Едвард Емерсон Барнард (англ. Edward Emerson Barnard; 16 грудня 1857, Нашвілл, Теннессі — 6 лютого 1923, Вільямс-Бей, Вісконсин) — американський астроном, член Національної академії наук США.
Едвард Емерсон Барнард | |
---|---|
англ. Edward Emerson Barnard | |
Народився | 16 грудня 1857[1][2][…] Нашвілл, Теннессі |
Помер | 6 лютого 1923[1][4][…] (65 років) Вільямс-Бей, Вісконсин |
Країна | США[5] |
Діяльність | астроном, фотограф, викладач університету |
Alma mater | Університет Вандербільта (1887)[6] |
Галузь | астрономія |
Заклад | Єркська обсерваторія |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | Зоря Барнарда, астрофотографія |
Нагороди | |
Автограф | |
Едвард Емерсон Барнард у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Нашвіллі (штат Теннессі). Систематичної освіти не здобув. З дитячих років працював фотографом, у 1883—1887 роках вчився й працював в Університеті Вандербільта в Нашвіллі. У 1888—1895 роках — співробітник Лікської обсерваторії, з 1895 — професор практичної астрономії університету Чикаго й астроном Єркської обсерваторії.
Був одним з найвидатніших астрономів-спостерігачів свого часу. Захопившись астрономією, 1876 року придбав 5-дюймовий телескоп, за допомогою якого виявив дві нові комети (1881 VI і 1882 III). За допомогою 6-дюймового телескопа університету Вандербілта відкрив ще сім нових комет і кілька туманностей. 1883 року незалежно від інших відкрив й після тривалих спостережень цього явища зумів правильно пояснити його природу (1918). За допомогою 36-дюймового рефрактора Лікської обсерваторії відкрив візуально п'ятий супутник Юпітера — Амальтею (1892), спостереження якого надзвичайно складні через його тьмяність і близьку відстань від планети.
Систематичне фотографування неба, що проводилося Барнардом у Лікській обсерваторії, поклало початок широкому застосуванню фотографії в астрономії. Він отримав перші чудові фотографії Чумацького Шляху, зоряних скупчень, тисячі фотографій комет, за якими виконав обширні дослідження форм кометних хвостів. Виявив ще сім комет, причому остання з них (1892 V), була першою кометою, відкритою фотографічним шляхом. Під час спостереження затемнення кільцем Сатурна одного із супутників Сатурна — Япета відзначив, що супутник не став невидимим і продовжував освітлюватись Сонцем; це послужило доказом того, що кільце Сатурна не є суцільним, а складається з окремих частинок.
Серед інших робіт Барнарда слід зазначити відкриття й вивчення змінних, нових, подвійних зір, спостереження Ероса для визначення астрономічної одиниці. Склав каталог 182 темних туманностей у Чумацькому Шляху й за його межами, показав, що темні туманності є хмарами речовини, яка поглинає світло, а не проміжками між зоряними хмарами, як вважали з часів В. Гершеля. Відкрив зорю, що має найбільший власний рух (10"/рік), яку назвали його ім'ям.
Деякі важливі спостереження, виконані Барнардом, були можливі лише завдяки унікальній гостроті його зору. Він відкрив планетарну туманність, розташовану дуже близько до Меропи, однієї з найяскравіших зір у скупченні Стожари; через декілька місяців після спалаху Нової Візничого у 1891 році виявив навколо цієї зорі туманність, яка освітлювалася новою й розширювалася. У 1916 році відкрив туманну оболонку, яка утворилася навколо нової зорі, що спалахнула 1901 року в сузір'ї Персея. Виконав дуже точні мікрометричні вимірювання діаметрів планет і трьох найбільших астероїдів.
Нагороди
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1897), премія Лаланда (1892), медаль Д. Ф. Араго (1893) і П. Ж. С. Жансена (1900) Паризької АН, премія ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1906), медаль Кетрін Брюс (1917) і володар трьох медалей Тихоокеанського астрономічного товариства, що присуджуються за дослідження комет.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Find a Grave — 1996.
- LIBRIS — 2018.
Посилання
- Астронет [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- Фотографічний атлас Едварда Барнарда обраних ділянок Чумацького шляху [ 28 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Emerson Barnard angl Edward Emerson Barnard 16 grudnya 1857 Nashvill Tennessi 6 lyutogo 1923 Vilyams Bej Viskonsin amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA Edvard Emerson Barnardangl Edward Emerson BarnardNarodivsya 16 grudnya 1857 1857 12 16 1 2 Nashvill TennessiPomer 6 lyutogo 1923 1923 02 06 1 4 65 rokiv Vilyams Bej ViskonsinKrayina SShA 5 Diyalnist astronom fotograf vikladach universitetuAlma mater Universitet Vanderbilta 1887 6 Galuz astronomiyaZaklad Yerkska observatoriyaChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki Zorya Barnarda astrofotografiyaNagorodi premiya Zhulya Zhansena 1906 premiya Lalanda 1892 medal Ketrin Bryus 1917 medal Zhansena 1900 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Avtograf Edvard Emerson Barnard u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Nashvilli shtat Tennessi Sistematichnoyi osviti ne zdobuv Z dityachih rokiv pracyuvav fotografom u 1883 1887 rokah vchivsya j pracyuvav v Universiteti Vanderbilta v Nashvilli U 1888 1895 rokah spivrobitnik Likskoyi observatoriyi z 1895 profesor praktichnoyi astronomiyi universitetu Chikago j astronom Yerkskoyi observatoriyi Buv odnim z najvidatnishih astronomiv sposterigachiv svogo chasu Zahopivshis astronomiyeyu 1876 roku pridbav 5 dyujmovij teleskop za dopomogoyu yakogo viyaviv dvi novi kometi 1881 VI i 1882 III Za dopomogoyu 6 dyujmovogo teleskopa universitetu Vanderbilta vidkriv she sim novih komet i kilka tumannostej 1883 roku nezalezhno vid inshih vidkriv j pislya trivalih sposterezhen cogo yavisha zumiv pravilno poyasniti jogo prirodu 1918 Za dopomogoyu 36 dyujmovogo refraktora Likskoyi observatoriyi vidkriv vizualno p yatij suputnik Yupitera Amalteyu 1892 sposterezhennya yakogo nadzvichajno skladni cherez jogo tmyanist i blizku vidstan vid planeti Sistematichne fotografuvannya neba sho provodilosya Barnardom u Likskij observatoriyi poklalo pochatok shirokomu zastosuvannyu fotografiyi v astronomiyi Vin otrimav pershi chudovi fotografiyi Chumackogo Shlyahu zoryanih skupchen tisyachi fotografij komet za yakimi vikonav obshirni doslidzhennya form kometnih hvostiv Viyaviv she sim komet prichomu ostannya z nih 1892 V bula pershoyu kometoyu vidkritoyu fotografichnim shlyahom Pid chas sposterezhennya zatemnennya kilcem Saturna odnogo iz suputnikiv Saturna Yapeta vidznachiv sho suputnik ne stav nevidimim i prodovzhuvav osvitlyuvatis Soncem ce posluzhilo dokazom togo sho kilce Saturna ne ye sucilnim a skladayetsya z okremih chastinok Sered inshih robit Barnarda slid zaznachiti vidkrittya j vivchennya zminnih novih podvijnih zir sposterezhennya Erosa dlya viznachennya astronomichnoyi odinici Sklav katalog 182 temnih tumannostej u Chumackomu Shlyahu j za jogo mezhami pokazav sho temni tumannosti ye hmarami rechovini yaka poglinaye svitlo a ne promizhkami mizh zoryanimi hmarami yak vvazhali z chasiv V Gershelya Vidkriv zoryu sho maye najbilshij vlasnij ruh 10 rik yaku nazvali jogo im yam Deyaki vazhlivi sposterezhennya vikonani Barnardom buli mozhlivi lishe zavdyaki unikalnij gostroti jogo zoru Vin vidkriv planetarnu tumannist roztashovanu duzhe blizko do Meropi odniyeyi z najyaskravishih zir u skupchenni Stozhari cherez dekilka misyaciv pislya spalahu Novoyi Viznichogo u 1891 roci viyaviv navkolo ciyeyi zori tumannist yaka osvitlyuvalasya novoyu j rozshiryuvalasya U 1916 roci vidkriv tumannu obolonku yaka utvorilasya navkolo novoyi zori sho spalahnula 1901 roku v suzir yi Perseya Vikonav duzhe tochni mikrometrichni vimiryuvannya diametriv planet i troh najbilshih asteroyidiv NagorodiZolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1897 premiya Lalanda 1892 medal D F Arago 1893 i P Zh S Zhansena 1900 Parizkoyi AN premiya im P Zh S Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1906 medal Ketrin Bryus 1917 i volodar troh medalej Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva sho prisudzhuyutsya za doslidzhennya komet PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Find a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2018 d Track Q1798125PosilannyaAstronet 10 travnya 2008 u Wayback Machine ros angl Fotografichnij atlas Edvarda Barnarda obranih dilyanok Chumackogo shlyahu 28 bereznya 2008 u Wayback Machine angl