Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвін Монтефіоре Борчард англ Edwin Montefiore Borchard 17 жовтня 1884 22 липня 1951 американський вчений міжнародник пр

Едвін Борчард

Едвін Борчард

Едвін Монтефіоре Борчард (англ. Edwin Montefiore Borchard; 17 жовтня 1884 — 22 липня 1951) — американський вчений-міжнародник, правознавець і професор Єльської юридичної школи.Він був провідним прихильником реформ в кримінальному процесі та компенсації жертвам незаконного засудження, а також застосування установчих судових рішень. Його робота в галузі міжнародного права зосереджувалась на принципі невтручання та нейтралітеті.

Едвін Монтефіоре Борчард
англ. Edwin Montefiore Borchard
image
Борчард в Юридичному комітеті Сенату США
Борчард в Юридичному комітеті Сенату США
Народився17 жовтня 1884(1884-10-17)[1][2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк
Помер22 липня 1951(1951-07-22)[1][2] (66 років)
Гамден, Коннектикут
Країнаimage США
Діяльністьбібліотекар
Alma materСіті-коледж, , Колумбійський університет
ГалузьМіжнародне право, Кримінальне судочинство
ЗакладЄльська юридична школа
Науковий ступіньДоктор філософії
ЧленствоАмериканська спілка захисту громадянських свобод
Відомий завдяки:запустив реформу в галузі відшкодування незаконно засудженим особам, запустив реформу установчих судових рішень, просував ідею нейтралітету США
БатькоМіхаеліс Борчард
МатиМальвіна Шахне Борчард
У шлюбі зКорін Брекєт Борчард
ДітиКерол Борчард Сопкін, Еліс Борчард Кауч-Ґрін
Нагороди
image Едвін Борчард у Вікісховищі

Життєпис

Едвін Монтефіоре Борчард народився 17 жовтня 1884 року в Нью-Йорку в родині Міхаеліса Борчарда та Мальвіни Шахне. Його батько був заможним торговцем. В 1898 році Борчард вступив до нью-йоркського Сіті-коледжу, який закінчив з відзнакою, отримавши диплом бакалавра в 1902 році. Потім Борчард вступив до , яку закінчив у 1905 році. В 1908 році Борчард закінчив Колумбійський коледж, отримавши диплом бакалавра мистецтв. Під час навчання в Колумбійському коледжі Борчард був обраний до почесного товариства Фі Бета Каппа.

В 1910 році в Бочарда почалась кар'єра юриста-міжнародника: він став консультантом американської делегації під час розгляду справи щодо рибальства в Північно-Атлантичному узбережжі в Гаазі, Нідерланди. Потім Борчард подорожував Європою та опитував юристів, суддів, професорів, юридичних бібліотекарів про важливу юридичну літературу їхніх країн, та збирав матеріали з порівняльного та міжнародного права для Бібліотеки Конгресу. Водночас, Борчард здобував науковий ступінь: в 1913 році він отримав ступінь доктора філософії в Колумбійському університеті, захистивши дисертацію «Дипломатичний захист громадян за кордоном або право міжнародних позовів» (англ. The Diplomatic Protection of Citizens Abroad or the Law of International Claims).

З 1911 по 1913 рік і з 1914 по 1916 рік він працював юридичним бібліотекаром в Конгресі США. В 1916 році Борчард брав участь у Могокській конференції з міжнародного арбітражу, в якій також брав участь колишній президент США Вільям Говард Тафт. На конференції Борчард висловився про необхідність створення міжнародного суду, який би вирішував грошові спори між громадянами різних країн, оскільки існуюча система була джерелом міжнародного напруження, тому що залежала від політики та фізичної могутності залучених держав. У проміжку між бібліотекарською роботою в Конгресі, з 1913 до 1914 року Борчард працював помічником соліситора в Держдепартаменті США. З 1916 по 1917 рік він працював юристом Національного міського банку Нью-Йорка.

В 1917 році Борчард став викладачем права в Єльській юридичній школі і залишався ним до свого виходу на пенсію в 1950 році. Будучи викладачем, Борчард продовжував брати участь у конференціях та міжнародних проектах. В 1917 році він взяв участь у Конференції із зовнішніх відносин США, на якій висловися, що США має розповсюджувати свій вплив у карибському регіоні шляхом «доларової дипломатії» та «економічного імперіалізму». В 1922 році Борчард виступив у пресі із застереженням щодо вимоги Американської асоціації виробників-експортерів компенсувати їм їхні депозити в німецьких марках в німецьких банках із майна, що знаходилось у Зберігача іноземної власності у Вашингтоні. Борчард зазначив, що вилучення майна власників, які інвестували його в США, покладаючись на американські конституційні принципи, з метою відшкодування боргів їхнього уряду є небезпечним прецедентом, та підриває основи американської історії та економічних інституцій. «Ніхто не міг би постраждати більше від такого принципу, ніж бізнесмени, які займаються експортною торгівлею», — додав Борчард. В 1923 році Борчард взяв участь в урочистому обіді Академії політичних наук, на якому обговорювали створення Постійної палати міжнародного правосуддя. Борчард скептично висловився щодо здатності Палати забезпечити мир, оскільки її юрисдикція не була обов'язковою.

В 1923 році Борчард став юридичним радником Перу у спорі з Чилі з приводу регіону Такна-Аріка, який розглядався президентом США Ворреном Гардінгом. В тому ж році Борчард читав лекції в Гаазькій академії міжнародного права. Борчард виконував роль радника Перу до 1925 року. В 1925 році президент Кальвін Кулідж призначив Борчарда до Центральноамериканського арбітражного трибуналу. Крім того, у 1925 році Борчард провів семінар з американської юриспруденції та прочитав лекцію про американське конституційне право в Берлінському університеті, ставши першим американським професором, який виступив у Берлінському університеті після Першої світової війни. В 1927 році Борчард увійшов до комітету, який обирав декана Єльської юридичної школи, коли попередній декан перейшов на посаду федерального судді.

В 1930 році Борчард був технічним радником американської делегації на . В 1938 році Борчард працював у Панамериканському комітеті експертів з кодифікації міжнародного права. Він також консультував різні урядові органи та установи. Крім того, Борчард працював у раді редакторів журналу American Journal of International Law, видання, в якому часто публікувались його статті з 1924 року до його смерті. На додаток, Борчард був членом-кореспондентом Коледжу Тімоті Дуайта, який входить до Єльського університету, та членом ради Американської спілки захисту громадянських свобод.

Борчард помер 22 липня 1951 року після довготривалої хвороби в Гамдені, Коннектикут.

Номінації та нагороди

Борчарду присвоєно почесні ступені доктора права Берлінського університету в 1925 році та Будапештського університету в 1935 році. В 1937 році Сіті-коледж нагородив Борчарда медаллю імені . Борчард був номінований на Нобелівську премію миру в 1932, 1936, 1938 та 1948 роках.

Особисте життя

В 1915 році Борчард одружився з Корін Брекєт, випускницею Університету Джорджа Вашингтона та членом  — організації, членами якої були жінки — прямі нащадки тих, хто брав участь у зусиллях з досягнення незалежності США. В шлюбі в Борчардів народились дві дочки: Керол та Еліс. Борчард захоплювався грою на скрипці, і грав у Нью-гейвенському симфонічному оркестрі. З 1935 по 1944 рік Борчард був президентом Нью-гейвенської оркестрової асоціації.

Вплив Борчарда

Джеймс Пфендер, професор Пріцкерівської школи права Північно-Західного університету, пише, що Борчард є одним із небагатьох правознавців, які залишили глибокий слід в еволюції права. На думку Пфендера, Борчард мав вагомий вплив на такі правові питання, як проблема неправомірних засуджень, установчі судові рішення, відповідальність уряду за порушення позадоговірних зобов'язань, а також на питання в галузі міжнародного права.

Компенсація незаконно засудженим особам

В 1912 році Борчард опублікував статтю під назвою «Європейські системи державного відшкодування за помилки кримінального судочинства» (англ. European systems of state indemnity for errors of criminal justice), в якій виклав своє обґрунтування компенсації незаконно засудженим особам та розкритикував американські юрисдикції за те, що вони не передбачали задовільного механізму такої компенсації. В цій статті Борчард навів приклади законодавства європейських країн, які передбачали відшкодування незаконно засудженим особам. Стаття отримала схвальні відгуки в академічних колах. Зокрема, Джон Генрі Вігмор, відомий американський правознавець та тодішній декан Школи права Північно-Західного університету, писав, що стаття Борчарда «має відгукнутись у кожному громадянина і, особливо, у кожного законодавця». Вігмор також закликав серйозно розглянути заходи, описані Борчардом. В той же час у Сенаті США з'явився відповідний законопроект сенатора від Юти і майбутнього судді Верховного суду США , Борчард використовував свою посаду юриста Бібліотеки Конгресу, щоб переконати сенатора домогтися винесення законопроекту на голосування. Однак, голосування провалилось. Тим не менш, Борчард продовжував публікувати статті на тему відшкодування незаконно засудженим особам у наукових журналах, а також у пресі.

В кінці 1920-х років Борчард почав збирати інформацію про очевидні випадки незаконного засудження. За допомогою свого колишнього студента Рассела Лаца, який працював у Вашингтоні, Борчард досліджував матеріали Бібліотеки Конгресу, газетні матеріали, матеріали комісій з помилування та матеріали федеральних справ з помилування. В 1932 році видавництво Єльського університету опублікувало книгу Борчарда «Засуджучи невинних» (англ. Convicting the Innocent), в якій автор навів випадки засудження невинуватих осіб. На додаток книга містила законопроєкт про відшкодування незаконно засудженим особам. У своїй автобіографії суддя Верховного суду США Вільям Дуґлас писав, що саме книга Борчарда «прискорила усвідомлення Америкою юридичної несправедливості».

У березні 1934 року Борчард написав Генеральному прокурору США , прохаючи про підтримку адміністрацією президента законопроєкту про відшкодування незаконно засудженим. Генеральний прокурор Каммінґс не бажав, щоб такий законопроєкт походив від адміністрації президента Рузвельта. Тоді Борчард звернувся до сенатора від Коннектикуту Френсіса Т. Мелоуні, з тим, щоб той виступив автором законопроєкту, і Мелоуні погодився. Пізніше у 1934 році Мелоуні звернувся до Борчарда, щоб той виключив із кола тих, хто має право на відшкодування, позивачів, що мали звинувачення за декількома федеральними злочинами у відповідь на занепокоєння, висловлені в підкомітеті Сенату США, що «у тому вигляді, в якому він зараз складений, законопроєкт призведе до позовів проти уряду в надто багатьох випадках». Борчард погодився на зміни, хоча висловив занепокоєння, що федеральні прокурори можуть поставити в глухий кут відшкодування незаконно засудженим, висунувши звинувачення після встановлення невинуватості.

З 1936 до 1938 року Борчард брав участь у процесі розробки законопроєкту. Юридичний комітет Сенату схвалив законопроєкт у 1936 , але в 1937  прогрес зупинився. У травні 1938 року законодавча процедура щодо законопроєкту знову набрала обертів. Закон про надання судового захисту особам, помилково засудженим у судах Сполучених Штатів був підписаний 24 травня 1938 року. Президент США Франклін Рузвельт подарував ручку, якою підписував закон, Борчарду на знак визнання ролі, яку той зіграв у прийнятті закону.

Установчі судові рішення

Установче судове рішення — рішення суду, яке встановлює права та інші правовідносини сторін, не передбачаючи або не вимагаючи примусового виконання. Джеймс Пфендер пише, що сучасним визнанням і прийняттям установчих судових рішень «ми завдячуємо невтомній роботі Борчарда від імені такого засобу правового захисту». Борчард написав серію статей і книг на тему установчих судових рішень, розробив як уніфікований законопроєкт для штатів, так і федеральний законопроєкт про установчі судові рішення, а також захищав конституційність установчого провадження проти оскаржень, заснованих на вузькому тлумаченні вимоги Статті III Конституції США щодо розгляду справ або суперечок. Відповідно до Пфендера, робота Борчарда в галузі установчих судових рішень є відображенням глибокого вивченням ним романо-германської правової сім'ї: в романо-германській системі права давно усвідомлювалась цінність установчого провадження, яке дозволяє сторонам отримати чітку заяву про їхні правовідносини з метою впорядкування таких відносин. Однак в загальній системі права, центральним було поняття неправомірності, і, якщо, не йшлося про неправомірність, то й сторони не могли звертатись до суду. Відкидаючи ідею про те, що право на позов виникло лише як форма відшкодування за скоєні порушення, Борчард бачив роль судів у наданні остаточного визначення правових відносин після того, як були висловлені сумніви щодо юридичних прав однієї із сторін.

Під впливом Борчарда законодавчі органи та суди штатів прийняли установче судове рішення як необхідний засіб судового захисту. Наприклад, Борчард критично писав про раннє рішення суду штату Мічиган, яке постановляло, що установче провадження було несумісним із судовою роллю. Борчард також схвалював пізніші рішення, у яких той самий суд змінив свою позицію. Після кількох років досвіду функціонування установчих судових рішень в штатних юрисдикціях, у 1934 році вже на федеральному рівні, за сприяння Борчарда, був прийнятий закон щодо установчих судових рішень. У своїй автобіографії суддя Верховного суду США Вільям Дуґлас писав, що Борчард майже одноосібно лобіював прийняття федерального Закону про установчі судові рішення. Праці Борчарда про установчі судові рішення цитувались у судовій практиці Канади та США.

Праці Борчарда

Борчард є автором кількох книг, а також принаймні 117 статтей.

Вибрані книги

Вибрані статті

  •   «Європейські системи державного відшкодування за помилки кримінального судочинства», 1912 (англ. European systems of state indemnity for errors of criminal justice) — в журналі Journal of Criminal Law and Criminology
  • «Юриспруденція в Німеччині», 1913 (англ. Jurisprudence in Germany) — в журналі Columbia Law Review
  • «Основні елементи дипломатичного захисту громадян за кордоном», 1913 (англ. Basic elements of diplomatic protection of citizens abroad) — в журналі American Journal of International Law
  •  «Установчі судові рішення: необхідна процесуальна реформа», 1918 (англ. Declaratory Judgment a Needed Procedural Reform) — в журналі Yale Law Journal
  • «Уніфікований закон про установчі судові рішення», 1920 (англ. Uniform Act on Declaratory Judgments) — в журналі Harvard Law Review
  • «Приватна власність ворога», 1924 (англ. Enemy Private Property) — в журналі American Journal of International Law
  • «Теорії державної відповідальності за порушення позадоговірних зобов'язань», 1928 (англ. Theories of Governmental Responsibility in Tort) — в журналі Columbia Law Review
  • «Обмеження щодо примусового захисту», 1927 (англ. Limitations on coercive protection) — в журналі American Journal of International Law
  • «Багатосторонній договір про відмову від війни», 1929 (англ. The multilateral Treaty for the renunciation of war) — в журналі American Journal of International Law
  • «Доступ осіб до міжнародних судів», 1930 (англ. The Access of Individuals to International Courts) — в журналі American Journal of International Law
  • «Судовий захист від небезпеки та незахищеності», 1931 (англ. Judicial Relief for Peril and Insecurity) — в журналі Harvard Law Review
  • «Конституційність установчих судових рішень», 1931 (англ. The Constitutionality of Declaratory Judgments) — в журналі Columbia Law Review
  • «Невизнаний уряд в американських судах», 1932 (англ. The unrecognized government in American courts) — в журналі American Journal of International Law
  • «Французьке адміністративне право», 1932 (англ. French administrative law) — в журналі Iowa Law Review
  • « Відповідальність держав на Гаазькій кодифікаційній конференції», 1933 (англ. “Responsibility of States,” at the Hague Codification Conference) — в журналі American Journal of International Law
  • «Закон про федеральні установчі судові рішення», 1934 (англ. The Federal Declaratory Judgments Act) — в журналі Virginia Law Review
  • «Державна та муніципальна відповідальність за порушення позадоговірних зобов'язань: пропозиція законодавчої реформи», 1934 (англ. State and municipal liability in tort—Proposed statutory reform) — в журналі American Bar Association Journal
  • «Захист громадян за кордоном та зміна первинного громадянства», 1934 (англ. The Protection of citizens abroad and change of original nationality) — в журналі Yale Law Journal
  • «Можливість розгляду в судовому порядку», 1936 (англ. Justiciabilty) — в журналі University of Chicago Law Review
  • «Верховний суд та особисті права», 1937 (англ. The Supreme Court and Private Rights) — в журналі Yale Law Journal
  • «Нейтралітет і громадянські війни», 1937 (англ. " Neutrality" and Civil Wars) — в журналі American Journal of International Law
  • «Висновок Генерального прокурора щодо обміну есмінців на військово-морські бази», 1940 (англ. The Attorney General's Opinion on the Exchange of Destroyers for Naval Bases) — в журналі American Journal of International Law
  • «Мінімальний стандарт поводження з іноземцями», 1940 (англ. The" Minimum Standard" of the Treatment of Aliens) — в журналі Michigan Law Review
  • «Співвідношення між міжнародним та внутрішньодержавним правом», 1940 (англ. The relation between international law and municipal law) — в журналі Virginia Law Review
  • «Чи була Норвегія правопорушником у справі Альтмарка», 1940 (англ. Was Norway Delinquent in the Case of the Altmark) — в журналі American Journal of International Law
  • «Державне відшкодування за помилки кримінального судочинства», 1941 (англ. State indemnity for errors of criminal justice) — в журналі Boston University Law Review
  • «Війна, нейтралітет та неучасть у війні», 1941 (англ. War, neutrality and non-belligerency) — в журналі American Journal of International Law
  • «Визнання та невизнання», 1942 (англ. Recognition and Non-recognition) — в журналі American Journal of International Law
  • «Екстратериторіальні конфіскації», 1942 (англ. Extraterritorial Confiscations) — в журналі American Journal of International Law
  • «Оскарження кримінальних законів шляхом установчого позову», 1942 (англ. Challenging Penal Statutes by Declaratory Action) — в журналі Yale Law Journal
  • «Чи замінить виконавча угода міжнародний договір?», 1944 (англ. Shall the Executive Agreement Replace the Treaty?) — в журналі American Journal of International Law
  • «Міжнародні договори та виконавчі угоди: відповідь», 1944 (англ. Treaties and executive agreements--A reply) — в журналі Yale Law Journal
  • «Ресурси континентального шельфу», 1946 (англ. Resources of the Continental Shelf) — в журналі American Journal of International Law
  • «Наступний крок поза межами права справедливості: установчий позов», 1946 (англ. The Next Step beyond Equity: The Declaratory Action) — в журналі The University of Chicago Law Review
  • «Інтервенція — доктрина Трумена та план Маршалла», 1947 (англ. The Next Step beyond Equity: The Declaratory Action) — в журналі American Journal of International Law

Посилання

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Mayer, Michael S. (лютий 2000). Borchard, Edwin Montefiore [Борчард, Едвін Монтефіоре]. American National Biography (англ.). Процитовано 4 березня 2024.
  4. Edwin Borchard, Law Expert Dead [Помер Едвін Борчард, експерт з права] (PDF). New York Times (англ.). 23 липня 1951. Процитовано 4 березня 2024.
  5. Zalman, Marvin (2020). Edwin Borchard's Innocence Project: The Origin and Legacy of His Wrongful Conviction Scholarship [Проект Едвіна Борчарда про невинуватих осіб: походження та спадщина його досліджень неправомірного засудження]. Wrongful Conviction Law Review (англ.). 1: 124—146.
  6. Atlantic No Bar To An Enemy Now [Атлантичний океан тепер не перешкода для ворога] (PDF). New York Times (англ.). 18 травня 1916. Процитовано 4 березня 2024.
  7. Would Put Europe Out of Caribbean [Усунув би Європу з Карибського басейну] (PDF). New York Times (англ.). 31 травня 1917. Процитовано 4 березня 2024.
  8. Borchard, Edwin (1 грудня 1922). Payment by Confiscation [Оплата шляхом конфіскації] (PDF). New York Times (англ.). Процитовано 4 березня 2024.
  9. Sees World Court as Big Peace Force (PDF). New York Times (англ.). 11 травня 1923. Процитовано 4 березня 2024.
  10. Borchard to Aid Peru [Борчард допоможе Перу] (PDF). New York Times (англ.). 21 квітня 1923. Процитовано 4 березня 2024.
  11. Briggs, Herbert W. (жовтень 1951). In Memoriam: Edwin M. Borchard, 1884-1951 [Некролог: Едвін М. Борчард, 1884-1951]. American Journal of International Law (англ.). 45 (4): 708—709.
  12. Alumni Honored at City College [Вшанування випускників у Сіті-коледжі] (PDF). New York Times (англ.). 14 листопада 1937. Процитовано 5 березня 2024.
  13. Nomination archive. NobelPrize.org (англ.). 1 квітня 2020. Процитовано 4 березня 2024.
  14. Edwin Montefiore Borchard. geni_family_tree (англ.). 19 січня 2021. Процитовано 4 березня 2024.
  15. Pfander, James E. (2021). The Past and Future of Procedure Scholarship [Минуле та майбутнє процесуальних досліджень]. University of Pennsylvania Law Review (англ.). 169 (8): 2551—2581.
  16. Borchard, Edwin M (1913). European Systems of State Indemnity for Errors of Criminal Justice [Європейські системи державного відшкодування за помилки кримінального судочинства]. Journal of Criminal Law and Criminology (англ.). 3 (5): 684—718.
  17. Douglas, William O. (1974). Go East, young man: the early years the autobiography of William O. Douglas [На схід, юначе: перші роки, автобіографія Вільяма О. Дуґласа] (англ.). New York: Random House. с. 167. ISBN .
  18. Garner, Bryan Andrew, ред. (2009). Judgment: declaratory judgment [Судове рішення: установче судове рішення]. Black's Law Dictionary (англ.) (вид. 9). West Group. с. 918. ISBN . Процитовано 12 березня 2024.
  19. Operation Dismantle v. The Queen, [1985] 1 S.C.R. 441 [Справа «Operation Dismantle проти Королеви»]. Canadian Legal Information Institute (англ.). 1985. Процитовано 12 березня 2024.
  20. Kourtessis v. M.N.R., 1993 CanLII 137 (SCC), [1993] 2 SCR 53 [Справа «Kourtessis проти Міністра національних доходів»]. Canadian Legal Information Institute (англ.). 1993. Процитовано 12 березня 2024.
  21. Dakotas and Western Minnesota Electrical Industry Health and Welfare Fund v. First Agency, Inc, 865 F.3d 1098 (8th Cir. 2017) [Справа «Фонд охорони здоров’я та добробуту Дакоти та Західної Міннесоти в галузі електротехніки проти First Agency, Inc»]. Google Scholar (англ.). 2017. Процитовано 12 березня 2024.
  22. Cognetta v. Bonavita, 330 F. Supp. 3d 797 (E.D.N.Y. 2018) [Справа «Коньєтта проти Бонавіти»]. Google Scholar (англ.). 2018. Процитовано 12 березня 2024.
  23. Everly v. Everly, 958 F.3d 442 (6th Cir. 2020) [Справа «Евєрлі проти Евєрлі»]. Google Scholar (англ.). 2020. Процитовано 12 березня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edvin Montefiore Borchard angl Edwin Montefiore Borchard 17 zhovtnya 1884 22 lipnya 1951 amerikanskij vchenij mizhnarodnik pravoznavec i profesor Yelskoyi yuridichnoyi shkoli Vin buv providnim prihilnikom reform v kriminalnomu procesi ta kompensaciyi zhertvam nezakonnogo zasudzhennya a takozh zastosuvannya ustanovchih sudovih rishen Jogo robota v galuzi mizhnarodnogo prava zoseredzhuvalas na principi nevtruchannya ta nejtraliteti Edvin Montefiore Borchardangl Edwin Montefiore BorchardBorchard v Yuridichnomu komiteti Senatu SShA Borchard v Yuridichnomu komiteti Senatu SShANarodivsya17 zhovtnya 1884 1884 10 17 1 2 Nyu Jork Nyu JorkPomer22 lipnya 1951 1951 07 22 1 2 66 rokiv Gamden KonnektikutKrayina SShADiyalnistbibliotekarAlma materSiti koledzh Kolumbijskij universitetGaluzMizhnarodne pravo Kriminalne sudochinstvoZakladYelska yuridichna shkolaNaukovij stupinDoktor filosofiyiChlenstvoAmerikanska spilka zahistu gromadyanskih svobodVidomij zavdyaki zapustiv reformu v galuzi vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim osobam zapustiv reformu ustanovchih sudovih rishen prosuvav ideyu nejtralitetu SShABatkoMihaelis BorchardMatiMalvina Shahne BorchardU shlyubi zKorin Brekyet BorchardDitiKerol Borchard Sopkin Elis Borchard Kauch GrinNagorodisterlingskij profesor Edvin Borchard u VikishovishiZhittyepisEdvin Montefiore Borchard narodivsya 17 zhovtnya 1884 roku v Nyu Jorku v rodini Mihaelisa Borcharda ta Malvini Shahne Jogo batko buv zamozhnim torgovcem V 1898 roci Borchard vstupiv do nyu jorkskogo Siti koledzhu yakij zakinchiv z vidznakoyu otrimavshi diplom bakalavra v 1902 roci Potim Borchard vstupiv do yaku zakinchiv u 1905 roci V 1908 roci Borchard zakinchiv Kolumbijskij koledzh otrimavshi diplom bakalavra mistectv Pid chas navchannya v Kolumbijskomu koledzhi Borchard buv obranij do pochesnogo tovaristva Fi Beta Kappa V 1910 roci v Bocharda pochalas kar yera yurista mizhnarodnika vin stav konsultantom amerikanskoyi delegaciyi pid chas rozglyadu spravi shodo ribalstva v Pivnichno Atlantichnomu uzberezhzhi v Gaazi Niderlandi Potim Borchard podorozhuvav Yevropoyu ta opituvav yuristiv suddiv profesoriv yuridichnih bibliotekariv pro vazhlivu yuridichnu literaturu yihnih krayin ta zbirav materiali z porivnyalnogo ta mizhnarodnogo prava dlya Biblioteki Kongresu Vodnochas Borchard zdobuvav naukovij stupin v 1913 roci vin otrimav stupin doktora filosofiyi v Kolumbijskomu universiteti zahistivshi disertaciyu Diplomatichnij zahist gromadyan za kordonom abo pravo mizhnarodnih pozoviv angl The Diplomatic Protection of Citizens Abroad or the Law of International Claims Z 1911 po 1913 rik i z 1914 po 1916 rik vin pracyuvav yuridichnim bibliotekarom v Kongresi SShA V 1916 roci Borchard brav uchast u Mogokskij konferenciyi z mizhnarodnogo arbitrazhu v yakij takozh brav uchast kolishnij prezident SShA Vilyam Govard Taft Na konferenciyi Borchard vislovivsya pro neobhidnist stvorennya mizhnarodnogo sudu yakij bi virishuvav groshovi spori mizh gromadyanami riznih krayin oskilki isnuyucha sistema bula dzherelom mizhnarodnogo napruzhennya tomu sho zalezhala vid politiki ta fizichnoyi mogutnosti zaluchenih derzhav U promizhku mizh bibliotekarskoyu robotoyu v Kongresi z 1913 do 1914 roku Borchard pracyuvav pomichnikom solisitora v Derzhdepartamenti SShA Z 1916 po 1917 rik vin pracyuvav yuristom Nacionalnogo miskogo banku Nyu Jorka V 1917 roci Borchard stav vikladachem prava v Yelskij yuridichnij shkoli i zalishavsya nim do svogo vihodu na pensiyu v 1950 roci Buduchi vikladachem Borchard prodovzhuvav brati uchast u konferenciyah ta mizhnarodnih proektah V 1917 roci vin vzyav uchast u Konferenciyi iz zovnishnih vidnosin SShA na yakij vislovisya sho SShA maye rozpovsyudzhuvati svij vpliv u karibskomu regioni shlyahom dolarovoyi diplomatiyi ta ekonomichnogo imperializmu V 1922 roci Borchard vistupiv u presi iz zasterezhennyam shodo vimogi Amerikanskoyi asociaciyi virobnikiv eksporteriv kompensuvati yim yihni depoziti v nimeckih markah v nimeckih bankah iz majna sho znahodilos u Zberigacha inozemnoyi vlasnosti u Vashingtoni Borchard zaznachiv sho viluchennya majna vlasnikiv yaki investuvali jogo v SShA pokladayuchis na amerikanski konstitucijni principi z metoyu vidshkoduvannya borgiv yihnogo uryadu ye nebezpechnim precedentom ta pidrivaye osnovi amerikanskoyi istoriyi ta ekonomichnih institucij Nihto ne mig bi postrazhdati bilshe vid takogo principu nizh biznesmeni yaki zajmayutsya eksportnoyu torgivleyu dodav Borchard V 1923 roci Borchard vzyav uchast v urochistomu obidi Akademiyi politichnih nauk na yakomu obgovoryuvali stvorennya Postijnoyi palati mizhnarodnogo pravosuddya Borchard skeptichno vislovivsya shodo zdatnosti Palati zabezpechiti mir oskilki yiyi yurisdikciya ne bula obov yazkovoyu V 1923 roci Borchard stav yuridichnim radnikom Peru u spori z Chili z privodu regionu Takna Arika yakij rozglyadavsya prezidentom SShA Vorrenom Gardingom V tomu zh roci Borchard chitav lekciyi v Gaazkij akademiyi mizhnarodnogo prava Borchard vikonuvav rol radnika Peru do 1925 roku V 1925 roci prezident Kalvin Kulidzh priznachiv Borcharda do Centralnoamerikanskogo arbitrazhnogo tribunalu Krim togo u 1925 roci Borchard proviv seminar z amerikanskoyi yurisprudenciyi ta prochitav lekciyu pro amerikanske konstitucijne pravo v Berlinskomu universiteti stavshi pershim amerikanskim profesorom yakij vistupiv u Berlinskomu universiteti pislya Pershoyi svitovoyi vijni V 1927 roci Borchard uvijshov do komitetu yakij obirav dekana Yelskoyi yuridichnoyi shkoli koli poperednij dekan perejshov na posadu federalnogo suddi V 1930 roci Borchard buv tehnichnim radnikom amerikanskoyi delegaciyi na V 1938 roci Borchard pracyuvav u Panamerikanskomu komiteti ekspertiv z kodifikaciyi mizhnarodnogo prava Vin takozh konsultuvav rizni uryadovi organi ta ustanovi Krim togo Borchard pracyuvav u radi redaktoriv zhurnalu American Journal of International Law vidannya v yakomu chasto publikuvalis jogo statti z 1924 roku do jogo smerti Na dodatok Borchard buv chlenom korespondentom Koledzhu Timoti Duajta yakij vhodit do Yelskogo universitetu ta chlenom radi Amerikanskoyi spilki zahistu gromadyanskih svobod Borchard pomer 22 lipnya 1951 roku pislya dovgotrivaloyi hvorobi v Gamdeni Konnektikut Nominaciyi ta nagorodiBorchardu prisvoyeno pochesni stupeni doktora prava Berlinskogo universitetu v 1925 roci ta Budapeshtskogo universitetu v 1935 roci V 1937 roci Siti koledzh nagorodiv Borcharda medallyu imeni Borchard buv nominovanij na Nobelivsku premiyu miru v 1932 1936 1938 ta 1948 rokah Osobiste zhittyaV 1915 roci Borchard odruzhivsya z Korin Brekyet vipuskniceyu Universitetu Dzhordzha Vashingtona ta chlenom organizaciyi chlenami yakoyi buli zhinki pryami nashadki tih hto brav uchast u zusillyah z dosyagnennya nezalezhnosti SShA V shlyubi v Borchardiv narodilis dvi dochki Kerol ta Elis Borchard zahoplyuvavsya groyu na skripci i grav u Nyu gejvenskomu simfonichnomu orkestri Z 1935 po 1944 rik Borchard buv prezidentom Nyu gejvenskoyi orkestrovoyi asociaciyi Vpliv BorchardaDzhejms Pfender profesor Prickerivskoyi shkoli prava Pivnichno Zahidnogo universitetu pishe sho Borchard ye odnim iz nebagatoh pravoznavciv yaki zalishili glibokij slid v evolyuciyi prava Na dumku Pfendera Borchard mav vagomij vpliv na taki pravovi pitannya yak problema nepravomirnih zasudzhen ustanovchi sudovi rishennya vidpovidalnist uryadu za porushennya pozadogovirnih zobov yazan a takozh na pitannya v galuzi mizhnarodnogo prava Kompensaciya nezakonno zasudzhenim osobam V 1912 roci Borchard opublikuvav stattyu pid nazvoyu Yevropejski sistemi derzhavnogo vidshkoduvannya za pomilki kriminalnogo sudochinstva angl European systems of state indemnity for errors of criminal justice v yakij viklav svoye obgruntuvannya kompensaciyi nezakonno zasudzhenim osobam ta rozkritikuvav amerikanski yurisdikciyi za te sho voni ne peredbachali zadovilnogo mehanizmu takoyi kompensaciyi V cij statti Borchard naviv prikladi zakonodavstva yevropejskih krayin yaki peredbachali vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim osobam Stattya otrimala shvalni vidguki v akademichnih kolah Zokrema Dzhon Genri Vigmor vidomij amerikanskij pravoznavec ta todishnij dekan Shkoli prava Pivnichno Zahidnogo universitetu pisav sho stattya Borcharda maye vidguknutis u kozhnomu gromadyanina i osoblivo u kozhnogo zakonodavcya Vigmor takozh zaklikav serjozno rozglyanuti zahodi opisani Borchardom V toj zhe chas u Senati SShA z yavivsya vidpovidnij zakonoproekt senatora vid Yuti i majbutnogo suddi Verhovnogo sudu SShA Borchard vikoristovuvav svoyu posadu yurista Biblioteki Kongresu shob perekonati senatora domogtisya vinesennya zakonoproektu na golosuvannya Odnak golosuvannya provalilos Tim ne mensh Borchard prodovzhuvav publikuvati statti na temu vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim osobam u naukovih zhurnalah a takozh u presi V kinci 1920 h rokiv Borchard pochav zbirati informaciyu pro ochevidni vipadki nezakonnogo zasudzhennya Za dopomogoyu svogo kolishnogo studenta Rassela Laca yakij pracyuvav u Vashingtoni Borchard doslidzhuvav materiali Biblioteki Kongresu gazetni materiali materiali komisij z pomiluvannya ta materiali federalnih sprav z pomiluvannya V 1932 roci vidavnictvo Yelskogo universitetu opublikuvalo knigu Borcharda Zasudzhuchi nevinnih angl Convicting the Innocent v yakij avtor naviv vipadki zasudzhennya nevinuvatih osib Na dodatok kniga mistila zakonoproyekt pro vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim osobam U svoyij avtobiografiyi suddya Verhovnogo sudu SShA Vilyam Duglas pisav sho same kniga Borcharda priskorila usvidomlennya Amerikoyu yuridichnoyi nespravedlivosti U berezni 1934 roku Borchard napisav Generalnomu prokuroru SShA prohayuchi pro pidtrimku administraciyeyu prezidenta zakonoproyektu pro vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim Generalnij prokuror Kammings ne bazhav shob takij zakonoproyekt pohodiv vid administraciyi prezidenta Ruzvelta Todi Borchard zvernuvsya do senatora vid Konnektikutu Frensisa T Melouni z tim shob toj vistupiv avtorom zakonoproyektu i Melouni pogodivsya Piznishe u 1934 roci Melouni zvernuvsya do Borcharda shob toj viklyuchiv iz kola tih hto maye pravo na vidshkoduvannya pozivachiv sho mali zvinuvachennya za dekilkoma federalnimi zlochinami u vidpovid na zanepokoyennya vislovleni v pidkomiteti Senatu SShA sho u tomu viglyadi v yakomu vin zaraz skladenij zakonoproyekt prizvede do pozoviv proti uryadu v nadto bagatoh vipadkah Borchard pogodivsya na zmini hocha visloviv zanepokoyennya sho federalni prokurori mozhut postaviti v gluhij kut vidshkoduvannya nezakonno zasudzhenim visunuvshi zvinuvachennya pislya vstanovlennya nevinuvatosti Z 1936 do 1938 roku Borchard brav uchast u procesi rozrobki zakonoproyektu Yuridichnij komitet Senatu shvaliv zakonoproyekt u 1936 ale v 1937 progres zupinivsya U travni 1938 roku zakonodavcha procedura shodo zakonoproyektu znovu nabrala obertiv Zakon pro nadannya sudovogo zahistu osobam pomilkovo zasudzhenim u sudah Spoluchenih Shtativ buv pidpisanij 24 travnya 1938 roku Prezident SShA Franklin Ruzvelt podaruvav ruchku yakoyu pidpisuvav zakon Borchardu na znak viznannya roli yaku toj zigrav u prijnyatti zakonu Ustanovchi sudovi rishennya Ustanovche sudove rishennya rishennya sudu yake vstanovlyuye prava ta inshi pravovidnosini storin ne peredbachayuchi abo ne vimagayuchi primusovogo vikonannya Dzhejms Pfender pishe sho suchasnim viznannyam i prijnyattyam ustanovchih sudovih rishen mi zavdyachuyemo nevtomnij roboti Borcharda vid imeni takogo zasobu pravovogo zahistu Borchard napisav seriyu statej i knig na temu ustanovchih sudovih rishen rozrobiv yak unifikovanij zakonoproyekt dlya shtativ tak i federalnij zakonoproyekt pro ustanovchi sudovi rishennya a takozh zahishav konstitucijnist ustanovchogo provadzhennya proti oskarzhen zasnovanih na vuzkomu tlumachenni vimogi Statti III Konstituciyi SShA shodo rozglyadu sprav abo superechok Vidpovidno do Pfendera robota Borcharda v galuzi ustanovchih sudovih rishen ye vidobrazhennyam glibokogo vivchennyam nim romano germanskoyi pravovoyi sim yi v romano germanskij sistemi prava davno usvidomlyuvalas cinnist ustanovchogo provadzhennya yake dozvolyaye storonam otrimati chitku zayavu pro yihni pravovidnosini z metoyu vporyadkuvannya takih vidnosin Odnak v zagalnij sistemi prava centralnim bulo ponyattya nepravomirnosti i yaksho ne jshlosya pro nepravomirnist to j storoni ne mogli zvertatis do sudu Vidkidayuchi ideyu pro te sho pravo na pozov viniklo lishe yak forma vidshkoduvannya za skoyeni porushennya Borchard bachiv rol sudiv u nadanni ostatochnogo viznachennya pravovih vidnosin pislya togo yak buli vislovleni sumnivi shodo yuridichnih prav odniyeyi iz storin Pid vplivom Borcharda zakonodavchi organi ta sudi shtativ prijnyali ustanovche sudove rishennya yak neobhidnij zasib sudovogo zahistu Napriklad Borchard kritichno pisav pro rannye rishennya sudu shtatu Michigan yake postanovlyalo sho ustanovche provadzhennya bulo nesumisnim iz sudovoyu rollyu Borchard takozh shvalyuvav piznishi rishennya u yakih toj samij sud zminiv svoyu poziciyu Pislya kilkoh rokiv dosvidu funkcionuvannya ustanovchih sudovih rishen v shtatnih yurisdikciyah u 1934 roci vzhe na federalnomu rivni za spriyannya Borcharda buv prijnyatij zakon shodo ustanovchih sudovih rishen U svoyij avtobiografiyi suddya Verhovnogo sudu SShA Vilyam Duglas pisav sho Borchard majzhe odnoosibno lobiyuvav prijnyattya federalnogo Zakonu pro ustanovchi sudovi rishennya Praci Borcharda pro ustanovchi sudovi rishennya cituvalis u sudovij praktici Kanadi ta SShA Praci BorchardaBorchard ye avtorom kilkoh knig a takozh prinajmni 117 stattej Vibrani knigi Zasudzhuyuchi nevinnih 1932 angl Convicting the Innocent Ustanovchi sudovi rishennya 1934 angl Declaratory Judgments Nejtralitet dlya SShA 1938 angl Neutrality for the United States u spivavtorstvi z Vilyamom Poterom Lejdzhem Vibrani statti Yevropejski sistemi derzhavnogo vidshkoduvannya za pomilki kriminalnogo sudochinstva 1912 angl European systems of state indemnity for errors of criminal justice v zhurnali Journal of Criminal Law and Criminology Yurisprudenciya v Nimechchini 1913 angl Jurisprudence in Germany v zhurnali Columbia Law Review Osnovni elementi diplomatichnogo zahistu gromadyan za kordonom 1913 angl Basic elements of diplomatic protection of citizens abroad v zhurnali American Journal of International Law Ustanovchi sudovi rishennya neobhidna procesualna reforma 1918 angl Declaratory Judgment a Needed Procedural Reform v zhurnali Yale Law Journal Unifikovanij zakon pro ustanovchi sudovi rishennya 1920 angl Uniform Act on Declaratory Judgments v zhurnali Harvard Law Review Privatna vlasnist voroga 1924 angl Enemy Private Property v zhurnali American Journal of International Law Teoriyi derzhavnoyi vidpovidalnosti za porushennya pozadogovirnih zobov yazan 1928 angl Theories of Governmental Responsibility in Tort v zhurnali Columbia Law Review Obmezhennya shodo primusovogo zahistu 1927 angl Limitations on coercive protection v zhurnali American Journal of International Law Bagatostoronnij dogovir pro vidmovu vid vijni 1929 angl The multilateral Treaty for the renunciation of war v zhurnali American Journal of International Law Dostup osib do mizhnarodnih sudiv 1930 angl The Access of Individuals to International Courts v zhurnali American Journal of International Law Sudovij zahist vid nebezpeki ta nezahishenosti 1931 angl Judicial Relief for Peril and Insecurity v zhurnali Harvard Law Review Konstitucijnist ustanovchih sudovih rishen 1931 angl The Constitutionality of Declaratory Judgments v zhurnali Columbia Law Review Neviznanij uryad v amerikanskih sudah 1932 angl The unrecognized government in American courts v zhurnali American Journal of International Law Francuzke administrativne pravo 1932 angl French administrative law v zhurnali Iowa Law Review Vidpovidalnist derzhav na Gaazkij kodifikacijnij konferenciyi 1933 angl Responsibility of States at the Hague Codification Conference v zhurnali American Journal of International Law Zakon pro federalni ustanovchi sudovi rishennya 1934 angl The Federal Declaratory Judgments Act v zhurnali Virginia Law Review Derzhavna ta municipalna vidpovidalnist za porushennya pozadogovirnih zobov yazan propoziciya zakonodavchoyi reformi 1934 angl State and municipal liability in tort Proposed statutory reform v zhurnali American Bar Association Journal Zahist gromadyan za kordonom ta zmina pervinnogo gromadyanstva 1934 angl The Protection of citizens abroad and change of original nationality v zhurnali Yale Law Journal Mozhlivist rozglyadu v sudovomu poryadku 1936 angl Justiciabilty v zhurnali University of Chicago Law Review Verhovnij sud ta osobisti prava 1937 angl The Supreme Court and Private Rights v zhurnali Yale Law Journal Nejtralitet i gromadyanski vijni 1937 angl Neutrality and Civil Wars v zhurnali American Journal of International Law Visnovok Generalnogo prokurora shodo obminu esminciv na vijskovo morski bazi 1940 angl The Attorney General s Opinion on the Exchange of Destroyers for Naval Bases v zhurnali American Journal of International Law Minimalnij standart povodzhennya z inozemcyami 1940 angl The Minimum Standard of the Treatment of Aliens v zhurnali Michigan Law Review Spivvidnoshennya mizh mizhnarodnim ta vnutrishnoderzhavnim pravom 1940 angl The relation between international law and municipal law v zhurnali Virginia Law Review Chi bula Norvegiya pravoporushnikom u spravi Altmarka 1940 angl Was Norway Delinquent in the Case of the Altmark v zhurnali American Journal of International Law Derzhavne vidshkoduvannya za pomilki kriminalnogo sudochinstva 1941 angl State indemnity for errors of criminal justice v zhurnali Boston University Law Review Vijna nejtralitet ta neuchast u vijni 1941 angl War neutrality and non belligerency v zhurnali American Journal of International Law Viznannya ta neviznannya 1942 angl Recognition and Non recognition v zhurnali American Journal of International Law Ekstrateritorialni konfiskaciyi 1942 angl Extraterritorial Confiscations v zhurnali American Journal of International Law Oskarzhennya kriminalnih zakoniv shlyahom ustanovchogo pozovu 1942 angl Challenging Penal Statutes by Declaratory Action v zhurnali Yale Law Journal Chi zaminit vikonavcha ugoda mizhnarodnij dogovir 1944 angl Shall the Executive Agreement Replace the Treaty v zhurnali American Journal of International Law Mizhnarodni dogovori ta vikonavchi ugodi vidpovid 1944 angl Treaties and executive agreements A reply v zhurnali Yale Law Journal Resursi kontinentalnogo shelfu 1946 angl Resources of the Continental Shelf v zhurnali American Journal of International Law Nastupnij krok poza mezhami prava spravedlivosti ustanovchij pozov 1946 angl The Next Step beyond Equity The Declaratory Action v zhurnali The University of Chicago Law Review Intervenciya doktrina Trumena ta plan Marshalla 1947 angl The Next Step beyond Equity The Declaratory Action v zhurnali American Journal of International LawPosilannyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mayer Michael S lyutij 2000 Borchard Edwin Montefiore Borchard Edvin Montefiore American National Biography angl Procitovano 4 bereznya 2024 Edwin Borchard Law Expert Dead Pomer Edvin Borchard ekspert z prava PDF New York Times angl 23 lipnya 1951 Procitovano 4 bereznya 2024 Zalman Marvin 2020 Edwin Borchard s Innocence Project The Origin and Legacy of His Wrongful Conviction Scholarship Proekt Edvina Borcharda pro nevinuvatih osib pohodzhennya ta spadshina jogo doslidzhen nepravomirnogo zasudzhennya Wrongful Conviction Law Review angl 1 124 146 Atlantic No Bar To An Enemy Now Atlantichnij okean teper ne pereshkoda dlya voroga PDF New York Times angl 18 travnya 1916 Procitovano 4 bereznya 2024 Would Put Europe Out of Caribbean Usunuv bi Yevropu z Karibskogo basejnu PDF New York Times angl 31 travnya 1917 Procitovano 4 bereznya 2024 Borchard Edwin 1 grudnya 1922 Payment by Confiscation Oplata shlyahom konfiskaciyi PDF New York Times angl Procitovano 4 bereznya 2024 Sees World Court as Big Peace Force PDF New York Times angl 11 travnya 1923 Procitovano 4 bereznya 2024 Borchard to Aid Peru Borchard dopomozhe Peru PDF New York Times angl 21 kvitnya 1923 Procitovano 4 bereznya 2024 Briggs Herbert W zhovten 1951 In Memoriam Edwin M Borchard 1884 1951 Nekrolog Edvin M Borchard 1884 1951 American Journal of International Law angl 45 4 708 709 Alumni Honored at City College Vshanuvannya vipusknikiv u Siti koledzhi PDF New York Times angl 14 listopada 1937 Procitovano 5 bereznya 2024 Nomination archive NobelPrize org angl 1 kvitnya 2020 Procitovano 4 bereznya 2024 Edwin Montefiore Borchard geni family tree angl 19 sichnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2024 Pfander James E 2021 The Past and Future of Procedure Scholarship Minule ta majbutnye procesualnih doslidzhen University of Pennsylvania Law Review angl 169 8 2551 2581 Borchard Edwin M 1913 European Systems of State Indemnity for Errors of Criminal Justice Yevropejski sistemi derzhavnogo vidshkoduvannya za pomilki kriminalnogo sudochinstva Journal of Criminal Law and Criminology angl 3 5 684 718 Douglas William O 1974 Go East young man the early years the autobiography of William O Douglas Na shid yunache pershi roki avtobiografiya Vilyama O Duglasa angl New York Random House s 167 ISBN 9780394488349 Garner Bryan Andrew red 2009 Judgment declaratory judgment Sudove rishennya ustanovche sudove rishennya Black s Law Dictionary angl vid 9 West Group s 918 ISBN 0 314 19949 7 Procitovano 12 bereznya 2024 Operation Dismantle v The Queen 1985 1 S C R 441 Sprava Operation Dismantle proti Korolevi Canadian Legal Information Institute angl 1985 Procitovano 12 bereznya 2024 Kourtessis v M N R 1993 CanLII 137 SCC 1993 2 SCR 53 Sprava Kourtessis proti Ministra nacionalnih dohodiv Canadian Legal Information Institute angl 1993 Procitovano 12 bereznya 2024 Dakotas and Western Minnesota Electrical Industry Health and Welfare Fund v First Agency Inc 865 F 3d 1098 8th Cir 2017 Sprava Fond ohoroni zdorov ya ta dobrobutu Dakoti ta Zahidnoyi Minnesoti v galuzi elektrotehniki proti First Agency Inc Google Scholar angl 2017 Procitovano 12 bereznya 2024 Cognetta v Bonavita 330 F Supp 3d 797 E D N Y 2018 Sprava Konyetta proti Bonaviti Google Scholar angl 2018 Procitovano 12 bereznya 2024 Everly v Everly 958 F 3d 442 6th Cir 2020 Sprava Evyerli proti Evyerli Google Scholar angl 2020 Procitovano 12 bereznya 2024

Дата публікації:
Топ