Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ендрю Вотсон англ Andrew Watson 24 травня 1856 Джорджтаун Британська Гвіана 8 березня 1921 Лондон Велика Британія шотлан

Ендрю Вотсон

Ендрю Вотсон

Ендрю Вотсон (англ. Andrew Watson, 24 травня 1856, Джорджтаун, Британська Гвіана — 8 березня 1921, Лондон, Велика Британія) — шотландський футболіст.

image
Ендрю Вотсон
image
Ендрю Вотсон
Ендрю Вотсон у 1882 році
Особисті дані
Народження 24 травня 1856(1856-05-24)
  Джорджтаун, Британська Гвіана
Смерть 8 березня 1921(1921-03-08) (64 роки)
  Лондон, Велика Британія
Поховання d
Зріст 183 см
Громадянство image Шотландія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1874 image «Максвелл» 0 (0)
1876–1880 image «Паркгроув» 0 (0)
1880–1882 image «Квінз Парк» 0 (0)
1882–1884 image «Сіфтс» 0 (0)
1884–1885 image 0 (0)
1885–1887 image «Квінз Парк» 0 (0)
1887–1888 image 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1881–1882 image Шотландія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вотсон вважається першим темношкірим гравцем, який зіграв у футбол на міжнародному рівні, провівши три матчі за збірну Шотландії у 1881—1882 роках. Колір його шкіри не мав значення для його одноклубників, і немає конкретних історичних записів про расизм з боку Шотландської футбольної асоціації. Цікаво, що наступним темношкірим футболістом, який зіграв за Шотландію, став , який дебютував за збірну в травні 2004 року, більш ніж через 120 років після Вотсона.

Молодість і освіта

Вотсон був сином багатого шотландського цукрового плантатора Пітера Міллера Вотсона (1805—1869) (син Джеймса Вотсона з Крантіта, Оркнейські острови, Шотландія) та місцевої британської гвіанської жінки на ім'я Ханна Роуз. Він приїхав до Британії зі своїм батьком і своєю старшою сестрою Аннеттою, і вони успадкували значну суму, коли їхній батько помер у Лондоні в 1869 році.

Він здобув освіту в Heath Grammar School в Галіфаксі, Західний Йоркшир, а потім з 1871 року в школі Королівського коледжу у Вімблдоні, Лондон. Пізніше він вивчав натурфілософію, математику та інженерію в Університеті Глазго, коли йому було 19, де його любов до футболу розквітла.

Уотсон покинув Університет Глазго через рік і в 1877 році став партнером Watson, Miller і Baird, оптового складського підприємства в Глазго. У листопаді 1877 року він одружився з Джессі Німмо Армор (1860—1882), донькою Джона Армора, столяра. У 1878 році у них народився син Руперт Ендрю, а в 1880 році — донька Агнес Мод. Влітку 1882 року Вотсон переїхав до Лондона з родиною з причин роботи. Його дружина померла восени 1882 року, і двоє їхніх дітей повернулися до Глазго, щоб жити з бабусею та дідусем.

Він повернувся до Глазго і одружився вдруге, на Елізі Кейт Тайлер (1861—1949) у лютому 1887 року. Вона була донькою Джозефа Тайлера, торговця з Східної Індії. Пізніше того ж року він переїхав до Ліверпуля, де працював на кораблях і складав іспити, щоб отримати кваліфікацію морського інженера. У Вотсона та Елізи було двоє дітей: син Генрі Тайлер (нар. 1888) та дочка Філліс Кейт (нар. 1891).

Через свого батька він був пов'язаний з Вільямом Юартом Гладстоном, який чотири терміни обіймав пост прем'єр-міністра Великої Британії наприкінці 19-го століття,, а також пов'язаний з англійським поетом 21-го століття Маліком Аль-Насіром через свою матір.

Футбольна кар'єра

Після першої гри за «Максвелл» у 1876 році Вотсон підписав контракт з місцевою командою «Паркгроув», де він також був їхнім секретарем на матчі, що зробило його першим чорношкірим адміністратором у футболі. У «Паркгроув» він грав разом з іншим чорношкірим гравцем, Робертом Вокером.

Він також брав участь у змаганнях з легкої атлетики, де кілька разів перемагав у стрибках у висоту.

image
Ендрю Вотсон, верхній ряд, третій справа у 1880 році

14 лютого 1880 року його було обрано представляти «Глазго» проти «Шеффілда» на Бремолл Лейн, щорічний матч, який проходив між 1874 і 1960 роками; Глазго перемогло з рахунком 1:0. Він також був обраний для туру до Канади влітку 1880 року, який був скасований після смерті Вільяма Діка, секретаря Шотландської футбольної асоціації.

У квітні 1880 року він також підписав контракт з «Квінз Парк» — найбільшою на той час футбольною командою Великої Британії — і став її секретарем у листопаді 1881 року. Він привів команду до двох поспіль перемог у Кубку Шотландії в 1881 і 1882 роках, таким чином ставши першим чорношкірим гравцем, який виграв великий турнір.

У 1882 році він переїхав до Лондона і став першим темношкірим гравцем, який грав у Кубку Англії, зігравши за «Свіфтс». У 1883 році він був першим іноземним гравцем, якого запросили до провідного аматорського клубу Англії «Корінтіан». Граючи там, він здобув перемогу з рахунком 8:1 проти «Блекберн Роверс», які на той час були володарями Кубка Англії. Він також грав за інші аматорські англійські клуби, зокрема «Пілігрімс», «Брентвуд» і «Лондон Каледоніанс».

Вотсон зіграв свій останній матч за «Квінз Парк» у 1886 році. Пол Макдональд, який писав для BBC, зазначив: «Виплати гравцям були легалізовані в Англії в 1885 році, і професійні футболісти отримували пристойні зарплати на той час. За іронією долі, це привабило багатьох шотландських гравців на південь, щоб займатися своєю торгівлею в Англії, тоді як у Шотландії у будь-якому випадку гра залишалася аматорською до 1893 року».

Вотсон також підписав контракт з мерсисайдським клубом у 1887 році, який запропонував заробітну плату та комісію за підписання кільком гравцям, завдяки чому Вотсон став отримувати професійну винагороду. Таким чином професійна кар'єра Вотсона почалась раніше ніж у Артура Вартона, який раніше вважався першим чорношкірим футболістом, який грав на професіональному рівні.

Вотсон був зірковим контрактом «Бутла» і клуб здійснив найбільший переворот у Мерсісайді, підписавши гравця збірної Шотландії. Невідомо, скільки саме Вотсону заплатив мерсисайдський клуб, але як їхня зірка він, безсумнівно, міг би отримати більше, ніж 26 шилінгів на тиждень, запропоновані Колдервуду, який також був гравцем збірної Шотландії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Бутл» у 1888 році.

Міжнародна кар'єра

Вотсон зіграв три міжнародні матчі за збірну Шотландії. Його перший матч відбувся проти збірної Англії в Лондоні 12 березня 1881 року, де він був капітаном команди. Шотландія перемогла з рахунком 6–1, що все ще є рекордною домашньою поразкою для Англії. Через кілька днів Шотландія зіграла з Уельсом і перемогла з рахунком 5:1, а Вотсон знову був капітаном Шотландії.

Останній матч Вотсон провів проти збірної Англії в Глазго 11 березня 1882 року. Це знову була перемога Шотландії з рахунком 5:1. Вотсон переїхав до Лондона влітку 1882 року, що фактично завершило його міжнародну кар'єру, оскільки ШФА на той час викликала лише гравців, які грали в Шотландії.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — image Шотландія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-3-1881 Ламбет Англія image 1 – 6 image Шотландія товариський матч - кап.
14-3-1881 Рексем Уельс image 1 – 5 image Шотландія товариський матч - кап.
11-3-1882 Глазго Шотландія image 5 – 1 image Англія товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 0

Подальше життя і смерть

Приблизно в 1910 році Вотсон пішов на пенсію в Лондоні і помер від запалення легенів в 1921 році. Похований на Річмондському кладовищі.

Досягнення

Квінз Парк

Примітки

  1. . Black History Month. Архів оригіналу за 10 June 2010.
  2. . 100 Great Black Britons. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 18 September 2004.
  3. . Football Unites, Racism Divides. Архів оригіналу за 18 March 2016. Процитовано 12 August 2008.
  4. Brown, Paul (February 2006). The Unofficial Football World Championships. North Shields: Tonto Press. с. 123. ISBN .
  5. Mitchell, Andy (20 March 2013). First black footballer: Watson story takes twist. The Scotsman. Процитовано 20 March 2013.
  6. Watson, Andrew (1856—1921) Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, September 2014; accessed 13 March 2015 image (необхідна підписка)
  7. Andrew Watson: The 'most influential' black footballer for decades lost to history, Andrew Aloia, BBC Sport, 12 October 2021
  8. Searching for my slave roots, Malik Al Nasir and Ed Thomas, BBC News, July 2020
  9. Richard McBrearty. . Show Racism the Red Card. Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 12 December 2016.
  10. Sheffield v. Glasgow. The Glasgow Herald, 16 February 1880, scan via London Hearts Supporters Club
  11. Cavallini, Rob (2007). Play Up Corinth: A History of the Corinthian Football Club. Tempus Publishing. с. 13—14, 230, 278. ISBN .
  12. The Corinthian Legacy, Andrew Watson: Corinthian
  13. BBC – A Sporting Nation – Scottish League formed. www.bbc.co.uk. Процитовано 5 July 2020.
  14. The Forgotten Rivals. A History of Bootle Football Club. Tony Onslow. Countrywise Publication. 2005.
  15. Robert Holmes & Co. (26 March 2020). Andrew Watson: First Black British International Footballer. Black History Month.
  16. The Times, 14 March 1881, p.6, col C
  17. The British Library. 14 March 1881. image (необхідна підписка)
  18. @SFootballMuseum (12 березня 2019). On 12th March 1881, this Scotland team, captained by Andrew Watson, beat England at Kennington Oval. The result still remains England's heaviest defeat on home soil. #TuesdayThoughts (Твіт). Процитовано 12 March 2019 — через Твіттер.
  19. The British Library. 15 March 1881. image (необхідна підписка)
  20. Andrew Watson – Scotland. LondonHearts.com.
  21. Andy Mitchell (16 August 2013). Andrew Watson: a gravestone that deserves more. Scottish Sport History.
  22. . QPFC.com – A Historical Queen's Park FC Website. Архів оригіналу за 12 September 2018. Процитовано 11 September 2018.

Посилання

  • Ендрю Вотсон на сайті Eu-football.info (англ.)
  • Ендрю Вотсон на сайті transfermarkt.com (англ.)
  • Ендрю Вотсон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Endryu Votson angl Andrew Watson 24 travnya 1856 Dzhordzhtaun Britanska Gviana 8 bereznya 1921 London Velika Britaniya shotlandskij futbolist Endryu Votson Endryu Votson Endryu Votson u 1882 roci Osobisti dani Narodzhennya 24 travnya 1856 1856 05 24 Dzhordzhtaun Britanska Gviana Smert 8 bereznya 1921 1921 03 08 64 roki London Velika Britaniya Pohovannya d Zrist 183 sm Gromadyanstvo Shotlandiya Poziciya zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1874 Maksvell 0 0 1876 1880 Parkgrouv 0 0 1880 1882 Kvinz Park 0 0 1882 1884 Sifts 0 0 1884 1885 0 0 1885 1887 Kvinz Park 0 0 1887 1888 0 0 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1881 1882 Shotlandiya 3 0 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Votson vvazhayetsya pershim temnoshkirim gravcem yakij zigrav u futbol na mizhnarodnomu rivni provivshi tri matchi za zbirnu Shotlandiyi u 1881 1882 rokah Kolir jogo shkiri ne mav znachennya dlya jogo odnoklubnikiv i nemaye konkretnih istorichnih zapisiv pro rasizm z boku Shotlandskoyi futbolnoyi asociaciyi Cikavo sho nastupnim temnoshkirim futbolistom yakij zigrav za Shotlandiyu stav yakij debyutuvav za zbirnu v travni 2004 roku bilsh nizh cherez 120 rokiv pislya Votsona Molodist i osvitaVotson buv sinom bagatogo shotlandskogo cukrovogo plantatora Pitera Millera Votsona 1805 1869 sin Dzhejmsa Votsona z Krantita Orknejski ostrovi Shotlandiya ta miscevoyi britanskoyi gvianskoyi zhinki na im ya Hanna Rouz Vin priyihav do Britaniyi zi svoyim batkom i svoyeyu starshoyu sestroyu Annettoyu i voni uspadkuvali znachnu sumu koli yihnij batko pomer u Londoni v 1869 roci Vin zdobuv osvitu v Heath Grammar School v Galifaksi Zahidnij Jorkshir a potim z 1871 roku v shkoli Korolivskogo koledzhu u Vimbldoni London Piznishe vin vivchav naturfilosofiyu matematiku ta inzheneriyu v Universiteti Glazgo koli jomu bulo 19 de jogo lyubov do futbolu rozkvitla Uotson pokinuv Universitet Glazgo cherez rik i v 1877 roci stav partnerom Watson Miller i Baird optovogo skladskogo pidpriyemstva v Glazgo U listopadi 1877 roku vin odruzhivsya z Dzhessi Nimmo Armor 1860 1882 donkoyu Dzhona Armora stolyara U 1878 roci u nih narodivsya sin Rupert Endryu a v 1880 roci donka Agnes Mod Vlitku 1882 roku Votson pereyihav do Londona z rodinoyu z prichin roboti Jogo druzhina pomerla voseni 1882 roku i dvoye yihnih ditej povernulisya do Glazgo shob zhiti z babuseyu ta didusem Vin povernuvsya do Glazgo i odruzhivsya vdruge na Elizi Kejt Tajler 1861 1949 u lyutomu 1887 roku Vona bula donkoyu Dzhozefa Tajlera torgovcya z Shidnoyi Indiyi Piznishe togo zh roku vin pereyihav do Liverpulya de pracyuvav na korablyah i skladav ispiti shob otrimati kvalifikaciyu morskogo inzhenera U Votsona ta Elizi bulo dvoye ditej sin Genri Tajler nar 1888 ta dochka Fillis Kejt nar 1891 Cherez svogo batka vin buv pov yazanij z Vilyamom Yuartom Gladstonom yakij chotiri termini obijmav post prem yer ministra Velikoyi Britaniyi naprikinci 19 go stolittya a takozh pov yazanij z anglijskim poetom 21 go stolittya Malikom Al Nasirom cherez svoyu matir Futbolna kar yeraPislya pershoyi gri za Maksvell u 1876 roci Votson pidpisav kontrakt z miscevoyu komandoyu Parkgrouv de vin takozh buv yihnim sekretarem na matchi sho zrobilo jogo pershim chornoshkirim administratorom u futboli U Parkgrouv vin grav razom z inshim chornoshkirim gravcem Robertom Vokerom Vin takozh brav uchast u zmagannyah z legkoyi atletiki de kilka raziv peremagav u stribkah u visotu Endryu Votson verhnij ryad tretij sprava u 1880 roci 14 lyutogo 1880 roku jogo bulo obrano predstavlyati Glazgo proti Sheffilda na Bremoll Lejn shorichnij match yakij prohodiv mizh 1874 i 1960 rokami Glazgo peremoglo z rahunkom 1 0 Vin takozh buv obranij dlya turu do Kanadi vlitku 1880 roku yakij buv skasovanij pislya smerti Vilyama Dika sekretarya Shotlandskoyi futbolnoyi asociaciyi U kvitni 1880 roku vin takozh pidpisav kontrakt z Kvinz Park najbilshoyu na toj chas futbolnoyu komandoyu Velikoyi Britaniyi i stav yiyi sekretarem u listopadi 1881 roku Vin priviv komandu do dvoh pospil peremog u Kubku Shotlandiyi v 1881 i 1882 rokah takim chinom stavshi pershim chornoshkirim gravcem yakij vigrav velikij turnir U 1882 roci vin pereyihav do Londona i stav pershim temnoshkirim gravcem yakij grav u Kubku Angliyi zigravshi za Svifts U 1883 roci vin buv pershim inozemnim gravcem yakogo zaprosili do providnogo amatorskogo klubu Angliyi Korintian Grayuchi tam vin zdobuv peremogu z rahunkom 8 1 proti Blekbern Rovers yaki na toj chas buli volodaryami Kubka Angliyi Vin takozh grav za inshi amatorski anglijski klubi zokrema Piligrims Brentvud i London Kaledonians Votson zigrav svij ostannij match za Kvinz Park u 1886 roci Pol Makdonald yakij pisav dlya BBC zaznachiv Viplati gravcyam buli legalizovani v Angliyi v 1885 roci i profesijni futbolisti otrimuvali pristojni zarplati na toj chas Za ironiyeyu doli ce privabilo bagatoh shotlandskih gravciv na pivden shob zajmatisya svoyeyu torgivleyu v Angliyi todi yak u Shotlandiyi u bud yakomu vipadku gra zalishalasya amatorskoyu do 1893 roku Votson takozh pidpisav kontrakt z mersisajdskim klubom u 1887 roci yakij zaproponuvav zarobitnu platu ta komisiyu za pidpisannya kilkom gravcyam zavdyaki chomu Votson stav otrimuvati profesijnu vinagorodu Takim chinom profesijna kar yera Votsona pochalas ranishe nizh u Artura Vartona yakij ranishe vvazhavsya pershim chornoshkirim futbolistom yakij grav na profesionalnomu rivni Votson buv zirkovim kontraktom Butla i klub zdijsniv najbilshij perevorot u Mersisajdi pidpisavshi gravcya zbirnoyi Shotlandiyi Nevidomo skilki same Votsonu zaplativ mersisajdskij klub ale yak yihnya zirka vin bezsumnivno mig bi otrimati bilshe nizh 26 shilingiv na tizhden zaproponovani Koldervudu yakij takozh buv gravcem zbirnoyi Shotlandiyi Zavershiv profesijnu kar yeru futbolista vistupami za komandu Butl u 1888 roci Mizhnarodna kar yera Votson zigrav tri mizhnarodni matchi za zbirnu Shotlandiyi Jogo pershij match vidbuvsya proti zbirnoyi Angliyi v Londoni 12 bereznya 1881 roku de vin buv kapitanom komandi Shotlandiya peremogla z rahunkom 6 1 sho vse she ye rekordnoyu domashnoyu porazkoyu dlya Angliyi Cherez kilka dniv Shotlandiya zigrala z Uelsom i peremogla z rahunkom 5 1 a Votson znovu buv kapitanom Shotlandiyi Ostannij match Votson proviv proti zbirnoyi Angliyi v Glazgo 11 bereznya 1882 roku Ce znovu bula peremoga Shotlandiyi z rahunkom 5 1 Votson pereyihav do Londona vlitku 1882 roku sho faktichno zavershilo jogo mizhnarodnu kar yeru oskilki ShFA na toj chas viklikala lishe gravciv yaki grali v Shotlandiyi Statistika vistupivStatistika vistupiv za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Shotlandiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki 12 3 1881 Lambet Angliya 1 6 Shotlandiya tovariskij match kap 14 3 1881 Reksem Uels 1 5 Shotlandiya tovariskij match kap 11 3 1882 Glazgo Shotlandiya 5 1 Angliya tovariskij match Usogo Matchiv 3 Goliv 0 Podalshe zhittya i smert Priblizno v 1910 roci Votson pishov na pensiyu v Londoni i pomer vid zapalennya legeniv v 1921 roci Pohovanij na Richmondskomu kladovishi Dosyagnennya Kvinz Park Kubok Shotlandiyi 1880 81 1881 82 1885 86 Blagodijnij kubok Glazgo Merchants 1879 80 1880 81 1883 84 Primitki Black History Month Arhiv originalu za 10 June 2010 100 Great Black Britons Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 18 September 2004 Football Unites Racism Divides Arhiv originalu za 18 March 2016 Procitovano 12 August 2008 Brown Paul February 2006 The Unofficial Football World Championships North Shields Tonto Press s 123 ISBN 978 0 9552183 1 6 Mitchell Andy 20 March 2013 First black footballer Watson story takes twist The Scotsman Procitovano 20 March 2013 Watson Andrew 1856 1921 Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press September 2014 accessed 13 March 2015 neobhidna pidpiska Andrew Watson The most influential black footballer for decades lost to history Andrew Aloia BBC Sport 12 October 2021 Searching for my slave roots Malik Al Nasir and Ed Thomas BBC News July 2020 Richard McBrearty Show Racism the Red Card Arhiv originalu za 20 December 2016 Procitovano 12 December 2016 Sheffield v Glasgow The Glasgow Herald 16 February 1880 scan via London Hearts Supporters Club Cavallini Rob 2007 Play Up Corinth A History of the Corinthian Football Club Tempus Publishing s 13 14 230 278 ISBN 978 0 7524 4479 6 The Corinthian Legacy Andrew Watson Corinthian BBC A Sporting Nation Scottish League formed www bbc co uk Procitovano 5 July 2020 The Forgotten Rivals A History of Bootle Football Club Tony Onslow Countrywise Publication 2005 Robert Holmes amp Co 26 March 2020 Andrew Watson First Black British International Footballer Black History Month The Times 14 March 1881 p 6 col C The British Library 14 March 1881 neobhidna pidpiska SFootballMuseum 12 bereznya 2019 On 12th March 1881 this Scotland team captained by Andrew Watson beat England at Kennington Oval The result still remains England s heaviest defeat on home soil TuesdayThoughts Tvit Procitovano 12 March 2019 cherez Tvitter The British Library 15 March 1881 neobhidna pidpiska Andrew Watson Scotland LondonHearts com Andy Mitchell 16 August 2013 Andrew Watson a gravestone that deserves more Scottish Sport History QPFC com A Historical Queen s Park FC Website Arhiv originalu za 12 September 2018 Procitovano 11 September 2018 Posilannya Endryu Votson na sajti Eu football info angl Endryu Votson na sajti transfermarkt com angl Endryu Votson na sajti National Football Teams com angl

Дата публікації:
Топ