Антуан Луї Леокарді Елі Леско (9 грудня 1883 — 20 жовтня 1974) — президент Гаїті з 1941 до 1946 року. Був членом білошкірої еліти, використовував політичний клімат Другої світової війни для підтримки своєї влади, а також підтримував зв'язки зі Сполученими Штатами, могутнім північним сусідом Гаїті. Його адміністрація відзначилась періодом економічного спаду, а також жорстокими політичними репресіями.
Елі Леско фр. Elie Lescot | |||
| |||
---|---|---|---|
15 травня 1941 — 11 січня 1946 року | |||
Попередник: | Стеніо Жозеф Вінсен | ||
Наступник: | Франк Лаво | ||
Ім'я при народженні: | Антуан Луї Леокарді Елі Леско | ||
Народження: | 9 грудня 1883 Сен-Луї-дю-Нор, Гаїті | ||
Смерть: | 20 жовтня 1974 (90 років) Лабуль, Гаїті | ||
Країна: | Гаїті | ||
Релігія: | католицтво | ||
Діти: | d | ||
Нагороди: | d d (1943) | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Леско народився в мулатській родині в містечку Сен-Луї-дю-Нор. Вирушив до Порт-о-Пренса, щоб вивчати фармакологію після здобуття середньої освіти в Кап-Аїтьєні. Після здобуття вищої освіти оселився в місті Пор-де-Пе, де зайнявся експортно-імпортною справою. Вступив до політики після смерті своєї першої дружини 1911 року, за два роки його було обрано до Палати депутатів. Після чотирирічного проживання у Франції за часів американської окупації Гаїті (1915–1934) повернувся на батьківщину та займав пости в адміністраціях Луї Борно та Стеніо Жозефа Вінсена. За чотири роки був призначений на пост посла до сусідньої Домініканської Республіки, де уклав союз із президентом Трухільйо. Згодом переїхав до Вашингтона на посаду посла у США.
Президентство
Його тісні економічні та політичні зв'язки зі Сполученими Штатами допомогли закласти базу для перемоги на президентських виборах, які відбулись 1941 року. Відомі члени Палати депутатів виступали проти його кандидатури, стверджуючи, що Гаїті потрібен «чорний» президент. Втім, спираючись на багатство Трухільйо, Леско міг купити собі шлях до президентства. В результаті він виграв 56 із 58 голосів законодавців.
Леско швидко зосередив у своїх руках контроль над державним апаратом, призначивши себе головою Військової гвардії, а також надавши кілька ключових постів представникам білої еліти, в тому числі і власному сину. Такі дії викликали презирливе ставлення до нього з боку чорношкірого населення країни.
Після бомбардування Перл-Гарбора Елі Леско оголосив війну державам Осі та пообіцяв усю необхідну підтримку військам союзників. Його уряд запропонував притулок європейським євреям. 1942 року він вимагав на правах воєнного часу припинити дію конституції та надати йому необмежені повноваження виконавчої влади. Почалось фізичне переслідування політичних опонентів, а також тотальне стеження.
Під час військової блокади країни Осі відрізали постачання гуми зі Сходу. Адміністрація Леско почала амбітну програму спільно зі Сполученими Штатами з виробництва гуми в сільській місцевості Гаїті. 1941 року Експортно-імпортний банк США виділив для цієї мети 5 мільйонів доларів. Програма отримала назву «Société Haïtiano-Américane de Développement Agricole» (SHADA), її керівником став американський агроном Томас Феннел.
SHADA почала виробництво того ж року. Програма в підсумку зробила непридатними понад 100 000 гектарів сільськогосподарських земель. Фермери північної частини Гаїті були зняті з виробництва продовольчих товарів, переключившись на виробництво каучуку.
Леско енергійно підтримував кампанію від імені SHADA, стверджуючи що програма здатна модернізувати сільське господарство Гаїті.
Проте виробництво гуми не сягнуло запланованих показників. Цьому також сприяла посуха.
Леско остерігався припинення програми SHADA, що призвело б до різкого зростання безробіття та зашкодило б його іміджу. Він прохав про поступове закриття програми після кінця війни, проте отримав відмову.
Усунення від влади та вигнання
Маючи уряд на межі банкрутства та слабку економіку, Леско безуспішно благав США про продовження погашення заборгованостей. Зламались і його теплі стосунки з Трухільйо. Він був змушений розширити штат Військової гвардії, в тому числі призначивши на вищі пости в ній представників білошкірої еліти. 1944 року було виявлено та заарештовано організаторів чорношкірого повстання в армії. Сімох із них було страчено за вироком військово-польового суду.
Того ж року Леско продовжив свій президентський термін з п'яти років до семи. До 1946 року його спроби боротьби проти свободи слова спричинили палкі студентські демонстрації, що вилились у повноцінне повстання в Порт-о-Пренсі. Натовп влаштував акцію протесту перед національним палацом.
Леско спробував відрядити Військову гвардію для розгону демонстрації, проте її командування відповіло відмовою. Переконаний, що його життя в небезпеці, Леско разом зі своїм урядом виїхав з країни. До влади в результаті прийшла військова хунта з трьох осіб, одразу ж пообіцявши організувати демократичні вибори. Дюмарсе Естіме, якого було обрано на пост президента в серпні 1946 року, став першим чорношкірим главою держави після американської окупації Гаїті.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Smith, Matthew J. Red & Black in Haiti: Radicalism, Conflict, and Political Change, 1934–1957 [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antuan Luyi Leokardi Eli Lesko 9 grudnya 1883 20 zhovtnya 1974 prezident Gayiti z 1941 do 1946 roku Buv chlenom biloshkiroyi eliti vikoristovuvav politichnij klimat Drugoyi svitovoyi vijni dlya pidtrimki svoyeyi vladi a takozh pidtrimuvav zv yazki zi Spoluchenimi Shtatami mogutnim pivnichnim susidom Gayiti Jogo administraciya vidznachilas periodom ekonomichnogo spadu a takozh zhorstokimi politichnimi represiyami Eli Lesko fr Elie LescotEli LeskoPrapor 28 j Prezident Gayiti15 travnya 1941 11 sichnya 1946 rokuPoperednik Stenio Zhozef VinsenNastupnik Frank Lavo Im ya pri narodzhenni Antuan Luyi Leokardi Eli LeskoNarodzhennya 9 grudnya 1883 1883 12 09 Sen Luyi dyu Nor GayitiSmert 20 zhovtnya 1974 1974 10 20 90 rokiv Labul GayitiKrayina GayitiReligiya katolictvoDiti dNagorodi d d 1943 Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiLesko narodivsya v mulatskij rodini v mistechku Sen Luyi dyu Nor Virushiv do Port o Prensa shob vivchati farmakologiyu pislya zdobuttya serednoyi osviti v Kap Ayityeni Pislya zdobuttya vishoyi osviti oselivsya v misti Por de Pe de zajnyavsya eksportno importnoyu spravoyu Vstupiv do politiki pislya smerti svoyeyi pershoyi druzhini 1911 roku za dva roki jogo bulo obrano do Palati deputativ Pislya chotiririchnogo prozhivannya u Franciyi za chasiv amerikanskoyi okupaciyi Gayiti 1915 1934 povernuvsya na batkivshinu ta zajmav posti v administraciyah Luyi Borno ta Stenio Zhozefa Vinsena Za chotiri roki buv priznachenij na post posla do susidnoyi Dominikanskoyi Respubliki de uklav soyuz iz prezidentom Truhiljo Zgodom pereyihav do Vashingtona na posadu posla u SShA PrezidentstvoJogo tisni ekonomichni ta politichni zv yazki zi Spoluchenimi Shtatami dopomogli zaklasti bazu dlya peremogi na prezidentskih viborah yaki vidbulis 1941 roku Vidomi chleni Palati deputativ vistupali proti jogo kandidaturi stverdzhuyuchi sho Gayiti potriben chornij prezident Vtim spirayuchis na bagatstvo Truhiljo Lesko mig kupiti sobi shlyah do prezidentstva V rezultati vin vigrav 56 iz 58 golosiv zakonodavciv Lesko shvidko zoserediv u svoyih rukah kontrol nad derzhavnim aparatom priznachivshi sebe golovoyu Vijskovoyi gvardiyi a takozh nadavshi kilka klyuchovih postiv predstavnikam biloyi eliti v tomu chisli i vlasnomu sinu Taki diyi viklikali prezirlive stavlennya do nogo z boku chornoshkirogo naselennya krayini Plakat z amerikanskogo Ofisu vijskovoyi informaciyi Viddilennya vnutrishnih operacij Byuro novin 1943 Pislya bombarduvannya Perl Garbora Eli Lesko ogolosiv vijnu derzhavam Osi ta poobicyav usyu neobhidnu pidtrimku vijskam soyuznikiv Jogo uryad zaproponuvav pritulok yevropejskim yevreyam 1942 roku vin vimagav na pravah voyennogo chasu pripiniti diyu konstituciyi ta nadati jomu neobmezheni povnovazhennya vikonavchoyi vladi Pochalos fizichne peresliduvannya politichnih oponentiv a takozh totalne stezhennya Pid chas vijskovoyi blokadi krayini Osi vidrizali postachannya gumi zi Shodu Administraciya Lesko pochala ambitnu programu spilno zi Spoluchenimi Shtatami z virobnictva gumi v silskij miscevosti Gayiti 1941 roku Eksportno importnij bank SShA vidiliv dlya ciyeyi meti 5 miljoniv dolariv Programa otrimala nazvu Societe Haitiano Americane de Developpement Agricole SHADA yiyi kerivnikom stav amerikanskij agronom Tomas Fennel SHADA pochala virobnictvo togo zh roku Programa v pidsumku zrobila nepridatnimi ponad 100 000 gektariv silskogospodarskih zemel Fermeri pivnichnoyi chastini Gayiti buli znyati z virobnictva prodovolchih tovariv pereklyuchivshis na virobnictvo kauchuku Lesko energijno pidtrimuvav kampaniyu vid imeni SHADA stverdzhuyuchi sho programa zdatna modernizuvati silske gospodarstvo Gayiti Prote virobnictvo gumi ne syagnulo zaplanovanih pokaznikiv Comu takozh spriyala posuha Lesko osterigavsya pripinennya programi SHADA sho prizvelo b do rizkogo zrostannya bezrobittya ta zashkodilo b jogo imidzhu Vin prohav pro postupove zakrittya programi pislya kincya vijni prote otrimav vidmovu Usunennya vid vladi ta vignannyaMayuchi uryad na mezhi bankrutstva ta slabku ekonomiku Lesko bezuspishno blagav SShA pro prodovzhennya pogashennya zaborgovanostej Zlamalis i jogo tepli stosunki z Truhiljo Vin buv zmushenij rozshiriti shtat Vijskovoyi gvardiyi v tomu chisli priznachivshi na vishi posti v nij predstavnikiv biloshkiroyi eliti 1944 roku bulo viyavleno ta zaareshtovano organizatoriv chornoshkirogo povstannya v armiyi Simoh iz nih bulo stracheno za virokom vijskovo polovogo sudu Togo zh roku Lesko prodovzhiv svij prezidentskij termin z p yati rokiv do semi Do 1946 roku jogo sprobi borotbi proti svobodi slova sprichinili palki studentski demonstraciyi sho vililis u povnocinne povstannya v Port o Prensi Natovp vlashtuvav akciyu protestu pered nacionalnim palacom Lesko sprobuvav vidryaditi Vijskovu gvardiyu dlya rozgonu demonstraciyi prote yiyi komanduvannya vidpovilo vidmovoyu Perekonanij sho jogo zhittya v nebezpeci Lesko razom zi svoyim uryadom viyihav z krayini Do vladi v rezultati prijshla vijskova hunta z troh osib odrazu zh poobicyavshi organizuvati demokratichni vibori Dyumarse Estime yakogo bulo obrano na post prezidenta v serpni 1946 roku stav pershim chornoshkirim glavoyu derzhavi pislya amerikanskoyi okupaciyi Gayiti Primitki Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaSmith Matthew J Red amp Black in Haiti Radicalism Conflict and Political Change 1934 1957 11 grudnya 2013 u Wayback Machine Chapel Hill University of North Carolina Press 2009