Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елізабет Ней (нім. Elisabeth Ney; 26 січня 1833, Мюнстер — 29 червня 1907, Остін, Техас) — американська скульпторка німецького походження.
| Елізабет Ней | |
| нім. Elisabeth Ney | |
 Худ. Фрідріх Каульбах. «Скульпторка Елізабет Ней» , 1860 рік | |
| Ім'я при народженні | нім. Elisabeth Ney |
|---|---|
| Народилася | 26.1.1833 Мюнстер, Вестфалія |
| Померла | 29 червня 1907 Остін, штат Техас |
| Національність |  США |
| Громадянство |  Королівство Пруссія США |
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв |
| Напрямок | пізній класицизм, академізм |
| Роки творчості | 1860—1905 |
| Основні роботи | портрети погруддя |
Життєпис
Народилась в місті Мюнстер, князівство Вестфалія. Мати — Анна Елізабет і її ім'я наслідувала донька. Батько (Йоган Адам Ней) був різьбярем по каменю, і спостереження за його працею полегшило перехід доньки до кар'єри скульптора. Діти в родині, що мала корені у Ельзасі і в Польщі, вмирали. В живих залишився лише брат Елізабет — Фріц. Сама Елізабет доводилась племінницею маршалу Франції, Мішелю Нею. Родина дотримувалась католицького віросповідання.
Початок кар'єри скульптора
У зв'язку зі смертю дітей, саме Елізабет допомагала в майстерні батька. Так народилось прагнення стати скульптором, про що не бажали чути батьки. Тоді рішуча дівчина як спротив голодувала сім діб, чим зломила волю батьків. 1852 року вона стала першою жінкою в класі скульптури Мюнхенської Академії мистецтв, де тоді навчались виключно чоловіки. 29 липня 1854 р. вона отримала диплом академії і відбула в Берлін, де бажала продовжити навчання у скульптора Христіана Даніеля Рауха.
Скульптурна студія в Берліні
1857 року Елізабет Ней відкрила скульптурну студію в Берліні. Популярності скульпторки посприяв випадок. Едмунд Монтгомері, коханий Елізабет, умовив позувати для скульптурного портрета німецького філософа Артура Шопенгауера. Портрет визнали вдалим і Елізабет отримала нові замови. Серед її замовників були Якоб Грімм, збирач німецьких казок, Александер фон Гумбольдт, науковець, Ріхард Вагнер, композитор, дами, близькі до артистичного світу (Йоганна Рунге, , дружина Вагнера і донька Ференца Ліста). На скульпторку звернули увагу політики, їй позували Отто фон Бісмарк, канцлер Пруссії, король Георг V Ганноверський тощо. Серед творів скульпторки — портрет Джузеппе Гарібальді, володаря думок цілого покоління і національного героя Італії. Так почав виправдовуватись її принцип «Знати великих людей».
Особливості поведінки
Життя і діяльність Елізабет Ней припали на період, коли панівні позиції в політичному, суспільному і мистецькому житті посідали чоловіки. Жінкам в Німеччині відвели ролі коханок і матерів великих родин. Винятками були хіба що акторки і співачки. Жодна з цих ролей не підходила для Елізабет Ней, схильної до незалежності і непідкореності панівним стереотипам жіночої поведінки 19 століття. Власну незалежність Елізабет доводила через чоловічу поведінку. Але в портреті художнику Фрідріху Каульбаху 1860 р. Елізабет позувала в жіночій сукні.
Незалежна в поведінці, Елізабет Ней, однак, рахувалась із настановами пізнього німецького класицизму, точного, малоемоційного і поміркованого.
Вона могла носити чоловічий одяг і їздила верхи, як чоловіки. Ігнорувала побут і кухню, задовольнялась простою їжею. Довгий час підтримувала стосунки зі студентом-медиком Едмундом Монтгомері, вихідцем із Шотландії, котрий не дуже обмежував свободу нареченої.
Еміграція у США
Елізабет Ней не перша серед німців, що емігрували в Сполучені Штати. У 19 столітті за океан переселились тисячі добропорядних і працьовитих німців у пошуках кращої долі і вирішення важких власних проблем із побутом, із віросповіданням, у пошуках виходу з бідності. Так, був широко відомим німецький квартал в Нью-Йорку.
Ще 1863 року у Едмунда Монтгомері діагностували туберкульоз. Він отримав листа від свого друга барона Карла фон Штралендорфа, котрий перебрався на житло в місто Томасвілл, штат Джорджия разом із новою дружиною Маргарет Елізабет Рассел з Бостона. Барон схвалював нове місто і називав його раєм земним, благодійним для хворих на сухоти.
14 січня 1871 року Елізабет Ней, Едмунд Монтгомері і їх економка емігрували в штат Джорджия для лікування Монтгомері. Вже в Америці Елізабет народила двох синів, Артура (1871—1873) і Лорна (1872—1913).
На початку 1870-х рр. Елізабет Ней запросив в Техас губернатор Оран М. Робертс. 1873 року Елізабет сама перебралась в Техас. Після возз'єднання родини вони придбали земельну ділянку в Liendo Plantation поряд із Гемпседом.
Вона відновила творчу активність в Техасі. На початку 1890-х років вона вибудувала власну студію на півночі від міста Остін і назвала її Формоза. Студія і садиба Формоза згодом стануть центром культурного життя Остіна, серед їх відвідувачів всесвітньо відома балерина Анна Павлова і композитор і піаніст Ігнацій Ян Падеревський. Серед творів техаського періоду — «Леді Макбет», за п'єсою Шекспіра, надгробок генерала Альберта Сідні Джонстона, погруддя і фігури в повний зріст Сема Хьюстона і Стефана Остіна.
Смерть, увічнення пам'яті
Елізабет Ней померла 29 червня 1907 року в Остіні. Едмунд Монтгомері пережив дружину на чотири роки й був похований в одній могилі з нею в Liendo Plantation.
Студію Формоза придбала Елла Денсі Дібрел. Шануючи традиції благодійності, Елла Денсі Дібрел заповідала твори мистецтва студії Техаськомц університету при умові збереження їх в колишній студії. 1911 року Елла Денсі та її прибічники-меценати створили в Техасі асоціацію образотворчих мистецтв (так званий артхаус). Студія Формоза функціонує як Музей Елізабет Ней. З 1941 року місцева влада міста Остін опікується музейно-меморіальним закладом Елізабет Ней.
Вибрані твори
- «Йоган Адам Ней», портрет батька
- «Портрет матері Анни Елізабет»
- «Леді Макбет», за п'єсою Шекспіра
- «Едмунд Монтгомері», погруддя, 1863 р.
- «Автопортрет», варіанти
- «Артур Шопенгауер», філософ
- «Герман Вейс»
- «Св. Себастьян»
- «Якоб Грімм», збирач німецьких казок
- «Александер фон Гумбольдт», науковець
- «Джузеппе Гарібальді», національний герой Італії
- «Прометей прикутий»
- «Ріхард Вагнер», композитор
- , дружина Вагнера і донька Ференца Ліста
- «Отто фон Бісмарк», канцлер Пруссії
- «Йозеф Йоахим», композитор
- «Король Георг V Ганноверський», погруддя
- «Вальтер фон Платенберг»
- «Король Людвиг ІІ»
- «Амалія Вайс Йоахим»
- «Йоганна Рунге»
- «Юлія Рунге»
- «Бенедетта Тобіна»
- богиня «Іріс», велика за розміром скульптура
- «Меркурій», велика за розміром скульптура
- «Стефан Остін» у повний зріст, 1905 р.
- «Сем Хьюстон», погруддя
- «Юстус Мозер»
- «Тома Тейлор»
- «Френсіс Р. Лаббок», губернатор
- «Паула Ебберс»
- «Маргатет Роза Рунге»
- «Елен Марр Кірбі»
- «Альберт Сидни Джонстон», бригадний генерал армії конфедератів
- «Шнерр меморіал»
- «Христос», погруддя
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Елізабет Ней |
Джерела
- Abernathy, Francis Edward (1994). Legendary Ladies of Texas. University of North Texas Press. pp. 95–105. .
- Cutrer, Emily Fourmy, The Art of the Woman: The Life and Work of Elisabet Ney, University of Nebraska Press, Lincoln, Nebraska, 1988 ()
- Hendricks, Patricia D. and Becky Duval Reese, A Century of Sculpture in Texas: 1889 — 1989 (exhibition catalog), Archer M. Huntington Art Gallery, University of Texas Press, Austin, Texas, 1989
Примітки
- Reimers, Peggy A (2006). Lone Star Legends. P.A. Reimers. с. 1—5. ISBN .
- Ingham, Donna (2006). You Know You're in Texas When... Globe Pequot. с. 69. ISBN .
- Abernathy, Francis Edward (1994). Legendary Ladies of Texas. University of North Texas Press. pp. 95–105
- Little, Carol Morris (1996). A Comprehensive Guide to Outdoor Sculpture in Texas. University of Texas Press. с. 4–6. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Elizabet Elizabet Nej nim Elisabeth Ney 26 sichnya 1833 Myunster 29 chervnya 1907 Ostin Tehas amerikanska skulptorka nimeckogo pohodzhennya Elizabet Nej nim Elisabeth Ney Hud Fridrih Kaulbah Skulptorka Elizabet Nej 1860 rik Im ya pri narodzhenni nim Elisabeth Ney Narodilasya 26 1 1833 Myunster Vestfaliya Pomerla 29 chervnya 1907 1907 06 29 Ostin shtat Tehas Nacionalnist SShA Gromadyanstvo Korolivstvo Prussiya SShA Navchannya Myunhenska akademiya mistectv Napryamok piznij klasicizm akademizm Roki tvorchosti 1860 1905 Osnovni roboti portreti pogruddyaZhittyepisNarodilas v misti Myunster knyazivstvo Vestfaliya Mati Anna Elizabet i yiyi im ya nasliduvala donka Batko Jogan Adam Nej buv rizbyarem po kamenyu i sposterezhennya za jogo praceyu polegshilo perehid donki do kar yeri skulptora Diti v rodini sho mala koreni u Elzasi i v Polshi vmirali V zhivih zalishivsya lishe brat Elizabet Fric Sama Elizabet dovodilas pleminniceyu marshalu Franciyi Mishelyu Neyu Rodina dotrimuvalas katolickogo virospovidannya Pochatok kar yeri skulptoraU zv yazku zi smertyu ditej same Elizabet dopomagala v majsterni batka Tak narodilos pragnennya stati skulptorom pro sho ne bazhali chuti batki Todi rishucha divchina yak sprotiv goloduvala sim dib chim zlomila volyu batkiv 1852 roku vona stala pershoyu zhinkoyu v klasi skulpturi Myunhenskoyi Akademiyi mistectv de todi navchalis viklyuchno choloviki 29 lipnya 1854 r vona otrimala diplom akademiyi i vidbula v Berlin de bazhala prodovzhiti navchannya u skulptora Hristiana Danielya Rauha Skulpturna studiya v Berlini1857 roku Elizabet Nej vidkrila skulpturnu studiyu v Berlini Populyarnosti skulptorki pospriyav vipadok Edmund Montgomeri kohanij Elizabet umoviv pozuvati dlya skulpturnogo portreta nimeckogo filosofa Artura Shopengauera Portret viznali vdalim i Elizabet otrimala novi zamovi Sered yiyi zamovnikiv buli Yakob Grimm zbirach nimeckih kazok Aleksander fon Gumboldt naukovec Rihard Vagner kompozitor dami blizki do artistichnogo svitu Joganna Runge druzhina Vagnera i donka Ferenca Lista Na skulptorku zvernuli uvagu politiki yij pozuvali Otto fon Bismark kancler Prussiyi korol Georg V Gannoverskij tosho Sered tvoriv skulptorki portret Dzhuzeppe Garibaldi volodarya dumok cilogo pokolinnya i nacionalnogo geroya Italiyi Tak pochav vipravdovuvatis yiyi princip Znati velikih lyudej Osoblivosti povedinki Edmund Montgomeri pogruddya 1863 r Zhittya i diyalnist Elizabet Nej pripali na period koli panivni poziciyi v politichnomu suspilnomu i misteckomu zhitti posidali choloviki Zhinkam v Nimechchini vidveli roli kohanok i materiv velikih rodin Vinyatkami buli hiba sho aktorki i spivachki Zhodna z cih rolej ne pidhodila dlya Elizabet Nej shilnoyi do nezalezhnosti i nepidkorenosti panivnim stereotipam zhinochoyi povedinki 19 stolittya Vlasnu nezalezhnist Elizabet dovodila cherez cholovichu povedinku Ale v portreti hudozhniku Fridrihu Kaulbahu 1860 r Elizabet pozuvala v zhinochij sukni Nezalezhna v povedinci Elizabet Nej odnak rahuvalas iz nastanovami piznogo nimeckogo klasicizmu tochnogo maloemocijnogo i pomirkovanogo Vona mogla nositi cholovichij odyag i yizdila verhi yak choloviki Ignoruvala pobut i kuhnyu zadovolnyalas prostoyu yizheyu Dovgij chas pidtrimuvala stosunki zi studentom medikom Edmundom Montgomeri vihidcem iz Shotlandiyi kotrij ne duzhe obmezhuvav svobodu narechenoyi Emigraciya u SShAElizabet Nej 1859 Elizabet Nej ne persha sered nimciv sho emigruvali v Spolucheni Shtati U 19 stolitti za okean pereselilis tisyachi dobroporyadnih i pracovitih nimciv u poshukah krashoyi doli i virishennya vazhkih vlasnih problem iz pobutom iz virospovidannyam u poshukah vihodu z bidnosti Tak buv shiroko vidomim nimeckij kvartal v Nyu Jorku She 1863 roku u Edmunda Montgomeri diagnostuvali tuberkuloz Vin otrimav lista vid svogo druga barona Karla fon Shtralendorfa kotrij perebravsya na zhitlo v misto Tomasvill shtat Dzhordzhiya razom iz novoyu druzhinoyu Margaret Elizabet Rassel z Bostona Baron shvalyuvav nove misto i nazivav jogo rayem zemnim blagodijnim dlya hvorih na suhoti 14 sichnya 1871 roku Elizabet Nej Edmund Montgomeri i yih ekonomka emigruvali v shtat Dzhordzhiya dlya likuvannya Montgomeri Vzhe v Americi Elizabet narodila dvoh siniv Artura 1871 1873 i Lorna 1872 1913 Na pochatku 1870 h rr Elizabet Nej zaprosiv v Tehas gubernator Oran M Roberts 1873 roku Elizabet sama perebralas v Tehas Pislya vozz yednannya rodini voni pridbali zemelnu dilyanku v Liendo Plantation poryad iz Gempsedom Vona vidnovila tvorchu aktivnist v Tehasi Na pochatku 1890 h rokiv vona vibuduvala vlasnu studiyu na pivnochi vid mista Ostin i nazvala yiyi Formoza Studiya i sadiba Formoza zgodom stanut centrom kulturnogo zhittya Ostina sered yih vidviduvachiv vsesvitno vidoma balerina Anna Pavlova i kompozitor i pianist Ignacij Yan Paderevskij Sered tvoriv tehaskogo periodu Ledi Makbet za p yesoyu Shekspira nadgrobok generala Alberta Sidni Dzhonstona pogruddya i figuri v povnij zrist Sema Hyustona i Stefana Ostina Smert uvichnennya pam yatiElizabet Nej u studiyi Formoza foto 1875 roku Elizabet Nej pomerla 29 chervnya 1907 roku v Ostini Edmund Montgomeri perezhiv druzhinu na chotiri roki j buv pohovanij v odnij mogili z neyu v Liendo Plantation Studiyu Formoza pridbala Ella Densi Dibrel Shanuyuchi tradiciyi blagodijnosti Ella Densi Dibrel zapovidala tvori mistectva studiyi Tehaskomc universitetu pri umovi zberezhennya yih v kolishnij studiyi 1911 roku Ella Densi ta yiyi pribichniki mecenati stvorili v Tehasi asociaciyu obrazotvorchih mistectv tak zvanij arthaus Studiya Formoza funkcionuye yak Muzej Elizabet Nej Z 1941 roku misceva vlada mista Ostin opikuyetsya muzejno memorialnim zakladom Elizabet Nej Vibrani tvori Ledi Makbet za p yesoyu Shekspira Sem Hyuston pogruddya Muzej Elizabet Nej Tehas Jogan Adam Nej portret batka Portret materi Anni Elizabet Ledi Makbet za p yesoyu Shekspira Edmund Montgomeri pogruddya 1863 r Avtoportret varianti Artur Shopengauer filosof German Vejs Sv Sebastyan Yakob Grimm zbirach nimeckih kazok Aleksander fon Gumboldt naukovec Dzhuzeppe Garibaldi nacionalnij geroj Italiyi Prometej prikutij Rihard Vagner kompozitor druzhina Vagnera i donka Ferenca Lista Otto fon Bismark kancler Prussiyi Jozef Joahim kompozitor Korol Georg V Gannoverskij pogruddya Valter fon Platenberg Korol Lyudvig II Amaliya Vajs Joahim Joganna Runge Yuliya Runge Benedetta Tobina boginya Iris velika za rozmirom skulptura Merkurij velika za rozmirom skulptura Stefan Ostin u povnij zrist 1905 r Sem Hyuston pogruddya Yustus Mozer Toma Tejlor Frensis R Labbok gubernator Paula Ebbers Margatet Roza Runge Elen Marr Kirbi Albert Sidni Dzhonston brigadnij general armiyi konfederativ Shnerr memorial Hristos pogruddyaDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Elizabet Nej Portal Mistectvo Portal Skulptura Klasicizm Akademizm Skulptura Portret Pogruddya Nacionalne tovaristvo skulptoriv SShADzherelaAbernathy Francis Edward 1994 Legendary Ladies of Texas University of North Texas Press pp 95 105 ISBN 978 0 929398 75 4 Cutrer Emily Fourmy The Art of the Woman The Life and Work of Elisabet Ney University of Nebraska Press Lincoln Nebraska 1988 ISBN 0 8032 1438 3 Hendricks Patricia D and Becky Duval Reese A Century of Sculpture in Texas 1889 1989 exhibition catalog Archer M Huntington Art Gallery University of Texas Press Austin Texas 1989PrimitkiReimers Peggy A 2006 Lone Star Legends P A Reimers s 1 5 ISBN 978 1 4276 0624 2 Ingham Donna 2006 You Know You re in Texas When Globe Pequot s 69 ISBN 978 0 7627 3811 3 Abernathy Francis Edward 1994 Legendary Ladies of Texas University of North Texas Press pp 95 105 Little Carol Morris 1996 A Comprehensive Guide to Outdoor Sculpture in Texas University of Texas Press s 4 6 ISBN 978 0 292 76034 9