Тепловоз Еел еквівалентний паровозу Е з електричною передачею радянський серійній вантажний тепловоз з електропередачею

Тепловоз Е^ел (еквівалентний паровозу Е, з електричною передачею) — радянський серійній вантажний тепловоз з електропередачею постійного струму та регулюванням каскадною схемою Варда Леонардо в модифікації швейцарського інженера-електротехніка Бовері.

Е^ел
Тепловоз Е^ел9
Основні дані
Рік будування	1932—1941
Країна будування	СРСР
Завод	Коломенський завод
Разом побудовано	46
Країни експлуатації	СРСР
Ширина колії	1524 мм
Технічні дані
Конструкційна швидкість	55 км/год
Осьова формула	2—5₀—1
Довжина локомотива	15710 мм
Ширина	3150мм
Висота	5056мм
Робоча маса	132 т
Зчіпна маса	98 т
Навантаження від рушійних осей на рейки	19,6 т
Тип дизеля	MAN, 42БМК-6
Потужність дизеля	1150 к.с. при 450 об/хв
Тип передачі	електрична
Потужність ТЕД	5 x 140 кВт

Історія

Для зміни тяги на радянських залізницях з паровозної на тепловозну, за результатами експлуатації перших тепловозів було вирішено покласти в основу серії локомотивів зразок тепловозу Е^ЕЛ2 побудованого в кінці 1924 на замовлення Російської залізничної місії в Німеччині, який був рівний потужністю паровозу Е і мав електричну передачу постійного струму.

Після виготовлення та випробування двох прототипів (Е^ЕЛ 5 в Німеччині і Е^ЕЛ9 в СРСР), 1932 був зібраний перший вдосконалений тепловоз, серійне виробництво якого почалося з 1934 на Коломенському заводі.

До зняття з виробництва було побудовано, разом з дослідними зразками, 46 тепловозів серії Е^ел, які, після попередніх випробувань і експериментальних поїздок Московсько-Казанською залізницею, направлялися в Ашхабад. Рішення використовувати тепловози в Середній Азії було викликано відсутністю там придатної для заправки паровозних котлів води і доступністю рідкого дизельного палива. У процесі експлуатації було виявлено низку технічних недоліків, в зв'язку з чим конструкція елементів тепловоза постійно допрацьовувалася.

Оскільки народний комісаріат шляхів сполучення за особистим розпорядженням Кагановича з 1937 відмовився від прийому тепловозів в експлуатацію, 18 машин, випущених в 1937—1941, були обладнані для застосування як пересувні дизель-електростанції.

1948 Всесоюзний науково-дослідний інститут залізничного транспорту розробив проект модернізації окремих вузлів Е^ел, що дозволило продовжити термін їхньої служби.

Локомотиви, при правильній організації технічного обслуговування, показали надійність і відповідність технічним вимогам свого часу. Останні тепловози серії Е^ел, що використовувалися для потягової роботи, були виведені з парку Ашхабадської залізниці в середині 1960-их.

Посилання

mstrainsim.narod.ru [ 30 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Фотогалерея Э^эл [ 17 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
П. В. Якобзон. История тепловоза в СССР. М., Трансжелдориздат, 1960.(рос.)