Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мехмед Емін-Паша (нім. Eduard Schnitzer; *28 березня 1840, Ополе — †23 жовтня 1892) — німецький вчений, лікар, натураліст, мандрівник по Африці. Дослідник Ніла, відкрив річку Семпліки, яка впадає до озера Альберт.
| Мехмед Емін-Паша | |
|---|---|
| івр. אמין פאשה нім. Eduard Schnitzer | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Isaak Eduard Schnitzer |
| Народився | 28 березня 1840[1][2][3] Ополе, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія |
| Помер | 23 жовтня 1892[1][2][3] (52 роки) Вільна держава Конго[4] |
| Країна |  Королівство Пруссія Османська імперія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, лікар, орнітолог, зоолог, збирач зразків для зоологічних колекцій |
| Знання мов | німецька |
| Членство | Леопольдина і d[5] |
| Конфесія | юдаїзм, лютеранство і іслам |
| Нагороди | d (1890) |
| |
Молоді роки
Справже ім'я Емін-Паші було Едуард Шнітцер. Він народився в м. Оппельн (Ополе) в єврейській купецькій сім'ї та отримав гарну освіту. Після смерті батька він прийняв християнство, потім закінчив гімназію у м. Ниса. після цього вивчав медицину у Вроцлаві, Берліні, Відні, Кеніґсберзі та Парижі. Едуард був не тільки лікарем, а й натуралістом. Він дуже захоплювався Сходом та Африкою.
Схід і Африка
У 1865 році Шнітцер переїздить до Македонії, де лікує турків. Потім він мешкає у Трапезунді, Яніні, Стамбулі. Тут він прийняв іслам та стає ефенді. Тепер його звуть Емін-ефенді.
У 1875 році Шнітцер (емін-ефенді) вирушає до Східного Судану, який нещодавно було захоплено Єгиптом, який своєю чергою формально підкорявся Османській імперії. 1876 року у Хартумі Емін-ефенді поступає на єгипетську урядову службу. Спочатку служить головним лікарем в Екваторіальній провінції при губернаторі Гордоні. Той надав йому окрім лікарських ще й таємні доручення. Незабаром Гордон стає губернатором всього Судану. Головою провінції призначають Еміна, який стає пашою.
Правління Емін-паші в Екваторіальній провінції Судану тривало до 1888 року. Тут він проявив себе здібним правителем. Багато чого зробив для розвитку краю. Водночас Емін-паша займався й наукою. Він здійснив багато подорожей для вивчення східного Судану. Здебільшого Емін-паша вивчав озеро Альберта — відкрив річку Семпликі, яка в нього впадає. Його наукові дослідження були добре відомі у Європі.
Але у 1883 році розпочалося повстання Махді. Повстанці розгромили англо-єгипетські війська, зайняли Хартум, відрізавши Екваторіальну провінцію від Єгипту. Емін-паша мав невеличке військо для захисту. В оточенні разом з Емін-пашою опинилися ще два вчених — італієць Казаті та росіянин Юнкер. 1886 року Юнкер зміг добратися до Занзибару. Становище Емін-паші погіршилося, колі на півдні, в Уганді, прийшов до влади король Мтеза, який оголосив війну білим. В цей час у Європі розпочалася кампанія з метою організації експедиції щодо порятунку Еміна-паши. Її очолив Генрі Стенлі. У квітні 1888 року Стенлі пройшовши екваторіальні території дійшов до озера Альберта. Незабаром до нього приєднався й Емін-паша. В цей час махдісти з півночі проникли до Екваторіальної провінції.
10 квітня 1888 року Емін-паша, Генрі Стенлі на чолі каравану з 1500 осіб вийшли у напрямку Занзибару. Через 8 місяців вони досягли міста Багамойо в Танганьїці. Дійшло до міста з усього загону лише 30 відсотків. Але навіть під час походу Емін-паша разом із Стенлі вивчали гірський масив Рувензорі.
Емін-паша залишився в Танганьїці. Тут він зустрівся з комісаром Німецької східноафриканської компанії та поступив на німецьку службу. Незабаром він вирушив до м. Табори й озера Вікторія. Позаду нього йшли німецькі колоніальні війська. Емін-паша зумів із заходу потрапити до Судану, але тут він захворів на віспу й вирішив повертатися. На зворотному шляху його було вбито арабами.
Джерела
- Patricia Clough: Emin Pascha, Herr von Äquatoria. Ein exzentrischer deutscher Arzt und der Wettlauf um Afrika, aus dem Englischen von Peter Torberg; Deutsche Verlagsanstalt, München 2010 ISBN 978-3-421-04376
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- https://military.wikia.org/wiki/Emin_Pasha
- Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mehmed Emin Pasha nim Eduard Schnitzer 28 bereznya 1840 Opole 23 zhovtnya 1892 nimeckij vchenij likar naturalist mandrivnik po Africi Doslidnik Nila vidkriv richku Sempliki yaka vpadaye do ozera Albert Mehmed Emin Pashaivr אמין פאשה nim Eduard SchnitzerIm ya pri narodzhenninim Isaak Eduard SchnitzerNarodivsya28 bereznya 1840 1840 03 28 1 2 3 Opole Oppeln d Sileziya Korolivstvo PrussiyaPomer23 zhovtnya 1892 1892 10 23 1 2 3 52 roki Vilna derzhava Kongo 4 Krayina Korolivstvo Prussiya Osmanska imperiyaDiyalnistmandrivnik doslidnik likar ornitolog zoolog zbirach zrazkiv dlya zoologichnih kolekcijZnannya movnimeckaChlenstvoLeopoldina i Alte Breslauer Burschenschaft der Raczeksd 5 Konfesiyayudayizm lyuteranstvo i islamNagorodiMedal Vegad 1890 Medal Zasnovnikiv 1890 Mediafajli u Vikishovishi Mehmed Emin Pasha Zmist 1 Molodi roki 2 Shid i Afrika 3 Dzherela 4 PrimitkiMolodi rokired Spravzhe im ya Emin Pashi bulo Eduard Shnitcer Vin narodivsya v m Oppeln Opole v yevrejskij kupeckij sim yi ta otrimav garnu osvitu Pislya smerti batka vin prijnyav hristiyanstvo potim zakinchiv gimnaziyu u m Nisa pislya cogo vivchav medicinu u Vroclavi Berlini Vidni Kenigsberzi ta Parizhi Eduard buv ne tilki likarem a j naturalistom Vin duzhe zahoplyuvavsya Shodom ta Afrikoyu Shid i Afrikared U 1865 roci Shnitcer pereyizdit do Makedoniyi de likuye turkiv Potim vin meshkaye u Trapezundi Yanini Stambuli Tut vin prijnyav islam ta staye efendi Teper jogo zvut Emin efendi U 1875 roci Shnitcer emin efendi virushaye do Shidnogo Sudanu yakij neshodavno bulo zahopleno Yegiptom yakij svoyeyu chergoyu formalno pidkoryavsya Osmanskij imperiyi 1876 roku u Hartumi Emin efendi postupaye na yegipetsku uryadovu sluzhbu Spochatku sluzhit golovnim likarem v Ekvatorialnij provinciyi pri gubernatori Gordoni Toj nadav jomu okrim likarskih she j tayemni doruchennya Nezabarom Gordon staye gubernatorom vsogo Sudanu Golovoyu provinciyi priznachayut Emina yakij staye pashoyu Pravlinnya Emin pashi v Ekvatorialnij provinciyi Sudanu trivalo do 1888 roku Tut vin proyaviv sebe zdibnim pravitelem Bagato chogo zrobiv dlya rozvitku krayu Vodnochas Emin pasha zajmavsya j naukoyu Vin zdijsniv bagato podorozhej dlya vivchennya shidnogo Sudanu Zdebilshogo Emin pasha vivchav ozero Alberta vidkriv richku Sempliki yaka v nogo vpadaye Jogo naukovi doslidzhennya buli dobre vidomi u Yevropi Ale u 1883 roci rozpochalosya povstannya Mahdi Povstanci rozgromili anglo yegipetski vijska zajnyali Hartum vidrizavshi Ekvatorialnu provinciyu vid Yegiptu Emin pasha mav nevelichke vijsko dlya zahistu V otochenni razom z Emin pashoyu opinilisya she dva vchenih italiyec Kazati ta rosiyanin Yunker 1886 roku Yunker zmig dobratisya do Zanzibaru Stanovishe Emin pashi pogirshilosya koli na pivdni v Ugandi prijshov do vladi korol Mteza yakij ogolosiv vijnu bilim V cej chas u Yevropi rozpochalasya kampaniya z metoyu organizaciyi ekspediciyi shodo poryatunku Emina pashi Yiyi ocholiv Genri Stenli U kvitni 1888 roku Stenli projshovshi ekvatorialni teritoriyi dijshov do ozera Alberta Nezabarom do nogo priyednavsya j Emin pasha V cej chas mahdisti z pivnochi pronikli do Ekvatorialnoyi provinciyi 10 kvitnya 1888 roku Emin pasha Genri Stenli na choli karavanu z 1500 osib vijshli u napryamku Zanzibaru Cherez 8 misyaciv voni dosyagli mista Bagamojo v Tanganyici Dijshlo do mista z usogo zagonu lishe 30 vidsotkiv Ale navit pid chas pohodu Emin pasha razom iz Stenli vivchali girskij masiv Ruvenzori Emin pasha zalishivsya v Tanganyici Tut vin zustrivsya z komisarom Nimeckoyi shidnoafrikanskoyi kompaniyi ta postupiv na nimecku sluzhbu Nezabarom vin virushiv do m Tabori j ozera Viktoriya Pozadu nogo jshli nimecki kolonialni vijska Emin pasha zumiv iz zahodu potrapiti do Sudanu ale tut vin zahvoriv na vispu j virishiv povertatisya Na zvorotnomu shlyahu jogo bulo vbito arabami Dzherelared Patricia Clough Emin Pascha Herr von Aquatoria Ein exzentrischer deutscher Arzt und der Wettlauf um Afrika aus dem Englischen von Peter Torberg Deutsche Verlagsanstalt Munchen 2010 ISBN 978 3 421 04376Primitkired a b v Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b v Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 a b v Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 https military wikia org wiki Emin Pasha Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mehmed Emin Pasha amp oldid 41019206