Еміль Фріан (фр. Émile Friant; 1863, Дьєз, Франція — 9 червня 1932, Париж, Франція) — французький художник-реаліст.
Еміль Фріан | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Émile Friant | ||||
Автопортрет (1878), Musée de la Cour d`Or, Мец | ||||
При народженні | Émile Friant | |||
Народження | 1863 Дьєз, Франція | |||
Смерть | 9 червня 1932 | |||
Париж, Франція | ||||
Поховання | d | |||
Країна | Франція | |||
Жанр | реалізм | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв і d | |||
Діяльність | художник, художник-гравер, скульптор | |||
Напрямок | Школа Нансі | |||
Член | d і Академія красних мистецтв Франції | |||
Твори | Q17491628?, d, d і d | |||
Роботи в колекції | Фінська національна галерея, d, Музей мистецтв Філадельфії, Музей образотворчих мистецтв Нансі, d, Музей Фабра, Музей д'Орсе, d, d, Смітсонівський музей американського мистецтва[1], Діжонський музей образотворчого мистецтва, d, Реннський музей образотворчого мистецтва, d, Національний музей Швеції[2], d, d, d, d, Музей образотворчих мистецтв (Бордо) і Музей Конде | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
| ||||
Еміль Фріан у Вікісховищі | ||||
Біографія
Еміль Фріан народився в місті Дьєз за 40 кілометрів на північний схід від Нансі у 1863 році. Його батько був слюсарем, а мати — кравчинею. Добрим ангелом сім'ї була вдова аптекаря, мадам Парізо. Вона не мала дітей і любила Еміля як рідного сина.
Унаслідок Французько-прусської війни Дьєз перейшов під контроль Німецької імперії. У 1871 році мадам Парізо втекла з семирічним Емілем у Нансі, а потім туди перебралися і його біологічні батьки.
Парізо хотіла, щоб Фріан став аптекарем і відправила його на навчання до ліцею. Успіхи Еміля у ліцеї були поганенькими, зате у хлопчика виявився безсумнівний талант до живопису. Друзі батька Еміля запропонували йому вступити в міську художню школу Нансі, зрештою він залишив ліцей, отримуючи приватну освіту, і повністю сконцентрувався на мистецтві. Директор художньої школи був послідовником реалізму в живописі, і молодий Фріан малював натюрморти і навколишні ландшафти Нансі.
Вперше він виставив свою картину «Малюк Фріан» (Le petit Friant) у віці п'ятнадцяти років на щорічному міському художньому салоні, після чого відразу став місцевою знаменитістю. Роком пізніше виграв міський гранд і був направлений міським муніципалітетом в Париж, у майстерню художника Александра Кабанеля, визнаного майстра тієї епохи. Кабанель навчив його малювати картини на історичні сюжети в академічному стилі. Після року роботи, отримавши уявлення про класичний та салонний живопис, розчарований Фріан повернувся в Нансі.
У Парижі він познайомився ще з трьома художниками, уродженцями Лотарингії: Жюлем Баст'єн-Лепажем (1848—1884), Еме Моро (1850—1913), і Віктором Пруве (1858—1943). У роботах Фріана того часу позначився вплив Бастьєн-Лепажа, що наприкінці 70-х років був у великій моді.
У 1882 році Еме Моро запросив Фріана виставити на Паризькому салоні дві його картини: «Блудний син» (The Prodigal Son) та «Інтер'єр студії Еміля Фріана» (Emile Friant Interieur d'atelier). Картини були різними за змістом. Перша, куплена музеєм в Рубі, була типовим взірцем академічного стилю, інша — реалізму.
У 1883 році у віці 20 років він отримав Римську премію другого ступеня за свою картину «Цар Едіп проклинає свого сина Полініка» (Œdipe maudissant son fils Polynice), виставлену в Паризькому салоні.
Його портрет «Пруве за роботою» отримав Римську премію третього ступеня у 1884 році, а в 1885 він знову виграв Римську премію другого ступеня. Частину року він працював в орендованій студії в Парижі, щоб задовольнити зростаючу потребу в портретах.
Тоді ж Фріан подружився із французькими акторами — братами Ернестом і Бенуа Коклен. Для сім'ї Коквелин він написав більше десятка портретів, крім цього, Бенуа, пристрасний колекціонер живопису, в різний час придбав ще кілька його картин. На гранд, отриманий ним від Паризького салону в 1886 році, він вирушив на навчання в Нідерланди. Картина «Портрет мадам Коклен» (Portrait de madame Coquelin Mère), матері його друзів, написана під впливом цієї поїздки. Вона відображає ті ніжні почуття, які художник відчував до цієї сім'ї.
Картина «Обід веслярів на річці Мьорт» (Le déjeuner des canotiers de la Meurthe), виставлена на Паризькому салоні в 1888 році, не принесла йому нагород, але засвідчила його високий професіоналізм. Десять веслярів і дві жінки сидять за обідом на вулиці перед ресторанчиком. Картина, написана за аналогією з картиною Огюста Ренуара «Сніданок веслярів» (1880—1881), зображує життя, краще, ніж пропонувалося в Третій французькій республіці.
Прийняття веслярів спонукало Фріана до створення найбільшого його полотна «Дня всіх святих» (La Toussaint), що принесло йому Ґран-прі Паризького салону в 1889 році, воно придбане для Люксембурзького музею у Парижі. Це була друга картина на тему горя у творчості художника. Перша, «Молода нансійка на сніговому тлі» (Jeune Nancéienne dans un paysage de neige), зображує дівчину. Обличчя молодої жінки і сірі очі виражають смуток, її силует контрастує з недбало промальованим заднім планом, що відокремлює її від байдужого світу. Зовсім інакше виглядає печаль в картині «День всіх святих» на церемонії поминання покійних, коли сім'ї йдуть відвідувати могили своїх предків. Дівчинка на чолі сімейної процесії подає милостиню сліпому жебракові, що сидить у стіни. Віртуозність виконання портретів і вираження почуттів за допомогою живопису у 26-річного художника вражала сучасників, а один з журналістів назвав його «найрозумнішим серед молодих», характеристика, що часто використовувалась для опису його робіт.
Ця картина завоювала золоту медаль на Всесвітній виставці у Парижі в тому ж році, а роком раніше він отримав Орден Почесного легіону. Після цього на нього посипалися замовлення портретів від політичних і громадських діячів, а слава його перетнула Атлантику. У 1889 він створив картини «Портрет Мюзет Вінер в салоні» (Portrait de Mysette Wiener dans un salon) і «Розмова про політику» (La discussion politique).
У тому ж 1899 році художник Жан-Луї-Ернест Месоньє запросив Фріана взяти участь у реформуванні Національного товариства красних мистецтв. З тих пір Фріан принципово виставлявся на щорічних виставках товариства, хоча і продовжував брати участь у Паризькому салоні.
Представник реалізму, Фріан писав переважно портрети і сцени з повсякденного життя. Як і багато хто з його сучасників, він використовував фотографію як засіб, за допомогою якого найкращим чином можна передати дійсність.
У 1892 році Фріан продає через агента Роланда Кньодлера американському банкіру Джорджу Бейкеру дві з п'яти виставкових картин Паризького салону 1892 року: «Хороший пес» та «Поганий пес», а в 1893 виставляє на «Колумбівській» Всесвітній виставці в Чикаго «Різкі тіні» (Ombres portees) та «Портрет Антоніна Пруста» (Portrait de Antonin Proust), друга дитинства Едуарда Мане.
В 1944 році на Паризькому салоні і Салоні на Марсовому полі експонувалися декоративні твори, замовлені французьким урядом для прикраси паризької ратуші і Сорбонни. Серед них два великих панно роботи Фріана, що зображують «Радості літа»: залита сонцем природа, квітучий луг, на якому молоді, веселі жінки збирають квіти, прикрашають ними своїх дітей, а старші люди відпочивають від праці в тіні дерев, серед них сильна, здорова мати любовно і дбайливо тримає на колінах чудесну сплячу дитини.
На салоні на Марсовому полі Фрыан виставив «Мізерну їжу» (Le repas frugal) в 1894 році та «Заручини» (Les fiancailles) в 1896 році. Прообразами для «Мізерної їжі» стало сімейство Ледергербер з Нансі. Дівчина на передньому плані праворуч — Євгенія Ледергербер, що стала подругою Фріана. Картина була обрана для щорічної виставки Карнегі, що відкрилася 1 листопада 1896 року в Піттсбурзі. Вона вразила Генрі Фріка, голову ради директорів сталепромислових компаній Карнегі та скарбника нової бібліотеки Карнеґі і художніх галерей Піттсбурга (нині Художній музей Карнегі). Він сам був пристрасним колекціонером картин і одним з найкращих клієнтів Кнедлера. На виставці серед інших були виставлені п'ять картин з його приватної колекції.
Фріан пише ще дві картини: «Розрада» (Consolation) та «Дитячий смуток» (Chagrin d'Enfant), яка також куплена Фріком. Для нього ця картина мала особисту значимість: його донька Марта померла у віці 6 років, а друга дівчинка побільше на картині нагадувала йому його старшу доньку Марію.
На Паризькому салоні 1901 року Фріан виставляє наступну картину: Douces pensees, в 1905 році в салоні на Марсовому полі — «Перші уроки» (Premieres etudes), яка показувала молоду маму, що навчала свою доньку читати.
До цього часу Фріан більше не створює гарних робіт, занурившись у написання портретів політичних та суспільних діячів і аристократів.
У 1923 Фріан був призначений професором живопису в Школі витончених мистецтв в Парижі, потім став членом Інституту Франції (Institut de France).
У 1932 році Фріан раптово помер у Парижі і був похований в місті Нансі. У Музеї витончених мистецтв в Нансі і в музеях Пітсбурга зараз знаходиться більша частина його робіт.
Картини
Масло
- «Серед друзів» Pose entre amis або Le repos des artistes (1880), приватна колекція
- «Студент» Un étudiant (1885), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Анвер. Будинок в снігу» Anvers. Maison sous la neige, (1886/1887), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Анверський замок» Le Steen d'Anvers (1886/1887), Музей витончених мистецтв, Нансі
- Aux alentours du Sport Nautique (1884), приватна колекція
- «Туніска, що вмивається» Toëra, tunisienne lavant (1887), приватна колекція
- «Портрет Мюзет Вінер у салоні» Portrait de Mystte Wiener dans un salon (1889), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Коклен-старший у ролі Дона-Ганнібала в п'єсі „Авантюристка“ Еміля Ож'є» L'ivresse, Coquelin Ainé dans le rôle de Don Annibal dans L'aventurière d'Emile Augier, Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Місто на березі річки» Ville au bord du fleuve (1891), приватна колекція
- «Студентка» L'Etudiante (1923), приватна колекція
- «Портрет Альбера Юсона» Portrait d'Albert Jasson (1911), Музей витончених мистецтв, Нансі
- Два панно в холі ратуші Нансі
- «Автопортрет» (1885), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Портрет Луі Картьє», приблизно 1905 р.
- «Портрет художника Бюсєра» Portrait du peintre Bussières, (1904), малюнок, місто Дієз
- «Портрет ілюстратора Жан-Луі Форена» Portrait du dessinateur Jean-Louis Forain, малюнок, Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Портрет Жана Шербека» Portrait de Jean Scherbeck (1928), малюнок, приватна колекція і інші.
Галерея
- «Молода нансійка на сніговому фоні» (1887), Музей витончених мистецтв, Нансі
- Портрет Огюста Дома (1889), приватна колекція
- «Битва» (1889), Музей Фабра, Монпельє
- «Портрет мадам Петіт'єн» (1883), приватна колекція
- «Марвінгт та її санітарний літак», (1914)
- «Весна» (1888)
- «Закохані»/«Ідилія на мосту» (1888), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Дитячий смуток»
(1898) - «Материнська ніжність» (1906), приватна колекція
- «Розмова про політику» (1889), приватна колекція
- «Бідна їжа» (1894), приватна колекція
- «Автопортрет» (1887), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Інтер'єр студії»
(1884) - «Біда» (1898), Музей витончених мистецтв, Нансі
- «Візит у студію» (1906), приватна колекція
- «Страта» (1909), приватна колекція
- «Автопортрет»
(1893)
Посилання
- (фр.)
- Emile FRIANT [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1674
- https://collection.nationalmuseum.se:443/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=22893&viewType=detailView
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emil Frian fr Emile Friant 1863 Dyez Franciya 9 chervnya 1932 Parizh Franciya francuzkij hudozhnik realist Emil Frianfr Emile Friant premiyi Avtoportret 1878 Musee de la Cour d Or MecPri narodzhenniEmile FriantNarodzhennya1863 1863 Dyez FranciyaSmert9 chervnya 1932 1932 06 09 Parizh FranciyaPohovannyadKrayina FranciyaZhanrrealizmNavchannyaNacionalna visha shkola krasnih mistectv i dDiyalnisthudozhnik hudozhnik graver skulptorNapryamokShkola NansiChlend i Akademiya krasnih mistectv FranciyiTvoriQ17491628 d d i dRoboti v kolekciyiFinska nacionalna galereya d Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi d Muzej Fabra Muzej d Orse d d Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 1 Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Nacionalnij muzej Shveciyi 2 d d d d Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo i Muzej KondeNagorodiKavaler ordena Pochesnogo legionuAvtograf Emil Frian u VikishovishiBiografiyaEmil Frian narodivsya v misti Dyez za 40 kilometriv na pivnichnij shid vid Nansi u 1863 roci Jogo batko buv slyusarem a mati kravchineyu Dobrim angelom sim yi bula vdova aptekarya madam Parizo Vona ne mala ditej i lyubila Emilya yak ridnogo sina Unaslidok Francuzko prusskoyi vijni Dyez perejshov pid kontrol Nimeckoyi imperiyi U 1871 roci madam Parizo vtekla z semirichnim Emilem u Nansi a potim tudi perebralisya i jogo biologichni batki Parizo hotila shob Frian stav aptekarem i vidpravila jogo na navchannya do liceyu Uspihi Emilya u liceyi buli poganenkimi zate u hlopchika viyavivsya bezsumnivnij talant do zhivopisu Druzi batka Emilya zaproponuvali jomu vstupiti v misku hudozhnyu shkolu Nansi zreshtoyu vin zalishiv licej otrimuyuchi privatnu osvitu i povnistyu skoncentruvavsya na mistectvi Direktor hudozhnoyi shkoli buv poslidovnikom realizmu v zhivopisi i molodij Frian malyuvav natyurmorti i navkolishni landshafti Nansi Vpershe vin vistaviv svoyu kartinu Malyuk Frian Le petit Friant u vici p yatnadcyati rokiv na shorichnomu miskomu hudozhnomu saloni pislya chogo vidrazu stav miscevoyu znamenitistyu Rokom piznishe vigrav miskij grand i buv napravlenij miskim municipalitetom v Parizh u majsternyu hudozhnika Aleksandra Kabanelya viznanogo majstra tiyeyi epohi Kabanel navchiv jogo malyuvati kartini na istorichni syuzheti v akademichnomu stili Pislya roku roboti otrimavshi uyavlennya pro klasichnij ta salonnij zhivopis rozcharovanij Frian povernuvsya v Nansi U Parizhi vin poznajomivsya she z troma hudozhnikami urodzhencyami Lotaringiyi Zhyulem Bast yen Lepazhem 1848 1884 Eme Moro 1850 1913 i Viktorom Pruve 1858 1943 U robotah Friana togo chasu poznachivsya vpliv Bastyen Lepazha sho naprikinci 70 h rokiv buv u velikij modi Portret matushki madam Koklen osobista kolekciya U 1882 roci Eme Moro zaprosiv Friana vistaviti na Parizkomu saloni dvi jogo kartini Bludnij sin The Prodigal Son ta Inter yer studiyi Emilya Friana Emile Friant Interieur d atelier Kartini buli riznimi za zmistom Persha kuplena muzeyem v Rubi bula tipovim vzircem akademichnogo stilyu insha realizmu U 1883 roci u vici 20 rokiv vin otrimav Rimsku premiyu drugogo stupenya za svoyu kartinu Car Edip proklinaye svogo sina Polinika Œdipe maudissant son fils Polynice vistavlenu v Parizkomu saloni Jogo portret Pruve za robotoyu otrimav Rimsku premiyu tretogo stupenya u 1884 roci a v 1885 vin znovu vigrav Rimsku premiyu drugogo stupenya Chastinu roku vin pracyuvav v orendovanij studiyi v Parizhi shob zadovolniti zrostayuchu potrebu v portretah Todi zh Frian podruzhivsya iz francuzkimi aktorami bratami Ernestom i Benua Koklen Dlya sim yi Kokvelin vin napisav bilshe desyatka portretiv krim cogo Benua pristrasnij kolekcioner zhivopisu v riznij chas pridbav she kilka jogo kartin Na grand otrimanij nim vid Parizkogo salonu v 1886 roci vin virushiv na navchannya v Niderlandi Kartina Portret madam Koklen Portrait de madame Coquelin Mere materi jogo druziv napisana pid vplivom ciyeyi poyizdki Vona vidobrazhaye ti nizhni pochuttya yaki hudozhnik vidchuvav do ciyeyi sim yi Obid veslyariv na richci Mort 1888 Kartina Obid veslyariv na richci Mort Le dejeuner des canotiers de la Meurthe vistavlena na Parizkomu saloni v 1888 roci ne prinesla jomu nagorod ale zasvidchila jogo visokij profesionalizm Desyat veslyariv i dvi zhinki sidyat za obidom na vulici pered restoranchikom Kartina napisana za analogiyeyu z kartinoyu Ogyusta Renuara Snidanok veslyariv 1880 1881 zobrazhuye zhittya krashe nizh proponuvalosya v Tretij francuzkij respublici Prijnyattya veslyariv sponukalo Friana do stvorennya najbilshogo jogo polotna Dnya vsih svyatih La Toussaint sho prineslo jomu Gran pri Parizkogo salonu v 1889 roci vono pridbane dlya Lyuksemburzkogo muzeyu u Parizhi Ce bula druga kartina na temu gorya u tvorchosti hudozhnika Persha Moloda nansijka na snigovomu tli Jeune Nanceienne dans un paysage de neige zobrazhuye divchinu Oblichchya molodoyi zhinki i siri ochi virazhayut smutok yiyi siluet kontrastuye z nedbalo promalovanim zadnim planom sho vidokremlyuye yiyi vid bajduzhogo svitu Zovsim inakshe viglyadaye pechal v kartini Den vsih svyatih na ceremoniyi pominannya pokijnih koli sim yi jdut vidviduvati mogili svoyih predkiv Divchinka na choli simejnoyi procesiyi podaye milostinyu slipomu zhebrakovi sho sidit u stini Virtuoznist vikonannya portretiv i virazhennya pochuttiv za dopomogoyu zhivopisu u 26 richnogo hudozhnika vrazhala suchasnikiv a odin z zhurnalistiv nazvav jogo najrozumnishim sered molodih harakteristika sho chasto vikoristovuvalas dlya opisu jogo robit Den vsih svyatih 1888 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Cya kartina zavoyuvala zolotu medal na Vsesvitnij vistavci u Parizhi v tomu zh roci a rokom ranishe vin otrimav Orden Pochesnogo legionu Pislya cogo na nogo posipalisya zamovlennya portretiv vid politichnih i gromadskih diyachiv a slava jogo peretnula Atlantiku U 1889 vin stvoriv kartini Portret Myuzet Viner v saloni Portrait de Mysette Wiener dans un salon i Rozmova pro politiku La discussion politique U tomu zh 1899 roci hudozhnik Zhan Luyi Ernest Mesonye zaprosiv Friana vzyati uchast u reformuvanni Nacionalnogo tovaristva krasnih mistectv Z tih pir Frian principovo vistavlyavsya na shorichnih vistavkah tovaristva hocha i prodovzhuvav brati uchast u Parizkomu saloni Predstavnik realizmu Frian pisav perevazhno portreti i sceni z povsyakdennogo zhittya Yak i bagato hto z jogo suchasnikiv vin vikoristovuvav fotografiyu yak zasib za dopomogoyu yakogo najkrashim chinom mozhna peredati dijsnist Rizki tini U 1892 roci Frian prodaye cherez agenta Rolanda Knodlera amerikanskomu bankiru Dzhordzhu Bejkeru dvi z p yati vistavkovih kartin Parizkogo salonu 1892 roku Horoshij pes ta Poganij pes a v 1893 vistavlyaye na Kolumbivskij Vsesvitnij vistavci v Chikago Rizki tini Ombres portees ta Portret Antonina Prusta Portrait de Antonin Proust druga ditinstva Eduarda Mane V 1944 roci na Parizkomu saloni i Saloni na Marsovomu poli eksponuvalisya dekorativni tvori zamovleni francuzkim uryadom dlya prikrasi parizkoyi ratushi i Sorbonni Sered nih dva velikih panno roboti Friana sho zobrazhuyut Radosti lita zalita soncem priroda kvituchij lug na yakomu molodi veseli zhinki zbirayut kviti prikrashayut nimi svoyih ditej a starshi lyudi vidpochivayut vid praci v tini derev sered nih silna zdorova mati lyubovno i dbajlivo trimaye na kolinah chudesnu splyachu ditini Na saloni na Marsovomu poli Fryan vistaviv Mizernu yizhu Le repas frugal v 1894 roci ta Zaruchini Les fiancailles v 1896 roci Proobrazami dlya Mizernoyi yizhi stalo simejstvo Ledergerber z Nansi Divchina na perednomu plani pravoruch Yevgeniya Ledergerber sho stala podrugoyu Friana Kartina bula obrana dlya shorichnoyi vistavki Karnegi sho vidkrilasya 1 listopada 1896 roku v Pittsburzi Vona vrazila Genri Frika golovu radi direktoriv stalepromislovih kompanij Karnegi ta skarbnika novoyi biblioteki Karnegi i hudozhnih galerej Pittsburga nini Hudozhnij muzej Karnegi Vin sam buv pristrasnim kolekcionerom kartin i odnim z najkrashih kliyentiv Knedlera Na vistavci sered inshih buli vistavleni p yat kartin z jogo privatnoyi kolekciyi Frian pishe she dvi kartini Rozrada Consolation ta Dityachij smutok Chagrin d Enfant yaka takozh kuplena Frikom Dlya nogo cya kartina mala osobistu znachimist jogo donka Marta pomerla u vici 6 rokiv a druga divchinka pobilshe na kartini nagaduvala jomu jogo starshu donku Mariyu Na Parizkomu saloni 1901 roku Frian vistavlyaye nastupnu kartinu Douces pensees v 1905 roci v saloni na Marsovomu poli Pershi uroki Premieres etudes yaka pokazuvala molodu mamu sho navchala svoyu donku chitati Do cogo chasu Frian bilshe ne stvoryuye garnih robit zanurivshis u napisannya portretiv politichnih ta suspilnih diyachiv i aristokrativ U 1923 Frian buv priznachenij profesorom zhivopisu v Shkoli vitonchenih mistectv v Parizhi potim stav chlenom Institutu Franciyi Institut de France U 1932 roci Frian raptovo pomer u Parizhi i buv pohovanij v misti Nansi U Muzeyi vitonchenih mistectv v Nansi i v muzeyah Pitsburga zaraz znahoditsya bilsha chastina jogo robit KartiniMaslo Sered druziv Pose entre amis abo Le repos des artistes 1880 privatna kolekciya Student Un etudiant 1885 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Anver Budinok v snigu Anvers Maison sous la neige 1886 1887 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Anverskij zamok Le Steen d Anvers 1886 1887 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Aux alentours du Sport Nautique 1884 privatna kolekciya Tuniska sho vmivayetsya Toera tunisienne lavant 1887 privatna kolekciya Portret Myuzet Viner u saloni Portrait de Mystte Wiener dans un salon 1889 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Koklen starshij u roli Dona Gannibala v p yesi Avantyuristka Emilya Ozh ye L ivresse Coquelin Aine dans le role de Don Annibal dans L aventuriere d Emile Augier Muzej vitonchenih mistectv Nansi Misto na berezi richki Ville au bord du fleuve 1891 privatna kolekciya Studentka L Etudiante 1923 privatna kolekciya Portret Albera Yusona Portrait d Albert Jasson 1911 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Dva panno v holi ratushi Nansi Avtoportret 1885 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Portret Lui Kartye priblizno 1905 r Portret hudozhnika Byusyera Portrait du peintre Bussieres 1904 malyunok misto Diyez Portret ilyustratora Zhan Lui Forena Portrait du dessinateur Jean Louis Forain malyunok Muzej vitonchenih mistectv Nansi Portret Zhana Sherbeka Portrait de Jean Scherbeck 1928 malyunok privatna kolekciya i inshi Galereya Moloda nansijka na snigovomu foni 1887 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Portret Ogyusta Doma 1889 privatna kolekciya Bitva 1889 Muzej Fabra Monpelye Portret madam Petit yen 1883 privatna kolekciya Marvingt ta yiyi sanitarnij litak 1914 Vesna 1888 Zakohani Idiliya na mostu 1888 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Dityachij smutok 1898 Materinska nizhnist 1906 privatna kolekciya Rozmova pro politiku 1889 privatna kolekciya Bidna yizha 1894 privatna kolekciya Avtoportret 1887 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Inter yer studiyi 1884 Bida 1898 Muzej vitonchenih mistectv Nansi Vizit u studiyu 1906 privatna kolekciya Strata 1909 privatna kolekciya Avtoportret 1893 Posilannya fr Emile FRIANT 15 bereznya 2016 u Wayback Machine fr https americanart si edu collections search artist id 1674 https collection nationalmuseum se 443 eMP eMuseumPlus service ExternalInterface amp module artist amp objectId 22893 amp viewType detailView