Я́ків Мойсе́йович Ейхенба́ум (1796—1861) — український математик, перекладач, педагог і поет; дід [ru] і Всеволода Ейхенбаумів.
Ейхенбаум Яків Мойсейович | |
---|---|
їд. יעקב אייכענבוים | |
Ім'я при народженні | їд. Jacob Gelber |
Народився | 12 жовтня 1796[1] Червоноград, Королівство Галичини та Володимирії |
Помер | 27 грудня 1861 (8 січня 1862) (65 років) або 27 грудня 1861[1] (65 років) Київ, Російська імперія |
Країна | Королівство Галичини та Володимирії Російська імперія |
Діяльність | математик, перекладач, педагог, поет, педагог |
Галузь | математика, переклад, педагогіка і поезія |
Життєпис
Яків Ейхенбаум народився 1796 року в містечку Кристинопіль (Галичина). Вже дитиною він дивував своїми феноменальними здібностями; у віці двох років він вже вільно читав по-єврейськи, в чотири роки він знав П'ятикнижжя. Батько Ейхенбаума, Мойсей Гельбер із Замостя, посватав свого восьмирічного сина і відправив його на виховання до майбутнього тестя, сільського орендаря, який жив поблизу волинського містечка Орохова. Якийсь кабаліст ознайомив Ейхенбаума з першими елементами математики. Прагнення до світських знань викликало незадоволення з боку ортодоксальної сім'ї тестя. Ейхенбаум змушений був розлучитися з дружиною, і для нього почалися роки поневірянь.
Опинившись 1815 року в Замості, де вдруге одружився, Яків Мойсейович Ейхенбаум вперше познайомився з просвітницьким рухом; опанування німецькою мовою дало Ейхенбауму можливість ґрунтовно вивчити математичні науки; 1819 року він переклав «Елементи» Евкліда давньоєврейською мовою (за браком коштів не опубліковано). Протягом ряду років Я. М. Ейхенбаум, обтяжений численною родиною, поневірявся по різних містах, перебиваючись приватними уроками.
В роки свого перебування в Умані Я. Ейхенбаум близько зійшовся з відомим згодом професором Кембриджського університету [ru]. Терплячи нужду, Ейхенбаум звернувся 1843 року до Іцхака Бер-Левінзона з проханням, щоб той поклопотався за нього y [ru] прο місце в одній з відкритих казенних шкіл. Наступного року Ейхенбаума призначено наглядачем єврейської школи в Кишиневі, а від 1850 року до самої смерті був інспектором в місті Житомирі.
Дотепний і товариський, Ейхенбаум мав популярність серед своїх вихованців. Несприятливі умови перехідної епохи не дали Ейхенбауму можливості нормально розвинути свої обдарування. Маючи поетичний талант, Ейхенбаум не створив у цій галузі нічого видатного. В його збірці віршів «Kol Simrah» (1836) переважають переклади, і тільки в чудовій поемі «Arba itot ha-Schanah» (Чотири пори року) виявилася сила його поетичного обдаровання. Найбільшим твором Ейхенбаума є поема «Ha-Kerab» (1840), у якій поет, чудовий шахіст, у віршах описує партію шахової гри у вигляді битви (О. А. Рабинович переклав її 1847 року російською мовою). За витонченістю форми та яскравістю образів ця поема стала помітним етапом у розвитку новоєврейської поезії. Іншу його велику поему, «Ha-Kossem», опубліковано в «[ru]» (1860), а наступного року вона вийшла окремо.
Як математик Ейхенбаум вперше привернув до себе увагу своєю суперечкою (Кегем Chemed, IX) з [ru] з приводу одного темного місця y Авраама ібн Езри. Сенсацію викликало його зіткнення з французьким математиком [ru]. Ейхенбаум виявив помилку в обчисленнях останнього, з цього приводу між Ейхенбаумом і французьким ученим зав'язався науковий диспут, з якого Ейхенбаум вийшов переможцем. Ейхенбаум переклав курс Франкера з математики на давньоєврейську мову, але через непорозуміння з друкарем книга не вийшла друком. Також Ейхенбаум опублікував керівництво з арифметики «Chochmat ha-Schiurim» (1857).
Яків Мойсейович Ейхенбаум помер 27 грудня 1861 року в Києві.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Т. Е., V, 76.
- [ru]. Эйхенбаум, Яков Моисеевич // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Beer Izchok, 93.
- «Рассвет», 1861, № 51—2.
- Р. Кулишер, «Итоги», 37.
- Ha-Meliz, II.
- W. Zeitlin, BHR, 75; S. Finn, Safah la-Nehmanim, 154—5.
Література
- Додаток до Ha-Drama А. Паперни (характерний для Ейхенбаума лист до Г. Бернарда).
- Моргулис М. Г. «Из моих воспоминаний» («Восход», 1897, IV, 68—76).
- Эйхенбаум, Яков Моисеевич // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Mojse jovich Ejhenba um 1796 1861 ukrayinskij matematik perekladach pedagog i poet did ru i Vsevoloda Ejhenbaumiv Ejhenbaum Yakiv Mojsejovichyid יעקב אייכענבוים Im ya pri narodzhenniyid Jacob Gelber Narodivsya12 zhovtnya 1796 1796 10 12 1 Chervonograd Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer27 grudnya 1861 8 sichnya 1862 65 rokiv abo 27 grudnya 1861 1861 12 27 1 65 rokiv Kiyiv Rosijska imperiyaKrayina Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Rosijska imperiyaDiyalnistmatematik perekladach pedagog poet pedagogGaluzmatematika pereklad pedagogika i poeziya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ejhenbaum ZhittyepisYakiv Ejhenbaum narodivsya 1796 roku v mistechku Kristinopil Galichina Vzhe ditinoyu vin divuvav svoyimi fenomenalnimi zdibnostyami u vici dvoh rokiv vin vzhe vilno chitav po yevrejski v chotiri roki vin znav P yatiknizhzhya Batko Ejhenbauma Mojsej Gelber iz Zamostya posvatav svogo vosmirichnogo sina i vidpraviv jogo na vihovannya do majbutnogo testya silskogo orendarya yakij zhiv poblizu volinskogo mistechka Orohova Yakijs kabalist oznajomiv Ejhenbauma z pershimi elementami matematiki Pragnennya do svitskih znan viklikalo nezadovolennya z boku ortodoksalnoyi sim yi testya Ejhenbaum zmushenij buv rozluchitisya z druzhinoyu i dlya nogo pochalisya roki poneviryan Opinivshis 1815 roku v Zamosti de vdruge odruzhivsya Yakiv Mojsejovich Ejhenbaum vpershe poznajomivsya z prosvitnickim ruhom opanuvannya nimeckoyu movoyu dalo Ejhenbaumu mozhlivist gruntovno vivchiti matematichni nauki 1819 roku vin pereklav Elementi Evklida davnoyevrejskoyu movoyu za brakom koshtiv ne opublikovano Protyagom ryadu rokiv Ya M Ejhenbaum obtyazhenij chislennoyu rodinoyu poneviryavsya po riznih mistah perebivayuchis privatnimi urokami V roki svogo perebuvannya v Umani Ya Ejhenbaum blizko zijshovsya z vidomim zgodom profesorom Kembridzhskogo universitetu ru Terplyachi nuzhdu Ejhenbaum zvernuvsya 1843 roku do Ichaka Ber Levinzona z prohannyam shob toj poklopotavsya za nogo y ru pro misce v odnij z vidkritih kazennih shkil Nastupnogo roku Ejhenbauma priznacheno naglyadachem yevrejskoyi shkoli v Kishinevi a vid 1850 roku do samoyi smerti buv inspektorom v misti Zhitomiri Dotepnij i tovariskij Ejhenbaum mav populyarnist sered svoyih vihovanciv Nespriyatlivi umovi perehidnoyi epohi ne dali Ejhenbaumu mozhlivosti normalno rozvinuti svoyi obdaruvannya Mayuchi poetichnij talant Ejhenbaum ne stvoriv u cij galuzi nichogo vidatnogo V jogo zbirci virshiv Kol Simrah 1836 perevazhayut perekladi i tilki v chudovij poemi Arba itot ha Schanah Chotiri pori roku viyavilasya sila jogo poetichnogo obdarovannya Najbilshim tvorom Ejhenbauma ye poema Ha Kerab 1840 u yakij poet chudovij shahist u virshah opisuye partiyu shahovoyi gri u viglyadi bitvi O A Rabinovich pereklav yiyi 1847 roku rosijskoyu movoyu Za vitonchenistyu formi ta yaskravistyu obraziv cya poema stala pomitnim etapom u rozvitku novoyevrejskoyi poeziyi Inshu jogo veliku poemu Ha Kossem opublikovano v ru 1860 a nastupnogo roku vona vijshla okremo Yak matematik Ejhenbaum vpershe privernuv do sebe uvagu svoyeyu superechkoyu Kegem Chemed IX z ru z privodu odnogo temnogo miscya y Avraama ibn Ezri Sensaciyu viklikalo jogo zitknennya z francuzkim matematikom ru Ejhenbaum viyaviv pomilku v obchislennyah ostannogo z cogo privodu mizh Ejhenbaumom i francuzkim uchenim zav yazavsya naukovij disput z yakogo Ejhenbaum vijshov peremozhcem Ejhenbaum pereklav kurs Frankera z matematiki na davnoyevrejsku movu ale cherez neporozuminnya z drukarem kniga ne vijshla drukom Takozh Ejhenbaum opublikuvav kerivnictvo z arifmetiki Chochmat ha Schiurim 1857 Yakiv Mojsejovich Ejhenbaum pomer 27 grudnya 1861 roku v Kiyevi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 T E V 76 ru Ejhenbaum Yakov Moiseevich Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Beer Izchok 93 Rassvet 1861 51 2 R Kulisher Itogi 37 Ha Meliz II W Zeitlin BHR 75 S Finn Safah la Nehmanim 154 5 LiteraturaDodatok do Ha Drama A Paperni harakternij dlya Ejhenbauma list do G Bernarda Morgulis M G Iz moih vospominanij Voshod 1897 IV 68 76 Ejhenbaum Yakov Moiseevich Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros