Едуард Миколайович Пялль (15 жовтня 1903, село Кооса Куристської (Кавасту) волості Ліфляндської губернії, тепер повіту Тартумаа, Естонія — 13 червня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — естонський радянський діяч, мовознавець, голова Президії Верховної ради Естонської РСР, заступник голови РНК Естонської РСР, секретар ЦК КП(б) Естонії з пропаганди та агітації. Член Бюро ЦК КП(б) Естонії з 27 липня 1944 до 26 березня 1950 року. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань. Член-кореспондент Академії наук Естонської РСР (з 1961 року).
Пялль Едуард Миколайович | |
---|---|
ест. Eduard Päll | |
Псевдо | Hugo Angervaks[1] |
Народився | 15 жовтня 1903[2] село Кооса Куристської (Кавасту) волості Ліфляндської губернії, тепер повіту Тартумаа, Естонія |
Помер | 13 червня 1989[2] (85 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
Поховання | Метсакальмісту |
Країна | Естонія |
Національність | естонець |
Діяльність | письменник, політик, мовознавець |
Знання мов | естонська і російська |
Заклад | Талліннський університет |
Учасник | німецько-радянська війна |
Посада | d |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в родині сільського коваля. З десятирічного віку працював на сільськогосподарських роботах, з дванадцятирічного віку був пастухом. Навчався в Тартуській початковій школі, з 1915 по 1918 рік був учнем Тартуської комерційної школи. У 1918 році разом із родиною переїхав до міста Нарви.
З грудня 1918 до серпня 1919 року разом із батьком служив добровольцем у Червоній армії. Батько загинув на фронті. Едуард Пялль служив зв'язківцем-розвідником, брав участь у боях біля Пскова і на території Латвії.
З вересня 1919 до 1921 року навчався на робітничому факультеті при Естонському пролетарському університеті в Петрограді.
Член РКП(б) з 1920 року.
З 1921 по серпень 1924 року — студент Ленінградського естонського педагогічного інституту.
У серпні 1924 — серпні 1926 року — викладач Татарської районної школи радянського та партійного будівництва Сибірського краю.
У серпні 1926 — серпні 1929 року — студент Ленінградського педагогічного інституту імені Герцена.
У вересні 1929 — серпні 1932 року — викладач естонської мови в Естонсько-фінському педагогічному технікумі.
У серпні 1932 — червні 1935 року — аспірант відділення естонської мови Ленінградського інституту філології (мовознавства) і літератури.
У червні 1935 — червні 1938 року — вчений секретар Ленінградського інституту мовознавства. Викладав естонську мову і літературу в Ленінградському державному університеті та в педагогічному інституті імені Герцена.
У червні 1938 — червні 1940 року — старший науковий співробітник і завідувач кабінету фінно-угорських мов Інституту мовознавства і мислення імені Марра Академії наук СРСР.
У вересні 1940 — січні 1941 року — заступник відповідального редактора газети ЦК КП(б) Естонії «Комуніст» в місті Талліні.
18 лютого 1941 — 30 грудня 1943 року — заступник голови Ради народних комісарів Естонської РСР. Під час німецько-радянської війни в 1941 році був уповноваженим Комітету оборони Естонської РСР на роботах із укріплення оборонних рубежів. Потім керував естонськими радіопередачами в Москві, брав участь в організації Естонського національного корпусу Червоної армії.
Одночасно, 3 червня 1941 — 1943 року — народний комісар державного контролю Естонської РСР.
23 квітня 1943 — 5 квітня 1947 року — секретар ЦК КП(б) Естонії з пропаганди та агітації.
5 березня 1947 — 4 липня 1950 року — голова Президії Верховної ради Естонської РСР.
У 1950—1955 роках — завідувач кафедри естонської мови та літератури Таллінського педагогічного інституту.
У 1955—1968 роках — директор Інституту мови та літератури Академії наук Естонської РСР.
У 1968—1973 роках — академік-секретар відділення суспільних наук Академії наук Естонської РСР.
У 1973—1974 роках — старший науковий співробітник Інституту мови та літератури Академії наук Естонської РСР.
З 1974 року — персональний пенсіонер у місті Талліні.
Помер 13 червня 1989 року в Таллінні. Похований на цвинтарі Метсакальмісту.
Нагороди та премії
- орден Леніна (12.10.1973)
- орден Жовтневої Революції (14.10.1983)
- орден Вітчизняної війни І ст. (1945)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985)
- орден Трудового Червоного Прапора (14.01.1963)
- орден Червоної Зірки
- орден «Знак Пошани» (30.12.1956)
- медалі
- Заслужений діяч науки Естонської РСР (1969)
Джерела
- Пялль Эдуард Николаевич (Päll Eduard) (рос.)
Примітки
- https://sisu-vana.ut.ee/ewod/a/angervaks
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Mikolajovich Pyall 15 zhovtnya 1903 19031015 selo Koosa Kuristskoyi Kavastu volosti Liflyandskoyi guberniyi teper povitu Tartumaa Estoniya 13 chervnya 1989 misto Tallinn teper Estoniya estonskij radyanskij diyach movoznavec golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR zastupnik golovi RNK Estonskoyi RSR sekretar CK KP b Estoniyi z propagandi ta agitaciyi Chlen Byuro CK KP b Estoniyi z 27 lipnya 1944 do 26 bereznya 1950 roku Deputat Verhovnoyi radi SRSR 2 3 go sklikan Chlen korespondent Akademiyi nauk Estonskoyi RSR z 1961 roku Pyall Eduard Mikolajovichest Eduard PallPsevdoHugo Angervaks 1 Narodivsya15 zhovtnya 1903 1903 10 15 2 selo Koosa Kuristskoyi Kavastu volosti Liflyandskoyi guberniyi teper povitu Tartumaa EstoniyaPomer13 chervnya 1989 1989 06 13 2 85 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannyaMetsakalmistuKrayina EstoniyaNacionalnistestonecDiyalnistpismennik politik movoznavecZnannya movestonska i rosijskaZakladTallinnskij universitetUchasniknimecko radyanska vijnaPosadadPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodivsya v rodini silskogo kovalya Z desyatirichnogo viku pracyuvav na silskogospodarskih robotah z dvanadcyatirichnogo viku buv pastuhom Navchavsya v Tartuskij pochatkovij shkoli z 1915 po 1918 rik buv uchnem Tartuskoyi komercijnoyi shkoli U 1918 roci razom iz rodinoyu pereyihav do mista Narvi Z grudnya 1918 do serpnya 1919 roku razom iz batkom sluzhiv dobrovolcem u Chervonij armiyi Batko zaginuv na fronti Eduard Pyall sluzhiv zv yazkivcem rozvidnikom brav uchast u boyah bilya Pskova i na teritoriyi Latviyi Z veresnya 1919 do 1921 roku navchavsya na robitnichomu fakulteti pri Estonskomu proletarskomu universiteti v Petrogradi Chlen RKP b z 1920 roku Z 1921 po serpen 1924 roku student Leningradskogo estonskogo pedagogichnogo institutu U serpni 1924 serpni 1926 roku vikladach Tatarskoyi rajonnoyi shkoli radyanskogo ta partijnogo budivnictva Sibirskogo krayu U serpni 1926 serpni 1929 roku student Leningradskogo pedagogichnogo institutu imeni Gercena U veresni 1929 serpni 1932 roku vikladach estonskoyi movi v Estonsko finskomu pedagogichnomu tehnikumi U serpni 1932 chervni 1935 roku aspirant viddilennya estonskoyi movi Leningradskogo institutu filologiyi movoznavstva i literaturi U chervni 1935 chervni 1938 roku vchenij sekretar Leningradskogo institutu movoznavstva Vikladav estonsku movu i literaturu v Leningradskomu derzhavnomu universiteti ta v pedagogichnomu instituti imeni Gercena U chervni 1938 chervni 1940 roku starshij naukovij spivrobitnik i zaviduvach kabinetu finno ugorskih mov Institutu movoznavstva i mislennya imeni Marra Akademiyi nauk SRSR U veresni 1940 sichni 1941 roku zastupnik vidpovidalnogo redaktora gazeti CK KP b Estoniyi Komunist v misti Tallini 18 lyutogo 1941 30 grudnya 1943 roku zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Estonskoyi RSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci buv upovnovazhenim Komitetu oboroni Estonskoyi RSR na robotah iz ukriplennya oboronnih rubezhiv Potim keruvav estonskimi radioperedachami v Moskvi brav uchast v organizaciyi Estonskogo nacionalnogo korpusu Chervonoyi armiyi Odnochasno 3 chervnya 1941 1943 roku narodnij komisar derzhavnogo kontrolyu Estonskoyi RSR 23 kvitnya 1943 5 kvitnya 1947 roku sekretar CK KP b Estoniyi z propagandi ta agitaciyi 5 bereznya 1947 4 lipnya 1950 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR U 1950 1955 rokah zaviduvach kafedri estonskoyi movi ta literaturi Tallinskogo pedagogichnogo institutu U 1955 1968 rokah direktor Institutu movi ta literaturi Akademiyi nauk Estonskoyi RSR U 1968 1973 rokah akademik sekretar viddilennya suspilnih nauk Akademiyi nauk Estonskoyi RSR U 1973 1974 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu movi ta literaturi Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Z 1974 roku personalnij pensioner u misti Tallini Pomer 13 chervnya 1989 roku v Tallinni Pohovanij na cvintari Metsakalmistu Nagorodi ta premiyiorden Lenina 12 10 1973 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 14 10 1983 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni II st 11 03 1985 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 14 01 1963 orden Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani 30 12 1956 medali Zasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR 1969 DzherelaPyall Eduard Nikolaevich Pall Eduard ros Primitkihttps sisu vana ut ee ewod a angervaks Eesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413