Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едґар Ґеорґ Ульмер нім Edgar Georg Ulmer 17 вересня 1904 Оломоуць Австро Угорщина 30 вересня 1972 Вудленд Гіллс Каліфорн

Едгар Георг Ульмер

Едгар Георг Ульмер

Едґар Ґеорґ Ульмер (нім. Edgar Georg Ulmer; 17 вересня 1904, Оломоуць, Австро-Угорщина — 30 вересня 1972, Вудленд-Гіллс, Каліфорнія, США) — єврейсько-моравський, австрійсько-американський кінорежисер, який в основному працював над низькобюджетними фільмами. Найвідоміші фільми Ульмера — фільм жахів «Чорний кіт» (1934) і фільм-нуар (1945).

Едгар Георг Ульмер
image
Меморіальна дошка Ульмеру в Оломоуці, Чехія
Меморіальна дошка Ульмеру в Оломоуці, ЧехіяДата народження17 вересня 1904(1904-09-17)[1][2][…]Місце народженняОломоуць, Богемське королівство, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4]Дата смерті30 вересня 1972(1972-09-30)[1][2][…] (68 років)Місце смертіВудленд-Гіллз, Лос-Анджелес, Каліфорнія, СШАПохованняГоллівуд-ФореверГромадянствоimage США
image АвстріяПрофесіякінорежисер, письменник, сценарист, оператор-постановник, актор, унаочнювач, режисер, кінопродюсерIMDbID 0880618 image Едгар Георг Ульмер у Вікісховищі

Раннє життя

Едґар Ґ. Ульмер народився 17 вересня 1904 в Оломоуці (Моравія, Австро-Угорщина) в єврейській сім'ї. Ще підлітком Ульмер почав працювати в Відні декоратором в театрі австрійського режисера Макса Рейнхардта. Він вивчав архітектуру й філософію, пробував себе в ролі театрального актора. У 1923 році Ульмер в складі театру Рейнхардта приїжджав до США з п'єсою «Чудо», яка йшла на Бродвеї. Після повернення до Німеччини Ульмер працював асистентом режисера у , а потім — художником-постановником його фільму «Схід сонця», який знімали в Голлівуді в 1927 році. Потім Ульмер повернувся до Німеччини, де спільно з Робертом Сьодмаком поставив свій перший художній фільм [de] (1929). Потім Ульмер переїхав до Голлівуду, де працював художником і сценаристом, зокрема, у фільмі В. Ф. Мурнау «Табу».

Кар'єра

Після трьох років роботи художником у США, наприкінці 1933 року Ульмер узявся до режисерської роботи. Першим повнометражним фільмом, поставленим Ульмером у США, був , низькобюджетний фільм про жахи венеричного захворювання. Він був знятий у Голлівуді на плівку надану Американською асоціацією громадської гігієни для Канадської ради громадського здоров'я та вперше показаний у Торонто. Його другий фільм «Чорний кіт» за участю Бели Лугоші і Бориса Карлоффа був зроблений для студії «Юніверсал Пікчерс». Продемонструвавши вражаючий візуальний стиль, фільм став найбільшим хітом «Юніверсал» у той сезон. В Ульмера почався роман з дружиною продюсера Макса Александера, який був племінником голови студії «Юніверсал» Карла Леммле. Розлучення Ширлі Александер з чоловіком і її подальший шлюб з Ульмером призвели до того, що Ульмер фактично був позбавлений можливості працювати на великих голлівудських кіностудіях. У підсумку, Ульмер провів більшу частину своєї режисерської кар'єри знімаючи на невеликих студіях. Щоб отримати хоча б якусь роботу в кіно, Ульмер був змушений перебратися в Нью-Йорк. Дуже небагато талановитих режисерів Голлівуду в той час їхали на Схід, і Ульмер, маючи за плечима досвід роботи в Голлівуді і в Німеччині, став справжньою знахідкою для нью-йоркських кіновиробників. Він, у свою чергу, знайшов місце, де може продовжити свою кар'єру, створюючи фільми для продюсерів, що працюють з конкретною, досить значною аудиторією. Ульмер спочатку спеціалізувався на «етнічних» фільмах, зокрема, на українську тему — «Наталка полтавка» (1937), «Козаки на засланні» (1939), і на їдиші — «Світло попереду» (1939), «Американський сват» (אַמעריקאַנער שדכן — амеріканер шатхн , 1940). Найвідомішим серед фільмів на їдиші став (1939), поставлений спільно з Яковом Бен-Амі.

Значну частину своєї кар'єри Ульмер провів на студії PRC, що займала до його приходу нижчу ланку серед бідних студій Голівуду. У жовтні 1943 року він підписав зі студією довгостроковий контракт і поставив фільм . Саме в цей період почала формуватися репутація Ульмера як свого роду кінематографічного фокусника, який умів реалізовувати хороші ідеї на екрані за дуже маленькі гроші. Цьому багато в чому сприяла допомога його дружини Ширлі Ульмер, яка працювала сценаристом і сценарним редактором у багатьох його фільмах.

image
Кадр з фільму «Дивна жінка» з Хеді Ламар

Ульмер пропрацював на PRC аж до 1947 року, коли його запросили на студію «Юнайтед Артистс» поставити фільм «Дивна жінка». Це була перша за 13 років можливість для Ульмера попрацювати на великій студії. Усього в 1947 році Ульмер зробив три великих фільми, які отримали широкий прокат і критику — «Дивна жінка», і . Нуаровий історичний трилер «Дивна жінка» із Хеді Ламарр критики відносять до його кращих фільмів. був також досить вдалим нуаровим експериментом у дусі «Громадянина Кейна». був поставлений за сприяння диригента , який був хрещеним батьком дочки Ульмера Аріани. У фільмі представлені виступи багатьох провідних представників класичної музики того часу, включаючи самого Райнера, Яшу Хейфеца, Артура Рубінштейна, Григорія П'ятигорського і Лілі Понс. У 1949 році Ульмер зняв в Італії історичний пригодницький бойовик , після чого повернувся до «Юнайтед Артистс», де в 1951 році поставив фільм , одну з перших і найбільш дивних (і дуже популярних) науково-фантастичних історій про прибульців. У 1951 році Ульмер зняв у Нью-Йорку досить оригінальну комедійну драму , але більшість фільмів Ульмера протягом наступних років була досить традиційною за змістом і постановкою. На початку 1960-х років Ульмер випустив серію дивних, захоплюючих низькобюджетних науково-фантастичних фільмів (1960), (1960) і (1961), останній з яких став ремейком фільму його друга Сеймура Небензала, поставленого в Німеччині в 1932 році. Ульмер завершив свою кар'єру в 1965 році однією з найбільш незвичайних драм про Другу світову війну, фільмом .

Едґар Ульмер помер 30 вересня 1972 після інсульту у Вудленд-Гіллс, Каліфорнія, .

Фільмографія

  • 1930 — / Menschen am Sonntag (з колегами)
  • 1933 — Зруйновані життя / Damaged Lives
  • 1934 — Чорний кіт / The Black Cat
  • 1937 — Наталка Полтавка / Natalka Poltavka
  • 1939 — Козаки у вигнанні / Cossacks in Exile
  • 1939 — Світло попереду / The Light Ahead
  • 1939 — Зелені поля / Green Fields (з-режисер)
  • 1939 — Місяць над Гарлемом / Moon Over Harlem
  • 1943 — Дівчата в ланцюгах / Girls in Chains
  • 1944 — / Bluebeard
  • 1945 — / Strange Illusion
  • 1945 — / Detour
  • 1946 — Дивна жінка / The Strange Woman
  • 1947 — / Carnegie Hall
  • 1948 — / Ruthless
  • 1949 — Пірати Капрі / The Pirates of Capri
  • 1951 — / The Man from Planet X
  • 1951 — Святий Бенні кишеньковий злодій / St. Benny the Dip
  • 1952 — Малі в Багдаді / Babes in Bagdad
  • 1955 — Вбивство — моя робота / Murder Is My Beat
  • 1955 — Голий світанок / The Naked Dawn
  • 1957 — Дочка доктора Джекілла / Daughter of Dr. Jekyll
  • 1958 — Оголена Венера / Naked Venus
  • 1960 — Вражаюча прозора людина / The Amazing Transparent Man
  • 1960 — / Beyond the Time Barrier
  • 1964 — Семеро проти смерті (Печера) / Sette contro la morte / The Cavern

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #124471196 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
    d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
  5. Firsching, Robert, ,, 1808281,00.html «Damaged Lives» (review)[недоступне посилання], Allmovie ; Rist, Peter (2001). Guide to the Cinema (s) of Canada (Westport, Conn., And London: Greenwood Press), p. 77.
  6. Mank, Gregory William (1990). Karloff and Lugosi: The Story of a Haunting Collaboration (Jefferson, N.C .: McFarland), p. 81
  7. Cantor, Paul A. (2006). «Film Noir and the Frankfurt School: America as Wasteland in Edgar G. Ulmer's Detour ,» in The Philosophy of Film Noir , ed. Mark T. Conard (Lexington: University Press of Kentucky), p. 143.
  8. Edgar G. Ulmer movies, photos, movie reviews, filmography, and biography.
  9. Turan, Kenneth (2004). Never Coming To A Theater Near You: A Celebration of a Certain Kind of Movie (New York: PublicAffairs), p. 364. .
  10. Edgar G. Ulmer movies, photos, movie reviews, filmography, and biography
  11. Cantor (2006), p. 150

Бібліографія

  • Bernd Herzogenrath: Edgar G. Ulmer. Essays on the King of the B's. Jefferson, NC 2009,
  • Bernd Herzogenrath: The Films of Edgar G. Ulmer. The Scarecrow Press, Inc. (2009)
  • Noah Isenberg: Detour. London: BFI Film Classics, 2008.
  • Noah Isenberg: Edgar G. Ulmer: A Filmmaker at the Margins. Berkeley: University of California Press, 2014.
  • Tony Tracy: „The Gateway to America“: Assimilation and Art in Carnegie Hall (1947)» in Gary D. Rhodes, Edgar G. Ulmer: Detour on Poverty Row. Lexington Books, 2008.

Посилання

  • Едґар Ґ. Ульмер [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
  • Едґар Ґ. Ульмер [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Allmovie
  • Едґар Ґ. Ульмер [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Senses of Cinema

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edgar Georg Ulmer nim Edgar Georg Ulmer 17 veresnya 1904 Olomouc Avstro Ugorshina 30 veresnya 1972 Vudlend Gills Kaliforniya SShA yevrejsko moravskij avstrijsko amerikanskij kinorezhiser yakij v osnovnomu pracyuvav nad nizkobyudzhetnimi filmami Najvidomishi filmi Ulmera film zhahiv Chornij kit 1934 i film nuar 1945 Edgar Georg UlmerMemorialna doshka Ulmeru v Olomouci ChehiyaMemorialna doshka Ulmeru v Olomouci ChehiyaData narodzhennya17 veresnya 1904 1904 09 17 1 2 Misce narodzhennyaOlomouc Bogemske korolivstvo Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 4 Data smerti30 veresnya 1972 1972 09 30 1 2 68 rokiv Misce smertiVudlend Gillz Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannyaGollivud ForeverGromadyanstvo SShA AvstriyaProfesiyakinorezhiser pismennik scenarist operator postanovnik aktor unaochnyuvach rezhiser kinoprodyuserIMDbID 0880618 Edgar Georg Ulmer u VikishovishiRannye zhittyaEdgar G Ulmer narodivsya 17 veresnya 1904 v Olomouci Moraviya Avstro Ugorshina v yevrejskij sim yi She pidlitkom Ulmer pochav pracyuvati v Vidni dekoratorom v teatri avstrijskogo rezhisera Maksa Rejnhardta Vin vivchav arhitekturu j filosofiyu probuvav sebe v roli teatralnogo aktora U 1923 roci Ulmer v skladi teatru Rejnhardta priyizhdzhav do SShA z p yesoyu Chudo yaka jshla na Brodveyi Pislya povernennya do Nimechchini Ulmer pracyuvav asistentom rezhisera u a potim hudozhnikom postanovnikom jogo filmu Shid soncya yakij znimali v Gollivudi v 1927 roci Potim Ulmer povernuvsya do Nimechchini de spilno z Robertom Sodmakom postaviv svij pershij hudozhnij film de 1929 Potim Ulmer pereyihav do Gollivudu de pracyuvav hudozhnikom i scenaristom zokrema u filmi V F Murnau Tabu Kar yeraPislya troh rokiv roboti hudozhnikom u SShA naprikinci 1933 roku Ulmer uzyavsya do rezhiserskoyi roboti Pershim povnometrazhnim filmom postavlenim Ulmerom u SShA buv nizkobyudzhetnij film pro zhahi venerichnogo zahvoryuvannya Vin buv znyatij u Gollivudi na plivku nadanu Amerikanskoyu asociaciyeyu gromadskoyi gigiyeni dlya Kanadskoyi radi gromadskogo zdorov ya ta vpershe pokazanij u Toronto Jogo drugij film Chornij kit za uchastyu Beli Lugoshi i Borisa Karloffa buv zroblenij dlya studiyi Yuniversal Pikchers Prodemonstruvavshi vrazhayuchij vizualnij stil film stav najbilshim hitom Yuniversal u toj sezon V Ulmera pochavsya roman z druzhinoyu prodyusera Maksa Aleksandera yakij buv pleminnikom golovi studiyi Yuniversal Karla Lemmle Rozluchennya Shirli Aleksander z cholovikom i yiyi podalshij shlyub z Ulmerom prizveli do togo sho Ulmer faktichno buv pozbavlenij mozhlivosti pracyuvati na velikih gollivudskih kinostudiyah U pidsumku Ulmer proviv bilshu chastinu svoyeyi rezhiserskoyi kar yeri znimayuchi na nevelikih studiyah Shob otrimati hocha b yakus robotu v kino Ulmer buv zmushenij perebratisya v Nyu Jork Duzhe nebagato talanovitih rezhiseriv Gollivudu v toj chas yihali na Shid i Ulmer mayuchi za plechima dosvid roboti v Gollivudi i v Nimechchini stav spravzhnoyu znahidkoyu dlya nyu jorkskih kinovirobnikiv Vin u svoyu chergu znajshov misce de mozhe prodovzhiti svoyu kar yeru stvoryuyuchi filmi dlya prodyuseriv sho pracyuyut z konkretnoyu dosit znachnoyu auditoriyeyu Ulmer spochatku specializuvavsya na etnichnih filmah zokrema na ukrayinsku temu Natalka poltavka 1937 Kozaki na zaslanni 1939 i na yidishi Svitlo poperedu 1939 Amerikanskij svat א מעריקא נער שדכן amerikaner shathn 1940 Najvidomishim sered filmiv na yidishi stav 1939 postavlenij spilno z Yakovom Ben Ami Znachnu chastinu svoyeyi kar yeri Ulmer proviv na studiyi PRC sho zajmala do jogo prihodu nizhchu lanku sered bidnih studij Golivudu U zhovtni 1943 roku vin pidpisav zi studiyeyu dovgostrokovij kontrakt i postaviv film Same v cej period pochala formuvatisya reputaciya Ulmera yak svogo rodu kinematografichnogo fokusnika yakij umiv realizovuvati horoshi ideyi na ekrani za duzhe malenki groshi Comu bagato v chomu spriyala dopomoga jogo druzhini Shirli Ulmer yaka pracyuvala scenaristom i scenarnim redaktorom u bagatoh jogo filmah Kadr z filmu Divna zhinka z Hedi Lamar Ulmer propracyuvav na PRC azh do 1947 roku koli jogo zaprosili na studiyu Yunajted Artists postaviti film Divna zhinka Ce bula persha za 13 rokiv mozhlivist dlya Ulmera popracyuvati na velikij studiyi Usogo v 1947 roci Ulmer zrobiv tri velikih filmi yaki otrimali shirokij prokat i kritiku Divna zhinka i Nuarovij istorichnij triler Divna zhinka iz Hedi Lamarr kritiki vidnosyat do jogo krashih filmiv buv takozh dosit vdalim nuarovim eksperimentom u dusi Gromadyanina Kejna buv postavlenij za spriyannya dirigenta yakij buv hreshenim batkom dochki Ulmera Ariani U filmi predstavleni vistupi bagatoh providnih predstavnikiv klasichnoyi muziki togo chasu vklyuchayuchi samogo Rajnera Yashu Hejfeca Artura Rubinshtejna Grigoriya P yatigorskogo i Lili Pons U 1949 roci Ulmer znyav v Italiyi istorichnij prigodnickij bojovik pislya chogo povernuvsya do Yunajted Artists de v 1951 roci postaviv film odnu z pershih i najbilsh divnih i duzhe populyarnih naukovo fantastichnih istorij pro pribulciv U 1951 roci Ulmer znyav u Nyu Jorku dosit originalnu komedijnu dramu ale bilshist filmiv Ulmera protyagom nastupnih rokiv bula dosit tradicijnoyu za zmistom i postanovkoyu Na pochatku 1960 h rokiv Ulmer vipustiv seriyu divnih zahoplyuyuchih nizkobyudzhetnih naukovo fantastichnih filmiv 1960 1960 i 1961 ostannij z yakih stav remejkom filmu jogo druga Sejmura Nebenzala postavlenogo v Nimechchini v 1932 roci Ulmer zavershiv svoyu kar yeru v 1965 roci odniyeyu z najbilsh nezvichajnih dram pro Drugu svitovu vijnu filmom Edgar Ulmer pomer 30 veresnya 1972 pislya insultu u Vudlend Gills Kaliforniya Filmografiya1930 Menschen am Sonntag z kolegami 1933 Zrujnovani zhittya Damaged Lives 1934 Chornij kit The Black Cat 1937 Natalka Poltavka Natalka Poltavka 1939 Kozaki u vignanni Cossacks in Exile 1939 Svitlo poperedu The Light Ahead 1939 Zeleni polya Green Fields z rezhiser 1939 Misyac nad Garlemom Moon Over Harlem 1943 Divchata v lancyugah Girls in Chains 1944 Bluebeard 1945 Strange Illusion 1945 Detour 1946 Divna zhinka The Strange Woman 1947 Carnegie Hall 1948 Ruthless 1949 Pirati Kapri The Pirates of Capri 1951 The Man from Planet X 1951 Svyatij Benni kishenkovij zlodij St Benny the Dip 1952 Mali v Bagdadi Babes in Bagdad 1955 Vbivstvo moya robota Murder Is My Beat 1955 Golij svitanok The Naked Dawn 1957 Dochka doktora Dzhekilla Daughter of Dr Jekyll 1958 Ogolena Venera Naked Venus 1960 Vrazhayucha prozora lyudina The Amazing Transparent Man 1960 Beyond the Time Barrier 1964 Semero proti smerti Pechera Sette contro la morte The CavernPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124471196 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Firsching Robert 1808281 00 html Damaged Lives review nedostupne posilannya Allmovie Rist Peter 2001 Guide to the Cinema s of Canada Westport Conn And London Greenwood Press p 77 ISBN 0 313 29931 5 Mank Gregory William 1990 Karloff and Lugosi The Story of a Haunting Collaboration Jefferson N C McFarland p 81 Cantor Paul A 2006 Film Noir and the Frankfurt School America as Wasteland in Edgar G Ulmer s Detour in The Philosophy of Film Noir ed Mark T Conard Lexington University Press of Kentucky p 143 ISBN 0 8131 2377 1 Edgar G Ulmer movies photos movie reviews filmography and biography Turan Kenneth 2004 Never Coming To A Theater Near You A Celebration of a Certain Kind of Movie New York PublicAffairs p 364 ISBN 1 58648 231 9 Edgar G Ulmer movies photos movie reviews filmography and biography Cantor 2006 p 150BibliografiyaBernd Herzogenrath Edgar G Ulmer Essays on the King of the B s Jefferson NC 2009 ISBN 978 0 7864 3700 9 Bernd Herzogenrath The Films of Edgar G Ulmer The Scarecrow Press Inc 2009 ISBN 978 0 8108 6700 0 Noah Isenberg Detour London BFI Film Classics 2008 ISBN 978 1 84457 239 7 Noah Isenberg Edgar G Ulmer A Filmmaker at the Margins Berkeley University of California Press 2014 ISBN 978 0 5202 3577 9 Tony Tracy The Gateway to America Assimilation and Art in Carnegie Hall 1947 in Gary D Rhodes Edgar G Ulmer Detour on Poverty Row Lexington Books 2008 ISBN 0 7391 2568 0PosilannyaEdgar G Ulmer 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na sajti IMDb Edgar G Ulmer 6 serpnya 2020 u Wayback Machine na sajti Allmovie Edgar G Ulmer 28 veresnya 2020 u Wayback Machine na sajti Senses of Cinema

Дата публікації:
Топ