Фема Пелопоннес Πελοπόννησος, θέμα Πελοποννήσου | ||
| ||
Прапор | ||
бл. 800 — 1205 | ||
| ||
Фема Пелопоннес (грец. Πελοπόννησος, θέμα Πελοποννήσου) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на півострові Пелопоннес (сучасна Греція). Утворено близько 800 року. Припинила існування 1205 року внаслідок захоплення хрестоносцями.
Історія
За часів пізньої Римської імперії та на початку Візантійської імперії півострів Пелопоннес входив до складу провінції Ахейя діоцезу Македонія. З 580-х років починаються набіги слов'ян. Між 687 та 695 роками на півострові формуються турми, що стали частиною феми Еллада. В цей же час напади слов'янських племен посилюються, які зрештою вдираються до Пелопоннесу. Тут формуютьсбя автономні архонтіїх племен мілінгів і езеритів, що поселилися в Лаконіці та Аркадії.
Близько 800 року Пелопоннес за рішенням імператриці Ірини стає окремою фемой. Формування нової феми безпосередньо пов'язано з прагненням візантійського уряду зміцнити контроль над слов'янськими племенами, які оселилися в більшій частині Греції, також як і переселення в регіон греків з Італії та Малої Азії, а також оборона від набігів арабів, які були частими в IX—X століттях. До 805 року її межі розширилися в північно-західному напрямку, досягнувши області Патр. Інша частина Пелопоннесу увійшла до складу феми лише наприкінці панування імператора Феофіла. У 830-х роках слов'ян практично повністю оволоділи фемою, окрім прибережних міст та Коринфу. Втім внаслідок війн 840-850-х років, імперії вдалося завдати племенам поразок, приборкати їх, але надавши деяку автономію.
Візантійський завоювання Криту в 961 році поклало край нападав арабських піратів з цього острову. З цього моменту Пелопоннес перетворюється на базу для відвоювання Сицилії та перекидання військ на південь Італії. Водночас починається економічний розквіт феми, насамперед сільського господарства.
За часів Комнінів відбувається фактичне об'єднання фем Пелопоннес і Еллада. Об'єднана фема Еллада-Пелопоннес була розділена протягом XII століття на невеликі райони: орії, хартуларати і епіскепсеі. З 1180-х років внаслідок послаблення державного керування за часів правління династії Ангелів фема зазнає все відчутніших нападів норманів, що негативно впливає на господарство та соціальний стан.
У 1204 році учасники Четвертого хрестового походу захопили Константинополь, внаслідок чого візантійська імперія розпалася на окремі частини. Спочату в Пелопоннесі спробували затвердити лдуки Ангели з Епірського деспотату. Проте у 1205 році їх витіснили хрестоносці, що заснували Ахейське князівство. За часів Палеологів тут розташовувався Морейський деспотат.
Адміністрація
Територія охоплювала географічні кордони півострову Пелоппонес, до Істмського перешийка. Адміністративним центром було місто Коринф.
На чолі стояв стратег (з титулом протоспафарій або патрикій), що мав 4 розряд серед усіх стратегів, утримуючи щорічню зарплатню у 12 лібрів золота. Серед підлеглих йому посадових осіб турмарх відповідав за оборону узбережжя і під його командуванням перебувала ескадра з чотирьох хеландіонов (військові кораблі в Візантії). З кінця X століття стає звичним поєднання посад стратегів фем Пелопоннесу і Еллади, а наприкінці XI століття вона стає постійною, коли обидві феми перебували під управлінням мегадукса (великого дуки), головнокомандувача візантійського флоту. Через відсутність останнього на Пелопоннесі, місцева адміністрація залишилася під орудою місцевого претора, посаду якого часто обіймали шановані чиновники.
Відомі стратеги
- Лев Склір (805—811)
- Феоктіст Бриєнній (840—845 і 852—855)
- Іоанн Протевон (920-ті)
- Крініт Аротра (930-ті)
- Барда Платіпод (930-ті)
Джерела
- A. Pertusi: Constantino Porfirogenito: De Thematibus. Biblioteca Apostolica Vaticana, Rom 1952.
- Johannes Koder, Friedrich Hild: Tabula Imperii Byzantini. Band 1: Hellas und Thessalia. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1976, .
- Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 2: South of the Balkans, the Islands, South of Asia Minor. — Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 1994. — .
- Paul Magdalino: The Empire of Manuel I Komnenos, 1143—1180. Cambridge 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Peloponnes Peloponnhsos 8ema Peloponnhsoy Prapor bl 800 1205 Fema Peloponnes grec Peloponnhsos 8ema Peloponnhsoy vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na pivostrovi Peloponnes suchasna Greciya Utvoreno blizko 800 roku Pripinila isnuvannya 1205 roku vnaslidok zahoplennya hrestonoscyami IstoriyaZa chasiv piznoyi Rimskoyi imperiyi ta na pochatku Vizantijskoyi imperiyi pivostriv Peloponnes vhodiv do skladu provinciyi Ahejya diocezu Makedoniya Z 580 h rokiv pochinayutsya nabigi slov yan Mizh 687 ta 695 rokami na pivostrovi formuyutsya turmi sho stali chastinoyu femi Ellada V cej zhe chas napadi slov yanskih plemen posilyuyutsya yaki zreshtoyu vdirayutsya do Peloponnesu Tut formuyutsbya avtonomni arhontiyih plemen milingiv i ezeritiv sho poselilisya v Lakonici ta Arkadiyi Blizko 800 roku Peloponnes za rishennyam imperatrici Irini staye okremoyu femoj Formuvannya novoyi femi bezposeredno pov yazano z pragnennyam vizantijskogo uryadu zmicniti kontrol nad slov yanskimi plemenami yaki oselilisya v bilshij chastini Greciyi takozh yak i pereselennya v region grekiv z Italiyi ta Maloyi Aziyi a takozh oborona vid nabigiv arabiv yaki buli chastimi v IX X stolittyah Do 805 roku yiyi mezhi rozshirilisya v pivnichno zahidnomu napryamku dosyagnuvshi oblasti Patr Insha chastina Peloponnesu uvijshla do skladu femi lishe naprikinci panuvannya imperatora Feofila U 830 h rokah slov yan praktichno povnistyu ovolodili femoyu okrim priberezhnih mist ta Korinfu Vtim vnaslidok vijn 840 850 h rokiv imperiyi vdalosya zavdati plemenam porazok priborkati yih ale nadavshi deyaku avtonomiyu Vizantijskij zavoyuvannya Kritu v 961 roci poklalo kraj napadav arabskih pirativ z cogo ostrovu Z cogo momentu Peloponnes peretvoryuyetsya na bazu dlya vidvoyuvannya Siciliyi ta perekidannya vijsk na pivden Italiyi Vodnochas pochinayetsya ekonomichnij rozkvit femi nasampered silskogo gospodarstva Za chasiv Komniniv vidbuvayetsya faktichne ob yednannya fem Peloponnes i Ellada Ob yednana fema Ellada Peloponnes bula rozdilena protyagom XII stolittya na neveliki rajoni oriyi hartularati i episkepsei Z 1180 h rokiv vnaslidok poslablennya derzhavnogo keruvannya za chasiv pravlinnya dinastiyi Angeliv fema zaznaye vse vidchutnishih napadiv normaniv sho negativno vplivaye na gospodarstvo ta socialnij stan U 1204 roci uchasniki Chetvertogo hrestovogo pohodu zahopili Konstantinopol vnaslidok chogo vizantijska imperiya rozpalasya na okremi chastini Spochatu v Peloponnesi sprobuvali zatverditi lduki Angeli z Epirskogo despotatu Prote u 1205 roci yih vitisnili hrestonosci sho zasnuvali Ahejske knyazivstvo Za chasiv Paleologiv tut roztashovuvavsya Morejskij despotat AdministraciyaTeritoriya ohoplyuvala geografichni kordoni pivostrovu Peloppones do Istmskogo pereshijka Administrativnim centrom bulo misto Korinf Na choli stoyav strateg z titulom protospafarij abo patrikij sho mav 4 rozryad sered usih strategiv utrimuyuchi shorichnyu zarplatnyu u 12 libriv zolota Sered pidleglih jomu posadovih osib turmarh vidpovidav za oboronu uzberezhzhya i pid jogo komanduvannyam perebuvala eskadra z chotiroh helandionov vijskovi korabli v Vizantiyi Z kincya X stolittya staye zvichnim poyednannya posad strategiv fem Peloponnesu i Elladi a naprikinci XI stolittya vona staye postijnoyu koli obidvi femi perebuvali pid upravlinnyam megaduksa velikogo duki golovnokomanduvacha vizantijskogo flotu Cherez vidsutnist ostannogo na Peloponnesi misceva administraciya zalishilasya pid orudoyu miscevogo pretora posadu yakogo chasto obijmali shanovani chinovniki Vidomi strategiLev Sklir 805 811 Feoktist Briyennij 840 845 i 852 855 Ioann Protevon 920 ti Krinit Arotra 930 ti Barda Platipod 930 ti DzherelaA Pertusi Constantino Porfirogenito De Thematibus Biblioteca Apostolica Vaticana Rom 1952 Johannes Koder Friedrich Hild Tabula Imperii Byzantini Band 1 Hellas und Thessalia Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1976 ISBN 3 7001 0182 1 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Volume 2 South of the Balkans the Islands South of Asia Minor Washington District of Columbia Dumbarton Oaks Research Library and Collection 1994 ISBN 0 88402 226 9 Paul Magdalino The Empire of Manuel I Komnenos 1143 1180 Cambridge 2002