Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка українського Полісся як української частини історико-етнографічної області.
Загальні відомості
Українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським, Подільським, Центральним та Східним районами. Через цей регіон проходять транспортні артерії, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково — з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого, — між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньоукраїнських зв'язків, але й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.
Головними умовами, які визначили специфічні риси сучасного виробничого потенціалу Полісся, виступають, по-перше, особлива структура природно-ресурсного потенціалу, у якій домінує частка сільськогосподарських ресурсів, по-друге, довготривала аграрно-промислова спеціалізація господарства регіону. У 90 -і роки в промисловості, а особливо, у сільському господарстві відбулося суттєве моральне та фізичне старіння основних фондів. У багатьох галузях фактично припинилось нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливої шкоди при цьому завдано галузям спеціалізації економічного району — легкій промисловості, машинобудуванню, сільськогосподарському виробництву тощо. Неналежним чином використовується виробничий потенціал, сконцентрований у зоні радіоактивного забруднення. Особливо це стосується підприємств агропромислового комплексу.
У територіальній структурі суспільного виробництва (за виробництвом валової доданої вартості в розрахунку на душу населення) найкращими показниками характеризується Чернігівська, найгіршими — Волинська область. У внутрішньорайонній територіальній структурі виробництва ВДВ у 2001 р. також домінуючою є Чернігівська, найменшою — Волинська область.
Аналіз галузевої структури валової доданої вартості свідчить, що господарський комплекс Полісся у порівнянні з Україною відрізняється більшою часткою сільського господарства та відносно меншою питомою вагою промисловості, транспорту й зв'язку, будівництва, житлово-комунального господарства, сфери послуг. Для збалансування територіально-господарських пропорцій пріоритетами структурної політики мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості і збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть ефективній зайнятості трудових ресурсів Полісся. З точки зору територіальних господарських пропорцій пріоритетне значення має повніше й прискорене залучення в суспільне виробництво потенціалу Волинської та Чернігівської областей, поглиблення спеціалізації Рівненської області на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та легкої промисловості.
Враховуючи притаманний району дефіцит енергоносіїв, енергетичну базу району складають, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є власне внутрішній, а також ринки інших економічних районів України, на які надходить продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали тощо. Продукція паливної промисловості, однак, споживається в основному в межах району.
Спеціалізацію промислового комплексу району виявляє порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загальноукраїнській структурі промислової продукції домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукупності 47,5% від загальної продукції), то для Полісся переважаючою є продукція переробних галузей (харчової та легкої промисловості разом).
Питома вага продукції паливно-енергетичного комплексу та металургії загалом становить у Поліссі лише 26,6%, причому остання практично не представлена (1,2%), хоча паливна промисловість та енергетика перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва — харчової і переробної промисловості для Поліського району перевищує 37% при середньоукраїнському показнику — 19,1%. Іншими галузями спеціалізації району є деревообробна та целюлозно-паперова, легка і промисловість будівельних матеріалів
Аналіз динаміки виробництва промислової продукції в Україні та Поліському районі за 1990–2002 рр. в цілому показує, що в основному тенденції спаду промислового виробництва в Поліському економічному районі відповідають загальноукраїнським. Однак, негативною ознакою для регіону було значніше, ніж у країні в цілому, скорочення обсягів промислового виробництва до піку кризового періоду 90-х років. Тенденції відставання простежувалися в районі і в період стабілізації промислового виробництва (1998–2000 рр.). Як уже відзначалось, спільними для всіх областей Полісся галузями промислової спеціалізації є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузь; будівельна індустрія. Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській області — електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та у Чернігівській — паливна галузь, які й визначають місце Полісся у міжрегіональному поділі праці в Україні. Основні промислові підприємства району використовують місцеві сировинні ресурси, хоча окремі виробництва (у легкій, хімічній та нафтохімічній промисловості, в енергетиці) використовують й сировинні матеріали й напівфабрикати, що надходять з інших регіонів.
Провідну роль в економіці району традиційно відіграє сільське господарство, харчова та легка промисловість, виробництво засобів виробництва для комплексу. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов, сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні картоплі, льону, зерна, цукрових буряків, овочів, ягід, плодів, культурних грибів та консервів з них, розвинуте птахівництво. Навколо промислових центрів району сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, домінують зернові культури (у 2002 р. — 50,2% посівних площ району і 55,8% в Україні). Тут виробляється 9,1% від загальноукраїнського виробництва зерна, 13,1% цукрових буряків, 24,1% картоплі, 10,1% овочів, 13,3% м'яса, 16,5% молока, 11,1% яєць.
У Поліссі профільними галузями АПК є м'ясо-молочна, масло-сироробна, консервна, борошномельна]], цукрова, спиртова, кондитерська, тютюнова. Помітне, в тому числі, експортне значення мають крохмальна, комбікормова, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних, слабоалкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, мінеральних вод. Випуск продовольчих товарів у районі в 2002 році становив: борошна — 7,9% від усього обсягу продукції в Україні, цукру-піску — 14,6%, 5,3% продукції з незбираного молока, 22,1% тваринного масла, 16,3% жирних сирів та 12,6% плодоовочевих, м'ясних та молочних консервів.
Економічна криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на ЧАЕС, призвела до значного зниження як розмірів сільськогосподарського виробництва, так і обсягів вироблення продукції харчової промисловості. За роки державності темпи зміни обсягів виробництва в економічному районі і в країні демонстрували схожі тенденції, однак треба мати на увазі, що зменшення обсягів товарної продукції АПК болючіше вдарило по економіці району, аніж по країні в цілому, враховуючи саме аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.
Розташування району з точки зору розміщення транспортних комунікацій вигідно виділяє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія — Україна — Польща та Україна — Білорусь. Важливими вузловими транспортними центрами є Бахмач, Житомир, Чернігів, Коростень, Луцьк, Рівне. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ — Коростень та Київ — Ніжин — Конотоп, Ніжин — Чернігів. Головним водним шляхом району є р. Десна. Судноплавні ділянки мають р. Стир та р. Горинь, Київське водоймище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям — 25,8 тис. км, причому як щільність залізничних колій, так і густота автомобільних доріг у Поліссі є меншою за середньоукраїнський показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарською освоєністю економічного району.
Частка відправлення вантажів автотранспортних підприємств Полісся становить 7,3% від загальнодержавного рівня (в абсолютному вимірі згаданий показник становить 68,7 тис. т), що явно є недостатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключно сприятливе, з точки зору розміщення транспортних артерій та вузлів, розташування території району.
Роль транспортних вузлів економічного району в його господарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. В перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах Україна — Білорусь — Польща та Україна — Росія — Білорусь відповідно. У зв'язку з цим збільшенню обсягів товарно-транспортних потоків через Поліський район повинно сприяти створення на його території та ефективніше функціонування наявних пріоритетних економічних зон, зокрема торговельної та складської спеціалізації, а також зон безмитного перетину державного кордону України.
Рівень соціального розвитку Поліського економічного району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж у країні в цілому. Рівень грошових доходів населення регіону становить всього 6,3% від середнього для країни. Волинська та Рівненська області характеризуються порівняно меншою, ніж інші території району, забезпеченістю житлом.
Література
- Микола Бутко. Трансформаційні зрушення в соціально-економічному розвитку регіонів // Схід (журнал), 2004.
Відеоматеріали
- С.Гуменюк: Ми робимо с Полісся пустелю! [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika ukrayinskogo Polissya yak ukrayinskoyi chastini istoriko etnografichnoyi oblasti Zagalni vidomostiUkrayinske Polissya maye dosit vigidne geografichne polozhennya vzdovzh pivnichnogo kordonu derzhavi Na pivdni Polissya mezhuye z Karpatskim Podilskim Centralnim ta Shidnim rajonami Cherez cej region prohodyat transportni arteriyi sho z yednuyut Ukrayinu z Bilorussyu chastkovo z Rosiyeyu ta Zahidnoyu Yevropoyu Takim chinom Poliskij rajon ye spoluchnoyu lankoyu z odnogo boku mizh Ukrayinoyu ta Bilorussyu Polsheyu krayinami Pivnichnoyi Yevropi ta Baltiyi a z inshogo mizh Rosiyeyu ta Zahidnoyu Yevropoyu Strategichne polozhennya rajonu daye zmogu aktivno zaluchati Polissya ne tilki do rozvitku mizhregionalnih vnutrishnoukrayinskih zv yazkiv ale j do torgovelnih ta virobnichih vzayemovidnosin Ukrayini z inshimi derzhavami stvorennya vilnih ekonomichnih zon rozbudovi mizhnarodnoyi sistemi torgivli transportu ta zv yazku stvorennya zon mizhregionalnogo ta mizhderzhavnogo spivrobitnictva Golovnimi umovami yaki viznachili specifichni risi suchasnogo virobnichogo potencialu Polissya vistupayut po pershe osobliva struktura prirodno resursnogo potencialu u yakij dominuye chastka silskogospodarskih resursiv po druge dovgotrivala agrarno promislova specializaciya gospodarstva regionu U 90 i roki v promislovosti a osoblivo u silskomu gospodarstvi vidbulosya suttyeve moralne ta fizichne starinnya osnovnih fondiv U bagatoh galuzyah faktichno pripinilos naroshuvannya ta onovlennya virobnichih potuzhnostej Osoblivoyi shkodi pri comu zavdano galuzyam specializaciyi ekonomichnogo rajonu legkij promislovosti mashinobuduvannyu silskogospodarskomu virobnictvu tosho Nenalezhnim chinom vikoristovuyetsya virobnichij potencial skoncentrovanij u zoni radioaktivnogo zabrudnennya Osoblivo ce stosuyetsya pidpriyemstv agropromislovogo kompleksu U teritorialnij strukturi suspilnogo virobnictva za virobnictvom valovoyi dodanoyi vartosti v rozrahunku na dushu naselennya najkrashimi pokaznikami harakterizuyetsya Chernigivska najgirshimi Volinska oblast U vnutrishnorajonnij teritorialnij strukturi virobnictva VDV u 2001 r takozh dominuyuchoyu ye Chernigivska najmenshoyu Volinska oblast Analiz galuzevoyi strukturi valovoyi dodanoyi vartosti svidchit sho gospodarskij kompleks Polissya u porivnyanni z Ukrayinoyu vidriznyayetsya bilshoyu chastkoyu silskogo gospodarstva ta vidnosno menshoyu pitomoyu vagoyu promislovosti transportu j zv yazku budivnictva zhitlovo komunalnogo gospodarstva sferi poslug Dlya zbalansuvannya teritorialno gospodarskih proporcij prioritetami strukturnoyi politiki mayut stati same ci galuzi gospodarstva pri zberezhenni zagalnoyi agropromislovoyi oriyentaciyi regionalnoyi ekonomiki Polissya Pidvishennya rivnya promislovogo rozvitku ta polipshennya yakosti i zbilshennya obsyagu poslug infrastrukturnih galuzej spriyatimut efektivnij zajnyatosti trudovih resursiv Polissya Z tochki zoru teritorialnih gospodarskih proporcij prioritetne znachennya maye povnishe j priskorene zaluchennya v suspilne virobnictvo potencialu Volinskoyi ta Chernigivskoyi oblastej pogliblennya specializaciyi Rivnenskoyi oblasti na tradicijnomu agrarno promislovomu virobnictvi vklyuchayuchi produkciyu harchovoyi ta legkoyi promislovosti EnergetikaVrahovuyuchi pritamannij rajonu deficit energonosiyiv energetichnu bazu rajonu skladayut poryad iz vlasnimi vugillya kam yane j bure gaz nafta ta torf drova zavezeni z inshih teritorij ta z za kordonu energetichni resursi Osnovnimi rinkami zbutu produkciyi promislovogo ta silskogospodarskogo kompleksiv Polissya ye vlasne vnutrishnij a takozh rinki inshih ekonomichnih rajoniv Ukrayini na yaki nadhodit produkciya mashinobuduvannya harchovoyi ta legkoyi promislovosti budivelni materiali tosho Produkciya palivnoyi promislovosti odnak spozhivayetsya v osnovnomu v mezhah rajonu Specializaciyu promislovogo kompleksu rajonu viyavlyaye porivnyannya galuzevoyi strukturi tovarnoyi produkciyi promislovosti Ukrayini i Polissya Tak yaksho u zagalnoukrayinskij strukturi promislovoyi produkciyi dominuye produkciya palivno energetichnogo ta metalurgijnogo kompleksu u sukupnosti 47 5 vid zagalnoyi produkciyi to dlya Polissya perevazhayuchoyu ye produkciya pererobnih galuzej harchovoyi ta legkoyi promislovosti razom Pitoma vaga produkciyi palivno energetichnogo kompleksu ta metalurgiyi zagalom stanovit u Polissi lishe 26 6 prichomu ostannya praktichno ne predstavlena 1 2 hocha palivna promislovist ta energetika perevishuyut zagalnoukrayinskij pokaznik Chastka produkciyi osnovnoyi galuzi virobnictva harchovoyi i pererobnoyi promislovosti dlya Poliskogo rajonu perevishuye 37 pri serednoukrayinskomu pokazniku 19 1 Inshimi galuzyami specializaciyi rajonu ye derevoobrobna ta celyulozno paperova legka i promislovist budivelnih materialivPromislove virobnictvoAnaliz dinamiki virobnictva promislovoyi produkciyi v Ukrayini ta Poliskomu rajoni za 1990 2002 rr v cilomu pokazuye sho v osnovnomu tendenciyi spadu promislovogo virobnictva v Poliskomu ekonomichnomu rajoni vidpovidayut zagalnoukrayinskim Odnak negativnoyu oznakoyu dlya regionu bulo znachnishe nizh u krayini v cilomu skorochennya obsyagiv promislovogo virobnictva do piku krizovogo periodu 90 h rokiv Tendenciyi vidstavannya prostezhuvalisya v rajoni i v period stabilizaciyi promislovogo virobnictva 1998 2000 rr Yak uzhe vidznachalos spilnimi dlya vsih oblastej Polissya galuzyami promislovoyi specializaciyi ye legka ta harchova promislovist mashinobuduvannya ta metaloobrobka a takozh lisova derevoobrobna ta celyulozno paperova galuz budivelna industriya Krim perelichenih galuzyami specializaciyi ye v Rivnenskij oblasti elektroenergetika himichna ta naftohimichna promislovist u Volinskij ta u Chernigivskij palivna galuz yaki j viznachayut misce Polissya u mizhregionalnomu podili praci v Ukrayini Osnovni promislovi pidpriyemstva rajonu vikoristovuyut miscevi sirovinni resursi hocha okremi virobnictva u legkij himichnij ta naftohimichnij promislovosti v energetici vikoristovuyut j sirovinni materiali j napivfabrikati sho nadhodyat z inshih regioniv Silske gospodarstvoProvidnu rol v ekonomici rajonu tradicijno vidigraye silske gospodarstvo harchova ta legka promislovist virobnictvo zasobiv virobnictva dlya kompleksu Vrahovuyuchi specifiku prirodno klimatichnih umov silske gospodarstvo Polissya specializuyetsya na skotarstvi molochno m yasnogo napryamu svinarstvi viroshuvanni kartopli lonu zerna cukrovih buryakiv ovochiv yagid plodiv kulturnih gribiv ta konserviv z nih rozvinute ptahivnictvo Navkolo promislovih centriv rajonu silske gospodarstvo rozvivayetsya za primiskim tipom U strukturi posivnih plosh silskogospodarskih kultur Polissya yak i v Ukrayini dominuyut zernovi kulturi u 2002 r 50 2 posivnih plosh rajonu i 55 8 v Ukrayini Tut viroblyayetsya 9 1 vid zagalnoukrayinskogo virobnictva zerna 13 1 cukrovih buryakiv 24 1 kartopli 10 1 ovochiv 13 3 m yasa 16 5 moloka 11 1 yayec U Polissi profilnimi galuzyami APK ye m yaso molochna maslo sirorobna konservna boroshnomelna cukrova spirtova konditerska tyutyunova Pomitne v tomu chisli eksportne znachennya mayut krohmalna kombikormova plodoovocheva galuzi virobnictvo gorilchanih slaboalkogolnih u tomu chisli piva ta bezalkogolnih napoyiv mineralnih vod Vipusk prodovolchih tovariv u rajoni v 2002 roci stanoviv boroshna 7 9 vid usogo obsyagu produkciyi v Ukrayini cukru pisku 14 6 5 3 produkciyi z nezbiranogo moloka 22 1 tvarinnogo masla 16 3 zhirnih siriv ta 12 6 plodoovochevih m yasnih ta molochnih konserviv Ekonomichna kriza ostannogo desyatirichchya razom z naslidkami avariyi na ChAES prizvela do znachnogo znizhennya yak rozmiriv silskogospodarskogo virobnictva tak i obsyagiv viroblennya produkciyi harchovoyi promislovosti Za roki derzhavnosti tempi zmini obsyagiv virobnictva v ekonomichnomu rajoni i v krayini demonstruvali shozhi tendenciyi odnak treba mati na uvazi sho zmenshennya obsyagiv tovarnoyi produkciyi APK bolyuchishe vdarilo po ekonomici rajonu anizh po krayini v cilomu vrahovuyuchi same agrarno promislovu specializaciyu Polissya Transportne spoluchennyaRoztashuvannya rajonu z tochki zoru rozmishennya transportnih komunikacij vigidno vidilyaye Polissya sered inshih regioniv krayini Cherez jogo teritoriyu prohodyat vazhlivi zaliznichni ta avtotransportni shlyahi v tomu chisli transportni koridori mizhnarodnogo znachennya napryamiv Rosiya Ukrayina Polsha ta Ukrayina Bilorus Vazhlivimi vuzlovimi transportnimi centrami ye Bahmach Zhitomir Chernigiv Korosten Luck Rivne Elektrifikovanimi ye zaliznici napryamiv Kiyiv Korosten ta Kiyiv Nizhin Konotop Nizhin Chernigiv Golovnim vodnim shlyahom rajonu ye r Desna Sudnoplavni dilyanki mayut r Stir ta r Gorin Kiyivske vodojmishe Ekspluatacijna dovzhina zaliznichnih kolij zagalnogo koristuvannya rajonu syagaye 3191 km dovzhina avtomobilnih shlyahiv zagalnogo koristuvannya z tverdim pokrittyam 25 8 tis km prichomu yak shilnist zaliznichnih kolij tak i gustota avtomobilnih dorig u Polissi ye menshoyu za serednoukrayinskij pokaznik sho ob yektivno poyasnyuyetsya menshoyu gospodarskoyu osvoyenistyu ekonomichnogo rajonu Chastka vidpravlennya vantazhiv avtotransportnih pidpriyemstv Polissya stanovit 7 3 vid zagalnoderzhavnogo rivnya v absolyutnomu vimiri zgadanij pokaznik stanovit 68 7 tis t sho yavno ye nedostatnim osoblivo dlya Shidnogo Polissya vrahovuyuchi viklyuchno spriyatlive z tochki zoru rozmishennya transportnih arterij ta vuzliv roztashuvannya teritoriyi rajonu Rol transportnih vuzliv ekonomichnogo rajonu v jogo gospodarstvi ta v Ukrayini v cilomu maye zrostati za rahunok rozshirennya ekonomichnih zv yazkiv z krayinami dalekogo ta blizhnogo zarubizhzhya V perspektivi prikordonni oblasti rajonu zokrema Volin i Chernigivshina mayut stati centrami mizhregionalnogo ta mizhnarodnogo spivrobitnictva u prikordonnih regionah Ukrayina Bilorus Polsha ta Ukrayina Rosiya Bilorus vidpovidno U zv yazku z cim zbilshennyu obsyagiv tovarno transportnih potokiv cherez Poliskij rajon povinno spriyati stvorennya na jogo teritoriyi ta efektivnishe funkcionuvannya nayavnih prioritetnih ekonomichnih zon zokrema torgovelnoyi ta skladskoyi specializaciyi a takozh zon bezmitnogo peretinu derzhavnogo kordonu Ukrayini Riven socialnogo rozvitku Poliskogo ekonomichnogo rajonu pomitno vidstaye vid serednoukrayinskogo Dohodi naselennya rajonu v tomu chisli zarobitna plata pracivnikiv usih sfer ekonomiki zalishayutsya nizhchimi nizh u krayini v cilomu Riven groshovih dohodiv naselennya regionu stanovit vsogo 6 3 vid serednogo dlya krayini Volinska ta Rivnenska oblasti harakterizuyutsya porivnyano menshoyu nizh inshi teritoriyi rajonu zabezpechenistyu zhitlom LiteraturaMikola Butko Transformacijni zrushennya v socialno ekonomichnomu rozvitku regioniv Shid zhurnal 2004 VideomaterialiS Gumenyuk Mi robimo s Polissya pustelyu 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine