«Експло́рер-4» (англ. Explorer — дослідник) — четвертий американський апарат за програмою «Експлорер», третій вдалий запуск. Інше позначення — «1958 Епсилон».
Експлорер-4 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1958-005A |
NORAD ID | 00009 |
Виготівник | Лабораторія реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory) |
Оператор | Управління балістичних ракет армії США (англ. Army Ballistic Missile Agency) |
Тип апарата | вивчення Землі |
Штучний супутник | Землі |
Обертів | ~5'930 |
Дата запуску | 26 липня 1958 15:07 UTC |
Ракета-носій | Юпітер-Сі (Джуно-1) |
Космодром | Мис Канаверал, СК-5 |
Тривалість польоту | 454 доби |
Схід з орбіти | 23 жовтня 1959 |
Технічні параметри | |
Маса | 25,5 |
Розміри | довжин 2,03 м, діаметр 0,15 м |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | еліптична |
Велика піввісь | 7616,2 км |
Ексцентриситет | 0,127936 |
Нахил орбіти | 50,3° |
Період обертання | 110,2 хв |
Прилади | |
Прилади | два Лічильника Гейгера-Мюллера, п'ять температурних датчиків, акустичний датчик, детектор мікрометеоритів. |
Прилади виготовила група науковців під керівництвом доктора Ван-Аллена. Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США Міністерства оборони США спочатку планувало запустити два супутники для дослідження радіаційних поясів Ван-Аллена і впливу на них ядерних вибухів та магнітосферу Землі загалом, однак було запущено тільки «Експлорер-4».
Опис
Конструкція була схожою на «Експлорер-1». «Експлорер-4» був циліндричної форми і мав прилади для першого детального вимірювання заряджених частинок (протонів і електронів), які потрапили до радіаційних поясів Землі. Відсік приладів монтувався у верхній частині четвертого ступеня, і виводився на орбіту разом із ним, тому в різних джерелах наводиться різна маса супутника, яким можуть вважати весь ступінь. У польоті апарат обертався зі швидкістю 750 обертів за хвилину навколо довгої осі і цим стабілізувався.
Дані передавались двома групами антен: передавач потужністю 60 мВт із частотою 108,03 МГц використовував антену Герца, що складалась із двох скловолоконних щілинних антен у корпусі супутника; передавач потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц використовував чотири гнучкі антени, розташовані хрестовиною і випрямлені внаслідок обертання апарата.
Оскільки був доступним невеликий простір і вимагалась невелика маса, розроблялись і виготовлялись прості і високонадійні прилади з використанням транзисторів із германію і кремнію.
Ззовні відсік приладів був розфарбований білими і темнозеленими смугами для створення пасивного температурного контролю.
Політ
26 липня 1958 року 15:07 UTC Ракета-носій Юпітер-Сі (Джуно-1) з космодрому Канаверал успішно вивела супутник на орбіту з перигеєм 263 км і апогеєм 2213 км із періодом обертання 110,2 хв. Орбіта мала нахил 50,3°.
Передавач потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц і пластиковий сцинтиляційний датчик припинили працювати 3 вересня 1958 року. Два лічильники Гейгера-Мюллера й інфрачервоний датчик на кристалі йодиду цезію нормально працювали до 19 вересня 1958 року. Передавач потужністю 60 мВт із частотою 108,03 МГц припинив передачу сигналів 5 жовтня 1958 року. Імовірно причиною збоїв стало виснаження хімічних батарей.
Супутник зійшов з орбіти 23 жовтня 1959 року після 454 діб польоту.
Джерела
- Каталог НАСА [ 16 вересня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Експлорер-4 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eksplo rer 4 angl Explorer doslidnik chetvertij amerikanskij aparat za programoyu Eksplorer tretij vdalij zapusk Inshe poznachennya 1958 Epsilon Eksplorer 4Osnovni parametriCOSPAR ID1958 005ANORAD ID00009VigotivnikLaboratoriya reaktivnogo ruhu angl Jet Propulsion Laboratory OperatorUpravlinnya balistichnih raket armiyi SShA angl Army Ballistic Missile Agency Tip aparatavivchennya ZemliShtuchnij suputnikZemliObertiv 5 930Data zapusku26 lipnya 1958 15 07 UTCRaketa nosijYupiter Si Dzhuno 1 KosmodromMis Kanaveral SK 5Trivalist polotu454 dobiShid z orbiti23 zhovtnya 1959Tehnichni parametriMasa25 5Rozmiridovzhin 2 03 m diametr 0 15 mOrbitalni daniTip orbitieliptichnaVelika pivvis7616 2 kmEkscentrisitet0 127936Nahil orbiti50 3 Period obertannya110 2 hvPriladiPriladidva Lichilnika Gejgera Myullera p yat temperaturnih datchikiv akustichnij datchik detektor mikrometeoritiv Priladi vigotovila grupa naukovciv pid kerivnictvom doktora Van Allena Agentstvo peredovih oboronnih doslidnickih proyektiv SShA Ministerstva oboroni SShA spochatku planuvalo zapustiti dva suputniki dlya doslidzhennya radiacijnih poyasiv Van Allena i vplivu na nih yadernih vibuhiv ta magnitosferu Zemli zagalom odnak bulo zapusheno tilki Eksplorer 4 OpisKonstrukciya bula shozhoyu na Eksplorer 1 Eksplorer 4 buv cilindrichnoyi formi i mav priladi dlya pershogo detalnogo vimiryuvannya zaryadzhenih chastinok protoniv i elektroniv yaki potrapili do radiacijnih poyasiv Zemli Vidsik priladiv montuvavsya u verhnij chastini chetvertogo stupenya i vivodivsya na orbitu razom iz nim tomu v riznih dzherelah navoditsya rizna masa suputnika yakim mozhut vvazhati ves stupin U poloti aparat obertavsya zi shvidkistyu 750 obertiv za hvilinu navkolo dovgoyi osi i cim stabilizuvavsya Dani peredavalis dvoma grupami anten peredavach potuzhnistyu 60 mVt iz chastotoyu 108 03 MGc vikoristovuvav antenu Gerca sho skladalas iz dvoh sklovolokonnih shilinnih anten u korpusi suputnika peredavach potuzhnistyu 10 mVt iz chastotoyu 108 MGc vikoristovuvav chotiri gnuchki anteni roztashovani hrestovinoyu i vipryamleni vnaslidok obertannya aparata Oskilki buv dostupnim nevelikij prostir i vimagalas nevelika masa rozroblyalis i vigotovlyalis prosti i visokonadijni priladi z vikoristannyam tranzistoriv iz germaniyu i kremniyu Zzovni vidsik priladiv buv rozfarbovanij bilimi i temnozelenimi smugami dlya stvorennya pasivnogo temperaturnogo kontrolyu Polit26 lipnya 1958 roku 15 07 UTC Raketa nosij Yupiter Si Dzhuno 1 z kosmodromu Kanaveral uspishno vivela suputnik na orbitu z perigeyem 263 km i apogeyem 2213 km iz periodom obertannya 110 2 hv Orbita mala nahil 50 3 Peredavach potuzhnistyu 10 mVt iz chastotoyu 108 MGc i plastikovij scintilyacijnij datchik pripinili pracyuvati 3 veresnya 1958 roku Dva lichilniki Gejgera Myullera j infrachervonij datchik na kristali jodidu ceziyu normalno pracyuvali do 19 veresnya 1958 roku Peredavach potuzhnistyu 60 mVt iz chastotoyu 108 03 MGc pripiniv peredachu signaliv 5 zhovtnya 1958 roku Imovirno prichinoyu zboyiv stalo visnazhennya himichnih batarej Suputnik zijshov z orbiti 23 zhovtnya 1959 roku pislya 454 dib polotu DzherelaKatalog NASA 16 veresnya 2008 u Wayback Machine angl Eksplorer 4 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl