Дюмарсе Естіме (фр. Dumarsais Estimé; 21 квітня 1900 — 20 липня 1953) — державний та політичний діяч Гаїті, президент країни у 1946–1950 роках.
Дюмарсе Естіме фр. Dumarsais Estimé | |||
| |||
---|---|---|---|
16 серпня 1946 — 10 травня 1950 року | |||
Попередник: | Франк Лаво | ||
Наступник: | Франк Лаво | ||
Ім'я при народженні: | Леон Дюмарсе Естіме | ||
Народження: | 21 квітня 1900 Веретт, Гаїті | ||
Смерть: | 20 липня 1953 (53 роки) Париж, Франція | ||
Причина смерті: | захворювання нирок | ||
Країна: | Гаїті | ||
Партія: | незалежний політик | ||
Діти: | Леон Жан-Робер, Поль | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в невеличкому місті в центральній частині Гаїті. Закінчив школу Християнських братів у портовому місті Сен-Марк, потім ліцей та місцевий університет, де вивчав математику. Після отримання диплому деякий час викладав математику в школі.
Політична кар'єра Естіме почалась із його обрання до Палати депутатів (Chambre des Deputées). У 1937–1940 роках обіймав посади міністра сільського господарства, праці та виховання в адміністрації Стеніо Вінсена. Після усунення диктаторського режиму президента Елі Леско Естіме був обраний 1946 року на пост глави держави та став першим чорношкірим президентом з часів американської окупації. З самого початку свого правління йому довелось боротись із мулатською елітою Гаїті.
30 серпня 1946 року Естіме підписав Американську угоду про взаємну допомогу (так звана «Угода Ріо»), а 30 квітня 1948 — Хартію ОАД.
У внутрішній політиці новий президент зосередив зусилля на економічному розвитку Гаїті. Він створив нову зрошувальну систему для рисових плантацій в департаменті Артибоніт, збудував електростанцію, націоналізував власність корпорації Стандард-Фрут (Standard Fruit), підвищив рівень мінімальної зарплатні. За ініціативою Естіме на сході країни було засновано нове сучасне місто Белладер. 1949 року він організував міжнародну виставку й урочистості до 200-річчя заснування столиці Гаїті, міста Порт-о-Пренс.
У той же час, за років його правління посилились опозиційні сили, що призвело до напруженості в гаїтянському суспільстві та погіршення стосунків із сусідньою Домініканською Республікою. Після того, як уряд відхилив петицію про запровадження на Гаїті виборчого права для жінок, Естіме видав указ про стан облоги в країні (березень 1950). У зв'язку з цими подіями, а також із висловленими Естіме намірами виставити свою кандидатуру на виборах 1952 року (що суперечило конституції), 10 травня 1950 представники військового керівництва висунули президенту прокламацію, в якій оголошувалось про його усунення від влади. Після цього колишній президент виїхав на Ямайку, потім тривалий час жив у Франції, помер у Парижі.
За часів правління президента Естіме особливою його увагою користувалась релігія-культ вуду.
Джерела
- [1] [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyumarse Estime fr Dumarsais Estime 21 kvitnya 1900 20 lipnya 1953 derzhavnij ta politichnij diyach Gayiti prezident krayini u 1946 1950 rokah Dyumarse Estime fr Dumarsais EstimeDyumarse Estime Prapor 29 j Prezident Gayiti 16 serpnya 1946 10 travnya 1950 roku Poperednik Frank Lavo Nastupnik Frank Lavo Im ya pri narodzhenni Leon Dyumarse EstimeNarodzhennya 21 kvitnya 1900 1900 04 21 Verett GayitiSmert 20 lipnya 1953 1953 07 20 53 roki Parizh FranciyaPrichina smerti zahvoryuvannya nirokKrayina GayitiPartiya nezalezhnij politikDiti Leon Zhan Rober Pol Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v nevelichkomu misti v centralnij chastini Gayiti Zakinchiv shkolu Hristiyanskih brativ u portovomu misti Sen Mark potim licej ta miscevij universitet de vivchav matematiku Pislya otrimannya diplomu deyakij chas vikladav matematiku v shkoli Politichna kar yera Estime pochalas iz jogo obrannya do Palati deputativ Chambre des Deputees U 1937 1940 rokah obijmav posadi ministra silskogo gospodarstva praci ta vihovannya v administraciyi Stenio Vinsena Pislya usunennya diktatorskogo rezhimu prezidenta Eli Lesko Estime buv obranij 1946 roku na post glavi derzhavi ta stav pershim chornoshkirim prezidentom z chasiv amerikanskoyi okupaciyi Z samogo pochatku svogo pravlinnya jomu dovelos borotis iz mulatskoyu elitoyu Gayiti 30 serpnya 1946 roku Estime pidpisav Amerikansku ugodu pro vzayemnu dopomogu tak zvana Ugoda Rio a 30 kvitnya 1948 Hartiyu OAD U vnutrishnij politici novij prezident zoserediv zusillya na ekonomichnomu rozvitku Gayiti Vin stvoriv novu zroshuvalnu sistemu dlya risovih plantacij v departamenti Artibonit zbuduvav elektrostanciyu nacionalizuvav vlasnist korporaciyi Standard Frut Standard Fruit pidvishiv riven minimalnoyi zarplatni Za iniciativoyu Estime na shodi krayini bulo zasnovano nove suchasne misto Bellader 1949 roku vin organizuvav mizhnarodnu vistavku j urochistosti do 200 richchya zasnuvannya stolici Gayiti mista Port o Prens U toj zhe chas za rokiv jogo pravlinnya posililis opozicijni sili sho prizvelo do napruzhenosti v gayityanskomu suspilstvi ta pogirshennya stosunkiv iz susidnoyu Dominikanskoyu Respublikoyu Pislya togo yak uryad vidhiliv peticiyu pro zaprovadzhennya na Gayiti viborchogo prava dlya zhinok Estime vidav ukaz pro stan oblogi v krayini berezen 1950 U zv yazku z cimi podiyami a takozh iz vislovlenimi Estime namirami vistaviti svoyu kandidaturu na viborah 1952 roku sho superechilo konstituciyi 10 travnya 1950 predstavniki vijskovogo kerivnictva visunuli prezidentu proklamaciyu v yakij ogoloshuvalos pro jogo usunennya vid vladi Pislya cogo kolishnij prezident viyihav na Yamajku potim trivalij chas zhiv u Franciyi pomer u Parizhi Za chasiv pravlinnya prezidenta Estime osoblivoyu jogo uvagoyu koristuvalas religiya kult vudu Dzherela 1 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine