Еміліо Сегре

Еміліо Джино Сегре (італ. Emilio Gino Segrè; 1 лютого 1905, Тіволі, Італія — 22 квітня 1989, Лафаєтт, штат Каліфорнія, США) — італо-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1959 р. «за відкриття антипротона» (разом з Оуеном Чемберленом).

Еміліо Джино Сегре
італ. Emilio Gino Segrè
Ім'я при народженні	італ. Emilio Gino Segrè
Народився	1 лютого 1905(1905-02-01) Тіволі, Королівство Італія^[1]
Помер	22 квітня 1989(1989-04-22) (84 роки) Лафаєтт, Контра-Коста, Каліфорнія, США^[2] ·інфаркт міокарда
Поховання	^d^[3]
Місце проживання	США
Країна	Італія,  США
Національність	євреї^[2]
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater	Римський університет
Галузь	фізика
Заклад	Університет Каліфорнії
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Енріко Фермі
Аспіранти, докторанти	^d
Членство	Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство^[4] ^d Міжнародна академія історії науки Національна академія наук США ^d
Відомий завдяки:	відкриття антипротона
Брати, сестри	^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1958) ^d (1953) Премія пам'яті Ріхтмаєра (1957) член Американського фізичного товариства^[d]
Автограф
Еміліо Джино Сегре у Вікісховищі

Біографія

Еміліо Сегре народився 1 лютого 1905 р. у Тіволі (Італія) неподалік від Рима в сім'ї промисловця. Навчався в початковій школі Тіволі, в римському ліцеї Маміані (1922), потім — на інженерному факультеті Римського університету. На захоплення Сегре фізикою вплинув його викладач Енріко Фермі. Викладач та студент стають друзями і колегами. Докторську дисертацію Сегре захищає 1928 р. під керівництвом Фермі. Прослуживши чотири роки в італійській армії артилерійським офіцером, Сегре повертається до Римського університету на посаду інструктора з фізики. Отримавши стипендію Рокфеллерівського фонду, працював з Отто Штерном у Гамбурзі, з Пітером Зееманом в Амстердамі. Потім стає ад'юнкт-професором на кафедрі Фермі. У складі його групи 1934 р. брав участь у відкритті явища . 1936 р. Сегре призначають деканом фізичного факультету Університету Палермо. Цього ж року він їде до США, де працює на циклотроні Каліфорнійського університету (Берклі). Разом з колегами відкрив новий хімічний елемент технецій (1937), який у природному вигляді на Землі не існує, але був виявлений методом на зірках. 1940 р. Сегре з групою співпрацівників відкрив астат і плутоній-239. Антисемітські закони італійського уряду змушують Сегре, єврея за національністю і давнішнього противника фашистського режиму, залишитися в США. 1944 р. він отримує американське громадянство. Під час Другої світової війни Сегре був начальником групи в Лос-Аламоській лабораторії Мангеттенського проєкту (секретній організації, що створювала атомну бомбу). Після війни повертається до Берклі і як повний (дійсний) професор продовжує дослідження з фізики елементарних частинок. На початку 50-х рр. починає співпрацювати з Оуеном Чемберленом. Вони намагаються знайти антипротон, існування якого передбачалося теоретично. 1955 р. учені оголосили, що існування антипротонів підтверджено експериментально. Нобелівської премії 1959 р. Сегре і Чемберлен були удостоєні «за відкриття антипротона». Сегре продовжував дослідження у Берклі до відставки 1972 р. Через два роки його було призначено на посаду професора ядерної фізики, а 1975 р. — заслуженого професора Римського університету.

Помер Е. Серге 22 квітня 1989 р.

Популяризатор науки

Еміліо Сегре був не тільки видатним фізиком, але й талановитим популяризатором науки. Його перу належить ряд науково-популярних книг з фізики елементарних частинок, покликані привернути до цієї галузі фізики молодих людей.

Приватне життя

1936 р. Сегре одружився з Ельфрідою Спіро. Подружжя мало сина і двох дочок. Після смерті дружини одружився з Розою Мінес. Він був пристрасним рибалкою і альпіністом.

Нагороди та звання

Сегре удостоєний медалі Августа Вільгельма фон Гофмана Німецького хімічного товариства (1958) та премії Станіслава Канніццаро (1958), а також інших нагород. Він був членом американської Національної академії наук, Італійської національної академії наук, Американського філософського товариства, Американського та , Американської академії наук і мистецтв, , Гейдельберзької академії наук, і . Йому були присвоєні почесні вчені ступені університетами Палермо, (Ліма) і Тель-Авіва, .

Бібліографія

• Экспериментальная ядерная физика, тт. 1-3. Под ред. Э.Сегре. М., 1955—1961 (рос.)
• Экспериментальная ядерная физика. Под ред. Э.Сегре, тт. 1-3. М., 1955—1961 (рос.)
• Сегре Э. Антипротоны. М., 1957 (рос.)
• Сегре Э. Энрико Ферми — физик. М., 1973 (рос.)

Примітки

1. Сегре Эмилио Джино // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Battimelli G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2018. — Vol. 91.
   d:Track:Q1128537
3. Find a Grave — 1996.
   d:Track:Q63056
4. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513

Джерела

• Український громадський комітет підтримки Нобелівського руху(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://www.italcult.ru/famous_1_17.php [ 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/fizika/SEGRE_EMILIO_DZHINO.html [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• http://n-t.ru/nl/fz/segre.htm [ 13 серпня 2010 у Wayback Machine.]