Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фема Еллада | ||
|
| ||
| Прапор | ||
|
| ||
Фема Еллада (грец. θέμα Ἑλλάδος) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у Середній Греції. Утворено наприкінці 680-х років. Припинила існування 1204 року внаслідок захоплення хрестоносцями.
Історія
З часів пізньої Римської імперії була частиною провінції Ахайя. З VI ст. в офіційному листування термін «Еллада» став використовуватися для позначення південної частини Ахайї. З 560-х років відбувається нашестя слов'янських племен на Балканський півострів. Значні Беотії, Аттики та Пелопоннесу було захоплено або сплюндровано слов'янами протягом 570-х років. У результаті утворилася ситуація, коли прибережні області та міста залишилися під владою Візантії, а сільська місцевість була зайнята прибулими племенами.
Для протидії ворогам у 687 році імператором Юстиніаном II було здійснено перші кроки для створення феми Еллада. Втім, вони мали короткочасне значення, оскільки насамперед були спрямовані на підготовку до військового походу імператорських військ проти слов'ян. Імператор наказав переселити сюди плем'я мардиатів з гірської частини Кілікії. Остаточно формування феми заведено до середини 690-х років.
До кінця VIII ст. слугувала важливою базою для наступу на слов'янські племена, які здійснювали спустошливі набіги, також імператорський уряд прагнув приборкати останніх, багатьох було переселено до Малої Азії. Спочатку територія охоплювала східне узбережжя Середньої Греції. До середини 780-х років імператорам Костянтину V та Ставракію вдалося встановити контроль на внутрішніх областях Фессалії та Середньої Греції, де утворилися слов'янські архонтії (автономні утворення), що підпорядковувалися стратегу феми Еллада. 799 року частина військ феми підтримала заколот цезаря Никифора, проте невдало. Близько 800 року з феми було виокремлено самостійну фему Пелоппоннес.
Водночас значна увага приділялася зміцненню портів, де базувався візантійський флот (від 10 дромонів). Звідси здійснювалися походи до Сицилії та Криту. У 726—727 роках флот феми повстав проти іконоборчої політики імператора Лева III, але зазнав поразки. З 820-х років основні сили феми було спрямовано на боротьбу з Критським еміратом. Водночас ворожий флот завдавав фемі значної шкоди. Внаслідок цього торгівлі через міста Еллади майже припинилася, але розвивалися суходольні шляхи та внутрішня торгівля. Проте в 918 та 923 році територія феми зазнала потужного нападу Болгарії, війська якої дійшли до Фів, які було сплюндровано. В результаті фінансовий та економічний стан феми до 960-х років був у занепаді. Лише після захоплення Криту візантійським флотом у 961 році та поразки болгар у битві при Сперхіосі 997 року відновлюється захист феми. З цього часу починається її піднесення.
З XI ст. фема поступово перетворюється на сукупність фіскальних округів — горія, хартулата і епіклепс, центрами яких були міста Афіни, Коринф, Фіви, Лариса, Патри, Халкида. Військовими справами, значними будівельними роботами керував мегадукс, що поєднував цю посаду з посадою стратега. Водночас остаточно було ліквідовано слов'янські архонтії.
З початком нападів болгар та норманів у 1060-х роках на Балкани військове значення феми знову зростає. У 1080-х роках фема Еллада була місцевим військових дій між сицилійськими норманами та війзантійським імператором Олексієм I. Саме у битві при Ларисі 1083 року норманам завдано рішучої поразки.
Водночас з 1090-х років починається торгівельне послаблення візантійців в цій фемі, оскільки імператор надає привілеї італійським містам-республікам, насамперед Венеції. До середини XII ст. Венеція мала в містах Коринф, Афіни, Халкида і Фіви значний вплив. Завдяки діям Мануїла I у 1171—1173 роках значення Венеції тут підупало. Проте боротьба за владу у 1080-х роках послабила візантійський уряд, чим скористалася Венеційська республіка. Спроба імператора Олексія III у 1198 році виправити ситуацію завершилася цілковитою невдачею — Венеція отримала привілеї в усіх прибережних містах.
У часи династії Комнінів відбувається найбільший розквіт економіки феми, шовкові майстерні існували у містах Фіви, Халкида, Ламія, Равеніка, які приносили значні прибутки до скарбниці імператора. Шовкова промисловість феми (цим займалися здебільшого жиди) стала провідною в імперії. Втім, за часів династії Ангелів через посилення оподаткування, постійні повстання та заколоти відбувається новий занепад.
У 1204 році цю територію захопив Боніфацій Монферратський, що утворив Афінське герцогство, Бодоніцький маркизат, Салонське графство та сеньйорію Негропонте.
Адміністрація
Спочатку до складу феми входила більшість колишньої провінції Ахайя, зокрема Фессалія, беотія, Аттика, Евбея, Акарнанія, Етолія та Пелопоннес, а також острови Скірос і Кеа, з IX ст. — виокремився Пелопоннес у самостійну фему. Адміністративним центром було місто Фіви, а з X ст. — Лариса.
На чолі стояв стратег у ранзі протоспафарія, чия щорічня зарплатня становила 12 лібрів золота. В штаті феми також були діойкит, турмарх, коммеркіарій. За часів Македонської династії тцт розміщувалося 2 тис. вояків. У X—XI ст. була поширена практика поєднання посад стратегів фем Еллада і Пелопоннес з рангом протонотарія, претора та критая. З XI ст. посада стратегів Еллади і Пелопоннесу була поєднано з посадою мегадукса (очільника візантійського флоту). Втім, він здійснював загальне управління, але переважно займався військовими справами. Цивільні питання розглядалися місцевими преторами. В середині XI ст. північна Фессалія була передана до складу феми Фессалоніки.
Відомі очільники
- Леонтій (687—695)
- Крініт Аротра (930-ті)
- Костянтин Хіросфакт (1090-ті)
- Андронік Контостефан (1161—1176)
Джерела
- Pertusi, A. (1952). Constantino Porfirogenito: De Thematibus (in Italian). Rome, Italy: Biblioteca Apostolica Vaticana.
- Johannes Koder et Friedrich Hild, Tabula Imperii Byzantini, vol. 1 : Hellas und Thessalia, Vienne, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1976 ().
- Nesbitt, John W.; Oikonomides, Nicolas, eds. (1994). Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 2: South of the Balkans, the Islands, South of Asia Minor. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. .
- Warren T. Treadgold: Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford University Press, Stanford 1995, .
- Oikonomides N. L'archonte Slave de l'Hellade au VIII siècle // ВВ. 1998. Т. 55. Ч. 2. С.114;
- R. Lilie, Bisanzio la seconda Roma, Newton & Compton, Roma, 2005,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Ellada Prapor U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ellada znachennya Fema Ellada grec 8ema Ἑllados vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u Serednij Greciyi Utvoreno naprikinci 680 h rokiv Pripinila isnuvannya 1204 roku vnaslidok zahoplennya hrestonoscyami IstoriyaZ chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi bula chastinoyu provinciyi Ahajya Z VI st v oficijnomu listuvannya termin Ellada stav vikoristovuvatisya dlya poznachennya pivdennoyi chastini Ahajyi Z 560 h rokiv vidbuvayetsya nashestya slov yanskih plemen na Balkanskij pivostriv Znachni Beotiyi Attiki ta Peloponnesu bulo zahopleno abo splyundrovano slov yanami protyagom 570 h rokiv U rezultati utvorilasya situaciya koli priberezhni oblasti ta mista zalishilisya pid vladoyu Vizantiyi a silska miscevist bula zajnyata pribulimi plemenami Dlya protidiyi vorogam u 687 roci imperatorom Yustinianom II bulo zdijsneno pershi kroki dlya stvorennya femi Ellada Vtim voni mali korotkochasne znachennya oskilki nasampered buli spryamovani na pidgotovku do vijskovogo pohodu imperatorskih vijsk proti slov yan Imperator nakazav pereseliti syudi plem ya mardiativ z girskoyi chastini Kilikiyi Ostatochno formuvannya femi zavedeno do seredini 690 h rokiv Do kincya VIII st sluguvala vazhlivoyu bazoyu dlya nastupu na slov yanski plemena yaki zdijsnyuvali spustoshlivi nabigi takozh imperatorskij uryad pragnuv priborkati ostannih bagatoh bulo pereseleno do Maloyi Aziyi Spochatku teritoriya ohoplyuvala shidne uzberezhzhya Serednoyi Greciyi Do seredini 780 h rokiv imperatoram Kostyantinu V ta Stavrakiyu vdalosya vstanoviti kontrol na vnutrishnih oblastyah Fessaliyi ta Serednoyi Greciyi de utvorilisya slov yanski arhontiyi avtonomni utvorennya sho pidporyadkovuvalisya strategu femi Ellada 799 roku chastina vijsk femi pidtrimala zakolot cezarya Nikifora prote nevdalo Blizko 800 roku z femi bulo viokremleno samostijnu femu Pelopponnes Vodnochas znachna uvaga pridilyalasya zmicnennyu portiv de bazuvavsya vizantijskij flot vid 10 dromoniv Zvidsi zdijsnyuvalisya pohodi do Siciliyi ta Kritu U 726 727 rokah flot femi povstav proti ikonoborchoyi politiki imperatora Leva III ale zaznav porazki Z 820 h rokiv osnovni sili femi bulo spryamovano na borotbu z Kritskim emiratom Vodnochas vorozhij flot zavdavav femi znachnoyi shkodi Vnaslidok cogo torgivli cherez mista Elladi majzhe pripinilasya ale rozvivalisya suhodolni shlyahi ta vnutrishnya torgivlya Prote v 918 ta 923 roci teritoriya femi zaznala potuzhnogo napadu Bolgariyi vijska yakoyi dijshli do Fiv yaki bulo splyundrovano V rezultati finansovij ta ekonomichnij stan femi do 960 h rokiv buv u zanepadi Lishe pislya zahoplennya Kritu vizantijskim flotom u 961 roci ta porazki bolgar u bitvi pri Sperhiosi 997 roku vidnovlyuyetsya zahist femi Z cogo chasu pochinayetsya yiyi pidnesennya Z XI st fema postupovo peretvoryuyetsya na sukupnist fiskalnih okrugiv goriya hartulata i epikleps centrami yakih buli mista Afini Korinf Fivi Larisa Patri Halkida Vijskovimi spravami znachnimi budivelnimi robotami keruvav megaduks sho poyednuvav cyu posadu z posadoyu stratega Vodnochas ostatochno bulo likvidovano slov yanski arhontiyi Z pochatkom napadiv bolgar ta normaniv u 1060 h rokah na Balkani vijskove znachennya femi znovu zrostaye U 1080 h rokah fema Ellada bula miscevim vijskovih dij mizh sicilijskimi normanami ta vijzantijskim imperatorom Oleksiyem I Same u bitvi pri Larisi 1083 roku normanam zavdano rishuchoyi porazki Fema Ellada u X XI st Vodnochas z 1090 h rokiv pochinayetsya torgivelne poslablennya vizantijciv v cij femi oskilki imperator nadaye privileyi italijskim mistam respublikam nasampered Veneciyi Do seredini XII st Veneciya mala v mistah Korinf Afini Halkida i Fivi znachnij vpliv Zavdyaki diyam Manuyila I u 1171 1173 rokah znachennya Veneciyi tut pidupalo Prote borotba za vladu u 1080 h rokah poslabila vizantijskij uryad chim skoristalasya Venecijska respublika Sproba imperatora Oleksiya III u 1198 roci vipraviti situaciyu zavershilasya cilkovitoyu nevdacheyu Veneciya otrimala privileyi v usih priberezhnih mistah U chasi dinastiyi Komniniv vidbuvayetsya najbilshij rozkvit ekonomiki femi shovkovi majsterni isnuvali u mistah Fivi Halkida Lamiya Ravenika yaki prinosili znachni pributki do skarbnici imperatora Shovkova promislovist femi cim zajmalisya zdebilshogo zhidi stala providnoyu v imperiyi Vtim za chasiv dinastiyi Angeliv cherez posilennya opodatkuvannya postijni povstannya ta zakoloti vidbuvayetsya novij zanepad U 1204 roci cyu teritoriyu zahopiv Bonifacij Monferratskij sho utvoriv Afinske gercogstvo Bodonickij markizat Salonske grafstvo ta senjoriyu Negroponte AdministraciyaSpochatku do skladu femi vhodila bilshist kolishnoyi provinciyi Ahajya zokrema Fessaliya beotiya Attika Evbeya Akarnaniya Etoliya ta Peloponnes a takozh ostrovi Skiros i Kea z IX st viokremivsya Peloponnes u samostijnu femu Administrativnim centrom bulo misto Fivi a z X st Larisa Na choli stoyav strateg u ranzi protospafariya chiya shorichnya zarplatnya stanovila 12 libriv zolota V shtati femi takozh buli diojkit turmarh kommerkiarij Za chasiv Makedonskoyi dinastiyi tct rozmishuvalosya 2 tis voyakiv U X XI st bula poshirena praktika poyednannya posad strategiv fem Ellada i Peloponnes z rangom protonotariya pretora ta kritaya Z XI st posada strategiv Elladi i Peloponnesu bula poyednano z posadoyu megaduksa ochilnika vizantijskogo flotu Vtim vin zdijsnyuvav zagalne upravlinnya ale perevazhno zajmavsya vijskovimi spravami Civilni pitannya rozglyadalisya miscevimi pretorami V seredini XI st pivnichna Fessaliya bula peredana do skladu femi Fessaloniki Vidomi ochilnikiLeontij 687 695 Krinit Arotra 930 ti Kostyantin Hirosfakt 1090 ti Andronik Kontostefan 1161 1176 DzherelaPertusi A 1952 Constantino Porfirogenito De Thematibus in Italian Rome Italy Biblioteca Apostolica Vaticana Johannes Koder et Friedrich Hild Tabula Imperii Byzantini vol 1 Hellas und Thessalia Vienne Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften 1976 ISBN 3 7001 0182 1 Nesbitt John W Oikonomides Nicolas eds 1994 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Volume 2 South of the Balkans the Islands South of Asia Minor Washington District of Columbia Dumbarton Oaks Research Library and Collection ISBN 0 88402 226 9 Warren T Treadgold Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford University Press Stanford 1995 ISBN 0 8047 3163 2 Oikonomides N L archonte Slave de l Hellade au VIII siecle VV 1998 T 55 Ch 2 S 114 R Lilie Bisanzio la seconda Roma Newton amp Compton Roma 2005 ISBN 88 541 0286 5