Стеніо Жозеф Вінсен (22 лютого 1874 — 3 вересня 1959) — президент Гаїті з 1930 до 1941 року.
Стеніо Жозеф Вінсен фр. Sténio Vincent | |||
| |||
---|---|---|---|
18 листопада 1930 — 15 травня 1941 року | |||
Попередник: | Луї Ежен Рой | ||
Наступник: | Елі Леско | ||
Народження: | 22 лютого 1874 Порт-о-Пренс, Гаїті | ||
Смерть: | 3 вересня 1959 (85 років) Порт-о-Пренс, Гаїті | ||
Країна: | Гаїті | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
Колишній мер міста Порт-о-Пренс, отримав популярність та більшість голосів на перших в країні після 1918 року, президентських виборах .
Проводив перемовини щодо виведення з Гаїті американського військового флоту, введеного президентом Франкліном Рузвельтом заради забезпечення військового та фінансового контролю над країною. Незважаючи на це, прямий фінансовий контроль над Гаїті тривав до 1941 року, а непрямий — до 1947.
Тим часом, на виборах 1935 року, Вінсена було переобрано більшістю голосів на другий президентський термін до 1941 року, після чого вніс поправки до конституції, що дозволяли в майбутньому обирати президента через загальні демократичні вибори.
За його правління погіршились відносини з Домініканською Республікою через різанину, влаштовану 1937 загоном домініканської поліції проти групи гаїтянських робітників. Частково провиною тому стала тривала історія взаємовідносин двох держав: Гаїті кілька разів вела війни з Домініканською Республікою. Одного разу в результаті такої війни Гаїті навіть удалось на якийсь час захопити весь острів. Але все ж, у всіх цих війнах Гаїті виявлялась у програші. Окрім того, Домініканська Республіка була оплотом більш багатої іспанської культури, а її жителі в цілому мали куди більше європейського впливу, аніж жителі в цілому негритянської Гаїті. Це й послугувало основною причиною сутички на расистському підґрунті між загоном домініканської поліції та групою чорношкірих робітників з Гаїті.
Уряд Гаїті досягнув багато чого: Домініканська Республіка визнала факт нападу на гаїтянських робітників, та зобов'язався упродовж року виплатити матеріальну компенсацію родинам загиблих, проте виплатив тільки половину обіцяної суми. Уряду Гаїті не вдалось домогтись повної перемоги в цьому питанні, незважаючи на те, що економіка Домініканської Республіки сильно залежала від дешевої гаїтянської робочої сили, через що популярність Вінсена на батьківщині сильно впала. 15 травня 1941 року Вінсен поступився місцем президента Елі Леско.
Нагороди
- Кавалер Великого хреста ордена Пія IX (Ватикан, 11 червня 1941)
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 жовтня 2013.
- Acta Apostolicae Sedis, 1941. — P. 346. [ 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (італ.)
Джерела
- [1] [ 23 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Smith, Matthew J. Red & Black in Haiti: Radicalism, Conflict, and Political Change, 1934—1957 [ 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stenio Zhozef Vinsen 22 lyutogo 1874 3 veresnya 1959 prezident Gayiti z 1930 do 1941 roku Stenio Zhozef Vinsen fr Stenio VincentStenio Zhozef Vinsen Prapor 27 j Prezident Gayiti 18 listopada 1930 15 travnya 1941 roku Poperednik Luyi Ezhen Roj Nastupnik Eli Lesko Narodzhennya 22 lyutogo 1874 1874 02 22 Port o Prens GayitiSmert 3 veresnya 1959 1959 09 03 85 rokiv Port o Prens GayitiKrayina Gayiti Nagorodi Kavaler Velikogo hresta ordena Piya IX Mediafajli b u VikishovishiKar yeraKolishnij mer mista Port o Prens otrimav populyarnist ta bilshist golosiv na pershih v krayini pislya 1918 roku prezidentskih viborah Provodiv peremovini shodo vivedennya z Gayiti amerikanskogo vijskovogo flotu vvedenogo prezidentom Franklinom Ruzveltom zaradi zabezpechennya vijskovogo ta finansovogo kontrolyu nad krayinoyu Nezvazhayuchi na ce pryamij finansovij kontrol nad Gayiti trivav do 1941 roku a nepryamij do 1947 Tim chasom na viborah 1935 roku Vinsena bulo pereobrano bilshistyu golosiv na drugij prezidentskij termin do 1941 roku pislya chogo vnis popravki do konstituciyi sho dozvolyali v majbutnomu obirati prezidenta cherez zagalni demokratichni vibori Za jogo pravlinnya pogirshilis vidnosini z Dominikanskoyu Respublikoyu cherez rizaninu vlashtovanu 1937 zagonom dominikanskoyi policiyi proti grupi gayityanskih robitnikiv Chastkovo provinoyu tomu stala trivala istoriya vzayemovidnosin dvoh derzhav Gayiti kilka raziv vela vijni z Dominikanskoyu Respublikoyu Odnogo razu v rezultati takoyi vijni Gayiti navit udalos na yakijs chas zahopiti ves ostriv Ale vse zh u vsih cih vijnah Gayiti viyavlyalas u prograshi Okrim togo Dominikanska Respublika bula oplotom bilsh bagatoyi ispanskoyi kulturi a yiyi zhiteli v cilomu mali kudi bilshe yevropejskogo vplivu anizh zhiteli v cilomu negrityanskoyi Gayiti Ce j posluguvalo osnovnoyu prichinoyu sutichki na rasistskomu pidgrunti mizh zagonom dominikanskoyi policiyi ta grupoyu chornoshkirih robitnikiv z Gayiti Uryad Gayiti dosyagnuv bagato chogo Dominikanska Respublika viznala fakt napadu na gayityanskih robitnikiv ta zobov yazavsya uprodovzh roku viplatiti materialnu kompensaciyu rodinam zagiblih prote viplativ tilki polovinu obicyanoyi sumi Uryadu Gayiti ne vdalos domogtis povnoyi peremogi v comu pitanni nezvazhayuchi na te sho ekonomika Dominikanskoyi Respubliki silno zalezhala vid deshevoyi gayityanskoyi robochoyi sili cherez sho populyarnist Vinsena na batkivshini silno vpala 15 travnya 1941 roku Vinsen postupivsya miscem prezidenta Eli Lesko NagorodiKavaler Velikogo hresta ordena Piya IX Vatikan 11 chervnya 1941 Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2013 Acta Apostolicae Sedis 1941 P 346 13 serpnya 2017 u Wayback Machine ital Dzherela 1 23 grudnya 2007 u Wayback Machine Smith Matthew J Red amp Black in Haiti Radicalism Conflict and Political Change 1934 1957 11 grudnya 2013 u Wayback Machine Chapel Hill University of North Carolina Press 2009