 році, до Нью-Йорка, де Густав Малер диригував його виконанням у 1910 році.
Структура
Структура Варіацій така:
- Theme (Enigma: Andante)
- Variation I (L'istesso tempo) 'C.A.E.'
- Variation II (Allegro) 'H.D.S-P.'
- Variation III (Allegretto) 'R.B.T.'
- Variation IV (Allegro di molto) 'W.M.B.'
- Variation V (Moderato) 'R.P.A.'
- Variation VI (Andantino) 'Ysobel'
- Variation VII (Presto) 'Troyte'
- Variation VIII (Allegretto) 'W.N.'
- Variation IX (Adagio) 'Nimrod'
- Variation X (Intermezzo: Allegretto) 'Dorabella'
- Variation XI (Allegro di molto) 'G.R.S.'
- Variation XII (Andante) 'B.G.N.'
- Variation XIII (Romanza: Moderato) ' * * * '
- Variation XIV (Finale: Allegro) 'E.D.U.'
Примітки
- Також згадувані як Варіації для оркестру, Варіації на оригінальну тему, тощо.
- Програмна нотатка Елгара для виконання його «Варіацій» у Турині, в жовтні 1911 року.
- Moore pp. 247-52
- Moore, p. 252
- Moore, pp. 273 and 289
- Moore, p. 350
- Kennedy, p. 179
Джерела
- Kennedy, Michael (1987). Portrait of Elgar (вид. Third). Oxford: Clarendon Press. ISBN .
- Moore, Jerrold Northrop (1984). Edward Elgar - A Creative Life. Oxford: OUP.
Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Variaciyi Op 36 populyarna nazva Enigma variaciyi orkestrovij tvir Edvarda Elgara sho skladayetsya z chotirnadcyati variacij na originalnu temu Napisanij mizh zhovtnem 1898 roku i lyutim 1899 Enigma variaciyiKompozitorEdvard ElgarVidano1899Instrumentuvannyaorgan d i simfonichnij orkestrPrem yeraData19 chervnya 1899 Enigma variaciyi u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2015 Elgar prisvyativ cej tvir svoyim druzyam opisanim tut kozhna variaciya muzichnij opis odnogo z jogo blizkih znajomih Do nih nalezhat druzhina Elgara jogo drug i vidavec Avgust Yeger i sam Elgar U programnih zapiskah do vikonannya u 1911 roci Elgar napisav U comu tvori sho pochinayetsya z gumorom a prodovzhuyetsya gliboko serjozno ye eskizi druziv kompozitora Treba rozumiti sho ci personazhi vidgukuyutsya na originalnu temu i kozhen namagayetsya rozgadati Zagadku tak nazivayetsya tema Eskizi ne ye portretami ale kozhna variaciya mistit viznachenu ideyu zasnovanu na pevnij osobistosti chi yakomus vipadku vidomomu lishe dvom lyudyam Ce osnova tvoru ale jogo mozhna sluhati prosto yak muzichnij tvir ne zvazhayuchi na storonni mirkuvannya Originalnij tekst angl This work commenced in a spirit of humour amp continued in deep seriousness contains sketches of the composer s friends It may be understood that these personages comment or reflect on the original theme amp each one attempts a solution of the Enigma for so the theme is called The sketches are not portraits but each variation contains a distinct idea founded on some particular personality or perhaps on some incident known only to two people This is the basis of the composition but the work may be listened to as a piece of music apart from any extraneous consideration Pislya prem yeri Variacij u Londoni v 1899 roci voni odrazu stali populyarnimi i zabezpechili Elgaru mizhnarodnu reputaciyu Tvir zapisuvali ponad 60 raziv IstoriyaElgar opisuvav yak uvecheri 21 zhovtnya 1898 roku pislya skladnogo dnya navchan vin siv za fortepiano Melodiya yaku vin grav privernula uvagu jogo druzhini i vin pochav improvizuvati variaciyi na temu u stilyah sho vidbivali harakteri dekogo z jogo druziv Ci improvizaciyi rozshireni j orkestrovani stali Enigma variaciyami Elgar planuvav dodati variaciyi portreti Artura Sallivana ta ale ne zmig asimilyuvati yih muzichni stili bez stilizaciyi i vidmovivsya vid ciyeyi ideyi Cej tvir bulo zaversheno 18 lyutogo 1899 j opublikovano Pershe vikonannya vidbulosya u 19 chervnya 1899 roku pid diriguvannyam Gansa Rihtera Kritiki spershu buli nezadovoleni nalotom mistifikaciyi ale vidznachili zmist strukturu j orkestruvannya tvoru Elgar zgodom pereglyanuv finalnu variaciyu dodavshi 96 taktiv i organ Nova versiya yaka zazvichaj vikonuyetsya zaraz upershe bula vikonana na festivali u Vusteri 13 veresnya 1899 roku pid diriguvannyam samogo Elgara Prem yera u kontinentalnij Yevropi vidbulasya u Dyusseldorfi Nimechchina 7 lyutogo 1901 roku pid diriguvannyam Nevdovzi tvir vikonuvali po vsomu svitu vid Sankt Peterburga de vin vraziv O Glazunova i M Rimskogo Korsakova u 1904 roci do Nyu Jorka de Gustav Maler diriguvav jogo vikonannyam u 1910 roci StrukturaStruktura Variacij taka Theme Enigma Andante Variation I L istesso tempo C A E Variation II Allegro H D S P Variation III Allegretto R B T Variation IV Allegro di molto W M B Variation V Moderato R P A Variation VI Andantino Ysobel Variation VII Presto Troyte Variation VIII Allegretto W N Variation IX Adagio Nimrod Variation X Intermezzo Allegretto Dorabella Variation XI Allegro di molto G R S Variation XII Andante B G N Variation XIII Romanza Moderato Variation XIV Finale Allegro E D U PrimitkiTakozh zgaduvani yak Variaciyi dlya orkestru Variaciyi na originalnu temu tosho Programna notatka Elgara dlya vikonannya jogo Variacij u Turini v zhovtni 1911 roku Moore pp 247 52 Moore p 252 Moore pp 273 and 289 Moore p 350 Kennedy p 179DzherelaKennedy Michael 1987 Portrait of Elgar vid Third Oxford Clarendon Press ISBN 0 19 284017 7 Moore Jerrold Northrop 1984 Edward Elgar A Creative Life Oxford OUP Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi