Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енцо Сардинський нім Enzio von Sardinien італ Enzo di Svevia 1215 1220 14 березня 1272 позашлюбний син імператора Священ

Енцо Сардинський

Енцо Сардинський

Енцо Сардинський (нім. Enzio von Sardinien, італ. Enzo di Svevia; 1215/1220 — 14 березня 1272) — позашлюбний син імператора Священної Римської імперії Фрідріха II Гогенштауфена, номінальний король Сардинії, військовий діяч Священної Римської імперії, поет — представник Сицилійської школи. Відомий також як Енціо Швабський і Енцо Гогенштауфен. Мав прізвисько Фальконелло (італ. il Falconello), тобто «Сокольничий».

Енцо Сардинський
нім. Enzio von Sardinien,
італ. Enzo di Svevia
image
Народився 1220[1][2][3] або 1218
Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія
Помер 14 березня 1272
Болонья, Священна Римська імперія
Поховання d
Країна Сардинія
Діяльність письменник, поет, монарх
Титул король
Посада король і d
Рід Гогенштауфени
Батько Фрідріх II
Мати d
Брати, сестри d, Констанція Гогенштауфен, Конрад IV, Генріх (VII) Гогенштауфен, Манфред, d і d
У шлюбі з Аделазія (юдикиня Торресу)
Волосся біляве волосся

Життєпис

Походив з династії Гогенштауфенів. Позашлюбний син Фрідріха II, імператора Священної Римської імперії, та Адельгейди фон Урслінген. За різними відомостями народився у 1215, 1218 або 1220 року в замку Хагенау чи в Кремоні. При народженні отримав ім'я Генріх. Від скороченого Гайнц утворився італійський варіант імені — Енцо (Енціо), під яким він став в подальшому відомим.

Здобув освіту в Апулії та на Сицилії, замолоду захоплювався військовою справою, поезією, соколиним полюванням. Разом з іншим позашлюбним сином Манфредом був улюбленцем Фрідріха II.

1238 року його висвячено на лицаря в Кремоні. Того ж року влаштовано шлюб з Аделазією, юдикинею Торресу. Невдовзі Енцо також захопив Галлурський юдикат. Невдовзі батько надав йому титул короля Сардинії (з підпорядкуванням Корсики). У відповідь папа римський Григорій IX, що вважав себе сюзереном Сардинії, відлучив за це Фрідріха II від церкви. Водночас такі дії стали приводом початку нової війни між імператором і Папським престолом.

Разом з тим Енцо стикнувся з Джованні Вісконті, що почав відновлювати свою владу в Галлурі. Але Енцо був відкликаним батьком до Італії. В результаті 1239 року Вісконті повністю оволодів Галлурським юдикатом.

25 липня 1239 року призначається імператорським вікарієм в королівстві Італія (Sacri Imperii totius Italiae legatus generalis). Очолив партії гібеллінів та флот з військом в центральній і північній Італії. Невдовзі захопив у гвельфів міста Єзі, Мачерата, Озімо в Анконській марці.

1240 року брав участь в облогах Фаенци і Равенни. 1241 року в союзі з флотом Пізанської республіки, Енцо вщент розгромив папсько-генуезький флот у битві біля острова Джильйо, полонивши при цьому понад тисячу осіб, що прямували на зустріч з Папою, включаючи двох кардиналів і єпископа. 1242 року розпочав війну проти Ломбардської ліги, без успіху атакувавши Мілан та П'яченцу. Зробив своєю базою Кремону. 1243 року в союзі з Савойським графством невдало облягав місто Верчеллі. Потім спільно з братом Манфредом боровся проти Мілану та П'яченци.

У 1245 році папа римський Іннокентій IV відлучив Енцо від церкви, а його батька оголосив позбавленим імператорського титулу. Папа 1246 року анулював його шлюб з Аделазією Торреською (начебто через подружню зраду). В результаті у нього залишився номінальний титул короля Сардинії. У 1247—1248 роках разом з батьком облягав Парму. 1248 року оженився вдруге, невдовзі став подестою Кремони.

image
Палаццо Ре Енціо в Болоньї, де протягом 23 років утримувався Енціо Сардинський

У лютому 1249 року захпоив замок Роко. Потім рушив на допомогу Модені, яку взяли в облоги гвельфи з Болоньї. На шляху зустрів вороже військо. Вирішальна битва відбулася біля Фольссато, де Енцо зазнав поразки й потрапив у полон. Спочатку утримувався у замках Кастельфранко та Анцола-дель-Емілія, а потім був доставлений до Болоньї. Комунальний палац Болоньї, де його тримали в подальшому став відомим як Палаццо-Ре-Енцо. Гвельфи відмовилися відпускати Енцо за будь-які гроші. Перемовини зупинилися після смерті імператора у 1250 році.

Разом з тим не був обтяжений охороною, міг займатися літературою, спілкувався з товаришами, мав коханок. У 1269 або 1270 році знатні болонці П'єтро Азінеллі і Раверіо де Гонфалоньєро спробували влаштувати йому втечу. За розповідями Енцо заховали в діжку, але він був виявлений за пасмом волосся, що стирчала назовні. Помер у 1272 році.

Творчість

Представник Сицилійської поетичної школи. З його доробку відомо про 2 канцони, 1 незавершенну канцону і 1 сонет.

Під час ув'язнення в Болоньї підготував редакцію книги свого батька про соколине полювання «De arte venandi cum avibus» в 6 томах.

Характер

Відрізнявся зовнішньою красою. Був доволі зухвалим, витонченим у спілкуванні, особливо з жінками, жорстоким у битвах.

Родина

1. Дружина — Аделазія, юдикиня Торресу

дітей не було

2. Дружина — Аделаїда, донька Енріко III ді Енні, подести Верони

Діти:

  • Аделаїда (д/н— після 1301)
  • 4 бастарди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119443740 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. opac.vatlib.it
    d:Track:Q84353965
  3. Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
    d:Track:Q63346450d:Track:Q2521786

Джерела

  • Alessandra Cioppi. Enzo Re di Sardegna, Carlo Delfino, Sassari 1995.
  • Sperle, Christian (2001). König Enzo von Sardinien und Friedrich von Antiochia. Zwei illegitime Söhne Kaiser Friedrichs II. und ihre Rolle in der Verwaltung des Regnum Italiae. .
  • Delfina Ducci, Re Enzo, Feltrinelli, Bologna 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Enco Sardinskij nim Enzio von Sardinien ital Enzo di Svevia 1215 1220 14 bereznya 1272 pozashlyubnij sin imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridriha II Gogenshtaufena nominalnij korol Sardiniyi vijskovij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi poet predstavnik Sicilijskoyi shkoli Vidomij takozh yak Encio Shvabskij i Enco Gogenshtaufen Mav prizvisko Falkonello ital il Falconello tobto Sokolnichij Enco Sardinskijnim Enzio von Sardinien ital Enzo di SveviaNarodivsya 1220 1 2 3 abo 1218 Kremona Provinciya Kremona LombardiyaPomer 14 bereznya 1272 Bolonya Svyashenna Rimska imperiyaPohovannya dKrayina SardiniyaDiyalnist pismennik poet monarhTitul korolPosada korol i dRid GogenshtaufeniBatko Fridrih IIMati dBrati sestri d Konstanciya Gogenshtaufen Konrad IV Genrih VII Gogenshtaufen Manfred d i dU shlyubi z Adelaziya yudikinya Torresu Volossya bilyave volossya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Gogenshtaufeniv Pozashlyubnij sin Fridriha II imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta Adelgejdi fon Urslingen Za riznimi vidomostyami narodivsya u 1215 1218 abo 1220 roku v zamku Hagenau chi v Kremoni Pri narodzhenni otrimav im ya Genrih Vid skorochenogo Gajnc utvorivsya italijskij variant imeni Enco Encio pid yakim vin stav v podalshomu vidomim Zdobuv osvitu v Apuliyi ta na Siciliyi zamolodu zahoplyuvavsya vijskovoyu spravoyu poeziyeyu sokolinim polyuvannyam Razom z inshim pozashlyubnim sinom Manfredom buv ulyublencem Fridriha II 1238 roku jogo visvyacheno na licarya v Kremoni Togo zh roku vlashtovano shlyub z Adelaziyeyu yudikineyu Torresu Nevdovzi Enco takozh zahopiv Gallurskij yudikat Nevdovzi batko nadav jomu titul korolya Sardiniyi z pidporyadkuvannyam Korsiki U vidpovid papa rimskij Grigorij IX sho vvazhav sebe syuzerenom Sardiniyi vidluchiv za ce Fridriha II vid cerkvi Vodnochas taki diyi stali privodom pochatku novoyi vijni mizh imperatorom i Papskim prestolom Razom z tim Enco stiknuvsya z Dzhovanni Viskonti sho pochav vidnovlyuvati svoyu vladu v Galluri Ale Enco buv vidklikanim batkom do Italiyi V rezultati 1239 roku Viskonti povnistyu ovolodiv Gallurskim yudikatom 25 lipnya 1239 roku priznachayetsya imperatorskim vikariyem v korolivstvi Italiya Sacri Imperii totius Italiae legatus generalis Ocholiv partiyi gibelliniv ta flot z vijskom v centralnij i pivnichnij Italiyi Nevdovzi zahopiv u gvelfiv mista Yezi Macherata Ozimo v Ankonskij marci 1240 roku brav uchast v oblogah Faenci i Ravenni 1241 roku v soyuzi z flotom Pizanskoyi respubliki Enco vshent rozgromiv papsko genuezkij flot u bitvi bilya ostrova Dzhiljo polonivshi pri comu ponad tisyachu osib sho pryamuvali na zustrich z Papoyu vklyuchayuchi dvoh kardinaliv i yepiskopa 1242 roku rozpochav vijnu proti Lombardskoyi ligi bez uspihu atakuvavshi Milan ta P yachencu Zrobiv svoyeyu bazoyu Kremonu 1243 roku v soyuzi z Savojskim grafstvom nevdalo oblyagav misto Verchelli Potim spilno z bratom Manfredom borovsya proti Milanu ta P yachenci U 1245 roci papa rimskij Innokentij IV vidluchiv Enco vid cerkvi a jogo batka ogolosiv pozbavlenim imperatorskogo titulu Papa 1246 roku anulyuvav jogo shlyub z Adelaziyeyu Torreskoyu nachebto cherez podruzhnyu zradu V rezultati u nogo zalishivsya nominalnij titul korolya Sardiniyi U 1247 1248 rokah razom z batkom oblyagav Parmu 1248 roku ozhenivsya vdruge nevdovzi stav podestoyu Kremoni Palacco Re Encio v Bolonyi de protyagom 23 rokiv utrimuvavsya Encio Sardinskij U lyutomu 1249 roku zahpoiv zamok Roko Potim rushiv na dopomogu Modeni yaku vzyali v oblogi gvelfi z Bolonyi Na shlyahu zustriv vorozhe vijsko Virishalna bitva vidbulasya bilya Folssato de Enco zaznav porazki j potrapiv u polon Spochatku utrimuvavsya u zamkah Kastelfranko ta Ancola del Emiliya a potim buv dostavlenij do Bolonyi Komunalnij palac Bolonyi de jogo trimali v podalshomu stav vidomim yak Palacco Re Enco Gvelfi vidmovilisya vidpuskati Enco za bud yaki groshi Peremovini zupinilisya pislya smerti imperatora u 1250 roci Razom z tim ne buv obtyazhenij ohoronoyu mig zajmatisya literaturoyu spilkuvavsya z tovarishami mav kohanok U 1269 abo 1270 roci znatni bolonci P yetro Azinelli i Raverio de Gonfalonyero sprobuvali vlashtuvati jomu vtechu Za rozpovidyami Enco zahovali v dizhku ale vin buv viyavlenij za pasmom volossya sho stirchala nazovni Pomer u 1272 roci TvorchistPredstavnik Sicilijskoyi poetichnoyi shkoli Z jogo dorobku vidomo pro 2 kanconi 1 nezavershennu kanconu i 1 sonet Pid chas uv yaznennya v Bolonyi pidgotuvav redakciyu knigi svogo batka pro sokoline polyuvannya De arte venandi cum avibus v 6 tomah HarakterVidriznyavsya zovnishnoyu krasoyu Buv dovoli zuhvalim vitonchenim u spilkuvanni osoblivo z zhinkami zhorstokim u bitvah Rodina1 Druzhina Adelaziya yudikinya Torresu ditej ne bulo 2 Druzhina Adelayida donka Enriko III di Enni podesti Veroni Diti Adelayida d n pislya 1301 4 bastardiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119443740 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 opac vatlib it d Track Q84353965 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786DzherelaAlessandra Cioppi Enzo Re di Sardegna Carlo Delfino Sassari 1995 Sperle Christian 2001 Konig Enzo von Sardinien und Friedrich von Antiochia Zwei illegitime Sohne Kaiser Friedrichs II und ihre Rolle in der Verwaltung des Regnum Italiae ISBN 3 631 37457 7 Delfina Ducci Re Enzo Feltrinelli Bologna 2008

Дата публікації:
Топ