Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Алонсо а друге материне прізвище Ларрасабаль Еміліо Ал

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Алонсо, а друге (материне) прізвище Ларрасабаль.

Еміліо Алонсо Ларрасабаль (ісп. Emilio Alonso Larrazábal, [em'ilio alon's̺o laɾas̻a'bal]; 25 травня 1912, Лас-Аренас, Біскайя, Країна Басків, Іспанія — 29 грудня 1989, Мехіко, Мексика) — іспанський футболіст, нападник. У футбольних колах також відомий як Емілін (ісп. Emilín).

Еміліо Алонсо

Особисті дані

Народження

25 травня 1912

Гечо, Біская, Країна Басків, Іспанія

Смерть

29 грудня 1989 (77 років)

Мехіко, Мексика

Зріст

174 см

Громадянство

Іспанія

Позиція

нападник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1929–1933	«Аренас» (Гечо)	44	(13)
1933–1936	«Реал» (Мадрид)	42	(16)
1938–1939	«Депортіво Еускаді»	8	(2)
1939–1940	«Сан-Лоренсо»	1	(0)
1940–1944	«Реал Еспанья»	?	(?)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1936	Іспанія	2	(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єра

На початку футбольної кар'єри захищав кольори команди «Аренас» (Гечо). У Прімері дебютував 30 березня 1930 року, у переможному матчі проти столичного «Атлетіко». У 20 років перейшов до мадридського «Реала». У складі «Королівського клуба» тричі був віце-чемпіоном Іспанії і двічі перемагав у національному кубку. За шість сезонів у Прімері провів 86 ігор, забив 29 голів.

На початку 1936 року провів дві товариські гри у складі національної збірної, проти команд Австрії і Німеччини. Влітку в Іспанії почалася громадянська війна і внутрішні футбольні змагання не проводилися.

Протягом 1937—1939 років захищав кольори збірної Країни Басків, яка проводила турне по країнам Європи та Південної Америки і допомагала коштами постраждалим у громадянській війні. 15 липня баски провели поєдинок у Києві з «динамівцями». Гра завершилася перемогою гостей з рахунком 3:1; хет-триком відзначився Ісідро Лангара, а єдиний м'яч у господарів забив Віктор Шиловський.

Під назвою «Депортіво Еускаді» стала віце-чемпіоном Мексики 1939 року. По завершенні сезону команда припинила існування, а гравці роз'їхалися по мексиканським і аргентинським клубам. Хосе Ірарагоррі, Еміліо Алонсо, Анхель Субієта і Ісідро Лангара обрали «Сан-Лоренсо». Через рік повернувся до Мексики, захищав кольори клубу «Реал Еспанья», основу якого складали іспанські футболісти.

Досягнення

Володар кубка Іспанії (2): 1934, 1936
Чемпіон Мексики (1): 1942

Статистика

У клубах:

Сезон	Команда	Чемпіонат			Кубок
Сезон	Команда	Л	І	Г	І	Г
1929/30	«Аренас»	Д-1	1	0
1930/31	«Аренас»	Д-1	12	3
1931/32	«Аренас»	Д-1	18	3
1932/33	«Аренас»	Д-1	13	7
1933/34	«Реал» (Мадрид)	Д-1	11	2
1934/35	«Реал» (Мадрид)	Д-1	10	5
1935/36	«Реал» (Мадрид)	Д-1	21	9	1+
Усього в Іспанії		Д-1	86	29
1938/39	«Еускаді»		8	2
1939/40	«Сан-Лоренсо»	Д-1	1	0	—	—
1940/41	«Реал Еспанья»					1
1941/42	«Реал Еспанья»			5
1942/43	«Реал Еспанья»			1		1
1943/44	«Реал Еспанья»			2
Усього в Мексиці		Д-1

RSSSF [ 11 березня 2018 у Wayback Machine.]

У збірній:

№	Дата	Місто	Господарі	Рахунок	Гості	Голи
1	19.01.1936	Мадрид	Іспанія	4:5	Австрія	Лангара (2), Регейро (2) — Цишек, Біндер, Біцан, Ганрайтер (2)
2	23.02.1936	Барселона	Іспанія	1:2	Німеччина	Регейро — ^[en] (2)

Посилання

Еміліо Алонсо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
(анг.) . BDFutbol.com. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 24 січня 2018.
(анг.) . EU-Football.info. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 24 січня 2018.