У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вортон Артур Вортон англ Arthur Wharton 28 жовтня 1865 Аккра Британськ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вортон.

Артур Вортон (англ. Arthur Wharton; 28 жовтня 1865, Аккра, Британський Золотий Берег — 13 грудня 1930, , Велика Британія) — англійський футболіст та атлет ганського походження, найбільш відомий як перший темношкірий футболіст-професіонал, який виступав у Футбольній лізі. Довгий час його вважали першим чорним футболістом взагалі, проте пізніше з'ясувалося, що його випередив Ендрю Вотсон, гравець збірної Шотландії, гаянець за походженням.

Особисті дані
Артур Вортон
Артур Вортон
Народження	28 жовтня 1865(1865-10-28)
	Аккра, Золотий Берег
Смерть	13 грудня 1930(1930-12-13) (65 років)
	, Англія
Громадянство	Велика Британія Сполучене Королівство
Позиція	Воротар
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1885—1886 1886—1888 1889—1894 1894—1895 1895—1897 1897—1899 1899—1901 1901—1902	«Дарлінгтон» «Престон Норт-Енд» «Ротергем Таун» «Шеффілд Юнайтед» «Стокпорт Каунті»	1 (0) 6 (0)
Звання, нагороди
Нагороди	Зала слави англійського футболу
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Артур Вортон у Вікісховищі

Біографія

Дитинство

Народився Артур Вортон в Аккрі, нинішній столиці Гани, ав ті часи — британської колонії Золотий Берег. Його батько, відомий місіонер, був наполовину шотландцем, наполовину , а мати — ганською принцесою. У 19 років Артур перебрався до Англії, в Дарлінгтон, де почав навчання в коледжі з метою піти по стопах батька і стати проповідником. Однак спорт захоплював молодого Вортона набагато більше Святого письма, до того ж у всіх спортивних змаганнях він домагався великих успіхів, будь то велоспорт, крикет або біг. Не зміг Артур відмовитися і від запрошення у футбольний клуб «Дарлінгтон».

Футбольна кар'єра

Молодий воротар виділявся не тільки кольором шкіри, але і великим талантом, який не міг не помітити менеджер клуба «Престон Норт-Енд» . Артур Вортон приєднався до Норт-Енду в 1886 році і разом із командою пробився в півфінал Кубка Англії роком пізніше. Однак взяти участь в тріумфальному для «Престона» сезоні 1888/89, коли вони виграли перший чемпіонат Англії і завоювали Кубок, Вортону не пощастило. У 1888 році він перестав займатися футболом, зосередившись на бігу. Артур брав участь у комерційних легкоатлетичних змаганнях, тоді як у «Престоні» він грав безкоштовно.

Проте довго без футболу уродженець Гани не протримався. Вже через рік після відходу із Престона він підписав свій перший професійний контракт з «Ротергем Таун». У цьому клубі Артур провів п'ять сезонів, після чого його переманили в «Шеффілд Юнайтед». Але тоді на останньому рубежі у Клинків стояла справжня брила — Біллі «Товстун» Фолк, — якому Вортон програв конкуренцію за позицію номер один. Артур провів всього три матчі за Шеффілд Юнайтед, після чого без особливих успіхів грав у , та «Стокпорт Каунті». У 1902 році Уортон закінчив кар'єру, вже встигнувши міцно підсісти на алкоголь.

Інший спорт

У 1886 році на стадіоні «Стемфорд Брідж» Артур встановив світовий рекорд в бігу на 100 ярдів (91,44 метра) — 10 секунд. Крім того, він грав у крикет і займався велоспортом.

Старість

Обдарованому атлетові знайти себе в житті після спорту було складно. 15 років він пропрацював у вугільних шахтах Йоркшира, спускаючи зароблені гроші на міцні напої. 13 грудня 1930 року всіма забутий Артур Вортон помер у віці 65 років.

Вшанування

Згадали про Артура Вортона лише через 60 років. Його внучка Шейла Лісон і підприємець з Дарлінгтона Шон Кемпбелл почали по шматочках збирати історію його життя. До справи підключилася антирасистська організація , і в результаті перший в історії чорний футболіст-професіонал був включений до Зали слави англійського футболу, а незабаром у Дарлінгтоні з'явилася його бронза статую.

Згадки

За свою футбольну кар'єру Артур Вортон не вигравав будь-яких титулів і жодного разу не викликався в збірну, однак чорношкірий воротар, якому іноді доводилося грати на позиції вінгера, запам'ятався сучасникам яскравою, часом ексцентричної грою на лінії воріт.

	Я бачив, як Уортон підстрибнув, повис на перекладині, зловив м'яч, затиснувши його між ніг, в результаті чого три форварда, які мчали вперед, впали прямо у сітку воріт. З тих пір я не бачив подібного Сейва, хоча дивлюся футбол більше 50 років
— оглядач газети Sheffield Telegraph & Independent у 1942 році

.

Примітки

Arthur Wharton — 100 Great Black Britons^{[недоступне посилання з червня 2019]}
*Phil Vasili, The First Black Footballer, Arthur Wharton, 1865—1930: an absence of memory ()
. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 12 травня 2011.
Taw, Thomas (2006). Football's Twelve Apostles: The Making of The League 1886—1889. pp. 17. .
. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 12 травня 2011.

Посилання

Блеск и нищета чемпионов — football.ua [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]

[100blackbritons-1] Arthur Wharton — 100 Great Black Britons^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[2] *Phil Vasili, The First Black Footballer, Arthur Wharton, 1865—1930: an absence of memory ()

[furd-3] . Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 12 травня 2011.

[taw-4] Taw, Thomas (2006). Football's Twelve Apostles: The Making of The League 1886—1889. pp. 17. .

[bbc-5] . Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 12 травня 2011.