Егіл Ольсен

Егіль Ульсен (норв. Egil Olsen, нар. 22 квітня 1942, Фредрікстад) — норвезький футболіст, що грав на позиції нападника. Після завершення ігрової кар'єри — тренер.

Егіль Ульсен
Егіль Ульсен
Особисті дані
Повне ім'я	Егіль Рогер Ульсен
Народження	22 квітня 1942(1942-04-22) (82 роки)
	Фредрікстад, Норвегія
Прізвисько	Drillo
Громадянство	Норвегія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1958–1965 ? (?) 1966–1967 «Волеренга»  ? (?) 1968–1971 «Сарпсборг»  ? (?) 1972–1974 «Фрігг Осло»  ? (?) 1975 ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1960 Норегія U-19 1 (0) 1964 Норегія U-21 1 (0) 1964–1971 Норегія 16 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1972–1974 «Фрігг Осло» 1975 1976–1978 1978–1979 «Фрігг Осло» 1979–1985 Норвегія U21 1981–1983 «Фрігг Осло» 1983–1984 «Фоссум» 1985–1988 «Люн» 1989 «Олесунн» 1990 Норвегія U23 1990–1998 Норвегія 1998–1999 «Волеренга» 1999–2000 «Вімблдон» 2002–2003 Норвегія U19 2004–2005 «Фредрікстад» 2005–2007 «Волеренга» (асист.) 2007–2008 Ірак 2009–2013 Норвегія 2014 «Люн»
Звання, нагороди
Нагороди	Q18663571? (1997) ^d (1993) ^d (1992) Q41769092? (2014) ^d (2018) ^d (1995)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Волеренга» та «Сарпсборг», а також національну збірну Норвегії. Він отримав прізвисько «Дрілло» («свердло») за навички ведення м'яча і техніку.

Як тренер національної збірної Норвегії в період з 1990 по 1998 роки вивів її на два чемпіонати світу поспіль: в 1994 і 1998 роках, під його керівництвом та побувала на другому місці в рейтингу ФІФА. Ульсен, таким чином, є найуспішнішим тренером у норвезькому футболі. Він також тренував збірну Іраку. У січні 2009 року він повернувся на посаду тренера збірної Норвегії, де пропрацював до 2013 року.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду , в якій провів п'ять сезонів.

Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Волеренга», до складу якого перейшов 1966 року і відіграв за команду з Осло два сезони своєї ігрової кар'єри. 1968 року уклав контракт із клубом «Сарпсборг», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця.

З 1972 року працював граючим тренером клубу «Фрігг Осло», де працював три сезони, а завершив ігрову кар'єру у клубі , де працював також граючим тренером у сезоні 1975 року.

Виступи за збірні

1960 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії, взяв участь у 1 іграх на юнацькому рівні.

1964 року залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі.

1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів. За словами близького друга футболіста, Нільса Арне Еггена, Ульсен міг би зіграти більше матчів за збірну, якщо б не , тодішній тренер Норвегії. Йому не подобалися довге волосся і неохайний зовнішній вигляд Ульсена, а також його політичні комуністичні погляди. Окрім футболу Ульсен добре грав у хокей з м'ячем

Кар'єра тренера

Після роботи граючим тренером з «Фрігг Осло» і , 3 1976 року тренував ряд посередніх норвезьких клубів, а також молодіжну збірну Норвегії.

З 1990 по 1998 рік Ульсен керував збірною Норвегії, двічі виводив команду у фінальну частину чемпіонату світу: 1994 року у США і 1998 року у Франції. При ньому Норвегія двічі займала друге місце у рейтингу збірних ФІФА. З 88 ігор під його керівництвом 46 було виграно, 26 зіграно внічию і лише в 16 не вдалося уникнути поразки. Серед найбільш пам'ятних ігор були перемоги над Нідерландами (2:1) і Англією (2:0) на домашньому полі у відбірковому циклі до чемпіонату світу 1994 року, перемога над Мексикою в 1994 році (1:0) і несподівана перемога над Бразилією на чемпіонаті світу 1998 року (2:1). Також у 1995 році, будучи тренером Норвегії, Егіль Ульсен використовував один із трьох своїх голосів, щоб номінувати норвезьку футболістку на премію Гравець року ФІФА. Вперше жінка була номінована на цю чоловічу футбольну премію. Після відходу зі збірної він очолив «Волеренгу».

Егіль Ульсен після матчу з Португалією. 2010 рік.

У червні 1999 року 57-річний Ульсен вирішив спробувати себе в англійському футболі, ставши тренером «Вімблдону». Повідомляється, що він відмовився від контракту з «Селтіком», щоб очолити лондонський клуб. Ульсен заявив, що його улюбленим футболістом в клубі був гравець збірної Уельсу . Він залишався на посаді менше року і був звільнений незадовго до вильоту клубу з Прем'єр-ліги, де команда виступала з 1986 року. Тодішній гравець клубу Роббі Ерл сказав, що «Ульсен не знав, як отримати від нас максимум». Після цього він повернувся в Норвегію.

У 2002—2003 роках очолював юнацьку збірну Норвегії, а потім «Фредрікстад». Пізніше, з 2005 по 2007 рік, він обіймав посаду клубного аналітика «Волеренга», потім працював на Expekt.com.

19 травня 2007 року Ульсен відхилив пропозицію збірної Іраку, пославшись на напружений графік. Однак, президент пообіцяв не відмовлятися від ідеї запросити Ульсена, і 17 вересня тренер підписав контракт на три роки. У лютому 2008 року Ульсен був звільнений, причому самому норвежцю про це рішення не доповіли. Він кількома способами намагався зв'язатися з футбольним керівництвом країни, але отримав відповідь, коли вже був призначений новий тренер. Цей крок іракців був дуже несподіваним, причиною, як повідомляється, стала недостатня строгість Ульсена.

14 січня 2009 року було оголошено, що Ульсен тимчасово повернеться в збірну Норвегії, поки не знайдеться наступник Оге Гарейде. У першій грі під керівництвом Ульсена, Норвегія у товариському матчі у Дюссельдорфі з мінімальним рахунком обіграла Німеччину. Це була перша перемога Норвегії над німцями після Олімпійських ігор 1936 у Берліні. При Ульсену Норвегія в рейтингу ФІФА піднялася з 59-го місця в 2009 році до 11-го місця в 2011 році, але команда посіла лише третє місце у своїй відбірковій групі, не потрапивши на чемпіонат Європи. 27 вересня 2013 року Егіль Ульсен пішов у відставку з поста тренера Норвегії після домашньої поразки у відбірковому матчі Кубка світу проти Швейцарії.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Суперкубки			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1958–59		?	?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1959–60		?	?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1960–61		?	?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1961–62			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1963			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1964	«Волеренга»		0	0		?	?		?	?	-	-	-	?	?
1965			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього за			?	?		?	?		-	-		-	-	?	?
1966	«Волеренга»		?	?		?	?	КЧ	?	?	-	-	-	?	?
1967			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього за «Волеренгу»			?	?		?	?		?	?		-	-	?	?
	«Сарпсборг»		?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього за «Сарпсборг»			?	?		?	?		-	-		-	-	?	?
1972	«Фрігг Осло»		?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1974			?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього за «Фрігг Осло»			?	?		?	?		-	-		-	-	?	?
1975		?	?	?		?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього			?	?		?	?		?	?		-	-	?	?

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Норвегія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
11/10/1964	Копенгаген	Данія	2 – 0	Норвегія	товариський матч	-
08/11/1964	Люксембург (місто)	Люксембург	0 – 2	Норвегія	Відбір до ЧС 1966	-
11/11/1964	Париж	Франція	1 – 0	Норвегія	Відбір до ЧС 1966	-
19/06/1965	Бангкок	Таїланд	0 – 7	Норвегія	товариський матч	-
13/05/1970	Осло	Норвегія	0 – 2	Чехословаччина	товариський матч	-
17/06/1970	Берген	Норвегія	2 – 0	Фінляндія	товариський матч	-
20/07/1970	Рейк'явік	Ісландія	2 – 0	Норвегія	товариський матч	-
19/09/1970	Осло	Норвегія	2 – 4	Швеція	товариський матч	-
23/09/1970	Копенгаген	Данія	0 – 1	Норвегія	товариський матч	-
07/10/1970	Осло	Норвегія	1 – 3	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1972	-
11/11/1970	Ліон	Франція	3 – 1	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1972	-
15/11/1970	Софія (місто)	Болгарія	1 – 1	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1972	-
08/08/1971	Мальме	Швеція	3 – 0	Норвегія	товариський матч	-
25/08/1971	Гельсінкі	Фінляндія	1 – 1	Норвегія	товариський матч	-
27/10/1971	Будапешт	Угорщина	4 – 0	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1972	-
Усього		Матчів	15		Голів	0

Тренер

Станом на 15 October 2013.

Команда	З	По	Результат
			І	В	Н	П	ГЗ	ГП	+/-	В %
«Люн»	1985	1988
«Олесунн»	1989	1989
	1990	1990
Норвегія	11 жовтня 1990	30 червня 1998	88	46	26	16	168	63	+105	52.27
«Волеренга»	1998	1999	20	11	1	8				55
«Вімблдон»	9 June 1999	1 May 2000	43	11	12	20	55	80	–25	25.58
Норвегія U19	2002	2003	7	4	2	1	8	6	+2	57.14
«Фредрікстад»	2004	2005	26	8	7	11	35	44	–9	30.77
Ірак	2007	2008	6	2	3	1	12	5	+7	33.33
Норвегія	14 січня 2009	27 вересня 2013	50	25	9	16	63	50	+13	50
Всього				240	107	60	73	341	248	+93	44.58

Титули і досягнення

Як тренера

• Чемпіон Норвегії (1):

«Волеренга»: 2005

Особисті

• : 1993

Тренерський почерк

Ульсена іноді називають «футбольним професором» за його науковий підхід до гри. Він став одним з перших тренерів, які почали використовувати відео-аналіз матчів. Він збирав статистичні дані, щоб дізнатися який стиль гри є найбільш ефективним. Будучи тренером збірної Норвегії, він стверджував, що в команді немає гравців, які можуть принести перемогу над кращими командами. Норвегія має компенсувати це найкращим стилем гри і максимальним використанням сильних сторін гравців. За іронією долі, його улюблений стиль гри історично часто називають примітивним.

Він прийшов до висновку, що обрізки відіграють важливу роль і безпосередньо приносять багато голів, контратаки після обрізок повинні здійснюватися швидко і максимально швидко, до того, як суперник організовує свій захист. За словами Ульсена дуже небагато голів забиваються в грі проти так званої «організованої оборони». Велика кількість поперечних передач і спроби грати в обороні короткими пасами і комбінаціями збільшують шанс обрізки, часто у небезпечних ситуаціях. Його стратегія передбачала довгі передачі захисників, коли жоден з нападників не був відкритий, захисники повинні в цих випадках грати високо, віддаючи довгі передачі в бік атакуючих або флангових гравців. Він використовував футболістів з хорошою грою головою як адресатів передачі на фланзі, таких як Юстейн Флу. Це було в новинку на тлі стереотипу, що всі флангові гравці повинні бути невеликими швидкими і технічними.

Ульсен на прес-конференції після матчу Норвегії проти Англії у 2012 році

Він не любив статичних нападників і стверджував, що форварди (у тому числі без м'яча) повинні бігати якомога більше, коли їхня команда володіє м'ячем, проти декількох гравців, що одночасно біжать, дуже складно захищатися. Він також наполягав, що кинджальні передачі через оборону суперника слід використовувати максимально часто і часті забігання в цю зону дуже важливі. Йому також належить фраза «å være best uten ball» (рос. бути кращим без м'яча), яка здобула популярність в Норвегії. Спочатку вона ставилася до Ейвінду Леонардсену, який за час матчів робив велику кількість пробіжок без м'яча.

Ульсен також був затятим прихильником зональної оборони, а не персональної. Він також стверджував, що гравці з добре розвиненою певною навичкою (з дуже хорошою швидкістю, грою головою, дриблінгом, пасом і т. д.), на відміну від всебічно розвинених футболістів, грають важливу роль у футболі.

Через довгі передачі, використання схеми 4-5-1 і надзвичайно гарний захист команд, стали називати нудною, навіть у період видатних результатів на посаді тренера збірної Норвегії. Тим не менш, з часом Норвегія поступово відійшла від цієї філософії, особливо в період перемог над Бразилією в 1997 і 1998 роках.

Його тренерський стиль поряд з Нільсом Арне Еггеном зробили сильний вплив на норвезький футбол. Норвезькі клуби в цілому багато працювали без м'яча, грали в зональну оборону і зосереджувалися на швидких контратаках. Ідея грати через довгі паси від захисту, однак, у наступні роки вийшла з моди в Норвегії.

Особисте життя

Ульсен був членом . Він також відомий широкими знаннями в географії, у 2002 році була опублікована книга фактів «Drillos Verden» (рос. Світ Дрілло), опублікована видавничим домом «Kagge Forlag».

Крім цього він написав книгу «Футбол — більше, ніж гра» (1985) та «Ефективний футбол» (1994).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
2. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 15 січня 2018.
3. . BBC News. British Broadcasting Corporation. 9 червня 1999. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2012.
4. . Irishtimes.com. 6 червня 1998. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 27 квітня 2012.
5. . BBC News. British Broadcasting Corporation. 1 травня 2000. Архів оригіналу за 27 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2012.
6. Earle, Robbie (3 лютого 2011). Robbie Earle: Player power could spark Vale promotion surge. The Sentinel. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 3 лютого 2011.
7. . Union of European Football Associations. 18 грудня 2002. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 11 травня 2012.
8. Overvik, Jostein (19 травня 2007). . Verdens Gang (Norwegian) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 13 лютого 2009.
9. Former Norway manager Olsen to coach Iraq. Reuters. ESPN Soccernet. 17 вересня 2007. Процитовано 27 квітня 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
10. . The Norway Post. Norwegian Broadcasting Corporation/Aftenposten. 15 січня 2009. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 16 січня 2009.
11. . TheLocal.de. AFP. 12 лютого 2009. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 12 лютого 2009.
12. (Norwegian) . Aftenposten. 2 лютого 2011. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
13. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 15 січня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
14. Norwegian National Football Team Matches. . Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
15. . Independent.co.uk. 25 червня 1998. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2012.

Посилання

• Егіль Ульсен на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Егіль Ульсен на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Егіль Ульсен на сайті National-Football-Teams.com (англ.)