Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Основа економіки Мавританії — скотарство, рибальство та гірничодобувна промисловість. Основні види транспорт — автомобільний та морський. Довжина єдиної в країні залізниці близько 700 км. Вона з'єднує Нуадібу з колишнім і сучасними центрами видобутку залізняку — Фдеріком, Зуератом і Гельб-аль-Рхейном. У Нуакшоті і Нуадібу функціонують міжнародні летовища і великі морські порти, в тому числі рудоекспортний (поруч з Нуадібу). Порівняно низький валовий внутрішній продукт (ВВП) та доходи на душу населення свідчать про приналежність Мавританії до категорії країн, що розвиваються з низьким рівнем прибутків.
| Економіка Мавританії | |
|---|---|
 Столиця Мавританії — Нуакшот — діловий центр держави | |
| Валюта | 1 Мавританська угія = 5 хумс |
| Фінансовий рік | Календарний рік |
| Організації | ВТО, АС |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $17,28 млрд (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,5 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $4,500 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 27,8 %, промисловість 29,3 % послуги: 42,9 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 2,3 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 31 % (2014) |
| Індекс Джіні | 32 (2014) |
| Робоча сила | 1,437 млн (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 50 % промисловість: 1,9 % та послуги: 48,1 % (2014) |
| Безробіття | 10,2 % (2017) |
| Галузі виробництва | переробка риби, видобуток нафти, видобуток корисних копалин(залізна руда, золото, мідь) |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $1,722 млрд (2017) |
| Експортні товари | залізна руда, риба та рибні продукти, худоба, золото, мідь, сира нафта (2017) |
| Партнери |  КНР 31,2 % Швейцарія 14,4 % Іспанія 10,1 % Німеччина 8,2 % Японія 8,1 % (2017) |
| Імпорт | $2,094 млрд (2017) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, нафтопродукти, товари капітального призначення, продовольчі товари, товари народного споживання |
| Партнери |  Бельгія 11,5 % ОАЕ 11,3 % КНР 7,5 % Франція 7,4 % Нідерланди 6,1 % Марокко 6 % Словенія 4,8 % Вануату 4,7 % Іспанія 4,7 %(2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $4,15 млрд (2017) |
| Доходи | $1,354 млрд (2017) |
| Витрати | $1,396 млрд (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
У 1960-і роки, коли почалася розробка залізняку, Мавританію відносили до країн, що розвиваються з невисоким середнім рівнем прибутків. Однак в 1970-і економіка країни була підірвана багаторічними посухами, нестабільною роботою гірничодобувної галузі і падінням світового попиту на залізняк. У 1980-і роки швидкими темпами розвивалося рибальство, яке стало приносити більші прибутки, ніж видобуток залізняку. Основні райони рибальства — р. Сенегал і прибережні води Атлантичного океану в районі Нуакшота.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 1,2 млрд. Темп зростання ВВП — 3,5 %. ВВП на душу населення — $ 478. Прямі закордонні інвестиції — $ 0,1 млн. Імпорт (чай, цукор, рис і інші види продовольства, промислові товари і нафтопродукти) — $ 0,6 млрд (г.ч. Франція — 26 %; Бельгія-Люксембурґ — 8,9 %; Німеччина — 7,4 %; Іспанія — 6,9 %). Експорт (залізняк, гіпс, жива худоба, гуміарабік, фініки, шкіряна сировина) — $ 0,47 млрд (г.ч. Японія — 18 %; Франція — 17 %; Італія — 15 %; Іспанія — 10 %.
Промисловість
У 1994 з приблизно 687 тис. чоловік працездатного населення у промисловому секторі було зайнято 80 тис. і в сфері обслуговування — 177 тис. Інші займалися натуральним землеробством і тваринництвом.
Сільське господарство
До появи в Мавританії гірничодобувної промисловості і рибальства майже все населення країни було зайняте в сфері тваринництва і натурального землеробства. Землеробство зосереджене в долині р. Сенегал. Вирощують зернові культури, переважно просо, сорго, рис. Скотарі-кочовики на півночі країни розводять вівці, кіз і велику рогату худобу, а на крайній півночі — верблюдів. Виробництво фініків в оазах в 1994 становило 22 тис. т.
Енергетика
Мавританія не має власних енергоносіїв. Декілька електростанцій, що виробляють бл. 150 млн кВт/год, діють на імпортному паливі. Електроенергія подається переважно на шахти і у великі міста.
Див. також
Посилання
- http://www.irinnews.org/report.aspx?ReportID=77366 [ 8 червня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Мавританію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnova ekonomiki Mavritaniyi skotarstvo ribalstvo ta girnichodobuvna promislovist Osnovni vidi transport avtomobilnij ta morskij Dovzhina yedinoyi v krayini zaliznici blizko 700 km Vona z yednuye Nuadibu z kolishnim i suchasnimi centrami vidobutku zaliznyaku Fderikom Zueratom i Gelb al Rhejnom U Nuakshoti i Nuadibu funkcionuyut mizhnarodni letovisha i veliki morski porti v tomu chisli rudoeksportnij poruch z Nuadibu Porivnyano nizkij valovij vnutrishnij produkt VVP ta dohodi na dushu naselennya svidchat pro prinalezhnist Mavritaniyi do kategoriyi krayin sho rozvivayutsya z nizkim rivnem pributkiv Ekonomika MavritaniyiStolicya Mavritaniyi Nuakshot dilovij centr derzhaviValyuta1 Mavritanska ugiya 5 humsFinansovij rikKalendarnij rikOrganizaciyiVTO ASStatistikaVVP 17 28 mlrd 2017 Zrostannya VVP 3 5 2017 VVP na dushu naselennya 4 500 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 27 8 promislovist 29 3 poslugi 42 9 2017 Inflyaciya ISC 2 3 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti31 2014 Indeks Dzhini32 2014 Robocha sila1 437 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 50 promislovist 1 9 ta poslugi 48 1 2014 Bezrobittya10 2 2017 Galuzi virobnictvapererobka ribi vidobutok nafti vidobutok korisnih kopalin zalizna ruda zoloto mid Zovnishnya diyalnistEksport 1 722 mlrd 2017 Eksportni tovarizalizna ruda riba ta ribni produkti hudoba zoloto mid sira nafta 2017 Partneri KNR 31 2 Shvejcariya 14 4 Ispaniya 10 1 Nimechchina 8 2 Yaponiya 8 1 2017 Import 2 094 mlrd 2017 Importni tovarimashini ta obladnannya naftoprodukti tovari kapitalnogo priznachennya prodovolchi tovari tovari narodnogo spozhivannyaPartneri Belgiya 11 5 OAE 11 3 KNR 7 5 Franciya 7 4 Niderlandi 6 1 Marokko 6 Sloveniya 4 8 Vanuatu 4 7 Ispaniya 4 7 2017 Derzhavni finansiBorg 4 15 mlrd 2017 Dohodi 1 354 mlrd 2017 Vitrati 1 396 mlrd 2017 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaU 1960 i roki koli pochalasya rozrobka zaliznyaku Mavritaniyu vidnosili do krayin sho rozvivayutsya z nevisokim serednim rivnem pributkiv Odnak v 1970 i ekonomika krayini bula pidirvana bagatorichnimi posuhami nestabilnoyu robotoyu girnichodobuvnoyi galuzi i padinnyam svitovogo popitu na zaliznyak U 1980 i roki shvidkimi tempami rozvivalosya ribalstvo yake stalo prinositi bilshi pributki nizh vidobutok zaliznyaku Osnovni rajoni ribalstva r Senegal i priberezhni vodi Atlantichnogo okeanu v rajoni Nuakshota Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 1 2 mlrd Temp zrostannya VVP 3 5 VVP na dushu naselennya 478 Pryami zakordonni investiciyi 0 1 mln Import chaj cukor ris i inshi vidi prodovolstva promislovi tovari i naftoprodukti 0 6 mlrd g ch Franciya 26 Belgiya Lyuksemburg 8 9 Nimechchina 7 4 Ispaniya 6 9 Eksport zaliznyak gips zhiva hudoba gumiarabik finiki shkiryana sirovina 0 47 mlrd g ch Yaponiya 18 Franciya 17 Italiya 15 Ispaniya 10 PromislovistU 1994 z priblizno 687 tis cholovik pracezdatnogo naselennya u promislovomu sektori bulo zajnyato 80 tis i v sferi obslugovuvannya 177 tis Inshi zajmalisya naturalnim zemlerobstvom i tvarinnictvom Silske gospodarstvoDo poyavi v Mavritaniyi girnichodobuvnoyi promislovosti i ribalstva majzhe vse naselennya krayini bulo zajnyate v sferi tvarinnictva i naturalnogo zemlerobstva Zemlerobstvo zoseredzhene v dolini r Senegal Viroshuyut zernovi kulturi perevazhno proso sorgo ris Skotari kochoviki na pivnochi krayini rozvodyat vivci kiz i veliku rogatu hudobu a na krajnij pivnochi verblyudiv Virobnictvo finikiv v oazah v 1994 stanovilo 22 tis t EnergetikaMavritaniya ne maye vlasnih energonosiyiv Dekilka elektrostancij sho viroblyayut bl 150 mln kVt god diyut na importnomu palivi Elektroenergiya podayetsya perevazhno na shahti i u veliki mista Div takozhGeologiya Mavritaniyi Korisni kopalini Mavritaniyi Girnicha promislovist MavritaniyiPosilannyahttp www irinnews org report aspx ReportID 77366 8 chervnya 2008 u Wayback Machine DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mavritaniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA