Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуа́р Ерріо́ (фр. Édouard Herriot; * 5 липня 1872 — † 26 березня 1957) — французький державний і політичний діяч, лідер партії радикалів і радикал-соціалістів, письменник, історик, публіцист, академік. Тричі займав посаду прем'єр-міністра Третьої республіки і протягом багатьох років був Головою Палати депутатів.
| Едуар Ерріо | |
|---|---|
 | |
| Прем'єр-міністр Франції | |
| 15 червня 1924 — 17 квітня 1925 | |
| Попередник | Фредерік Франсуа-Марсаль |
| Наступник | Поль Пенлеве |
| 20 липня 1926 — 23 липня 1926 | |
| Попередник | Арістид Бріан |
| Наступник | Раймон Пуанкаре |
| 3 червня 1932 — 18 грудня 1932 | |
| Попередник | Андре Тардьє |
| Наступник | Жозеф Поль-Бонкур |
| Народився | 5 липня 1872 Труа, Французька республіка |
| Помер | 26 березня 1957 (84 роки) Ліон, Французька республіка |
| Похований | d[1] |
| Відомий як | політик |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Вища нормальна школа і ліцей Людовика Великого |
| Політична партія | Радикал |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| Релігія | d |
| Нагороди | |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Едуар Ерріо народився в офіцерській родині, яка мала селянські корені. Закінчив Вищу Нормальну школу, з 1900 року займав посаду професора філології в Ліоні. У 1905 році був обраний мером Ліона і залишався ним незмінно до самої смерті, за винятком часу, коли Франція була окупована німцями.
У 1919 році Едуар Ерріо обирається головою партії радикалів. З 1916 року неодноразово входив в уряд Франції і займав відповідальні посади:
- міністр громадських робіт, транспорту і постачання (1916—1917)
- прем'єр-міністр і міністр закордонних справ (1924—1925)
- голова палати депутатів (1925—1926)
- прем'єр-міністр (1926)
- міністр народної освіти (1926—1928)
- прем'єр-міністр (1932)
- державний міністр ряду урядів (1934—1936)
- голова палати депутатів (1936—1940).
Перший уряд Ерріо, підтриманий коаліцією Картелю лівих, встановив в 1924 році дипломатичні відносини з СРСР, а також відмовився від подальшої окупації Руру, що нагнітало обстановку в Німеччині. Другий уряд Ерріо в 1926 році провів шкільну реформу, видавши закон про створення єдиної і безкоштовної школи. Третій уряд Ерріо уклав з СРСР в 1932 році . Радикальна партія, на чолі якої стояв Едуар Ерріо, взяла участь у створенні Народного фронту, цілий ряд законів Народного фронту був прийнятий палатою депутатів під головуванням Едуар Ерріо в 1936 році. Ерріо виступав проти Мюнхенської угоди 1938 року, за створення колективної системи європейської безпеки за участю СРСР. Проте в цілому політика Едуара Ерріо в цей період була непослідовною. У партії він очолював правоцентристське крило, під час його головування палата депутатів позбавила мандатів комуністів (1939).
У роки Другої світової війни, після окупації Франції німецькими військами, практично не займається політикою (1942). У 1942 році відправляє маршалу Петену, голові вішистського режиму, лист із протестом з приводу скасування конституційних свобод, в результаті чого був підданий домашньому арешту. У серпні 1944 році відхилив пропозицію П'єра Лаваля очолити «перехідний» маріонетковий уряд. Незабаром після цього був виданий вішистами німцям і відправлений до Німеччини. Звільнений Радянською Армією в квітні 1945 року.
Повернувшись до Франції, Едуар Ерріо знову стоїть на чолі ліонського муніципалітету, а в 1947 році він очолив Національні збори:
- голова (1947—1954)
- почесний голова (1954—1957).
Починаючи з 1953 року, виступає за ліву орієнтацію Радикальної партії, бореться проти політики розколу Європи на ворожі військові угруповання, виступає проти ремілітаризації Західної та Східної Німеччини, проти створення Європейського оборонного співтовариства. У 1955 Едуару Ерріо була присуджена Міжнародна премія Миру.
З 1946 року Едуар Ерріо — член Французької академії. Написав велику кількість друкованих робіт, де виступив як історик, письменник, музичний і художній критик.
Все своє життя Едуар Ерріо був другом Росії і СРСР, як політик виступав за дружбу між Францією та Радянським Союзом. Відвідав СРСР у 1922, 1933 і в 1945 роках, діяльно співпрацював у Товаристві франко-радянської дружби. Незадовго до своєї смерті він писав: «Я був другом росіян. Наша дружба не була чимось затьмарена, хоча я ні в якій мірі не є комуністом… Але я вважаю, що наша дружба з Радянським Союзом необхідна для підтримки міцного світу».
Заперечення Голодомору
В ході візиту в Україну, що відбувався з 26 серпня по 9 вересня 1933 року, як прем'єр-міністр Франції Едуар Ерріо заперечував наявність голоду і сказав, що Радянська Україна була «як квітучий сад». Ерріо заявив пресі, що в Україні не було голоду та він не бачить ніяких його слідів, і що це свідчить про те, супротивники Радянського Союзу поширювали чутки. «Коли людина вважає, що Україна є спустошеною голодом, дозвольте мені потиснути плечима», — заявив він.
Твори
- La Russie nouvelle, Paris 1922
- Lyon pendant la guerre, Paris 1925
- З минулого. Між двома війнами.1914-1936, Москва 1958
- Епізоди 1940—1944, Москва 1961
Література
- Р. Л. Кривонос. Ерріо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Anterion JL et Baron JJ «Edouard Herriot au service de la Republique», Paris 1957
- Besseige H. «Herriot parmi nous», Paris 1960.
- Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edua r Errio fr Edouard Herriot 5 lipnya 1872 26 bereznya 1957 francuzkij derzhavnij i politichnij diyach lider partiyi radikaliv i radikal socialistiv pismennik istorik publicist akademik Trichi zajmav posadu prem yer ministra Tretoyi respubliki i protyagom bagatoh rokiv buv Golovoyu Palati deputativ Eduar ErrioEduar ErrioPrem yer ministr Franciyi15 chervnya 1924 17 kvitnya 1925PoperednikFrederik Fransua MarsalNastupnikPol Penleve20 lipnya 1926 23 lipnya 1926PoperednikAristid BrianNastupnikRajmon Puankare3 chervnya 1932 18 grudnya 1932PoperednikAndre TardyeNastupnikZhozef Pol BonkurNarodivsya5 lipnya 1872 1872 07 05 Trua Francuzka respublikaPomer26 bereznya 1957 1957 03 26 84 roki Lion Francuzka respublikaPohovanijd 1 Vidomij yakpolitikKrayinaFranciyaAlma materVisha normalna shkola i licej Lyudovika VelikogoPolitichna partiyaRadikalBatkodU shlyubi zdDitidReligiyadNagorodiKonkur zheneral d Honoris causa Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEduar Errio narodivsya v oficerskij rodini yaka mala selyanski koreni Zakinchiv Vishu Normalnu shkolu z 1900 roku zajmav posadu profesora filologiyi v Lioni U 1905 roci buv obranij merom Liona i zalishavsya nim nezminno do samoyi smerti za vinyatkom chasu koli Franciya bula okupovana nimcyami U 1919 roci Eduar Errio obirayetsya golovoyu partiyi radikaliv Z 1916 roku neodnorazovo vhodiv v uryad Franciyi i zajmav vidpovidalni posadi ministr gromadskih robit transportu i postachannya 1916 1917 prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav 1924 1925 golova palati deputativ 1925 1926 prem yer ministr 1926 ministr narodnoyi osviti 1926 1928 prem yer ministr 1932 derzhavnij ministr ryadu uryadiv 1934 1936 golova palati deputativ 1936 1940 Pershij uryad Errio pidtrimanij koaliciyeyu Kartelyu livih vstanoviv v 1924 roci diplomatichni vidnosini z SRSR a takozh vidmovivsya vid podalshoyi okupaciyi Ruru sho nagnitalo obstanovku v Nimechchini Drugij uryad Errio v 1926 roci proviv shkilnu reformu vidavshi zakon pro stvorennya yedinoyi i bezkoshtovnoyi shkoli Tretij uryad Errio uklav z SRSR v 1932 roci Radikalna partiya na choli yakoyi stoyav Eduar Errio vzyala uchast u stvorenni Narodnogo frontu cilij ryad zakoniv Narodnogo frontu buv prijnyatij palatoyu deputativ pid golovuvannyam Eduar Errio v 1936 roci Errio vistupav proti Myunhenskoyi ugodi 1938 roku za stvorennya kolektivnoyi sistemi yevropejskoyi bezpeki za uchastyu SRSR Prote v cilomu politika Eduara Errio v cej period bula neposlidovnoyu U partiyi vin ocholyuvav pravocentristske krilo pid chas jogo golovuvannya palata deputativ pozbavila mandativ komunistiv 1939 U roki Drugoyi svitovoyi vijni pislya okupaciyi Franciyi nimeckimi vijskami praktichno ne zajmayetsya politikoyu 1942 U 1942 roci vidpravlyaye marshalu Petenu golovi vishistskogo rezhimu list iz protestom z privodu skasuvannya konstitucijnih svobod v rezultati chogo buv piddanij domashnomu areshtu U serpni 1944 roci vidhiliv propoziciyu P yera Lavalya ocholiti perehidnij marionetkovij uryad Nezabarom pislya cogo buv vidanij vishistami nimcyam i vidpravlenij do Nimechchini Zvilnenij Radyanskoyu Armiyeyu v kvitni 1945 roku Povernuvshis do Franciyi Eduar Errio znovu stoyit na choli lionskogo municipalitetu a v 1947 roci vin ocholiv Nacionalni zbori golova 1947 1954 pochesnij golova 1954 1957 Pochinayuchi z 1953 roku vistupaye za livu oriyentaciyu Radikalnoyi partiyi boretsya proti politiki rozkolu Yevropi na vorozhi vijskovi ugrupovannya vistupaye proti remilitarizaciyi Zahidnoyi ta Shidnoyi Nimechchini proti stvorennya Yevropejskogo oboronnogo spivtovaristva U 1955 Eduaru Errio bula prisudzhena Mizhnarodna premiya Miru Z 1946 roku Eduar Errio chlen Francuzkoyi akademiyi Napisav veliku kilkist drukovanih robit de vistupiv yak istorik pismennik muzichnij i hudozhnij kritik Vse svoye zhittya Eduar Errio buv drugom Rosiyi i SRSR yak politik vistupav za druzhbu mizh Franciyeyu ta Radyanskim Soyuzom Vidvidav SRSR u 1922 1933 i v 1945 rokah diyalno spivpracyuvav u Tovaristvi franko radyanskoyi druzhbi Nezadovgo do svoyeyi smerti vin pisav Ya buv drugom rosiyan Nasha druzhba ne bula chimos zatmarena hocha ya ni v yakij miri ne ye komunistom Ale ya vvazhayu sho nasha druzhba z Radyanskim Soyuzom neobhidna dlya pidtrimki micnogo svitu Zaperechennya Golodomoru V hodi vizitu v Ukrayinu sho vidbuvavsya z 26 serpnya po 9 veresnya 1933 roku yak prem yer ministr Franciyi Eduar Errio zaperechuvav nayavnist golodu i skazav sho Radyanska Ukrayina bula yak kvituchij sad Errio zayaviv presi sho v Ukrayini ne bulo golodu ta vin ne bachit niyakih jogo slidiv i sho ce svidchit pro te suprotivniki Radyanskogo Soyuzu poshiryuvali chutki Koli lyudina vvazhaye sho Ukrayina ye spustoshenoyu golodom dozvolte meni potisnuti plechima zayaviv vin TvoriLa Russie nouvelle Paris 1922 Lyon pendant la guerre Paris 1925 Z minulogo Mizh dvoma vijnami 1914 1936 Moskva 1958 Epizodi 1940 1944 Moskva 1961LiteraturaR L Krivonos Errio Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Anterion JL et Baron JJ Edouard Herriot au service de la Republique Paris 1957 Besseige H Herriot parmi nous Paris 1960 Saint Pierre D Dictionnaire historique des Academiciens de Lyon 1700 2016 Lyon Academie des sciences belles lettres et arts de Lyon 2017 P 1369 ISBN 978 2 9559433 0 4 d Track Q3035447d Track Q730513d Track Q100708549d Track Q456