Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Екстремальна погода або екстремальні кліматичні події включають несподівану незвичну сувору або несезонну погоду погода

Екстремальні погодні явища

Екстремальні погодні явища

Екстремальна погода або екстремальні кліматичні події включають несподівану, незвичну, сувору або несезонну погоду; погода в крайніх місцях історичного розподілу - діапазон, який спостерігався в минулому. Часто екстремальні події базуються на фіксованій історії погоди місцевості і визначаються як лежання в найнезвичніших десяти відсотках.

Існують дані, що свідчать про те, що зміна клімату збільшує періодичність та інтенсивність деяких екстремальних погодних явищ. Впевненість у віднесенні екстремальних погодних та інших подій до антропогенних кліматичних змін є найвищою у змінах частоти або величини надзвичайних спекотних та холодних явищ, з певною впевненістю у збільшенні рясних опадів та збільшенні інтенсивності посухи.

Екстремальна погода має значний вплив на людське суспільство, а також на природні екосистеми. Наприклад, глобальний страховик Munich Re підрахував, що стихійні лиха спричиняють понад 90 мільярдів доларів глобальних прямих збитків у 2015 році.

Екстремальні погодні явища

Теплові хвилі

image
2003 Європейська хвиля спеки

Теплові хвилі - це періоди аномально високих температур та теплового індексу. Визначення теплової хвилі різняться через різницю температур у різних географічних місцях. Надмірна спека часто супроводжується високим рівнем вологості, але може бути і катастрофічно сухою.

Оскільки хвилі спеки не видно, як інші форми суворої погоди, такі як урагани, торнадо та грози, вони є однією з менш відомих форм екстремальної погоди. Сильна спека може пошкодити населення та сільськогосподарські культури через потенційну дегідратацію або гіпертермію, спазми, розширення тепла та тепловий удар. Висушені ґрунти більш сприйнятливі до ерозії, зменшуючи доступні для сільського господарства землі. Спалахи лісових пожеж можуть частішати, оскільки суха рослинність збільшує ймовірність займання. Випаровування водойм може бути руйнівним для морських популяцій, зменшуючи розмір наявних середовищ існування, а також кількість живлення, присутнього у водах. Також може зменшуватися поголів'я худоби та інших тварин.

Під час надмірної спеки рослини закривають пори свого листя (продихи), захисний механізм збереження води, але також зменшує здатність рослин поглинати. Це залишає більше забруднення та озону в повітрі, що призводить до вищої смертності населення. За підрахунками, додаткове забруднення спекотним літом 2006 року у Великій Британії коштувало 460 життів. За оцінками, європейські спекотні хвилі влітку 2003 року спричинили 30 000 надмірних смертей через тепловий стрес та забруднення повітря. Понад 200 міст США зареєстрували нові рекордно високі температури. Найстрашніша спекотна хвиля в США сталася в 1936 році і безпосередньо вбила понад 5000 людей. Найстрашніша спека в Австралії сталася в 1938–1939 рр., загинуло 438. Друга найгірша - у 1896 році.

Збої в електроенергії можуть також відбуватися в районах, що зазнають теплових хвиль через підвищену потребу в електроенергії (тобто використання кондиціонера). Ефект міського теплового острова може збільшити температуру, особливо протягом ночі.

Холодні хвилі

image
Холодна хвиля в континентальній Північній Америці з 03 грудня по 10 грудня 2013 року. Червоний колір означає вище середньої температури; синій являє собою нижче нормальної температури.

Холодна хвиля - явище погоди, яке відрізняється охолодженням повітря. Зокрема, як використовується Національною метеорологічною службою США, холодна хвиля - це швидке зниження температури протягом 24-годинного періоду, що вимагає суттєво підвищеного захисту сільського господарства, промисловості, торгівлі та соціальної діяльності. Точний критерій для хвилі холоду визначається швидкістю падіння температури та мінімумом, до якого вона падає. Ця мінімальна температура залежить від географічного регіону та пори року. Хвилі холоду, як правило, здатні виникати в будь-якому геологічному розташуванні і утворюються великими прохолодними повітряними масами, які накопичуються в певних регіонах, спричиненими рухами повітряних потоків.

Хвиля холоду може спричинити смерть та травми худоби та дикої природи. Вплив холоду вимагає більшого споживання калорій для всіх тварин, включаючи людей, і якщо хвиля холоду супроводжується сильним і стійким снігом, тварини, що пасуться, можуть не досягти необхідної їжі та води, а також загинуть від переохолодження або голоду. Хвилі холоду часто вимагають закупівлі кормів для худоби за значних витрат для фермерів. Людські популяції можуть зазнати обморожень при тривалому впливі холоду, що може призвести до втрати кінцівок або пошкодження внутрішніх органів.

Екстремальні зимові холоди часто спричиняють замерзання слабоізольованих водопровідних труб. Навіть якась погано захищена сантехніка в приміщенні може порватися, коли в них розширюється замерзла вода, що спричиняє матеріальну шкоду. Парадоксально, що пожежі стають більш небезпечними під час сильних холодів. Водопровідна мережа може порватися, а запаси води можуть стати ненадійними, що ускладнить гасіння пожежі .

Холодні хвилі, які приносять несподівані заморозки та заморозки протягом вегетаційного періоду в зонах середньої широти, можуть вбити рослини на ранніх та найбільш вразливих стадіях росту. Це призводить до неврожаю, оскільки рослини гинуть, перш ніж їх можна буде збирати економічно. Такі холодні хвилі спричинили голод. Хвилі холоду можуть також спричинити твердіння та замерзання частинок грунту, що ускладнює ріст рослин та рослинності в цих районах. Однією з крайнощів став так званий Рік без літа 1816 р. - один із кількох років у 1810-х рр., коли численні врожаї провалилися під час примхливих літніх похолодань після вивержень вулканів, що зменшили надходження сонячного світла.

Тропічні циклони

Фільм NASA In Katrina's Wake, що висвітлює наслідки урагану Hurricane Katrina.

12 червня 2020 року Національне управління океану та атмосфери (NOAA) уряду США передбачило, що протягом XXI століття частота тропічних штормів та ураганів Атлантичного океану зменшиться на 25%, а їх максимальна інтенсивність зросте на 5%. До нового дослідження тривала десятиліття дискусія щодо можливого збільшення тропічних циклонів як ефекту зміни клімату. Однак у спеціальному звіті МГЕЗК з приводу екстремальних подій SREX зазначається, що «існує низька впевненість у будь-якому спостережуваному довгостроковому (тобто 40 і більше років) збільшенні активності тропічного циклону (тобто інтенсивності, частоти, тривалості) після обліку минулі зміни у можливостях спостереження». Збільшення щільності населення збільшує кількість постраждалих людей та шкоду, заподіяну подією певної тяжкості. У минулому Всесвітня метеорологічна організація та Агенція з охорони довкілля США повязували зростання екстремальних погодних явищ зі зміною клімату, як і Hoyos et al. (2006), пишучи, що збільшення кількості ураганів категорії 4 та 5 безпосередньо пов'язане із підвищенням температури. Подібним чином Керрі Емануель у «Nature» пише, що витрата потужності урагану сильно корелює з температурою, що відображає кліматичні зміни.

Моделювання ураганів дало подібні результати, виявивши, що урагани, змодельовані в теплих умовах із високим вмістом СО 2, є більш інтенсивними, ніж у сучасних умовах. Томас Натсон і Роберт Е. Тулея з NOAA заявили в 2004 р., що потепління, спричинене парниковими газами, може призвести до зростаючої частоти руйнівних штормів категорії 5. Веккі і Соден виявляють, що зсув вітру, збільшення якого діє для гальмування тропічних циклонів, також змінюється в модельних прогнозах зміни клімату. Прогнозується збільшення зсуву вітру в тропічній Атлантиці та Східній частині Тихого океану, пов'язане з уповільненням циркуляції Уокера, а також зменшення зсуву вітру в західній та центральній частині Тихого океану. Дослідження не заявляє про чистий вплив на урагани Атлантичного та Східного Тихого океану потепління та зволоження атмосфер, а також прогнозоване за моделями збільшення зсуву атлантичного вітру.

Дослідження та спроможність

Ранні дослідження в екстремальну погоду були зосереджені на твердженнях про передбачення певних подій, сучасні дослідження більше зосереджувались на приписуванні причин тенденціям подій. Зокрема, основна увага приділяється зміні клімату поряд з іншими причинними факторами цих подій.

Визначення екстремальної погоди різниться в різних частинах наукового співтовариства, змінюючи результати досліджень з цих областей. Взагалі кажучи, одну подію в екстремальну погоду не можна віднести до якоїсь однієї причини; однак певні загальносистемні зміни глобальних погодних систем можуть призвести до збільшення частоти або інтенсивності екстремальних погодних явищ.

У звіті Національних академій наук, техніки та медицини за 2016 рік рекомендується інвестувати в вдосконалені спільні практики в галузі, що працюють над дослідженнями атрибуції, покращуючи зв'язок між результатами досліджень та прогнозуванням погоди.

Оскільки в цій галузі проводиться більше досліджень, вчені почали досліджувати зв’язок між зміною клімату та екстремальними погодними явищами та можливі наслідки в майбутньому. Значна частина цієї роботи проводиться за допомогою кліматичного моделювання. Кліматичні моделі дають важливі прогнози щодо майбутніх характеристик атмосфери, океанів та Землі, використовуючи дані, зібрані в наш час. Однак, хоча кліматичні моделі є життєво важливими для вивчення більш складних процесів, таких як зміна клімату або закислення океану, вони все ще є лише наближеними. Більше того, погодні події є складними і не можуть бути пов’язані з однією особливою причиною - часто є багато змінних атмосфери, таких як температура, тиск або волога, які слід відзначити на додаток до будь-яких впливів зміни клімату або природної мінливості.

Важливим записом екстремальних погодних явищ є зібрана статистика з усього світу, яка може допомогти вченим та політикам краще зрозуміти будь-які зміни погоди та кліматичних умов. Ця статистика також може вплинути на кліматичне моделювання. Статистика свідчить про збільшення екстремальних погодних явищ протягом 1900-х та до 2000-х років.

У звіті, опублікованому Управлінням ООН зі зменшення ризику катастроф (UNDRR), було продемонстровано, що протягом 2000-2019 рр. було зареєстровано близько 6681 кліматичних подій порівняно з 3656 кліматичними подіями, повідомленими протягом 1980-1999 рр. У цьому звіті «подія, пов’язана з кліматом», стосується повені, шторму, посухи, зсувів, екстремальних температур (наприклад, хвиль спеки чи замерзання) та пожеж; він виключає такі геофізичні події, як виверження вулканів, землетруси або масові переміщення. Хоча є дані про те, що мінливий глобальний клімат, такий як підвищення температури, впливав на частоту екстремальних погодних явищ, найістотніші наслідки можуть виникнути в майбутньому. Тут корисні кліматичні моделі, оскільки вони можуть імітувати, як атмосфера може поводитися з часом і які кроки потрібно вжити сьогодні, щоб пом'якшити будь-які негативні зміни.

Звичайно, є помилки, пов’язані із статистичними даними. Повідомлення про втрати або втрати, що надмірно або недостатньо, можуть призвести до неточності впливу екстремальних погодних умов. Оскільки наука і техніка вдосконалювались протягом двадцятого та двадцять першого століть, деякі дослідники пояснюють збільшення екстремальних погодних явищ більш надійними системами звітності. Також можна аргументувати різницю в тому, що кваліфікується як «екстремальна погода» в різних кліматичних системах. Однак звіт UNDRR показує, що, хоча деякі країни зазнали більших наслідків, екстремальні погодні явища збільшились на всіх континентах. Сучасні дані та кліматичні моделі показують, що підвищення глобальної температури посилить екстремальні погодні явища по всьому світу, тим самим посилюючи людські втрати, збитки та економічні витрати та руйнування екосистеми.

Віднесення до природної мінливості

Аспекти нашої кліматичної системи мають певний рівень природної мінливості, і екстремальні погодні події можуть траплятися з кількох причин, що перевищують вплив людини, включаючи зміни тиску або руху повітря. У районах уздовж узбережжя або в тропічних регіонах частіше бувають шторми з сильними опадами, ніж у помірних, хоча такі події можуть траплятися. Не кожну незвичну погоду можна звинуватити у зміні клімату. Атмосфера є складною та динамічною системою, на яку впливають кілька факторів, такі як природний нахил і орбіта Землі, поглинання або відбиття сонячної радіації, рух повітряних мас та гідрологічний цикл. Завдяки цьому погодні структури можуть зазнавати певних змін, і тому екстремальні погодні умови можуть бути принаймні частково пов’язані з природною мінливістю, яка існує на Землі. Кліматичні варіації, такі як коливання Ель-Ніньйо-Південь або Північно-Атлантичне коливання, впливають на характер погоди в конкретних регіонах світу, впливаючи на температуру та опади. Рекордні екстремальні погодні явища, що були каталогізовані протягом останніх двохсот років, найімовірніше, виникають, коли кліматичні структури, такі як ENSO або NAO, працюють «в тому ж напрямку, що і техногенне потепління».

Віднесення до кліматичних змін

Загалом, кліматичні моделі показують, що із зміною клімату планета буде відчувати більш екстремальну погоду. Такі шторми, як урагани або тропічні циклони, можуть спричиняти більшу кількість опадів, спричиняючи великі повені або зсуви через насичення ґрунту. Це пов’язано з тим, що тепліше повітря здатне «утримувати» більше вологи завдяки молекулам води, що мають підвищену кінетичну енергію, і опади відбуваються з більшою швидкістю, оскільки більша кількість молекул має критичну швидкість, необхідну для випадання, коли падає дощ. Зміна структури опадів може призвести до більшої кількості опадів в одній області, тоді як в іншій спостерігаються набагато спекотніші та посушливіші умови, що може призвести до посухи. Це пояснюється тим, що підвищення температури також призводить до збільшення випаровування на поверхні землі, тому більша кількість опадів не обов'язково означає загальновологічні умови або збільшення питної води у всьому світі.

Деякі дослідження стверджують зв’язок між швидко потеплінням арктичних температур і, таким чином, зникаючою кріосферою до екстремальної погоди в середніх широтах. У дослідженні, опублікованому в Nature у 2019 році, вчені використали кілька моделювань, щоб визначити, що танення крижаних покривів у Гренландії та Антарктиді може вплинути на загальний рівень моря та температуру моря. Інші моделі показали, що сучасне підвищення температури та подальше додавання талої води до океану може призвести до порушення циркуляції термогаліну, що відповідає за рух морської води та розподіл тепла по всій земній кулі. Крах цієї циркуляції в північній півкулі може призвести до підвищення екстремальних температур у Європі, а також до більш частих штормів, відкинувши природну мінливість клімату та умови. Таким чином, оскільки підвищення температури призводить до танення льодовиків, середні широти можуть відчувати зміни в погодних режимах або температурах.

Вплив людської діяльності

Іншим важливим напрямком досліджень, крім факторів, які можуть спричинити або збільшити появу екстремальних погодних явищ, є вивчення того, що може посилити наслідки екстремальних погодних явищ. Одним з основних впливів є діяльність людини. Хоча спалювання викопного палива є найбільш очевидним способом впливу людей на екстремальні погодні явища, існує безліч інших антропогенних видів діяльності, які можуть посилити наслідки таких подій.

Міське планування часто посилює наслідки повені, особливо в районах, що мають підвищений ризик штормів через своє розташування та мінливість клімату. По-перше, збільшення кількості водонепроникних поверхонь, таких як тротуари, дороги та дахи, означає, що менше води від вхідних штормів поглинається землею. Знищення заболочених земель, які виконують роль природного резервуару, поглинаючи воду, може посилити вплив повені та екстремальних опадів. Це може статися як у суші, так і на узбережжі. Однак руйнування водно-болотних угідь уздовж узбережжя може означати зменшення природної «подушки» району, що дозволяє штормовим припливам і повені потрапляти далі вглиб ураганів або циклонів. Будівництво будинків під рівнем моря або вздовж заплави піддає жителям підвищений ризик руйнування чи травмування в умовах екстремальних опадів.

Більш міські райони також можуть сприяти зростанню екстремальних або незвичних погодних явищ. Високі споруди можуть змінити спосіб руху вітру по міській місцевості, підштовхуючи тепліше повітря вгору та викликаючи конвекцію, створюючи грози. З цими грозами збільшується кількість опадів, які через велику кількість непроникних поверхонь у містах можуть мати руйнівні наслідки. Непроникні поверхні також поглинають енергію сонця і нагрівають атмосферу, викликаючи різке підвищення температури в міських районах. Це, поряд із забрудненням та теплом, яке виділяється від автомобілів та інших антропогенних джерел, сприяє розвитку міських островів тепла. Оскільки температури продовжують підвищуватися через антропогенні викиди, теплові хвилі можуть стати більш поширеними або загрозливими в міських районах. Крім того, висока щільність населення в містах посилює людські втрати в багатьох екстремальних погодних явищах. Загалом, хоча діяльність людини може мати прямий вплив на погодні умови, не менш важливо враховувати, як людські дії можуть посилити наслідки та втрати від екстремальних погодних явищ.

Ефекти

image
Торнадо, який вразив Анадарко, штат Оклахома, під час спалаху торнадо в 1999 році

Наслідки екстремальної погоди включають, але не обмежуючись ними:

  • Занадто багато дощу (сильна злива), спричиняє повені та зсуви
  • Занадто багато тепла та відсутність дощу (спека) посухи та пожеж
  • Сильний вітер, такий як урагани та торнадо = пошкодження штучних споруд та середовищ існування тварин
  • Великі снігопади = лавини та хуртовини

Зміни в людському суспільстві

Економічна вартість

Згідно з оцінками МГЕЗК (2011), щорічні втрати коливаються з 1980 року від декількох мільярдів до понад 200 мільярдів доларів США (у 2010 році), а найвище значення - у 2005 році (рік урагану «Катріна»). Глобальні втрати, пов'язані з погодою, такі як втрати людських життів, культурної спадщини та екосистемних послуг, важко оцінити та монетизувати, і, отже, вони погано відображаються в оцінках збитків. Проте нещодавно аномально інтенсивні шторми, урагани, повені, спеки, посуха та пов'язані з ними масштабні пожежі призвели до безпрецедентних негативних екологічних наслідків для тропічних лісів та коралових рифів у всьому світі.

Втрата життя

За даними Міжнародної бази даних катастроф, кількість загиблих внаслідок стихійних лих зменшилася на 90 відсотків з 20-х років минулого століття, навіть якщо загальна людська популяція на Землі зросла в чотири рази, а температури піднялися на 1,3 ° С. У 20-х роках минулого століття 5,4 мільйона людей загинуло від стихійних лих, а в 2010-х - лише 400 000.

Найбільш різке і швидке зниження смертності від екстремальних погодних явищ відбулося в Південній Азії. Там, де в 1991 році в Бангладеш в результаті тропічного циклону загинуло 135 000 людей, а в 1970 році - у 300 000, циклон Ampham такого ж розміру, який вразив Індію та Бангладеш у 2020 році, вбив лише 120 людей.

23 липня 2020 р. Мюнхен Ре оголосив, що загальна кількість смертей в світі внаслідок стихійних лих в першій половині 2020 р. Становила 2900 рекордно низьких показників і «набагато нижча за середні показники як за останні 30 років, так і за останні 10 років.»

Зміни в екосистемах

Екстремальна погода негативно впливає на екосистеми через різні події, що призводять до серйозного впливу на ландшафт та людей.

У багатьох випадках лісові пожежі забезпечують ріст і позбавляють від рясних бур’янів та інших сухих рослин, що накопичуються з часом, що спричиняє початок нестримних пожеж. Хоча трапляються корисні події від пожеж, вони також впливають на екосистеми тварин, рослин і навіть людського суспільства. Ці події призводять до того, що земля стає більш сухою, і, в свою чергу, спричиняє більше лісових пожеж, одночасно викликаючи ерозію, що призводить до небезпечного випадання на сушу. Лісові пожежі також спричиняють порушення вуглецевих циклів, що може вплинути на якість води та стан земель у цій місцевості.

Див. також

Примітки

  1. . . Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  2. *Harvey, Fiona (10 липня 2012). . The Guardian. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 17 червня 2021. Researchers have for the first time attributed recent floods, droughts and heat waves to human-induced climate change.
  3. Mogil, H Michael (2007). Extreme Weather. New York: . с. 210–211. ISBN .
  4. NOAA NWS. . Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 16 червня 2014.
  5. Casey Thornbrugh; Asher Ghertner; Shannon McNeeley; Olga Wilhelmi; Robert Harriss (2007). . . Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2009.
  6. . . 2013. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 17 червня 2021.
  7. Brücker, G. (2005). Vulnerable populations: Lessons learnt from the summer 2003 heatwaves in europe. Eurosurveillance. 10 (7): 1—2. doi:10.2807/esm.10.07.00551-en.
  8. Epstein, Paul R (2005). Climate Change and Human Health. The New England Journal of Medicine. 353 (14): 1433—1436. doi:10.1056/nejmp058079. PMC 2636266. PMID 16207843.
  9. Doan, Lynn; Covarrubias, Amanda (27 липня 2006). Heat Eases, but Thousands of Southern Californians Still Lack Power. Los Angeles Times. Процитовано 16 червня 2014.
  10. T. R. Oke (1982). The energetic basis of the urban heat island. Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society. 108 (455): 1—24. Bibcode:1982QJRMS.108....1O. doi:10.1002/qj.49710845502.
  11. Glossary of Meteorology (2009). . American Meteorological Society. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 18 серпня 2009.
  12. Knutson, Tom. . www.gfdl.noaa.gov (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  13. Redfern, Simon (8 листопада 2013). . Theconversation.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2014.
  14. Carlos D. Hoyos, Paula A. Agudelo, Peter J. Webster, Judith A. Curry. Deconvolution of the Factors Contributing to the Increase in Global Hurricane Intensity. [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved on 13 April 2007.
  15. Emanuel, K.A. (2005): "Increasing destructiveness of tropical cyclones over the past 30 years" [Архівовано 2 травня 2013 у wayback.archive-it.org]. Nature
  16. Thomas R. Knutson, et al., , Impact of CO2-Induced Warming on Simulated Hurricane Intensity and Precipitation: Sensitivity to the Choice of Climate Model and Convective Parameterization [ 20 березня 2009 у Wayback Machine.], 15 Sept. 2004. Retrieved March 4, 2007.
  17. . Gfdl.noaa.gov. 4 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 25 серпня 2014.
  18. Vecchi, Gabriel A.; Brian J. Soden (18 квітня 2007). (PDF). . 34 (L08702): 1—5. Bibcode:2007GeoRL..3408702V. doi:10.1029/2006GL028905. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 21 квітня 2007.
  19. Oreskes, Naomi (19 лютого 2018), Why Believe a Computer? Models, Measures, and Meaning in the Natural World, The Earth Around Us, Routledge: 70—82, ISBN , процитовано 5 травня 2021
  20. Human Cost of Disasters. 3 листопада 2020. doi:10.18356/79b92774-en.
  21. Trenberth, Kevin E. (November 2011). Attribution of climate variations and trends to human influences and natural variability: Attribution of the human influence. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change (англ.). 2 (6): 925—930. doi:10.1002/wcc.142.
  22. NASA. . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 15 червня 2014.
  23. US EPA, OAR (27 червня 2016). . US EPA (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  24. US EPA, OAR (27 червня 2016). . US EPA (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  25. Francis, Jennifer A.; Vavrus, Stephen J. (2012). Evidence linking Arctic amplification to extreme weather in mid-latitudes. . 39 (6): L06801. Bibcode:2012GeoRL..39.6801F. doi:10.1029/2012GL051000.
  26. Vladimir Petoukhov; Vladimir A. Semenov (November 2010). (PDF). Journal of Geophysical Research: Atmospheres. 115 (21): D21111. Bibcode:2010JGRD..11521111P. doi:10.1029/2009JD013568. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 17 червня 2021.
  27. J A Screen (November 2013). Influence of Arctic sea ice on European summer precipitation. Environmental Research Letters. 8 (4): 044015. Bibcode:2013ERL.....8d4015S. doi:10.1088/1748-9326/8/4/044015.
  28. Qiuhong Tang; Xuejun Zhang; Jennifer A. Francis (December 2013). Extreme summer weather in northern mid-latitudes linked to a vanishing cryosphere. Nature Climate Change. 4 (1): 45—50. Bibcode:2014NatCC...4...45T. doi:10.1038/nclimate2065.
  29. Golledge, Nicholas R.; Keller, Elizabeth D.; Gomez, Natalya; Naughten, Kaitlin A.; Bernales, Jorge; Trusel, Luke D.; Edwards, Tamsin L. (February 2019). . Nature (англ.). 566 (7742): 65—72. doi:10.1038/s41586-019-0889-9. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  30. Caesar, L.; McCarthy, G. D.; Thornalley, D. J. R.; Cahill, N.; Rahmstorf, S. (March 2021). . Nature Geoscience (англ.). 14 (3): 118—120. doi:10.1038/s41561-021-00699-z. ISSN 1752-0894. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.
  31. Douglas, Ian; Goode, David; Houck, Michael C.; Maddox, David, ред. (21 грудня 2010). The Routledge Handbook of Urban Ecology. doi:10.4324/9780203839263.
  32. Rome, Adam (16 квітня 2001). The Bulldozer in the Countryside. Cambridge University Press. ISBN .
  33. . Louisiana Resiliency Assistance Program (амер.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  34. Kleerekoper, Laura; van Esch, Marjolein; Salcedo, Tadeo Baldiri (July 2012). . Resources, Conservation and Recycling (англ.). 64: 30—38. doi:10.1016/j.resconrec.2011.06.004. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 17 червня 2021.
  35. . DK Find Out! (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 26 травня 2020.
  36. . Center for Climate and Energy Solutions. 14 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 26 травня 2020.
  37. . www.ncdc.noaa.gov. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 17 червня 2021.
  38. (PDF). doi:10.1007/s11069-013-0566-5. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 червня 2021.
  39. (PDF). Архів оригіналу за 24 листопада 2011.
  40. França, Filipe (2020). Climatic and local stressor interactions threaten tropical forests and coral reefs. Philosophical Transactions of the Royal Society B. 375 (1794). doi:10.1098/rstb.2019.0116. PMC 7017775. PMID 31983328.
  41. . www.emdat.be. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 29 серпня 2020.
  42. Editors, History com. . HISTORY (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 29 серпня 2020.
  43. . The Weather Channel (амер.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 29 серпня 2020.
  44. . www.wunderground.com (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  45. . www.munichre.com (англ.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 29 серпня 2020.
  46. AghaKouchak, Amir; Chiang, Felicia; Huning, Laurie S.; Love, Charlotte A.; Mallakpour, Iman; Mazdiyasni, Omid; Moftakhari, Hamed; Papalexiou, Simon Michael; Ragno, Elisa (29 травня 2020). . Annual Review of Earth and Planetary Sciences. 48 (1): 519—548. doi:10.1146/annurev-earth-071719-055228. ISSN 0084-6597. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 17 червня 2021.

Посилання

  • Погодні та кліматичні катастрофи NOAA / NCDC на мільярд доларів [ 26 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Статистика погодних та кліматичних екстремумів [ 10 вересня 2018 у Wayback Machine.] Університетська корпорація з атмосферних досліджень (UCAR)
  • Прогнози досліджень підвищують шанси на штормову погоду [ 16 березня 2020 у Wayback Machine.], дослідження Університету Пердью
  • Статті про екстремальну погоду [ 9 жовтня 2019 у Wayback Machine.] в Think Progress
  • Національний браузер бази даних про сувору погоду [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Суворий огляд погоди у світі [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekstremalna pogoda abo ekstremalni klimatichni podiyi vklyuchayut nespodivanu nezvichnu suvoru abo nesezonnu pogodu pogoda v krajnih miscyah istorichnogo rozpodilu diapazon yakij sposterigavsya v minulomu Chasto ekstremalni podiyi bazuyutsya na fiksovanij istoriyi pogodi miscevosti i viznachayutsya yak lezhannya v najnezvichnishih desyati vidsotkah Isnuyut dani sho svidchat pro te sho zmina klimatu zbilshuye periodichnist ta intensivnist deyakih ekstremalnih pogodnih yavish Vpevnenist u vidnesenni ekstremalnih pogodnih ta inshih podij do antropogennih klimatichnih zmin ye najvishoyu u zminah chastoti abo velichini nadzvichajnih spekotnih ta holodnih yavish z pevnoyu vpevnenistyu u zbilshenni ryasnih opadiv ta zbilshenni intensivnosti posuhi Ekstremalna pogoda maye znachnij vpliv na lyudske suspilstvo a takozh na prirodni ekosistemi Napriklad globalnij strahovik Munich Re pidrahuvav sho stihijni liha sprichinyayut ponad 90 milyardiv dolariv globalnih pryamih zbitkiv u 2015 roci Ekstremalni pogodni yavishaTeplovi hvili 2003 Yevropejska hvilya speki Teplovi hvili ce periodi anomalno visokih temperatur ta teplovogo indeksu Viznachennya teplovoyi hvili riznyatsya cherez riznicyu temperatur u riznih geografichnih miscyah Nadmirna speka chasto suprovodzhuyetsya visokim rivnem vologosti ale mozhe buti i katastrofichno suhoyu Oskilki hvili speki ne vidno yak inshi formi suvoroyi pogodi taki yak uragani tornado ta grozi voni ye odniyeyu z mensh vidomih form ekstremalnoyi pogodi Silna speka mozhe poshkoditi naselennya ta silskogospodarski kulturi cherez potencijnu degidrataciyu abo gipertermiyu spazmi rozshirennya tepla ta teplovij udar Visusheni grunti bilsh sprijnyatlivi do eroziyi zmenshuyuchi dostupni dlya silskogo gospodarstva zemli Spalahi lisovih pozhezh mozhut chastishati oskilki suha roslinnist zbilshuye jmovirnist zajmannya Viparovuvannya vodojm mozhe buti rujnivnim dlya morskih populyacij zmenshuyuchi rozmir nayavnih seredovish isnuvannya a takozh kilkist zhivlennya prisutnogo u vodah Takozh mozhe zmenshuvatisya pogoliv ya hudobi ta inshih tvarin Pid chas nadmirnoyi speki roslini zakrivayut pori svogo listya prodihi zahisnij mehanizm zberezhennya vodi ale takozh zmenshuye zdatnist roslin poglinati Ce zalishaye bilshe zabrudnennya ta ozonu v povitri sho prizvodit do vishoyi smertnosti naselennya Za pidrahunkami dodatkove zabrudnennya spekotnim litom 2006 roku u Velikij Britaniyi koshtuvalo 460 zhittiv Za ocinkami yevropejski spekotni hvili vlitku 2003 roku sprichinili 30 000 nadmirnih smertej cherez teplovij stres ta zabrudnennya povitrya Ponad 200 mist SShA zareyestruvali novi rekordno visoki temperaturi Najstrashnisha spekotna hvilya v SShA stalasya v 1936 roci i bezposeredno vbila ponad 5000 lyudej Najstrashnisha speka v Avstraliyi stalasya v 1938 1939 rr zaginulo 438 Druga najgirsha u 1896 roci Zboyi v elektroenergiyi mozhut takozh vidbuvatisya v rajonah sho zaznayut teplovih hvil cherez pidvishenu potrebu v elektroenergiyi tobto vikoristannya kondicionera Efekt miskogo teplovogo ostrova mozhe zbilshiti temperaturu osoblivo protyagom nochi Holodni hvili Holodna hvilya v kontinentalnij Pivnichnij Americi z 03 grudnya po 10 grudnya 2013 roku Chervonij kolir oznachaye vishe serednoyi temperaturi sinij yavlyaye soboyu nizhche normalnoyi temperaturi Holodna hvilya yavishe pogodi yake vidriznyayetsya oholodzhennyam povitrya Zokrema yak vikoristovuyetsya Nacionalnoyu meteorologichnoyu sluzhboyu SShA holodna hvilya ce shvidke znizhennya temperaturi protyagom 24 godinnogo periodu sho vimagaye suttyevo pidvishenogo zahistu silskogo gospodarstva promislovosti torgivli ta socialnoyi diyalnosti Tochnij kriterij dlya hvili holodu viznachayetsya shvidkistyu padinnya temperaturi ta minimumom do yakogo vona padaye Cya minimalna temperatura zalezhit vid geografichnogo regionu ta pori roku Hvili holodu yak pravilo zdatni vinikati v bud yakomu geologichnomu roztashuvanni i utvoryuyutsya velikimi proholodnimi povitryanimi masami yaki nakopichuyutsya v pevnih regionah sprichinenimi ruhami povitryanih potokiv Hvilya holodu mozhe sprichiniti smert ta travmi hudobi ta dikoyi prirodi Vpliv holodu vimagaye bilshogo spozhivannya kalorij dlya vsih tvarin vklyuchayuchi lyudej i yaksho hvilya holodu suprovodzhuyetsya silnim i stijkim snigom tvarini sho pasutsya mozhut ne dosyagti neobhidnoyi yizhi ta vodi a takozh zaginut vid pereoholodzhennya abo golodu Hvili holodu chasto vimagayut zakupivli kormiv dlya hudobi za znachnih vitrat dlya fermeriv Lyudski populyaciyi mozhut zaznati obmorozhen pri trivalomu vplivi holodu sho mozhe prizvesti do vtrati kincivok abo poshkodzhennya vnutrishnih organiv Ekstremalni zimovi holodi chasto sprichinyayut zamerzannya slaboizolovanih vodoprovidnih trub Navit yakas pogano zahishena santehnika v primishenni mozhe porvatisya koli v nih rozshiryuyetsya zamerzla voda sho sprichinyaye materialnu shkodu Paradoksalno sho pozhezhi stayut bilsh nebezpechnimi pid chas silnih holodiv Vodoprovidna merezha mozhe porvatisya a zapasi vodi mozhut stati nenadijnimi sho uskladnit gasinnya pozhezhi Holodni hvili yaki prinosyat nespodivani zamorozki ta zamorozki protyagom vegetacijnogo periodu v zonah serednoyi shiroti mozhut vbiti roslini na rannih ta najbilsh vrazlivih stadiyah rostu Ce prizvodit do nevrozhayu oskilki roslini ginut persh nizh yih mozhna bude zbirati ekonomichno Taki holodni hvili sprichinili golod Hvili holodu mozhut takozh sprichiniti tverdinnya ta zamerzannya chastinok gruntu sho uskladnyuye rist roslin ta roslinnosti v cih rajonah Odniyeyu z krajnoshiv stav tak zvanij Rik bez lita 1816 r odin iz kilkoh rokiv u 1810 h rr koli chislenni vrozhayi provalilisya pid chas primhlivih litnih poholodan pislya viverzhen vulkaniv sho zmenshili nadhodzhennya sonyachnogo svitla Tropichni cikloni source source source source track Film NASA In Katrina s Wake sho visvitlyuye naslidki uraganu Hurricane Katrina 12 chervnya 2020 roku Nacionalne upravlinnya okeanu ta atmosferi NOAA uryadu SShA peredbachilo sho protyagom XXI stolittya chastota tropichnih shtormiv ta uraganiv Atlantichnogo okeanu zmenshitsya na 25 a yih maksimalna intensivnist zroste na 5 Do novogo doslidzhennya trivala desyatilittya diskusiya shodo mozhlivogo zbilshennya tropichnih cikloniv yak efektu zmini klimatu Odnak u specialnomu zviti MGEZK z privodu ekstremalnih podij SREX zaznachayetsya sho isnuye nizka vpevnenist u bud yakomu sposterezhuvanomu dovgostrokovomu tobto 40 i bilshe rokiv zbilshenni aktivnosti tropichnogo ciklonu tobto intensivnosti chastoti trivalosti pislya obliku minuli zmini u mozhlivostyah sposterezhennya Zbilshennya shilnosti naselennya zbilshuye kilkist postrazhdalih lyudej ta shkodu zapodiyanu podiyeyu pevnoyi tyazhkosti U minulomu Vsesvitnya meteorologichna organizaciya ta Agenciya z ohoroni dovkillya SShA povyazuvali zrostannya ekstremalnih pogodnih yavish zi zminoyu klimatu yak i Hoyos et al 2006 pishuchi sho zbilshennya kilkosti uraganiv kategoriyi 4 ta 5 bezposeredno pov yazane iz pidvishennyam temperaturi Podibnim chinom Kerri Emanuel u Nature pishe sho vitrata potuzhnosti uraganu silno korelyuye z temperaturoyu sho vidobrazhaye klimatichni zmini Modelyuvannya uraganiv dalo podibni rezultati viyavivshi sho uragani zmodelovani v teplih umovah iz visokim vmistom SO 2 ye bilsh intensivnimi nizh u suchasnih umovah Tomas Natson i Robert E Tuleya z NOAA zayavili v 2004 r sho poteplinnya sprichinene parnikovimi gazami mozhe prizvesti do zrostayuchoyi chastoti rujnivnih shtormiv kategoriyi 5 Vekki i Soden viyavlyayut sho zsuv vitru zbilshennya yakogo diye dlya galmuvannya tropichnih cikloniv takozh zminyuyetsya v modelnih prognozah zmini klimatu Prognozuyetsya zbilshennya zsuvu vitru v tropichnij Atlantici ta Shidnij chastini Tihogo okeanu pov yazane z upovilnennyam cirkulyaciyi Uokera a takozh zmenshennya zsuvu vitru v zahidnij ta centralnij chastini Tihogo okeanu Doslidzhennya ne zayavlyaye pro chistij vpliv na uragani Atlantichnogo ta Shidnogo Tihogo okeanu poteplinnya ta zvolozhennya atmosfer a takozh prognozovane za modelyami zbilshennya zsuvu atlantichnogo vitru Doslidzhennya ta spromozhnistRanni doslidzhennya v ekstremalnu pogodu buli zoseredzheni na tverdzhennyah pro peredbachennya pevnih podij suchasni doslidzhennya bilshe zoseredzhuvalis na pripisuvanni prichin tendenciyam podij Zokrema osnovna uvaga pridilyayetsya zmini klimatu poryad z inshimi prichinnimi faktorami cih podij Viznachennya ekstremalnoyi pogodi riznitsya v riznih chastinah naukovogo spivtovaristva zminyuyuchi rezultati doslidzhen z cih oblastej Vzagali kazhuchi odnu podiyu v ekstremalnu pogodu ne mozhna vidnesti do yakoyis odniyeyi prichini odnak pevni zagalnosistemni zmini globalnih pogodnih sistem mozhut prizvesti do zbilshennya chastoti abo intensivnosti ekstremalnih pogodnih yavish U zviti Nacionalnih akademij nauk tehniki ta medicini za 2016 rik rekomenduyetsya investuvati v vdoskonaleni spilni praktiki v galuzi sho pracyuyut nad doslidzhennyami atribuciyi pokrashuyuchi zv yazok mizh rezultatami doslidzhen ta prognozuvannyam pogodi Oskilki v cij galuzi provoditsya bilshe doslidzhen vcheni pochali doslidzhuvati zv yazok mizh zminoyu klimatu ta ekstremalnimi pogodnimi yavishami ta mozhlivi naslidki v majbutnomu Znachna chastina ciyeyi roboti provoditsya za dopomogoyu klimatichnogo modelyuvannya Klimatichni modeli dayut vazhlivi prognozi shodo majbutnih harakteristik atmosferi okeaniv ta Zemli vikoristovuyuchi dani zibrani v nash chas Odnak hocha klimatichni modeli ye zhittyevo vazhlivimi dlya vivchennya bilsh skladnih procesiv takih yak zmina klimatu abo zakislennya okeanu voni vse she ye lishe nablizhenimi Bilshe togo pogodni podiyi ye skladnimi i ne mozhut buti pov yazani z odniyeyu osoblivoyu prichinoyu chasto ye bagato zminnih atmosferi takih yak temperatura tisk abo vologa yaki slid vidznachiti na dodatok do bud yakih vpliviv zmini klimatu abo prirodnoyi minlivosti Vazhlivim zapisom ekstremalnih pogodnih yavish ye zibrana statistika z usogo svitu yaka mozhe dopomogti vchenim ta politikam krashe zrozumiti bud yaki zmini pogodi ta klimatichnih umov Cya statistika takozh mozhe vplinuti na klimatichne modelyuvannya Statistika svidchit pro zbilshennya ekstremalnih pogodnih yavish protyagom 1900 h ta do 2000 h rokiv U zviti opublikovanomu Upravlinnyam OON zi zmenshennya riziku katastrof UNDRR bulo prodemonstrovano sho protyagom 2000 2019 rr bulo zareyestrovano blizko 6681 klimatichnih podij porivnyano z 3656 klimatichnimi podiyami povidomlenimi protyagom 1980 1999 rr U comu zviti podiya pov yazana z klimatom stosuyetsya poveni shtormu posuhi zsuviv ekstremalnih temperatur napriklad hvil speki chi zamerzannya ta pozhezh vin viklyuchaye taki geofizichni podiyi yak viverzhennya vulkaniv zemletrusi abo masovi peremishennya Hocha ye dani pro te sho minlivij globalnij klimat takij yak pidvishennya temperaturi vplivav na chastotu ekstremalnih pogodnih yavish najistotnishi naslidki mozhut viniknuti v majbutnomu Tut korisni klimatichni modeli oskilki voni mozhut imituvati yak atmosfera mozhe povoditisya z chasom i yaki kroki potribno vzhiti sogodni shob pom yakshiti bud yaki negativni zmini Zvichajno ye pomilki pov yazani iz statistichnimi danimi Povidomlennya pro vtrati abo vtrati sho nadmirno abo nedostatno mozhut prizvesti do netochnosti vplivu ekstremalnih pogodnih umov Oskilki nauka i tehnika vdoskonalyuvalis protyagom dvadcyatogo ta dvadcyat pershogo stolit deyaki doslidniki poyasnyuyut zbilshennya ekstremalnih pogodnih yavish bilsh nadijnimi sistemami zvitnosti Takozh mozhna argumentuvati riznicyu v tomu sho kvalifikuyetsya yak ekstremalna pogoda v riznih klimatichnih sistemah Odnak zvit UNDRR pokazuye sho hocha deyaki krayini zaznali bilshih naslidkiv ekstremalni pogodni yavisha zbilshilis na vsih kontinentah Suchasni dani ta klimatichni modeli pokazuyut sho pidvishennya globalnoyi temperaturi posilit ekstremalni pogodni yavisha po vsomu svitu tim samim posilyuyuchi lyudski vtrati zbitki ta ekonomichni vitrati ta rujnuvannya ekosistemi Vidnesennya do prirodnoyi minlivosti Aspekti nashoyi klimatichnoyi sistemi mayut pevnij riven prirodnoyi minlivosti i ekstremalni pogodni podiyi mozhut traplyatisya z kilkoh prichin sho perevishuyut vpliv lyudini vklyuchayuchi zmini tisku abo ruhu povitrya U rajonah uzdovzh uzberezhzhya abo v tropichnih regionah chastishe buvayut shtormi z silnimi opadami nizh u pomirnih hocha taki podiyi mozhut traplyatisya Ne kozhnu nezvichnu pogodu mozhna zvinuvatiti u zmini klimatu Atmosfera ye skladnoyu ta dinamichnoyu sistemoyu na yaku vplivayut kilka faktoriv taki yak prirodnij nahil i orbita Zemli poglinannya abo vidbittya sonyachnoyi radiaciyi ruh povitryanih mas ta gidrologichnij cikl Zavdyaki comu pogodni strukturi mozhut zaznavati pevnih zmin i tomu ekstremalni pogodni umovi mozhut buti prinajmni chastkovo pov yazani z prirodnoyu minlivistyu yaka isnuye na Zemli Klimatichni variaciyi taki yak kolivannya El Ninjo Pivden abo Pivnichno Atlantichne kolivannya vplivayut na harakter pogodi v konkretnih regionah svitu vplivayuchi na temperaturu ta opadi Rekordni ekstremalni pogodni yavisha sho buli katalogizovani protyagom ostannih dvohsot rokiv najimovirnishe vinikayut koli klimatichni strukturi taki yak ENSO abo NAO pracyuyut v tomu zh napryamku sho i tehnogenne poteplinnya Vidnesennya do klimatichnih zmin Zagalom klimatichni modeli pokazuyut sho iz zminoyu klimatu planeta bude vidchuvati bilsh ekstremalnu pogodu Taki shtormi yak uragani abo tropichni cikloni mozhut sprichinyati bilshu kilkist opadiv sprichinyayuchi veliki poveni abo zsuvi cherez nasichennya gruntu Ce pov yazano z tim sho teplishe povitrya zdatne utrimuvati bilshe vologi zavdyaki molekulam vodi sho mayut pidvishenu kinetichnu energiyu i opadi vidbuvayutsya z bilshoyu shvidkistyu oskilki bilsha kilkist molekul maye kritichnu shvidkist neobhidnu dlya vipadannya koli padaye dosh Zmina strukturi opadiv mozhe prizvesti do bilshoyi kilkosti opadiv v odnij oblasti todi yak v inshij sposterigayutsya nabagato spekotnishi ta posushlivishi umovi sho mozhe prizvesti do posuhi Ce poyasnyuyetsya tim sho pidvishennya temperaturi takozh prizvodit do zbilshennya viparovuvannya na poverhni zemli tomu bilsha kilkist opadiv ne obov yazkovo oznachaye zagalnovologichni umovi abo zbilshennya pitnoyi vodi u vsomu sviti Deyaki doslidzhennya stverdzhuyut zv yazok mizh shvidko poteplinnyam arktichnih temperatur i takim chinom znikayuchoyu kriosferoyu do ekstremalnoyi pogodi v serednih shirotah U doslidzhenni opublikovanomu v Nature u 2019 roci vcheni vikoristali kilka modelyuvan shob viznachiti sho tanennya krizhanih pokriviv u Grenlandiyi ta Antarktidi mozhe vplinuti na zagalnij riven morya ta temperaturu morya Inshi modeli pokazali sho suchasne pidvishennya temperaturi ta podalshe dodavannya taloyi vodi do okeanu mozhe prizvesti do porushennya cirkulyaciyi termogalinu sho vidpovidaye za ruh morskoyi vodi ta rozpodil tepla po vsij zemnij kuli Krah ciyeyi cirkulyaciyi v pivnichnij pivkuli mozhe prizvesti do pidvishennya ekstremalnih temperatur u Yevropi a takozh do bilsh chastih shtormiv vidkinuvshi prirodnu minlivist klimatu ta umovi Takim chinom oskilki pidvishennya temperaturi prizvodit do tanennya lodovikiv seredni shiroti mozhut vidchuvati zmini v pogodnih rezhimah abo temperaturah Vpliv lyudskoyi diyalnosti Inshim vazhlivim napryamkom doslidzhen krim faktoriv yaki mozhut sprichiniti abo zbilshiti poyavu ekstremalnih pogodnih yavish ye vivchennya togo sho mozhe posiliti naslidki ekstremalnih pogodnih yavish Odnim z osnovnih vpliviv ye diyalnist lyudini Hocha spalyuvannya vikopnogo paliva ye najbilsh ochevidnim sposobom vplivu lyudej na ekstremalni pogodni yavisha isnuye bezlich inshih antropogennih vidiv diyalnosti yaki mozhut posiliti naslidki takih podij Miske planuvannya chasto posilyuye naslidki poveni osoblivo v rajonah sho mayut pidvishenij rizik shtormiv cherez svoye roztashuvannya ta minlivist klimatu Po pershe zbilshennya kilkosti vodoneproniknih poverhon takih yak trotuari dorogi ta dahi oznachaye sho menshe vodi vid vhidnih shtormiv poglinayetsya zemleyu Znishennya zabolochenih zemel yaki vikonuyut rol prirodnogo rezervuaru poglinayuchi vodu mozhe posiliti vpliv poveni ta ekstremalnih opadiv Ce mozhe statisya yak u sushi tak i na uzberezhzhi Odnak rujnuvannya vodno bolotnih ugid uzdovzh uzberezhzhya mozhe oznachati zmenshennya prirodnoyi podushki rajonu sho dozvolyaye shtormovim priplivam i poveni potraplyati dali vglib uraganiv abo cikloniv Budivnictvo budinkiv pid rivnem morya abo vzdovzh zaplavi piddaye zhitelyam pidvishenij rizik rujnuvannya chi travmuvannya v umovah ekstremalnih opadiv Bilsh miski rajoni takozh mozhut spriyati zrostannyu ekstremalnih abo nezvichnih pogodnih yavish Visoki sporudi mozhut zminiti sposib ruhu vitru po miskij miscevosti pidshtovhuyuchi teplishe povitrya vgoru ta viklikayuchi konvekciyu stvoryuyuchi grozi Z cimi grozami zbilshuyetsya kilkist opadiv yaki cherez veliku kilkist neproniknih poverhon u mistah mozhut mati rujnivni naslidki Nepronikni poverhni takozh poglinayut energiyu soncya i nagrivayut atmosferu viklikayuchi rizke pidvishennya temperaturi v miskih rajonah Ce poryad iz zabrudnennyam ta teplom yake vidilyayetsya vid avtomobiliv ta inshih antropogennih dzherel spriyaye rozvitku miskih ostroviv tepla Oskilki temperaturi prodovzhuyut pidvishuvatisya cherez antropogenni vikidi teplovi hvili mozhut stati bilsh poshirenimi abo zagrozlivimi v miskih rajonah Krim togo visoka shilnist naselennya v mistah posilyuye lyudski vtrati v bagatoh ekstremalnih pogodnih yavishah Zagalom hocha diyalnist lyudini mozhe mati pryamij vpliv na pogodni umovi ne mensh vazhlivo vrahovuvati yak lyudski diyi mozhut posiliti naslidki ta vtrati vid ekstremalnih pogodnih yavish EfektiTornado yakij vraziv Anadarko shtat Oklahoma pid chas spalahu tornado v 1999 roci Naslidki ekstremalnoyi pogodi vklyuchayut ale ne obmezhuyuchis nimi Zanadto bagato doshu silna zliva sprichinyaye poveni ta zsuvi Zanadto bagato tepla ta vidsutnist doshu speka posuhi ta pozhezh Silnij viter takij yak uragani ta tornado poshkodzhennya shtuchnih sporud ta seredovish isnuvannya tvarin Veliki snigopadi lavini ta hurtoviniZmini v lyudskomu suspilstvi Ekonomichna vartist Zgidno z ocinkami MGEZK 2011 shorichni vtrati kolivayutsya z 1980 roku vid dekilkoh milyardiv do ponad 200 milyardiv dolariv SShA u 2010 roci a najvishe znachennya u 2005 roci rik uraganu Katrina Globalni vtrati pov yazani z pogodoyu taki yak vtrati lyudskih zhittiv kulturnoyi spadshini ta ekosistemnih poslug vazhko ociniti ta monetizuvati i otzhe voni pogano vidobrazhayutsya v ocinkah zbitkiv Prote neshodavno anomalno intensivni shtormi uragani poveni speki posuha ta pov yazani z nimi masshtabni pozhezhi prizveli do bezprecedentnih negativnih ekologichnih naslidkiv dlya tropichnih lisiv ta koralovih rifiv u vsomu sviti Vtrata zhittya Za danimi Mizhnarodnoyi bazi danih katastrof kilkist zagiblih vnaslidok stihijnih lih zmenshilasya na 90 vidsotkiv z 20 h rokiv minulogo stolittya navit yaksho zagalna lyudska populyaciya na Zemli zrosla v chotiri razi a temperaturi pidnyalisya na 1 3 S U 20 h rokah minulogo stolittya 5 4 miljona lyudej zaginulo vid stihijnih lih a v 2010 h lishe 400 000 Najbilsh rizke i shvidke znizhennya smertnosti vid ekstremalnih pogodnih yavish vidbulosya v Pivdennij Aziyi Tam de v 1991 roci v Bangladesh v rezultati tropichnogo ciklonu zaginulo 135 000 lyudej a v 1970 roci u 300 000 ciklon Ampham takogo zh rozmiru yakij vraziv Indiyu ta Bangladesh u 2020 roci vbiv lishe 120 lyudej 23 lipnya 2020 r Myunhen Re ogolosiv sho zagalna kilkist smertej v sviti vnaslidok stihijnih lih v pershij polovini 2020 r Stanovila 2900 rekordno nizkih pokaznikiv i nabagato nizhcha za seredni pokazniki yak za ostanni 30 rokiv tak i za ostanni 10 rokiv Zmini v ekosistemah Ekstremalna pogoda negativno vplivaye na ekosistemi cherez rizni podiyi sho prizvodyat do serjoznogo vplivu na landshaft ta lyudej U bagatoh vipadkah lisovi pozhezhi zabezpechuyut rist i pozbavlyayut vid ryasnih bur yaniv ta inshih suhih roslin sho nakopichuyutsya z chasom sho sprichinyaye pochatok nestrimnih pozhezh Hocha traplyayutsya korisni podiyi vid pozhezh voni takozh vplivayut na ekosistemi tvarin roslin i navit lyudskogo suspilstva Ci podiyi prizvodyat do togo sho zemlya staye bilsh suhoyu i v svoyu chergu sprichinyaye bilshe lisovih pozhezh odnochasno viklikayuchi eroziyu sho prizvodit do nebezpechnogo vipadannya na sushu Lisovi pozhezhi takozh sprichinyayut porushennya vuglecevih cikliv sho mozhe vplinuti na yakist vodi ta stan zemel u cij miscevosti Div takozhPortal Ekologiya Spisok rekordiv pogodi Zmenshennya Negidna hvilya Burya Deficit vodi Zmina klimatuPrimitki Arhiv originalu za 20 veresnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 Harvey Fiona 10 lipnya 2012 The Guardian Arhiv originalu za 16 grudnya 2018 Procitovano 17 chervnya 2021 Researchers have for the first time attributed recent floods droughts and heat waves to human induced climate change Sato M Ruedy R Lacis A Oinas V 2000 Global warming in the twenty first century an alternative scenario Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 97 18 9875 80 Bibcode 2000PNAS 97 9875H doi 10 1073 pnas 170278997 PMC 27611 PMID 10944197 Raloff Janet 17 listopada 2012 Science News T 182 10 s 22 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Gillis Justin 26 kvitnya 2012 The New York Times Arhiv originalu za 26 kvitnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2021 Sato M Ruedy R 2012 PNAS Plus Perception of climate change Proceedings of the National Academy of Sciences 109 37 E2415 E2423 Bibcode 2012PNAS 109E2415H doi 10 1073 pnas 1205276109 PMC 3443154 PMID 22869707 Mogil H Michael 2007 Extreme Weather New York s 210 211 ISBN 978 1 57912 743 5 NOAA NWS Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 16 chervnya 2014 Casey Thornbrugh Asher Ghertner Shannon McNeeley Olga Wilhelmi Robert Harriss 2007 Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 18 serpnya 2009 2013 Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 17 chervnya 2021 Brucker G 2005 Vulnerable populations Lessons learnt from the summer 2003 heatwaves in europe Eurosurveillance 10 7 1 2 doi 10 2807 esm 10 07 00551 en Epstein Paul R 2005 Climate Change and Human Health The New England Journal of Medicine 353 14 1433 1436 doi 10 1056 nejmp058079 PMC 2636266 PMID 16207843 Doan Lynn Covarrubias Amanda 27 lipnya 2006 Heat Eases but Thousands of Southern Californians Still Lack Power Los Angeles Times Procitovano 16 chervnya 2014 T R Oke 1982 The energetic basis of the urban heat island Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society 108 455 1 24 Bibcode 1982QJRMS 108 1O doi 10 1002 qj 49710845502 Glossary of Meteorology 2009 American Meteorological Society Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2009 Knutson Tom www gfdl noaa gov amer Arhiv originalu za 16 kvitnya 2020 Procitovano 29 serpnya 2020 Redfern Simon 8 listopada 2013 Theconversation com Arhiv originalu za 28 veresnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2014 Carlos D Hoyos Paula A Agudelo Peter J Webster Judith A Curry Deconvolution of the Factors Contributing to the Increase in Global Hurricane Intensity 6 travnya 2009 u Wayback Machine Retrieved on 13 April 2007 Emanuel K A 2005 Increasing destructiveness of tropical cyclones over the past 30 years Arhivovano 2 travnya 2013 u wayback archive it org Nature Thomas R Knutson et al Impact of CO2 Induced Warming on Simulated Hurricane Intensity and Precipitation Sensitivity to the Choice of Climate Model and Convective Parameterization 20 bereznya 2009 u Wayback Machine 15 Sept 2004 Retrieved March 4 2007 Gfdl noaa gov 4 serpnya 2014 Arhiv originalu za 16 sichnya 2009 Procitovano 25 serpnya 2014 Vecchi Gabriel A Brian J Soden 18 kvitnya 2007 PDF 34 L08702 1 5 Bibcode 2007GeoRL 3408702V doi 10 1029 2006GL028905 Arhiv originalu PDF za 20 bereznya 2009 Procitovano 21 kvitnya 2007 Oreskes Naomi 19 lyutogo 2018 Why Believe a Computer Models Measures and Meaning in the Natural World The Earth Around Us Routledge 70 82 ISBN 978 0 429 49665 3 procitovano 5 travnya 2021 Human Cost of Disasters 3 listopada 2020 doi 10 18356 79b92774 en Trenberth Kevin E November 2011 Attribution of climate variations and trends to human influences and natural variability Attribution of the human influence Wiley Interdisciplinary Reviews Climate Change angl 2 6 925 930 doi 10 1002 wcc 142 NASA Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 15 chervnya 2014 US EPA OAR 27 chervnya 2016 US EPA angl Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 US EPA OAR 27 chervnya 2016 US EPA angl Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 Francis Jennifer A Vavrus Stephen J 2012 Evidence linking Arctic amplification to extreme weather in mid latitudes 39 6 L06801 Bibcode 2012GeoRL 39 6801F doi 10 1029 2012GL051000 Vladimir Petoukhov Vladimir A Semenov November 2010 PDF Journal of Geophysical Research Atmospheres 115 21 D21111 Bibcode 2010JGRD 11521111P doi 10 1029 2009JD013568 Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2021 J A Screen November 2013 Influence of Arctic sea ice on European summer precipitation Environmental Research Letters 8 4 044015 Bibcode 2013ERL 8d4015S doi 10 1088 1748 9326 8 4 044015 Qiuhong Tang Xuejun Zhang Jennifer A Francis December 2013 Extreme summer weather in northern mid latitudes linked to a vanishing cryosphere Nature Climate Change 4 1 45 50 Bibcode 2014NatCC 4 45T doi 10 1038 nclimate2065 Golledge Nicholas R Keller Elizabeth D Gomez Natalya Naughten Kaitlin A Bernales Jorge Trusel Luke D Edwards Tamsin L February 2019 Nature angl 566 7742 65 72 doi 10 1038 s41586 019 0889 9 ISSN 0028 0836 Arhiv originalu za 19 chervnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 Caesar L McCarthy G D Thornalley D J R Cahill N Rahmstorf S March 2021 Nature Geoscience angl 14 3 118 120 doi 10 1038 s41561 021 00699 z ISSN 1752 0894 Arhiv originalu za 17 chervnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 Douglas Ian Goode David Houck Michael C Maddox David red 21 grudnya 2010 The Routledge Handbook of Urban Ecology doi 10 4324 9780203839263 Rome Adam 16 kvitnya 2001 The Bulldozer in the Countryside Cambridge University Press ISBN 978 0 521 80490 5 Louisiana Resiliency Assistance Program amer Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 Kleerekoper Laura van Esch Marjolein Salcedo Tadeo Baldiri July 2012 Resources Conservation and Recycling angl 64 30 38 doi 10 1016 j resconrec 2011 06 004 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 17 chervnya 2021 DK Find Out angl Arhiv originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 26 travnya 2020 Center for Climate and Energy Solutions 14 serpnya 2019 Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 26 travnya 2020 www ncdc noaa gov Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 17 chervnya 2021 PDF doi 10 1007 s11069 013 0566 5 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu za 24 listopada 2011 Franca Filipe 2020 Climatic and local stressor interactions threaten tropical forests and coral reefs Philosophical Transactions of the Royal Society B 375 1794 doi 10 1098 rstb 2019 0116 PMC 7017775 PMID 31983328 www emdat be Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2020 Editors History com HISTORY angl Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2020 The Weather Channel amer Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2020 www wunderground com angl Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 29 serpnya 2020 www munichre com angl Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2020 AghaKouchak Amir Chiang Felicia Huning Laurie S Love Charlotte A Mallakpour Iman Mazdiyasni Omid Moftakhari Hamed Papalexiou Simon Michael Ragno Elisa 29 travnya 2020 Annual Review of Earth and Planetary Sciences 48 1 519 548 doi 10 1146 annurev earth 071719 055228 ISSN 0084 6597 Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2021 PosilannyaPogodni ta klimatichni katastrofi NOAA NCDC na milyard dolariv 26 lipnya 2018 u Wayback Machine Statistika pogodnih ta klimatichnih ekstremumiv 10 veresnya 2018 u Wayback Machine Universitetska korporaciya z atmosfernih doslidzhen UCAR Prognozi doslidzhen pidvishuyut shansi na shtormovu pogodu 16 bereznya 2020 u Wayback Machine doslidzhennya Universitetu Perdyu Statti pro ekstremalnu pogodu 9 zhovtnya 2019 u Wayback Machine v Think Progress Nacionalnij brauzer bazi danih pro suvoru pogodu 6 travnya 2021 u Wayback Machine Suvorij oglyad pogodi u sviti 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ