Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ейнштейн лат Einstein метеоритний кратер на Місяці Діаметр 180 км один із найбільших кратерів видимого боку Місяця коорд

Ейнштейн (кратер)

Ейнштейн (кратер)

Ейнштейн (лат. Einstein) — метеоритний кратер на Місяці. Діаметр — 180 км (один із найбільших кратерів видимого боку Місяця), координати центру — 16°36′ пн. ш. 88°39′ зх. д. / 16.60° пн. ш. 88.65° зх. д. / 16.60; -88.65 Знаходиться на західному краю видимого боку Місяця (недалеко від Океану Бур). Тому цей кратер важко спостерігати з Землі і його видимість сильно залежить від лібрації.

Ейнштейн
лат. Einstein
image
Кратер Ейнштейн. Менший кратер у центрі — Ейнштейн А. Мозаїка знімків апарату Lunar Orbiter 4 (1967)

Кратер Ейнштейн. Менший кратер у центрі — Ейнштейн А. Мозаїка знімків апарату Lunar Orbiter 4 (1967)

16°36′ пн. ш. 88°39′ зх. д. / 16.60° пн. ш. 88.65° зх. д. / 16.60; -88.65Координати: 16°36′ пн. ш. 88°39′ зх. д. / 16.60° пн. ш. 88.65° зх. д. / 16.60; -88.65
Небесне тілоМісяць
Типметеоритний
Діаметр180 км
ЕпонімАльберт Ейнштейн
У базах даних
GPN
image
image
Ейнштейн
image
image
image Ейнштейн у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ейнштейн (значення).
image
Карта висот (червоне — височини, синє — низовини)

Відкриття та найменування

Першовідкривача цього кратера встановити важко. Поширена версія, що ним став у 1939 році британський астроном-аматор Патрік Мур, є, ймовірно, помилковою. У будь-якому випадку кратер відкрили за наземними спостереженнями. У 1960-х роках провела кампанію зі спостереження та картування його околиць. Через кілька років апарати серії Lunar Orbiter відзняли цю місцевість, як і багато інших, зі значно кращою детальністю.

У 1940-х — 1950-х роках британський астроном-аматор [en] позначив цей кратер «Карамуель» (Caramuel) на честь іспанського вченого 17 століття Хуана Карамуеля. Запропонував йому це ім'я іспанський астроном [ca]. Деякий час ця неофіційна назва була у вжитку, але вона, як і майже всі інші, введені Вілкінсом, не була затверджена Міжнародним астрономічним союзом. 1963 року [en] та Девід Артур видали атлас The Rectified Lunar Atlas, де надали цьому кратеру ім'я Альберта Ейнштейна, і наступного року цю назву затвердив МАС. Увічнити Ейнштейна на Місяці пропонував і Вілкінс, але на його карті це ім'я належить іншому, менш примітному кратеру (Сімпелій D).

Опис

Кратер Ейнштейн лежить приблизно за 200 км від західного краю Океану Бур. Поруч розташовані кратери (на півночі), (поруч із східним краєм), Васко да Гама та Бор (на південному сході). На півдні від кратера знаходиться долина Бора (лат. Vallis Bohr).

Ейнштейн — древній кратер: він утворився у донектарському періоді. З тих пір на ньому з'явилося багато менших кратерів. Найбільший із них — розташований у його центрі 50-кілометровий кратер Ейнштейн A пізньоімбрійського віку. Вочевидь, його поява знищила центральну гірку Ейнштейна. У кратері Ейнштейн видно викиди від удару, що утворив басейн Моря Східного (розташованого дещо південніше). Завдяки тілам, викинутим при цьому ударі, в цій місцевості з'явилося багато дрібних кратерів.

Супутні кратери

Ці кратери, розташовані поряд з Ейнштейном та всередині нього, носять його ім'я з доданням великої латинської літери.

Ейнштейн Координати Діаметр, км
A 16°41′ пн. ш. 88°15′ зх. д. / 16.69° пн. ш. 88.25° зх. д. / 16.69; -88.25 (Ейнштейн A) 50
R 13°50′ пн. ш. 91°53′ зх. д. / 13.83° пн. ш. 91.88° зх. д. / 13.83; -91.88 (Ейнштейн R) 20
S 15°06′ пн. ш. 91°40′ зх. д. / 15.10° пн. ш. 91.67° зх. д. / 15.10; -91.67 (Ейнштейн S) 20

Примітки

  1. Longshaw N. (June 2014). (PDF). The British Astronomical Association Lunar Section Circular. 51 (6): 10—12. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
  2. Einstein. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2014.
  3. Moore P., Cattermole P. J. The Craters of the Moon. — New York : W.W.Norton and Company Inc, 1967. — P. 124 (image on p.63).
  4. Allen D. A. (June 1966). The Lunar Crater Caramuel. Journal of the British Astronomical Association. 76: 248—255. Bibcode:1966JBAA...76..248A.
  5. Allen D. A., Andrews C. J. (May 1969). . Journal of the British Astronomical Association. 79: 288—290. Bibcode:1969JBAA...79..288A. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2014.
  6. Mobberley M. It Came From Outer Space Wearing an RAF Blazer!: A Fan's Biography of Sir Patrick Moore. — Springer Science & Business Media, 2013. — P. 15, 22–23, 102, 171, 581. — . — DOI:10.1007/978-3-319-00609-3.
  7. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 230, 235. — .
  8. Unofficial Names of Hugh Percy Wilkins (from Wilkins and Moore, 1961). the-moon.wikispaces.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.
  9. Wilkins 300-inch Map Names (from Wilkins and Moore, 1961). the-moon.wikispaces.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.
  10. Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
  11. Wood C. (11 серпня 2006). Rarely Seen Genius. lpod.org. оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2014.

Посилання

  • Карти з актуальними назвами деталей поверхні (кратер Ейнштейн розділений між 4 листами): північний захід [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.], північний схід [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.], південний захід [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.], південний схід [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Allen D. A., Andrews C. J. (May 1969). . Journal of the British Astronomical Association. 79: 288—290. Bibcode:1969JBAA...79..288A. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 14 грудня 2014.
  • Ейнштейн [ 1 жовтня 2008 у Wayback Machine.] на The-Moon Wiki
  • . lpod.org. 14 березня 2004. Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 14 грудня 2014.
  • Wood C. (11 серпня 2006). Rarely Seen Genius. lpod.org. оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2014.
  • Wood C. (6 липня 2007). Accidental concentricity. lpod.org. оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2014.
  • Eskildsen H. (6 серпня 2008). Einstein Times Two. lpod.wikispaces.com. оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 14 грудня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ejnshtejn lat Einstein meteoritnij krater na Misyaci Diametr 180 km odin iz najbilshih krateriv vidimogo boku Misyacya koordinati centru 16 36 pn sh 88 39 zh d 16 60 pn sh 88 65 zh d 16 60 88 65 Znahoditsya na zahidnomu krayu vidimogo boku Misyacya nedaleko vid Okeanu Bur Tomu cej krater vazhko sposterigati z Zemli i jogo vidimist silno zalezhit vid libraciyi Ejnshtejn lat Einstein Krater Ejnshtejn Menshij krater u centri Ejnshtejn A Mozayika znimkiv aparatu Lunar Orbiter 4 1967 Krater Ejnshtejn Menshij krater u centri Ejnshtejn A Mozayika znimkiv aparatu Lunar Orbiter 4 1967 16 36 pn sh 88 39 zh d 16 60 pn sh 88 65 zh d 16 60 88 65 Koordinati 16 36 pn sh 88 39 zh d 16 60 pn sh 88 65 zh d 16 60 88 65 Nebesne tiloMisyac Tipmeteoritnij Diametr180 km EponimAlbert Ejnshtejn U bazah danihGPN Ejnshtejn Ejnshtejn u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ejnshtejn znachennya Karta visot chervone visochini sinye nizovini Vidkrittya ta najmenuvannyaPershovidkrivacha cogo kratera vstanoviti vazhko Poshirena versiya sho nim stav u 1939 roci britanskij astronom amator Patrik Mur ye jmovirno pomilkovoyu U bud yakomu vipadku krater vidkrili za nazemnimi sposterezhennyami U 1960 h rokah provela kampaniyu zi sposterezhennya ta kartuvannya jogo okolic Cherez kilka rokiv aparati seriyi Lunar Orbiter vidznyali cyu miscevist yak i bagato inshih zi znachno krashoyu detalnistyu U 1940 h 1950 h rokah britanskij astronom amator en poznachiv cej krater Karamuel Caramuel na chest ispanskogo vchenogo 17 stolittya Huana Karamuelya Zaproponuvav jomu ce im ya ispanskij astronom ca Deyakij chas cya neoficijna nazva bula u vzhitku ale vona yak i majzhe vsi inshi vvedeni Vilkinsom ne bula zatverdzhena Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom 1963 roku en ta Devid Artur vidali atlas The Rectified Lunar Atlas de nadali comu krateru im ya Alberta Ejnshtejna i nastupnogo roku cyu nazvu zatverdiv MAS Uvichniti Ejnshtejna na Misyaci proponuvav i Vilkins ale na jogo karti ce im ya nalezhit inshomu mensh primitnomu krateru Simpelij D OpisKrater Ejnshtejn lezhit priblizno za 200 km vid zahidnogo krayu Okeanu Bur Poruch roztashovani krateri na pivnochi poruch iz shidnim krayem Vasko da Gama ta Bor na pivdennomu shodi Na pivdni vid kratera znahoditsya dolina Bora lat Vallis Bohr Ejnshtejn drevnij krater vin utvorivsya u donektarskomu periodi Z tih pir na nomu z yavilosya bagato menshih krateriv Najbilshij iz nih roztashovanij u jogo centri 50 kilometrovij krater Ejnshtejn A piznoimbrijskogo viku Vochevid jogo poyava znishila centralnu girku Ejnshtejna U krateri Ejnshtejn vidno vikidi vid udaru sho utvoriv basejn Morya Shidnogo roztashovanogo desho pivdennishe Zavdyaki tilam vikinutim pri comu udari v cij miscevosti z yavilosya bagato dribnih krateriv Suputni krateriCi krateri roztashovani poryad z Ejnshtejnom ta vseredini nogo nosyat jogo im ya z dodannyam velikoyi latinskoyi literi Ejnshtejn Koordinati Diametr km A 16 41 pn sh 88 15 zh d 16 69 pn sh 88 25 zh d 16 69 88 25 Ejnshtejn A 50 R 13 50 pn sh 91 53 zh d 13 83 pn sh 91 88 zh d 13 83 91 88 Ejnshtejn R 20 S 15 06 pn sh 91 40 zh d 15 10 pn sh 91 67 zh d 15 10 91 67 Ejnshtejn S 20PrimitkiLongshaw N June 2014 PDF The British Astronomical Association Lunar Section Circular 51 6 10 12 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 Einstein Gazetteer of Planetary Nomenclature International Astronomical Union IAU Working Group for Planetary System Nomenclature WGPSN 18 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 13 grudnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2014 Moore P Cattermole P J The Craters of the Moon New York W W Norton and Company Inc 1967 P 124 image on p 63 Allen D A June 1966 The Lunar Crater Caramuel Journal of the British Astronomical Association 76 248 255 Bibcode 1966JBAA 76 248A Allen D A Andrews C J May 1969 Journal of the British Astronomical Association 79 288 290 Bibcode 1969JBAA 79 288A Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 14 grudnya 2014 Mobberley M It Came From Outer Space Wearing an RAF Blazer A Fan s Biography of Sir Patrick Moore Springer Science amp Business Media 2013 P 15 22 23 102 171 581 ISBN 978 3 319 00609 3 DOI 10 1007 978 3 319 00609 3 Whitaker E A Mapping and Naming the Moon A History of Lunar Cartography and Nomenclature Cambridge University Press 2003 P 230 235 ISBN 9780521544146 Unofficial Names of Hugh Percy Wilkins from Wilkins and Moore 1961 the moon wikispaces com Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 Wilkins 300 inch Map Names from Wilkins and Moore 1961 the moon wikispaces com Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 Lunar Impact Crater Database Losiak A Kohout T O Sulllivan K Thaisen K Weider S Lunar and Planetary Institute Lunar Exploration Intern Program 2009 updated by Ohman T in 2011 Archived page Wood C 11 serpnya 2006 Rarely Seen Genius lpod org originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2014 PosilannyaKarti z aktualnimi nazvami detalej poverhni krater Ejnshtejn rozdilenij mizh 4 listami pivnichnij zahid 13 grudnya 2016 u Wayback Machine pivnichnij shid 13 grudnya 2016 u Wayback Machine pivdennij zahid 27 grudnya 2016 u Wayback Machine pivdennij shid 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Allen D A Andrews C J May 1969 Journal of the British Astronomical Association 79 288 290 Bibcode 1969JBAA 79 288A Arhiv originalu za 25 bereznya 2019 Procitovano 14 grudnya 2014 Ejnshtejn 1 zhovtnya 2008 u Wayback Machine na The Moon Wiki lpod org 14 bereznya 2004 Arhiv originalu za 20 listopada 2008 Procitovano 14 grudnya 2014 Wood C 11 serpnya 2006 Rarely Seen Genius lpod org originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2014 Wood C 6 lipnya 2007 Accidental concentricity lpod org originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2014 Eskildsen H 6 serpnya 2008 Einstein Times Two lpod wikispaces com originalu za 20 grudnya 2008 Procitovano 14 grudnya 2014

Дата публікації:
Топ